Доступність посилання

ТОП новини

Суїцид у Польщі – коментарі експертів.


Володимир Павлів

Варшава, 28 липня 2004 - У Польщі увагу громадськості вкотре звернено до теми “самогубства”. Приводом для цього стала книга польського соціолога Марії Ярош “Самогубство – втеча тих, що програли”. У своїй праці польська дослідниця явища самогубства твердить, що за останні кілька десятиліть кількість самогубців зросла у Польщі втричі. Разом з тим, Польща залишається країною, у якій показник суїциду в суспільстві є одним з найнижчих у регіоні Центрально-Східної Європи.

За даними польської поліції, щороку у Польщі відбувається, в середньому, 5 тисяч самогубств. Соціолог Марія Ярош твердить, що ця цифра занижена принаймні на 10%, насправді здійснюється близько 6 тисяч самогубств щороку. Цей показник є на 300% вищим, ніж у 50-х роках ХХ -го століття. Саме з того моменту у Польщі показник суїциду постійно зростає. Якщо у 1951 році у Польщі фіксувалося 5 самогубств на 100 тисяч населення, то тепер ця цифра становить вже 15 з половиною випадків.

Ще одним тривожним показником є те, що 80 % польських самогубців становлять особи чоловічої статі. Узагальнений портрет типового польського самогубця – це чоловік у віці 45 років, безробітний чи рільник, котрий проживає у малому містечку чи в селі. Натомість жінки і дівчата випереджають чоловіків у кількості невдалих спроб самогубства. Спроби самогубства здійснюються у Польщі в 10-15 разів частіше, ніж самі самогубства. Психологи пояснюють це тим, що чоловіки вирішують піти із життя, коли вже не бачать виходу із ситуації і роблять це рішуче. Натомість, жінки таким чином хочуть привернути до своїх проблем увагу оточення, а тому й їхнє прагнення до самовбивства не є таким послідовним, як у представників так званої сильної статі. Авторка книги “Самогубство – втеча тих, що програли” зауважує також, що зріст показника суїциду у польському суспільстві не був послідовним : упродовж останніх 25 років він двічі зупинявся, а кількість самогубств зменшувалася навіть на 35 %. Було це у 1981 році, коли виник антикомуністичний рух “Солідарність”, та у 1989 році, коли комуністичне правління Польщі втратило монополію на владу. В обох цих випадках, як твердить Марія Ярош, польське суспільство повірило в світлу перспективу і життя багатьох людей набрало нового сенсу. Натомість різкі скачки зросту показника самогубств відбулися відповідно під час впровадження у Польщі “військового стану”, спрямованого на придушення “Солідарності”, та у часи перших труднощів, пов''язаних із реформуванням економіки цієї країни на початку 90-х років.

Незважаючи на зріст кількості самогубств, Польща все ж залишається країною із одним з найнижчих показників суспільного суїциду серед країн колишнього соціалістичного табору. Чому так діється, авторка книги про самогубства пояснює тим, що Польща завжди була “найвеселішим бараком у комуністичному концтаборі”. У Польщі ніколи не було колгоспів, а земля належала селянам, у Польщі завжди мала міцну позицію католицька церква, і завжди існувала політична опозиція. Завдяки цьому , говорить Марія Ярош , поляки завжди знали, чого хочуть, і суспільна трансформація була тут очікуваною і бажаною. Тому більшість людей пережили зміну системи без особливого стресу.

Власне у цій визначеності своїх завдань і перспектив на майбутнє у більшості молодих поляків соціологи вбачають надію на те, що суїцидна ситуація у Польщі не буде погіршуватися. Звичайно, що кількість самогубств відразу не зменшиться , говорять експерти , але нові можливості для підвищення добробуту, які дає інтеграція з Європейським Союзом, можуть вплинути на те, що кількість самогубств принаймні не збільшуватиметься.
XS
SM
MD
LG