Севастополь, 20 липня 2004 року.
Тарас Марусик
Щоліта в Національному заповіднику “Херсонес Таврійський” працює кілька археологічних експедицій. Вже 10 років на території цього заповідника, розташованого в Севастополі, розкопками займається і міжнародна експедиція Інституту класичної археології Техаського університету.
Американець Джозеф Картер, директор Інституту класичної археології, чи не вперше не приїхав до Севастополя. Причина поважна – хвороба. Всіма роботами цього року опікуються заступниця Картера Асель Суріна та її чоловік, керівник низки проектів Ґлен Мак.
Обоє потрапили в Національний заповідник “Херсонес Таврійський” у 2000 році.
Цього літа Асель Суріна координує всю роботу Інституту класичної археології. Це й археологічні розкопки, і публікації та видання, і консервація пам’яток, і реставрація знахідок.
В експедиції працюють археологи, палеонтологи, палезоологи, антропологи з 18 країн з усіх кінців світу – від США до Австралії і Південної Африки.
Асель Суріна (переклад)
З 1999 року наш Інститут класичної археології фінансується, в основному, гуманітарним фондом Паккарда, який підтримує всі наші проекти і надає серйозну технічну допомогу заповідникові.
Тарас Марусик
Асель Суріна розповіла також, що під час однієї з розмов директор заповідника звернув увагу на недостатні площі для зберігання фондів і брак робочих місць для дослідників.
За час від минулого літа вже виріс каркас будинку, де розташується сучасне фондосховище і консерваційна лабораторія. Будівництво розраховують завершити до кінця року.
А тепер – слово Ґленові Маку:
Глен Мак (переклад)
Я веду кілька проектів. Коли я приїхав уперше в 2000 році, то координував проект комп’ютеризації музею, включно з доставленням та установленням комп’ютерів. Потім мені доручили створити електронну версію архіву та бібліотеки заповідника.
Тарас Марусик
До речі, Ґлен Мак був редактором першої англомовної науково-популярної книжки “Кримський Херсонес: місто, хора, музей та околиці”, презентованої в п’ятницю в заповіднику. У розмові зі мною Ґлен Мак повідомив, що українська версія повинна побачити світ восени 2005 року.
Це видання готували два з половиною роки. Ось що про нього говорить директор Національного заповідника “Херсонес Таврійський” Леонід Марченко.
Леонід Марченко
Це і науково-популярна книжка, тому що ми мали увазі не тільки те, що американський колектив працював, але і наш колектив працював, щоб це була книжка для широкого читача, для англомовного читача, цікава.
Я думаю, що вона буде популярною не тільки в нашій країні, а й у інших країнах світу.
Тарас Марусик
Доктор історичних наук, професор кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Харківського національного університету Сергій Сорочан вважає, що ця книжка буде одкровенням для західного читача:
Сергій Сорочан (переклад)
“Херсонес Таврійський”, при всій унікальності цієї пам’ятки, довгий час для тих, хто на Заході цікавиться історією, був “терра інкоґніта”. І ось тепер для нього ця унікальна пам’ятка світової цивілізації, достойна стояти в ряду найбільших пам’яток ЮНЕСКО, відкривається.
Тарас Марусик
Щоліта в Національному заповіднику “Херсонес Таврійський” працює кілька археологічних експедицій. Вже 10 років на території цього заповідника, розташованого в Севастополі, розкопками займається і міжнародна експедиція Інституту класичної археології Техаського університету.
Американець Джозеф Картер, директор Інституту класичної археології, чи не вперше не приїхав до Севастополя. Причина поважна – хвороба. Всіма роботами цього року опікуються заступниця Картера Асель Суріна та її чоловік, керівник низки проектів Ґлен Мак.
Обоє потрапили в Національний заповідник “Херсонес Таврійський” у 2000 році.
Цього літа Асель Суріна координує всю роботу Інституту класичної археології. Це й археологічні розкопки, і публікації та видання, і консервація пам’яток, і реставрація знахідок.
В експедиції працюють археологи, палеонтологи, палезоологи, антропологи з 18 країн з усіх кінців світу – від США до Австралії і Південної Африки.
Асель Суріна (переклад)
З 1999 року наш Інститут класичної археології фінансується, в основному, гуманітарним фондом Паккарда, який підтримує всі наші проекти і надає серйозну технічну допомогу заповідникові.
Тарас Марусик
Асель Суріна розповіла також, що під час однієї з розмов директор заповідника звернув увагу на недостатні площі для зберігання фондів і брак робочих місць для дослідників.
За час від минулого літа вже виріс каркас будинку, де розташується сучасне фондосховище і консерваційна лабораторія. Будівництво розраховують завершити до кінця року.
А тепер – слово Ґленові Маку:
Глен Мак (переклад)
Я веду кілька проектів. Коли я приїхав уперше в 2000 році, то координував проект комп’ютеризації музею, включно з доставленням та установленням комп’ютерів. Потім мені доручили створити електронну версію архіву та бібліотеки заповідника.
Тарас Марусик
До речі, Ґлен Мак був редактором першої англомовної науково-популярної книжки “Кримський Херсонес: місто, хора, музей та околиці”, презентованої в п’ятницю в заповіднику. У розмові зі мною Ґлен Мак повідомив, що українська версія повинна побачити світ восени 2005 року.
Це видання готували два з половиною роки. Ось що про нього говорить директор Національного заповідника “Херсонес Таврійський” Леонід Марченко.
Леонід Марченко
Це і науково-популярна книжка, тому що ми мали увазі не тільки те, що американський колектив працював, але і наш колектив працював, щоб це була книжка для широкого читача, для англомовного читача, цікава.
Я думаю, що вона буде популярною не тільки в нашій країні, а й у інших країнах світу.
Тарас Марусик
Доктор історичних наук, професор кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Харківського національного університету Сергій Сорочан вважає, що ця книжка буде одкровенням для західного читача:
Сергій Сорочан (переклад)
“Херсонес Таврійський”, при всій унікальності цієї пам’ятки, довгий час для тих, хто на Заході цікавиться історією, був “терра інкоґніта”. І ось тепер для нього ця унікальна пам’ятка світової цивілізації, достойна стояти в ряду найбільших пам’яток ЮНЕСКО, відкривається.
