Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:41

“Права людини: українська реальність”: Проти правозахисниці з Луганщини порушили кримінальну справу; Акції протесту харківських підприємців; У рубриці “Голоси скривджених”: мешканка Сакського району Криму Лілея Маляр та її прийомні діти проти місцевих чиновників.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 22 липня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.

Шановні слухачі, ми вітаємо вас і пропонуємо такі теми у сьогоднішньому випуску:

- Проти правозахисниці з Луганщини порушили кримінальну справу;

- Акції протесту харківських підприємців;

- У рубриці “Голоси скривджених”: мешканка Сакського району Криму Лілея Маляр та її прийомні діти проти місцевих чиновників.

Проти правозахисниці з Луганщини Олександри Ковальової порушили кримінальну справу. Її звинувачують у хуліганстві.

Нагадаю, що 21-го квітня під час силового захоплення Новопсковського комбікормового заводу, що на Луганщині, охорона одного з підприємців побила робітників цього підприємства та сільську правозахисницю Олександру Ковальову. Після бійки вона опинилась у лікарні.

Тему продовжує наш луганський кореспондент Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Відразу після бійки на території комбікормового заводу Луганський правозахисний комітет звернувся до прокуратури, міліції, щоб правоохоронні органи розслідували цю справу і встановили винуватців побиття робітників та правозахисниці О.Ковальової.

Відповідь, яка надійшла від міліцейського начальства, подивувала луганських правозахисників. Міліція офіційно повідомила, що Ковальова звинувачується у хуліганстві, і проти неї може бути порушена кримінальна справа.

На той час побита жінка перебувала у лікарні.

Олександра Ковальова

Під’їхала машина, з якої вийшло дві людини: одна у цивільному, а друга у міліцейській формі і підійшли до моїх дверей. Я змушена була вийти і запитати: чому так рано і хто мене турбує?

Мені відповіли, що привезли постанову слідчого Новопсковської районної прокуратури Ганшина.

Я говорю: “Про що ця постанова?” Я, до речі, погано орієнтуюся у таких документах. Мені відповідають, що постанова про те, що проти вас порушена кримінальна справа.

Я говорю: “В чому ж мене звинувачують?” “У побитті працівників правоохоронної служби на території комбікормового підприємства”. Говорю їм: “А я ж так розумію, що я постраждала. Гадала, що справа порушена проти загарбників, адже я перебувала у лікарні”. Але ні.

Василь Соколенко

До кримінальної відповідальності не притягуються ті, хто бив робітників та Ковальову. За її словами, вони тепер вважаються постраждалими.

Ось як цей факт прокоментував керівник Луганського правозахисного комітету Микола Козирєв.

Микола Козирєв

Зараз проти Ковальової чиниться свавілля, яке полягає у тому, що її фактично звинуватили у хуліганстві проти працівників міліції. І це в той час, коли вона є постраждалою у цьому конфлікті, вона ніяк не брала участі у побитті міліції, її завдання полягало в тому, щоб переконати нападників, варварів, які захоплювали завод.

Фактично кримінальна справа не порушена ні з приводу захоплення заводу, ні з приводу насилля, яке було застосоване до працівників заводу, в тому числі і по відношенні до Ковальової, яка потрапила до лікарні з травмами, як і інші робітники заводу. Це для слідства не факт, який належить розслідувати.

Я вважаю, що в значній мірі це пов’язано і з тим, що вона активно працює як правозахисник і як керівник районної організації СПУ, її намагаються обмежити в цих діях.

Надія Шерстюк

У всьому світі мале підприємництво є основою достатку суспільства, базою для формування середнього класу.

В Україні малий бізнес також набирає сили, проте, як стверджують самі бізнесмени, серед державних структур немало таких, які їхню підприємливу енергію намагаються використати у своїх особистих цілях.

З такою ситуацію малі підприємці не мають наміру миритися. Про це, зокрема, засвідчує організований виступ підприємців Кінного ринку, що у Харкові.

Тему досліджував Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

На початку літа більшість підприємців Кінного ринку у Харкові провели потужний страйк, а нещодавно представники підприємців цього ринку пікетували Кабінет Міністрів України.

Що змусило підприємців вдатися до такого кроку? Розповідає голова профспілки підприємців Харкова Володимир Цимбалюк.

Володимир Цимбалюк

Ще у 2002-му році Кабміном було ухвалено рішення про встановлення граничних цін на послуги ринку. Обов’язок встановити такі ціни покладено на губернатора. Харківський губернатор Кушнарьов до сих пір цю постанову не виконав.

Підприємці не просто зазнають великих втрат, тому що адміністрація ринку має по 700-800% рентабельності, прибутковості. З людей витискують гроші ну просто нізащо.

Якщо контейнери належать підприємцям, а земля місту, то за що береться орендна плата?

Коли ми почали з’ясовувати це питання, адміністрація ринку почала пресувати підприємців.

Микола Закалюжний

За словами Володимира Цимбалюка, якщо буде встановлено оптимальні ціни на послуги ринку для підприємців, як це передбачено Постановою Кабміну № 1978 від 25-го грудня 2002-го року, то величина орендної плати суттєво зменшиться і кількість посередників поменшає.

Ще навесні цього року перший віце-прем’єр Микола Азаров давав доручення голові Харківської облдержадміністрації Євгену Кушнарьову вирішити існуючу проблему. Проте віз і нині там.

Яким є місце міської влади у вирішенні проблеми підприємців, а значить бюджетних коштів, я спробував з’ясувати у начальника управління з питань підприємництва та інвестицій Харківської міської ради Сергія Кадигроба.

Сергій Кадигроб

Моє управління захищає саме підприємців. Захищати - це не означає втручатися в господарчий спір. Захищати - це значить створювати сприятливі умови.

Микола Закалюжний

Втім, належних умов праці для підприємців як не було, так і немає. Оптимальні ціни на послуги ринку для них не встановлені.

Причому подібна ситуація існує і на інших кількох крупних ринках Харкова.

Чому це відбувається? Говорить лідер профспілки підприємців Володимир Цимбалюк.

Володимир Цимбалюк

На крупних ринках оптимальні ціни не встановлюються, і не встановлюються вони, на нашу думку, тільки тому, що фактичним власником цих 3-4-х ринків є народний депутат, почесний президент концерну АВЕК Олександр Фельдман. Тобто, повністю все блокується.

Микола Закалюжний

Підприємці передали вимоги прем’єр-міністру Віктору Януковичу, хоча на обіцянки урядовців вони і не сподіваються.

Втім, якщо справа не зрушиться з місця, то ближче до осені підприємці мають намір організувати черговий похід на Київ, але вже значно більшими силами.

Надія Шерстюк

Мешканка села Молочне Сакського району Криму Лілея Маляр подала до суду на Сакську районну держадміністрацію.

Вона стверджує, що чиновники намагаються фінансово задушити її сім’ю. Зараз у неї на вихованні перебуває 4-ро прийомних дітей.

Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Лілея Маляр каже, що не збиралася виховувати прийомних дітей. Після роботи у Львівському поліграфічному інституті вона вийшла на пенсію і переїхала до Криму.

П’ять років тому до неї прибилися двоє братів, батьки яких були позбавлені батьківських прав: нині п’ятнадцятилітній Роман і дванадцятирічний Денис Серьогіни.

За два роки її прийомна сім’я збільшилася ще на двох дітей: сестричок-дошкільнят Катерини і Дарини Іволги.

Пані Лілеї довелося докласти чимало зусиль, щоб відігріти тіла і душі дітей, які за своє коротке життя зазнали чимало горя.

Вона каже, що не чекає від держави якої допомоги, головне, щоб чиновники не шкодили. Зараз вона отримує на харчування кожної дитини з районного бюджету трохи більше 200 гривень, загалом, 900 гривень. На одяг, ліки, книги, іграшки, опалення та інше держава нічого не дає.

А нещодавно чиновники надумали відібрати у прийомної родини й надані кошти.

Розповідає Лілея Маляр.

Лілея Маляр

До нас просто не доходять ті закони, які видаються відносно дітей-сиріт. Користуючись цим, вони користуються дитячими грішми.

Ми розуміємо, що людині треба на вибори, ми розуміємо, може, їм не вигідно тримати нас, бо ми захищаємо кожну дитину. В інтернаті спокійніше, в інтернаті не б’ються за кожну дитину, але такі форми виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як прийомна сім’я і дитячі будинки сімейного типу, мають право на існування тільки тому, що весь цивілізований світ вже давно позбавився інтернатів саме завдяки таким формам виховання, тому що при відповідній корекції законів, при відповідних результатах це дає дуже хороші наслідки.

Володимир Притула

Торік дітлахів відправили до дитячого табору. Але із 3-х запланованих місяців вони пробули там менше одного – не прижилися.

Проте управління освіти Сакської районної держадміністрації вирішило вирахувати з Лілеї Маляр 2 з половиною тисячі гривень, виділені дітям на харчування протягом цього часу.

Прийомна мама каже, що частину грошей діти справді проїли, а частина пішла на проведення до будинку, де вони мешкають, води. За словами Лілеї Маляр, чинне законодавство це дозволяє. Саме тому вона вирішила судитися із чиновниками.

За її словами, коли сакські чиновники дізналися, що вона подає до суду, то створили комісію, яка відвідала прийомну родину, а потім уже після повернення до Сак видала акт обслідування. І в цьому документі звинуватила пані Лілею у тому, що вона не за призначення використовує гроші, виділені дітям з райбюджету, і взагалі, погано виховує підопічних.

В управлінні освіти Сакської районної держадміністрації підтвердили ці звинувачення, але відмовилися їх прокоментувати.

Лілея Маляр каже, що має намір боротися і за своє добре ім’я, і за гідне фінансування її прийомних дітей.

Лілея Маляр продовжує.

Лілея Маляр

Але ми віримо в правду, віримо, що Господь нас благословляє, і ми витримаємо все.

Ми виграємо цей суд для того, щоб ця пошесть не пішла по Україні, щоб такі сім’ї, як ми, як будинки сімейного типу, жили і було менше дітей-сиріт, бо зараз в Україні понад 100 тисяч дітей-сиріт. Це маленька країна в Україні.

Ці діти написали вірша:

“Не може рідна матінка Вкраїна по інтернатах зрощувать синів своїх й дочок”.

Володимир Притула

Це була Лілея Маляр, прийомна мама чотирьох кримських дітей.

Надія Шерстюк

Радіо “Свобода” вже розповідало про академіка з Харкова Аліма Заволоку. Через незаконне, як він вважає, звільнення з роботи Алім Заволока звернувся до суду. І от нещодавно його госпіталізували з Дзержинського суду Харкова, куди він прийшов ознайомитися з матеріалами справи.

Розповідає Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Алім Заволока вже три роки намагається у судах різних інстанцій довести, що його було звільнено з роботи незаконно, адже вуз, де він викладав, Харківський зооветінститут, було не ліквідовано, а перейменовано в Харківську державну зооветеринарну академію.

Для ознайомлення з матеріалами цієї справи Алім Андрійович прийшов до Дзержинського районного суду, взяв матеріали справи під заставу власного паспорту. Коли він хотів повернути матеріали справи і забрати паспорт, помічниця судді Аркатової почала вимагати у Заволоки розписку, де б він написав, що ознайомився із справою повністю.

Оскільки, за словами Заволоки, він повністю не ознайомився зі справою, він цього написати не зміг. Тоді помічниця забрала у нього і матеріали справи.

Розповідає Алім Заволока.

Алім Заволока

Вона сказала, що нехай так і буде і ніяких дій, аби повернути мені або матеріали справи, по-перше, не прийняла.

Я тоді взяв протягнув руку і забрав матеріали справи, сказавши, що у них є паспорт, тоді я забираю матеріали справи. Після цього вона накинулася на мене, вдарила мене обома руками в область серця.

Вікторія Маренич

За словами Заволоки, на галас помічниці судді з кабінету навпроти вийшли судді Арбатова і Гайдук, підійшли двоє охоронців, які і запропонували йому і піти в окрему кімнату.

Алім Заволока

Коли ми рушили з охоронцями, то мені навздогін, перебираючи одне одну, кричала суддя Арбатова і суддя Гайдук, що “ми акадєміка пасадім на пятнацать сутак і сєчас визовім “Бєркут”.

Вікторія Маренич

Тоді охоронці викликали швидку, бо йому стало дуже зле. В той же час, за словами Аліма Андрійовича, прибули і бійці “Беркуту”.

Алім Заволока

Я побачив автоматників на східцях. Приїхала швидка допомога. Тиск був у мене 180 на 100.

Вікторія Маренич

Лікар швидкої почала наполягати на терміновій госпіталізації. Паспорт Заволоці повернули.

Алім Заволока

Коли вони встановили на мою грудну клітину гумові присоски для зняття електрокардіограми, черговий лікар відзначила, що в мене на тілі в області серця є подряпини. Я вважаю, що це ті подряпини, які були нанесені, коли мене била в область серця помічниця судді Аркатової.

Вікторія Маренич

Алім Заволока у лікарні пройшов повний курс лікування. Коли видужає, за його словами, продовжить відстоювати власні права.

Ситуацію коментує Ігор Крупський, голова Харківської асоціації незаконно звільнених працівників.

Ігор Крупський

Ця організація, “Беркут”, створена для боротьби з тероризмом, тобто фактично людина, яка прийшла до суду ознайомитися з матеріалами своєї справи, була цією системою перетворена на терориста. Тоді виникає запитання: “Для чого існує “Беркут”?” Можливо, насправді для боротьби з народом, а не з тероризмом.

Вікторія Маренич

Чи вистачить Аліму Заволоці боротися проти системи за для відстоювання своїх власних справ і, головне, чи вистачить здоров’я?

Надія Шерстюк

Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагала у київській студії Наталія Антоненко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG