Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:05

Роль опитувань громадської думки у президентських виборах.


Василь Зілгалов Гості: Олесь Доній - шеф-редактор часопису "Молода Україна”; Валерій Хмелько - президент Ки╖вського Міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології Києво-Могилянської Академії.










Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 19 липня 2004 року.

Василь Зілгалов

В прямому ефірі, як завжди в цей час, “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов.

Деякі фахівці кажуть: “Якщо і будуть фальсифікації на українських виборах (тобто на виборах Президента восени), то не вище 5%”.

Інші стверджують, що найбільш вірогідний сценарій подій 31-го жовтня цього року нагадуватиме в Україні велике Мукачеве.

Є ще багато інших сценаріїв, прогнозів, багато різних є думок, як співає Олег Скрипка. Але як можуть впливати ці думки, точніше, прогнози фахівців, опитування громадської думки, соціологічні прогнози на сам перебіг виборів в Україні? Про це сьогодні й дискутуватимемо у “Вечірній Свободі” з нашими гостями у київській студії.

Нагадаю телефон у київській студії, куди можна телефонувати і ставити свої запитання учасникам нашої сьогоднішньої дискусії: 490-29-05, код Києва – 044.

Наші гості: пан Валерій Хмелько, президент Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології Києво-Могилянської академії; голова асоціації захисту культури “Український світанок”, шеф-редактор часопису “Молода Україна” Олесь Доній.

Добрий вечір, шановні гості! Я вас вітаю! Дякую за те, що ви сьогодні завітали на “Вечірню Свободу”, на наш прямий ефір.

Я хотів би поставити питання, яке так чи інакше обговорюється як серед соціологів, так і серед фахівців: чи можливий тиск на соціологічні служби, які діють сьогодні в Україні з метою отримати потрібні дані, потрібні соціологічні опитування для тих чи інших кандидатів? Як Ви вважаєте, пане Хмелько? Валерій Хмелько

Теоретично це можливо, але мушу сказати, що ми працюємо з 91-го року, коли якраз дослідницький відділ радіо “Свобода” (тоді ще такий був) допоміг нам створити першу мережу інтерв’юерів в Україні, і тиску ми ані тоді, ані зараз не відчували. Хоча коли бачиш, як працюють компанії в інших галузях, спілкуєшся з ними і маєш інформацію про те, то все можливо. Дай Боже, щоб цього не відбулося.

Василь Зілгалов

Пане Доній, як Ви вважаєте?

Олесь Доній

Тиск насправді може бути в нашій державі на всі ділянки. Інша справа, що сильних соціологічних структур в нас зараз не так й багато, їх фактично всього чотири, якщо мені пам’ять не зраджує, і вони всі на виду, і ці люди, які дбають за своє ім’я, очевидно, що для них дуже важлива власна репутація, тобто, грубо кажучи, продатися на виборах – це означає фактично втратити довіру і втратити якщо не роботу, то, принаймні, з прагматичної точки зору, і замовлення наперед, тобто для них ім’я - це дуже багато важить.

Валерій Хмелько

Я до цього додав би, що фактично, скажімо, що наш інститут, і не тільки наш інститут, більшість опитувань на замовлення проводить для світового ринку все-таки соціальної інформації, тобто працює на експорт. Наші замовники дуже прискіпливо ставляться до репутації тих фірм, яким замовляють, тому репутація – то основний капітал, і втратити його – це практично втратити можливість працювати далі.

Василь Зілгалов

Ви сказали, пане Доній, що чотири тільки серйозних таких центри соціологічних в Україні діє, але, мабуть, є дуже багато інших соціологічних центрів. Чи мають сьогоднішні передвиборчі штаби свої соціологічні служби? Якщо мають, то яка їх мета? Як Ви вважаєте, пане Хмелько?

Валерій Хмелько

Ви знаєте, служби є різні: є такі, які створюються саме перед виборами або створюються для того, аби забезпечити свою партію, точніше, керівництво партії тією чи іншою інформацією.

Колись мій колега і партнер в керівництві нашого інститут, професор Паніотто проводив спеціальні дослідження для того, щоб порівняти, провести аналіз статистичних різних даних, які публікували партійні часописи або газети, посилаючи це на свої власні дослідження.

Якщо відмінність в тих опитуваннях, які проводили таці фірми, як “Соціс”, “Соціальний моніторинг”, наш інститут чи Центр ім. Разумкова, вони були в межах статистичної похибки, то ці дані взагалі випади.

Знаєте, як кажуть, є два плюс два – це п’ять, це похибка, а є кочерга. От приблизно ситуація така.

Коли ми рік тому перед парламентськими виборами провели опитування громадян наших, вибірку, яка репрезентативна для дорослого населення, про те, якою мірою вони довіряють результатам опитування організаціям, які вже давно працюють і публікують результати своїх досліджень, з одного боку, і довіру дали більше 36%, а недовіру 29%, інші взагалі не мали уяви про такі дослідження, то довіра до тих опитувань, які проводяться організаціями, які створюються під час підготовки до виборів, була на рівні 21%, а недовіра – майже 40%.

Оце різниця якщо говорити про ставлення населення до публікацій таких результатів.

Василь Зілгалов

Пане Доній, Ви нещодавно опублікували на сторінках “Української правди”, інтернет-видання, статтю, де Ви критикуєте соціологів за їх підходи. Як Ви вважаєте, чи можна сьогодні плюсувати, наприклад, рейтинги Медведчука, Кирпи, Литвина та їм подібних до рейтингу Януковича? Чи Ви переоцінили критично свою статтю, чи так і вважаєте?

Олесь Доній

Навпаки, я не критикував соціологів, а я дуже задоволений, що нарешті у нас соціологія починає все більше і більше бути важливою наукою, впливати на суспільство і бути одним із матеріалів, до якого прислуховуються політики.

Біда в тому, що політики якраз не навчилися досі читати соціологію, вони навчилися читати тільки один рейтинг і то вже добре, але це тільки один рейтинг, який вони бачать: кого ви обираєте Президентом?

Далі цих цифр вони поки що не навчилися читати, не навчилися читати навіть до кого більше негативне питання, не навчилися читати, які найбільше проблеми в суспільстві зараз турбують населення, відповідно, який кандидат може на тій чи іншій ділянці зіграти.

В мене якраз була критика наших партійних штабів, політичних штабів, а не конкретно соціологів.

Мені здається, що просто недостатня увага до цих матеріалів, саме тому іноді (на відміну від серйозних соціологічних структур) при штабах й досі є такі фактично, як “рибоприліпали”, штаби, які займаються замилюванням очей для своїх лідерів, фактично підмальовують ті результати, які вони хочуть бачити. От в цьому проблема.

Тобто, так звані партійні політологи, партійні аналітики, іноді вони називають себе “партійними соціологами”, вони просто займаються окозамилюванням, вони висмикують якісь конкретні цифри, які їм подобаються, і все.

Якщо Ви говорите про конкретних кандидатів, то я хотів просто довести, що, на жаль, в нас була недорахована партійцями, політиками чисельність електорату, яка готова голосувати завжди за владу.

Тобто, в нас опозиція була задоволена рік тому, що у Януковича маленький рейтинг, і всі рахували, що в друге коло проходить Ющенко і Симоненко. Хоча можна було і відразу передбачити, взявши і уважно прочитавши рейтинги, що в друге коло завжди вийде представник від влади в наших українських реаліях.

Тобто, проблема, що у нас не вміють нормально користуватися соціологічною наукою.

Василь Зілгалов

Дякую.

В нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Василь Зілгалов

Будь ласка.

Слухач (переклад)

Василь Никифорович. Маріуполь.

В мене запитання-пропозиція. Чому ви зараз не можете зробити так, як було раніше під час виборів в парламент, а зараз вибори президента.

От в момент роботи вашої точно так, щоб народ телефонував і чи за одного, чи за іншого претендента, тобто, визначати рейтинг таким чином або брати попарно, скажімо: Ющенко – Янукович, Симоненко – Мороз і так далі.

В мене ще є пропозиція. Можна?

Василь Зілгалов

Будь ласка.

Є ще така пропозиція. Ось народ простий, ми не маємо ніякого зв’язку ні з ким і ніде ми не можемо виразити свою думку. Чи не можна хоча б зробити в тиждень один день спеціально для народу, щоб кожний міг подзвонити і висловити свою думку щодо наших кандидатів в президенти?

Василь Зілгалов

Дякую за пропозицію.

Ми періодично таке проводимо радіоопитування. В неділю у нас це активніше відбувається, коли є прямий ефір. Ми дякуємо за такі пропозиції.

Я хотів би звернутися до наших гостей у зв’язку з тим, що слухач зателефонував аж з Маріуполя. А в нас є чимало листів якраз з того регіону, які звертають увагу на можливі фальсифікації виборів.

Я хотів звернутися з таким питанням. Я на початку говорив про те, що деякі фахівці кажуть, що сьогодні неможливо сфальсифікувати в середньому результати виборів більше, ніж на 5%.

Взагалі, звідки беруться такі цифри? Чи взагалі сьогодні вивчено якраз отой айсберг фальсифікацій і його масштаби? Чи вони сьогодні відомі, чи вони, можливо, до сьогоднішнього дня є таємницею так би мовити “за сімома печатками”? Як Ви вважаєте, пане Хмелько?

Валерій Хмелько

Я думаю, що взагалі-то таке запитання краще ставити тим, хто є фахівцями в галузі дослідження політичних організацій і зв’язків їх з владою, з ЗМІ.

Тому що те, що думають люди з цього приводу, наскільки оцінюють можливість фальсифікації виборів, то це ж ви розумієте, то це та уява, яку мають люди стосовно ситуації в країні.

А що дійсно можна сфальсифікувати? Ми можемо тільки проілюструвати, наприклад, попередніми парламентськими виборами. Пам’ятаєте, що дуже нервова була обстановка. Очікувалося, що можуть бути досить помітні фальсифікації.

Міжнародний пул фінансував фонд “Відродження” для того, щоб замовити трьома соціологічним фірмам: нашому інституту, “Соцісу” і “Соціальному моніторингу” проведення безпрецедентного для соцопитувань “екзіт-пулу” так званого, тобто опитування на виході з дільниць виборчих 18 тисяч інтерв’ю, репрезентативних для цього.

Чому 18 тисяч інтерв’ю? Тому що в цьому випадку статистична похибка була менше 1% - 0,9%. Коли ми отримали ці дані, то вже, як тільки закрилися виборчі дільниці, то “Новий канал” дав можливість мені повідомити результати “екзіт-пулу”.

Коли ми отримали вже дані ЦВК, то вже виявилося, що єдине тільки політичне об’єднання вийшло за межі статистичної похибки вдвічі. Це була, якщо пам’ятаєте, “За єдину Україну”. Всі інші результати були в межах менших, ніж 0,9% відхилялися від результатів “екзіт-пулу”.

Тому взагалі, наскільки мені відомо, зараз фонд “Демократичні ініціативи” працює і з нашим інститутом теж, щоб організувати “екзіт-пул” не менш потужний, а скоріше більш потужний силами 4 організацій, про які говорив Доній, це ще Центр Разумкова, з тим, щоб ще менше була можливість статистичної похибки в оцінці результатів виборів за даними “екзіт-пулу”.

Олесь Доній

Це дуже цікава тема, бо пан Хмелько оцінює вибори, а я займався неодноразово організацією виборів і скажу, що це як в студентському анекдоті про межу “шари”. “Шара” безмежна.

Тобто насправді оцінити межу фальсифікації ніколи неможливо. Тобто, якщо є фальсифікація, якщо вони хоч трошки є, то межи їм може не бути.

Це довели якраз вибори в Мукачеве, де абсолютно протилежні були від соціологічних досліджень до офіційно оприлюднених результатів. Я вже не кажу про незбігання протоколів дільничних комісій знову ж таки з офіційно оприлюдненими результатами.

Склалася уява у більшості громадськості, що вибори були сфальсифіковані. Але ж ніяких наслідків офіційно не було зроблено. Я вам скажу, що фальсифікації змінилися за цей час.

Я пригадую 1990 рік. Які були в Києві фальсифікації? Вони здебільшого відбувалися під час переїзду від виборчої дільниці в міліцейському “уазіку” до окружної виборчої дільниці.

Саме за цей час, за півгодини чи годину, підмахувались протоколи такі, які треба. Іноді 500 метрів, які мав проїхати “уазік”, їхав 2-3 години за дуже дивними обставинами.

Я можу припустити, тобто немає гарантії, що такі ж методи можуть бути зараз десь в глухих селах або в провінціях. Але у великих містах і в більшості регіонів вже давно змінився підхід влади. Вона вже не йде на такі грубі містифікації. Виняток був Мукачеве.

Набагато більше зараз важить адмінресурс, тобто не пряма підміна бюлетенів. Зрозуміло, що дуже багато залежить від пенсіонерів, якихось ба бульок по селах, від того дільничного міліціонера, від якогось голови адміністрації, від чиновників.

Якщо вони просто їм скажуть, як треба голосувати, то повірте, що вони і проголосують так само. Аналогічне питання з військовими частинами, до яких досі немає ніякого контролю громадськість над ними. Аналогічно, зрозуміло, з тюрмами ситуація.

На жаль, навіть аналогічна ситуація з багатьма такими заводами, які мають замкнутий цикл. Скажімо, в Запоріжжі більшість населення залежить від двох заводів.

Я вам скажу, що як директор “Запоріжсталі” сказав, не тому що він буде викручувати руки або стояти поруч з працівником заводу на виборчій дільниці, а просто він знає, що дитячий завод так само фінансується заводом, що його дружина так само працює в лікарні, яка фінансується заводом, а не тільки з місцевого бюджету.

І таких містечок і міст великих, де фактично замкнутий цикл і все зав’язане на одному підприємстві, а влада має можливість тиснути на керівництво багато.

От як це називати? Це начебто і не фальсифікація, але це грубий адміністративний тиск або грубий адміністративний чинник, бо його вплив на вибори, на жаль, просто неможливо.

Василь Зілгалов

У нас є слухач з цього приводу.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Я хочу запитати пана Хмелько. Ви щойно сказали, що на парламентських виборах минулих в два рази “ЗаЄдУ”, будемо називати речі своїми іменами, сфальсифіковано. Так, очевидно.

То запитання виникає, що ж буде з цими виборами? Невже ж те саме повториться, тобто порядка в 1,5-2 рази? Це катастрофа.

Василь Зілгалов

Дякуємо за питання.

Я якраз пану Хмельку хочу ще доповнити Ваше запитання результатами останніх соціологічних опитувань. Різні я бачив матеріали і вам скажу, що вилка така між ними – від 70% до 80% опитаних вважає, що восени 31 жовтня на цих виборах буде “велике Мукачеве”.

Пане Хмелько, як Ви це прокоментуєте і питання нашого слухача?

Валерій Хмелько

Я перш за все хочу відповісти нашому слухачу, вибачитися за те, що я недостатньо ясно пояснив про що йдеться в 2 рази.

Справа в тому, що теоретично можливо відхилення за даними опитування, які привели соціологи була менше 1%. А коли були оприлюднені дані, то більше отримала “ЗаЄдУ” на 2%. Тобто 1% може бути статистичною похибкою, але вже про другий так сказати неможливо.

Це не в 2 рази було збільшено кількість голосів, які подані “ЗаЄдУ”, а відмінність результатів ЦВК від даних ”екзіт-пулу”, то оцей відмоток був в 2 рази більше. Тобто не 0,9%, а 1,8%.

А що стосується того, що може бути в межах України, то різні є з цього приводу судження. Я думаю, що більш ймовірним, ніж мукачівський варіант є полтавській варіант.

Ви, мабуть, чули про те, що там дивна була велика кількість заяв на голосування вдома, які були подані старими людьми, але вони були надруковані на комп’ютері, які ці старі люди встигли опанувати і тільки підписані ними в великій кількості. Перевірити, як голосували вони вдома, це досить важко.

Враховуючи стан підготовки списків виборців, то я думаю, що цей варіант більш прийнятний і більш зручний для використання владою, ніж мукачівський.

Василь Зілгалов

У нас є ще один слухач з Вінниці.

Добрий вечір!

Слухач

В мене до панів Донія і Хмелька є такі зауваження.

Пане Доній, Ви сказали, що по глухим селам бабка не знає. Ви не рахуйте, що вже такий дурний народ. Він уже починає, як кажуть, робить висновки.

Я вже працюю дуже давно по виборам. І вже, якщо до бабусі підходять, то вона питає, консультується з родичами і т.п. Так що не залякуйте народ. Це перше.

Пан Хмелько теж сказав, що не врахували, що в ІІ тур вийде Янукович і Ющенко (нерозбірливо), що Симоненка... Це теж не так, їх заділо. І народ уже готовий вийти, стати з вилами, з чим попало на дільницях. Так що не залякуйте, будь ласка.

Дякую.

Василь Зілгалов

Дякуємо Вам за репліку.

Добре, що Ви згадали про вили. Ми хочемо якраз запитати наших шановних гостей про можливий сценарій розвитку подій на виборах.

Сьогодні керівник Фонду ефективної політики з Росії Глєб Павловський щодо грузинського варіанту сказав дослівно: “Нє дождьотесь”.

Тобто це він видав бажання своє за можливу дійсність, чи це підтверджує соціологічне опитування, пане Хмелько?

Валерій Хмелько

Соціологічних опитувань стосовно готовності, як казав шановний слухач, виходити з вилами, у нас немає. А готових захищати право отримати результати чесних виборів, я думаю, що це треба буде оцінювати ближче до виборів.

Тому що зараз літня пора, і ми готуємося проводити вже більш такі конкретні вже опитування восени. А що стосується тих зауважень, які висловив наш слухач щойно, то я думаю, що добре було б, якщо з цього приводу сказав декілька слів пан Доній.

Олесь Доній

Питання не в тому, що ми намагаємося залякувати. Справа в тому, що ситуація є відмінною, але фактично соціологи займаються в першу чергу попередженням громадськості.

В чому вага їхньої роботи? В тому що і політики просто мусять брати до уваги в суспільних настроях. А якраз їхня квінтесенція є в результатах соціологічних опитувань.

Якщо ми говоримо про можливість фальсифікації, то це не залякування, а попередження. Це попередження для того, щоб цього не було, це попередження для того, щоб люди знали, що з цим треба боротися.

Я сподіваюся, що в Вашому селі (тільки я сподіваюся, що Ви все ж таки без вил прийдете на виборчу дільницю) вже є конкретний активіст, який буде дбати про те, щоб не було порушень.

Це Ви можете брати участь в тому, щоб не було порушень на виборчій дільниці. А пан Хмелько казав, що існує дуже велика ймовірність, що будуть представники окружної комісії їздити по домівках, по хатах, а там перевірити дуже важко, на жаль.

Знайти таку кількість спостерігачів буде просто фактично неможливо. Тут дуже багато буде залежати вже від чесності і порядності конкретних представників конкретних селищ, міст.

На жаль, на цей момент у нас не завжди є такі порядні керівники.

Василь Зілгалов

У нас є слухач. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір, пане Василю! Є таке питання, як його можна розцінити. Чи не можна запитати народу дозволу на те, щоб претенденти самі між собою дійшли згоди, хто буде президентом?

Так звучить це питання. Чи воно серйозне?

Василь Зілгалов

Це питання мабуть менш соціологічне.

Валерій Хмелько

Безумовно.

Василь Зілгалов

Як ви вважаєте, шановні гості, чи можуть самі претенденти домовитися, як каже слухач?

Олесь Доній

Прецеденти є насправді в Римській католицькій церкві. Тобто там було правило, якщо я не помиляюся, з 13 століття, тобто конклав збирався, обов’язково закрившись, потрібно було не їсти, не пити, навіть не виходити в туалет, поки вони не оберуть серед єпископів Папу Римського.

Це була така дуже жорстка умова. Очевидно, що Гетьманщина була притаманна до того моменту не тільки в українців, а була також і в церковних рядах.

Але, боюся, що у нас такі жорсткі умови ні до чого не призведуть, бо навіть ідеологічно споріднені сили дуже важко ідуть на контакт. Тут дуже цікаво було б перейти саме до соціологічних досліджень.

Може, пан Хмелько зможе розповісти більш докладно за яких умов, за яких розкладів той чи інший кандидат при підтримці інших і знятті кандидатур на користь його може отримати перевагу в другому турі.

Бо вже всім зрозуміло, що в один тур вибори у нас не закінчаться.

Валерій Хмелько

Це правда, в першому турі поки що немає жодних сподівань, що один з кандидатів переможе.

Динаміка зростання є певна, але вона є з обох боків, я маю на увазі, з боків обох лідерів-кандидатів Ющенка і Януковича. Дуже важливо не зробити таких помилок, які можуть призвести до того, що цей розрив, який зберігається приблизно на рівні 8 % вже більше 4 місяців, раптом не зменшувався до декількох відсотків, як це відбулося всередині квітня.

Але це вже, я думаю, тема окремої розмови, це тема розмови про те, як реакція основних політичних сил на політичні ситуації, які або штучно створюються, або складаються через збіг обставин, навіть не залежать навіть тільки від України, як вони на це реагують, і рахують вони чи не рахують, як при цьому реагує на це більшість електорату, особливо електоратів різних регіонів України.

Василь Зілгалов

Дякую. У нас є ще один слухач. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір! Це Олександр з Києва. У мене така пропозиція. Вила – це грубо, це, як раніше говорили, що основна зброя пролетаріату – це булижник. То треба мабуть краще балончик газовий. Як ви думаєте? Дякую.

Василь Зілгалов

Ми зрозуміли. Це репліка. Дякуємо. Нас цікавить той термін, який пан Хмелько останнім вжив – регіони.

Пан Доній у своїй статті, яку я згадав на початку, відзначив, що повториться ситуація 1994 року президентських виборів, коли регіони відіграли вирішальну роль у виборах нового глави держави.

Я хочу запитати, уточнити питання, насамперед до пана Хмелька. Чи сьогодні вже соціологи чітко висловилися у своїх опитуваннях щодо меж цих регіонів: Схід, Захід і Центр?

Який може бути дійсно вплив на вибори, пане Хмелько?

Валерій Хмелько

Ви знаєте, ми вже не один рік відслідковуємо зміни електоральних настроїв, умовно поділивши Україну на 5 регіонів: Західний – це 7 найзахідніших областей; Західно-Центральний – це до Дніпра, умовно кажучи, після західних регіонів, теж 7 областей; Східно-Центральний - це Чернігівська, Сумська, Полтавська, Дніпропетровська; Східна – це 3 найсхідніші наші області: Харківська, Луганська, Донецька; і Південь – всі інші.

Так от чим далі від Західного до Південного і Східного, тим вище рейтинг у Януковича (з 11 – у Західному до 59- у Східному), тим нижче рейтинг у Ющенка (від 73 – у західному (я наводжу цифри на початок цього місяця) до 16 у Східному регіоні).

Тому я згоден з паном Донієм, що ситуація розподілу електоральних схильностей дуже нагадує 1994 рік поки що.

Якщо права опозиція не знайде шляху до сердець виборців на Півдні і Сході, то і результати виборів можуть дуже нагадувати вибори 1994 року.

Василь Зілгалов

Дякую. У нас є слухач ще один. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір! Це Полтава. У мене до вас буде запитання. По-перше, я майбутній член виборчої комісії, я дуже уважно прочитав закон.

Я хочу запитати у присутніх, яким чином можна фальсифікувати вибори, якщо голова, заступник голови і секретар повинні бути від різних політичних сил? Я цього не розумію.

Василь Зілгалов

Це питання більше стосується до виборчих технологій, але пане Доній, будь ласка, Ви маєте більший досвід.

Олесь Доній

Їх дуже багато насправді варіантів. Я можу один з таких розповісти – купівля голосів, технологічно як це відбувається.

Приходить перший виборець, викидає замість свого бюлетеня порожній папірець, а свій бюлетень він виносить.

А конкретний політичний активіст у нього забирає цей бюлетень, позначає потрібну кандидатуру, дає наступному виборцю, зрозуміло, що за певну суму коштів.

Тепер вже виборець кидає заповнений бюлетень, який не він заповнив, і виносить вільний. І так цей вервечка може тривати і десять, і сто чоловік.

Це тільки один приклад, як може відбуватися купівля голосів. Повірте мені, на жаль, таких технологічних прийомів дуже і дуже багато. Отже вага коштів на цей момент надзвичайно піднялася в Україні.

Є небезпека, що вибори просто скуповуються, населення доведено до жебрацького стану. На жаль, не всі такі політично свідомі, як той попередній слухач, який казав про вила, не всі.

Є дуже багато людей, які готові продати свій голос за певну суму коштів. Це потрібно враховувати, тому треба уважніше ставитися до виборчого процесу.

Василь Зілгалов

Наш час невпинно втікає. Тоді до вас обох дуже таке конкретне і коротке питання, розраховане на ваші короткі відповіді.

Все ж таки який буде розвиток ситуації, як ви вважаєте, як соціолог, як політолог та історик, пане Доній і пане Хмелько? Як ви вважаєте, все-таки який буде переважати сценарій нацих виборах.

Пане Хмелько, Ви сказали, що полтавський, чи все-таки мукачівський, чи ви переконані в цьому? Почнемо з пана Донія.

Олесь Доній

На жаль, у нас ситуація така, що права і ліва опозиція у нас не об’єднані. За соціологічними опитуваннями, у нас більшість населення (дві третини) не задоволені владою, очевидно, що це десь близько 70 %, але кожна сила в опозиції по-своєму це трактує, кожна з них привласнює ці 70 % тільки собі, називаючи себе тільки опозицією

Насправді десь половина з цієї опозиції є лівою опозицією, а половина – правою опозицією.

Єдиними шансом на перемогу було, коли б і праві, і ліві змогли б висунути узгодженого кандидата. Зрозуміло, це є утопічним у наших умовах, хоча варіанти були, якщо б це був якщо не Мороз, то лівий кандидат, але націонал-патріотичного змісту.

Василь Зілгалов

Дякуємо, пане Доній. Я вибачаюся, але наш час вичерпано. Я хочу нагадати, що у “Вечірній Свободі”, яку вів з Праги Василь Зілгалов, брали сьогодні участь пан Валерій Хмелько, професор соціології та Олесь Доній, шеф-редактор часопису “Молода Україна”.

Дякую всім за увагу. Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG