Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:58

Біл Клінтон пише про чарівний Київ і перешкоди, які мають подолати українці.


Сергій Куделя

Вашингтон, 26 липня 2004 року.

Сергій Куделя

Книга мемуарів колишнього президента США Біла Клінтона під назвою «Моє Життя» четвертий тиждень поспіль залишається лідером у списках американських бестселерів. Лише упродовж перших семи днів продали понад мільйон примірників президентських спогадів.

На відміну від інших членів своєї адміністрації – Мадлен Олбрайт чи Строуба Телбота – у своїх спогадах Клінтон не обійшов увагою Україну. Під час перебування у Білому Домі Біл Клінтон відвідав Україну тричі : у 93-му, 95-му та 2000-му роках. Найчастіше колишній президент США згадує Україну у зв’язку із проблемою нерозповсюдження ядерної зброї та підготовкою до закриття Чорнобильської АЕС. Він відзначає, що був особливо задоволений, що закриття Чорнобиля відбулося до його відходу з Білого Дому.

Хоча у своїх мемуарах Клінтон часто ділиться особистими враженнями від багатьох державних діячів, серед яких і Єльцин, і Гавел, і Кваснєвський, про президента Кучму якісь особисті згадки у книзі Клінтона відсутні. Він не стримує емоцій, коли ділиться своїми спогадами про пересічних українців, до яких він звернувся у прощальному виступі на Михайлівській площі. Ось як Клінтон описує цей виступ у книзі:

“Наприкінці візиту я виступив просто неба перед величезною громадою українців, до яких я звернувся із закликом йти далі шляхом свободи та економічних реформ. Київ виглядав чарівним у променях весняного сонця, і, я сподівався, що люди зможуть зберегти те відчуття надзвичайного піднесення, яке я помітив серед присутніх на моєму виступі. Їм треба було подолати ще багато перешкод ”.

Перекладачем Клінтона під час цієї промови була Марта Зєлик, яка у розмові з радіо "Свобода" так згадує цей виступ президента:

Марта Зєлик

Він прибув до Києва з Москви, у Москві погода була понура, дощ. Прилітає він до Києва, а в Києві дійсно весна, чудовий сонячний день. Народ привітав його дуже гарно, дуже сонячно, дуже тепло.

І відразу пізнати можна було, що його настрій підноситься. Коли ми вийшли на площу перед Міністерством закордонних справ, він піднявся на подіум.

Звідти ми побачили, що там набралося народу тисяч 70, і в кожного у руках прапорці: чи то українські, чи американські. Відразу у нього настрій змінився. Піднесення у нього було, і це було дуже відчутно.

Сергій Куделя

За словами Зєлик, яка працювала із Клінтоном під час усіх років його президентства, він розпочав промову не дуже впевнено, оскільки переживав за вимову деяких українських слів.

Марта Зєлик

Я думаю, він не впевнений у собі був, коли вперше вимовив слова “Слава Україні!”. Публіка відразу відреагувала, піднесення публіки вплинуло на нього.

Його настрій ще більше піднісся, це була відчутна енергія від такої кількості народу, яку можна торкнути. Хвилями енергія плила до нас, до подіуму. А він на цьому ріс і віддавав назад це українській публіці. Це було неймовірно.

Сергій Куделя

Останніми словами Клінтона під час цієї промови був Шевченків заклик: “Борітеся – поборете”. Як пояснює Клінтон у книзі, вже тоді він відчував, що попереду в українців багато перешкод ,їх треба здолати. Однак про це , ймовірно, у своїх спогадах напише вже його наступник.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG