Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:42

<font color="red">Що обіцяють українцям головні претенденти на перемогу в президентських виборах.</font>


Сергій Собуцький

Так склалося в українській політиці, що передвиборні програми кандидатів у президенти мають мізерне значення при визначенні “маленьким українцем” “кращості” того чи іншого претендента. Більшість громадян нашої держави, як правило, ніколи не ознайомлюються з повним текстом планів кандидата, попри те, що це плани всенародного характеру. Мовляв, що там читати – все одно брешуть.

Пропонуємо основні положення передвиборних програм найбільш імовірних переможців у першому турі: Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Петра Симоненка та Олександра Мороза.

Два перші кандидати, які презентують, відповідно, правоцентристські та центристські сили, починають свою програму надзвичайно оптимістично.

Віктор Ющенко: “Я бачу Україну справедливою та заможною європейською державою. Де кожна людина може реалізувати свої можливості, не шукаючи кращої долі за кордоном. Де кожен, хто бажає працювати, має роботу і гідну зарплату. Де кожна дитина може отримати якісну освіту. Де кожен громадянин має доступ до належного медичного обслуговування; кожна літня людина отримує гідну пенсію. Де надійно гарантовані свобода думки, свобода слова, свобода совісті”.

Віктор Янукович: “Волелюбний, сильний духом, працьовитий народ України на шляху незалежності та демократії подолав гостру системну кризу, досяг високих темпів економічного зростання і здійснює найскладніші соціальні та політичні перетворення. Україна визнана міжнародною спільнотою. У цьому – заслуга кожного з Вас. Нова доба ставить нові завдання – досягти стандартів життя, достойних наших високопрофесійних умінь та інтелектуального потенціалу, побудувати соціально орієнтовану конкурентоспроможну економіку, безпечну для життя людини та навколишнього природного середовища. Я прагну бути Президентом заможних громадян, які самі будують свою демократичну, сильну Державу, мають гідні умови для життя та праці. І ми це зробимо!”

Що ж до лівих кандидатів, то і Мороз, і Симоненко апелюють до песимістичних настроїв народу і віри в краще майбутнє, що ледь жевріє. Разом із тим, лідер СПУ звертає увагу на позитивні зрушення, які відбулися в країні впродовж останніх двох років.

Олександр Мороз: “Сьогодні ніхто не впевнений у завтрашньому дні. Україною керують олігархічні клани. Від того – всі наші біди. Так не повинно бути. Так - не буде! Соціалісти завжди були і будуть послідовними. Два роки тому, йдучи на вибори, ми брали зобов’язання перед вами. Вони виконані, але не всі, – є спротив... Президентські вибори – шанс змінити життя. Це спосіб показати корумпованій владі, що їй не всидіти в пригрітих кріслах”.

Петро Симоненко: “Об’єктивна й всебічна оцінка нинішнього стану економіки, соціальної сфери приводять мене до однозначного висновку – курс “реформ”, здійснюваний правлячим режимом, довів Україну до національної катастрофи, яка не має аналогів у світі. Це результат свідомої та цілеспрямованої діяльності влади і породженої нею кланово-олігархічної мафії. Держава знищує сама себе, її функції перебирають кримінальні олігархи, регіональні та сімейні клани”.

Найбільш комплексними програмами можна назвати передвиборні плани Віктора Ющенка та Петра Симоненка.

Зокрема, програма лідера “Нашої України” “Десять років назустріч людям” складається із 10 основних пунктів. Вони передбачають покращання всіх основних сфер держави (зовнішня та внутрішня політика, армія, аграрна політика, освіта тощо) та розраховані на 10 років.

Петро Симоненко (“З людьми і для людей!”) також намагався системно підійди до планування свого курсу та вказав термін виконання обіцянок – 5 років. Натомість Олександр Мороз (його програма не має власної назви) обмежився визначенням основних пріоритетів своєї команди в разі перемоги, які, хоч і не є впорядкованими за галузями державної політики, проте також охоплюють практично всі сфери діяльності держави.

Віктор Янукович усю передвиборну програму “Працююча країна – надійне майбутнє” побудував на твердженнях на кшталт: “Забезпечимо... Зробимо... Піднімемо... Створимо... Відновимо... Досягнемо...”, якими претендент намагається охопити основні напрямки державної політики.

Прикметно, що нинішній прем’єр-міністр, на відміну від свого головного суперника – колишнього голови Кабміну Віктора Ющенка, – жодного разу не згадує у програмі про свої здобутки під час перебування на високій посаді та значно менше оперує цифрами.

Усі кандидати обіцяють традиційний “букет” благ, проте кількість і методи їх досягнення дещо різняться, а в деяких кандидатів присутні лише фрагментарно.

Боротьба з безробіттям

Віктор Ющенко наразі найщедріший на створення робочих місць у разі його перемоги – 5 мільйонів. Щоправда, він не вказав термінів, зате в загальних рисах передбачив, як цього досягнути: спрямувати економічну політику на розвиток внутрішнього ринку; запровадити систему державного замовлення і громадських робіт для створення нових робочих місць; гарантувати робоче місце кожному, хто отримав професію за державним замовленням; зняти всі перешкоди для тих, хто хоче відкрити власну справу, сприяти їх ініціативі; зменшити ставки кредитування; сприяти розвитку високотехнологічних галузей – для виходу України на міжнародні ринки праці; залучити в економіку України інвестицій у 10 разів більше, ніж сьогодні – це нові робочі місця, нові технології.

Петро Симоненко обіцяє створити мільйон місць праці, хоч і не вказує певного терміну.

Олександр Мороз готовий надавати по мільйону нових робочих місць щороку.

Віктор Янукович, очевидно, краще за інших знає, як складно працевлаштовувати громадян, а тому не брався вносити в перелік своїх обіцянок конкретні цифри, що стосуються боротьби з безробіттям.

Соціальна сфера

Загалом щодо соціальної сфери всі кандидати в президенти притримувалися приблизно однієї лінії – це збільшення, збільшення і ще раз збільшення соціального захисту населення.

Зокрема, Віктор Ющенко має намір “збільшити мінімальну пенсію за прожитковий мінімум; ліквідувати “зрівнялівку” та дискримінацію в пенсійному забезпеченні; протягом року повернути людям борги із зарплати; відновити зруйновану систему охорони здоров’я; гарантувати пріоритетне оздоровлення ветеранів війни і праці; створити умови для повноцінного суспільного життя інвалідам; підняти освітянам зарплату; будувати житло для малозабезпечених громадян; зламати тенденцію скорочення чисельності населення України; зробити доступними кожній молодій сім’ї кредити для будівництва або купівлі житла; ліквідувати дитячу безпритульність”.

Віктор Янукович, окрім соціальних гарантій, усім незахищеним обіцяє справедливу та своєчасну оплату праці. “Середньомісячна заробітна плата зросте у 2-2,5 разу, мінімальна заробітна плата сягне прожиткового мінімуму; права наших співвітчизників, які тимчасово працюють за кордоном, будуть надійно захищені”. За кошти, отримані від реалізації державного майна, В. Янукович має намір компенсувати знецінені заощадження громадян та виплачувати належні пенсії. Чинний прем’єр також хоче реалізувати широкомасштабну програму будівництва соціального житла, зокрема, передбачено надання державної допомоги молодим сім’ям для спорудження та придбання житла.

Петро Симоненко впевнений: якщо він переможе, то збільшить середньомісячну зарплату в 2,5 рази – до 1,5 тис. грн. Лідер КПУ також пропонує “підвищити мінімальну зарплату більш як у 3 рази – 792 грн.; збільшити розмір середньої пенсії в 4,3 разу – 792 грн.; подвоїти фінансування освіти й охорони здоров’я”.

Олександр Мороз – єдиний, хто звернув особливу увагу на повернення заощаджень радянських часів. Він пропонує зробити це протягом 5 років. Окрім іншого, Мороз прагне, “щоб у кожному селі та місті був доступ до інтернету; щоб освіту могли здобути найперше здібні, а не лише багаті”.

Економіка

Віктор Ющенко: щорічне зменшення оподаткування фонду зарплати; спрощення процедури сплати податків; відокремлення бізнесу від влади, захист підприємців від поборів; припинення практики використання правоохоронних органів для здійснення тиску на підприємства; очищення податкових органів від корумпованих чиновників; примус олігархів справно сплачувати всі податки.

Віктор Янукович: започаткування підприємництва за простою процедурою, захищеною від бюрократичної тяганини та здирства; розширення внутрішнього ринку; зниження податку на додану вартість до 12 відсотків; спрощення податкового адміністрування; прозорість і суспільна результативність бюджетного процесу; унеможливлення розкрадання народних коштів; збільшення інноваційно-інвестиційного ресурсу економічного зростання шляхом прискореного розвитку фінансової інфраструктури, банківського сектора, фондового ринку та системи корпоративного управління; кредитування малого підприємництва, аграрних підприємств і фермерських господарств.

Петро Симоненко: недопущення штучного банкрутства підприємств; рішуча та послідовна боротьба з корупцією й організованою злочинністю; створення спеціального органу виконавчої влади, відповідального за збереження й ефективне використання державної власності; запровадження державної монополії на зовнішню торгівлю, виробництво та реалізацію алкогольної й тютюнової продукції, медикаментів; забезпечення державного контролю за цінами на товари першої необхідності, а також на природний газ, паливно-мастильні матеріали, електроенергію, послуги електрозв’язку, громадського та залізничного транспорту, тарифи у сфері житлово-комунального господарства; введення мораторію на продаж великих господарських комплексів, природних монополій, об’єктів стратегічного значення; проведення інвентаризації всього державного майна, здійснення заходів для забезпечення його збереження й ефективного використання в ім’я розвитку економіки; націоналізація підприємств загальнодержавного значення шляхом компенсації витрачених коштів або конфіскації, якщо їх приватизували незаконно.

Олександр Мороз: контрольована цінова політика та державна монополія на стратегічну сировину, енергетику, горілчану, тютюнову галузі, а на цій основі – підвищення протягом року мінімальних зарплат і пенсій до прожиткового рівня, який становить не менше 400 грн.; економічна заслона кризам на ринках хліба, енергії, пального; впорядкування цін і тарифів у комунальній сфері; модернізація економіки через поєднання виробництва, науки й освіти, посилення державної підтримки наукоємним виробництвам.

Львівська газета

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG