Київ, 14 липня 2004 - «Росіяни скуповують готівкові долари», «Банківська криза може підкосити ринок житла», «Російську банківську систему продадуть іноземцям» - такими заголовками переповнена нині російська преса, занепокоєна випливом кризи на інші галузі економіки. Чи пошириться криза і на сусідні економіки? Такими питаннями занепокоєні вже в Україні. Чи загрожує щось українським банкам?
Телевізійні картинки з величезними чергами біля російських банків породили в Україні неприємне відчуття дежа-вю. Надто свіжими є спогади про російську фінансову кризу 1998 року, коли збанкрутували десятки банків, а їхні вкладники втратили свої заощадження, коли девальвував російський рубль і не витримала натиску українська гривня.
Однак тепер в Україні говорять, що «російська криза – це їхня криза, у нас з цим проблеми немає». З такою заявою виступив президент Асоціації Українських Банків Олександр Сугоняко. На його думку, в Росії була створена криза довіри до банків і винні у ній самі російські чиновники. «Боротьба фінансового моніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків. Поява «чорних списків банків», заяви державних службовців про тридцятку «поганих банків» сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників», - мовиться у заяві голови банківської асоціації.
Експерт з питань фінансового регулювання Інституту реформ у Києві Тарас Юринц називає ще одну можливу причину банківської кризи в Росії. На його думку, вона пов’язана з переходом російської банківської системи на міжнародні стандарти:
«В Росії зараз існує паралельно дві системи бухгалтерської звітності: міжнародна та російська. Деякі банки не відповідали вимогам міжнародної системи звітності. І Центральний Банк, коли почав перевіряти, відкликав ліцензію в окремих банків. Тоді одні банки перестали довіряти іншим, їхні рахунки були закриті, і почалася криза ліквідності».
В Україні, де банки вже кілька років працюють на міжнародних стандартах, причин для повторення російської ситуації не вбачають. Однак головним уроком для України експерти вважають те, що навіть найкращі економічні показники не гарантують безпеки від банківської кризи, якщо її провокує своїми діями влада. У зв’язку з цим аналітики відзначають передбачливість Національного Банку України, який перевів банківську систему на міжнародні стандарти ще 1997 року і відбулося це безкровно, а нині сприяє консолідації банків та збільшенню їхньої ліквідності набагато обережнішими методами, ніж це роблять у Росії.
«Національний банк ухвалив низку заходів, для того, щоб підвищити ліквідність комерційних банків, тобто щоб банк міг виплатити депозити, коли виникає така вимога. І банк це зробив ще до подій в Росії», - наголосив Тарас Юринц.
Телевізійні картинки з величезними чергами біля російських банків породили в Україні неприємне відчуття дежа-вю. Надто свіжими є спогади про російську фінансову кризу 1998 року, коли збанкрутували десятки банків, а їхні вкладники втратили свої заощадження, коли девальвував російський рубль і не витримала натиску українська гривня.
Однак тепер в Україні говорять, що «російська криза – це їхня криза, у нас з цим проблеми немає». З такою заявою виступив президент Асоціації Українських Банків Олександр Сугоняко. На його думку, в Росії була створена криза довіри до банків і винні у ній самі російські чиновники. «Боротьба фінансового моніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків. Поява «чорних списків банків», заяви державних службовців про тридцятку «поганих банків» сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників», - мовиться у заяві голови банківської асоціації.
Експерт з питань фінансового регулювання Інституту реформ у Києві Тарас Юринц називає ще одну можливу причину банківської кризи в Росії. На його думку, вона пов’язана з переходом російської банківської системи на міжнародні стандарти:
«В Росії зараз існує паралельно дві системи бухгалтерської звітності: міжнародна та російська. Деякі банки не відповідали вимогам міжнародної системи звітності. І Центральний Банк, коли почав перевіряти, відкликав ліцензію в окремих банків. Тоді одні банки перестали довіряти іншим, їхні рахунки були закриті, і почалася криза ліквідності».
В Україні, де банки вже кілька років працюють на міжнародних стандартах, причин для повторення російської ситуації не вбачають. Однак головним уроком для України експерти вважають те, що навіть найкращі економічні показники не гарантують безпеки від банківської кризи, якщо її провокує своїми діями влада. У зв’язку з цим аналітики відзначають передбачливість Національного Банку України, який перевів банківську систему на міжнародні стандарти ще 1997 року і відбулося це безкровно, а нині сприяє консолідації банків та збільшенню їхньої ліквідності набагато обережнішими методами, ніж це роблять у Росії.
«Національний банк ухвалив низку заходів, для того, щоб підвищити ліквідність комерційних банків, тобто щоб банк міг виплатити депозити, коли виникає така вимога. І банк це зробив ще до подій в Росії», - наголосив Тарас Юринц.
