Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:05

“Права людини: українська реальність”: Сумські студенти вирушають у похід на Київ; Як голосуватимуть 7 мільйонів українських заробітчан за кордоном? Чи скористаються вони своїм виборчим правом? Луганський правозахисний комітет проти дискримінації шахтарів; І наша традиційна рубрика “Голоси скривджених” з Донецька.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 27 липня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

Шановні слухачі, сьогодні у випуску до вашої уваги такі теми:

- Сумські студенти вирушають у похід на Київ;

- Як голосуватимуть 7 мільйонів українських заробітчан за кордоном? Чи скористаються вони своїм виборчим правом? - Луганський правозахисний комітет проти дискримінації шахтарів;

- І наша традиційна рубрика “Голоси скривджених” з Донецька.

Об’єднання трьох ВУЗів у Сумах (Сумського держуніверситету, Сумського педуніверситету та Сумського аграрного університету) спричинило хвилю обурення у місцевого студентства.

Вони встановили намети, протестуючи проти такого рішення. І, як повідомила координатор студентського штабу, голова прес-служби Сумського “студентського ректорату” Олександра Вєсніч, першого серпня вони вирушають до Києва, сподіваючись, що у столиці влада їх почує.

Говорить Олександра Вєсніч.

Олександра Вєсніч

Зараз для нас найголовнішим є підготовка до пішого походу до Києва. Влада не бажає з нами йти на компроміс, і на те звернення, яке я надіслала від свого імені, як інформцентру, в Адміністрацію Президента, мені прийшло повідомлення, що це звернення перенаправлено в Кабмін.

Місцева влада вже давно не заходить до нас. Там стандартні якісь переговори з нашими викладачами, проректорами, які їх змушують йти до нас, казати, що непотрібно більше мітингувати, тобто ми до цього вже звикли, а якихось серйозних переговорів влада не хоче проводити. Вони вичікують і думають, що ми не зберемося силами, щоб здійснити те, що ми запланували.

Якщо ми вирушимо в Київ, і вони побачать скільки людей зберуться на мітинг, скільки вийде з Сум, тоді вони зроблять свої висновки і, я думаю, почнуть щось терміново зробити, щоб не дати нам дійти до Києва. Але не силовими методами, а знову ж тими переговорами. Але я думаю, що тоді вже буде пізно.

Надія Шерстюк

Як повідомила Олександра Вєсніч, голова прес-служби Сумського “студентського ректорату” , її колеги планують бути у Києві 3-4 серпня. Вони проводитимуть мітинги протесту проти незаконного, як вони вважають, об’єднання вузів.

Детальніше про ситуацію у Сумах слухайте у наших наступних передачах. А тепер до виборчої тематики.

Майже місяць у Львові при обласному відділені Комітету виборців України працює гарячий телефон. І найчастіше звертаються за консультацією рідні тих, хто перебуває за кордоном на заробітках. Люди цікавляться : “Чи мають право їхні рідні, які легально або нелегально працюють у тій чи іншій країні голосувати, і як їм забезпечить Україна це право?”

До речі, за твердженням деяких політологів, українські заробітчани (а їх, за даними Уповноваженої з прав людини, 7 мільйонів) вимушено покинули державу у пошуках кращого життя і заробітку, цих людей не влаштовує політика нинішньої влади, ці люди є потенційними виборцями кандидата у президенти Віктора Ющенка.

З Львівщини про виборче право українських заробітчан Галина Терещук.

Галина Терещук

За офіційною інформацією Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної адміністрації, понад 100 тисяч мешканців Львівщини нелегально працюють закордоном.

Але насправді ця цифра сягає 200 тисяч осіб.

Така ж кількість людей з травня до листопада перебуває на сезонних роботах у Росії, Польщі, Словаччині, Чехії.

“Нашоукраїнці” у розмові з кореспондентом радіо “Свобода” висловили сподівання, що на вибори ці люди повернуться в Україну. Принаймні з таким проханням вони до них звернуться.

Відколи почала діяти гаряча телефонна лінія у Комітеті виборців найчастіше нею послуговуються ті, чиї рідні працюють закордоном.

Іванка

Моя мама знаходиться в Італії. Поясніть, будь ласка, як будуть там голосувати.

Галина Терещук

Це зателефонувала Іванка з Пустомитівського району. Вона запитувала, як може проголосувати її мама, яка перебуває легально на заробітках в Італії, і яка, телефонуючи в Україну, постійно запитує про це у доньки.

Як розповіла Іванка, заробітчани в Італії дуже мало проінформовані про передвиборчу кампанію на батьківщині. Адже італійська преса про це просто не пише, і люди лише у неділю біля церкви можуть купити газети з України, але й з них не дуже багато довідуються правди.

Водії, які займаються перевезеннями, останнім часом повідомляють заробітчанам, що українські митники почали ретельніше проглядати, яку саме пресу вони везуть. Тому у перевізників є побоювання брати опозиційні видання.

До того ж, як розповіла дівчині її мама, серед заробітчан хтось розповсюдив інформацію, що у посольство можуть йти голосувати лише ті, хто перебуває у країні легально.

Інформація про те, що Міністерство закордонних справ України неофіційно наказало своїм дипломатичним установам, що голосувати мають право лише ті українці, які перебувають на консульському обліку, надійшла і в комітет виборців Львівщини через гарячий телефон.

Керівник комітету виборців у Львівській області Роман Кошовий зауважив:

Роман Кошовий

Це є провокація і не більше ніж, скажімо, як інформація, для того, аби збурити певну категорію населення.

Що стосується, власне, самих заробітчан, то їх найбільше цікавить питання, чи будуть мобільні виборчі скриньки, чи буде пересувна скринька якась. Звичайно, що закон цього не передбачає і навіть забороняє.

Галина Терещук

Оскільки закон “Про вибори Президента України” не передбачає і забороняє створення мобільних виборчих скриньок, то багато українців не зможуть приїхати з міста, де вони працюють у столицю. Такий переїзд із далекого грецького села у столицю може їм обійтися у 100 євро. Зрозуміло, що стільки грошей заробітчани не дозволять собі витратити.

Штаб Віктора Ющенка дещо раніше надіслав звернення до представників української діаспори в усі країни світу з проханням, аби вони виступили спостерігачами на дільницях при посольствах та консульствах. Наразі лише українські діаспори в Канаді та США дали свою згоду.

Петро Олійник, народний депутат України, керівник штабу Віктора Ющенка на Львівщині, зазначає:

Петро Олійник

Ці пропозиції в площині як залучення сьогодні кримської спільноти, тому що вона сьогодні гуртується навколо центру, як провести агітаційну роботу, як зробити так, щоб люди не тільки пішли на вибори, а щоб зробити контроль на цих виборчих дільницях.

Галина Терещук

У комітеті виборців у Львівській області стверджують, що у виборах президента за кордоном візьме участь дуже малий відсоток заробітчан.

Люди на нелегальному статусі просто боятимуться приходити в дипломатичну установу, а ще чимало з них просто збайдужіли до своєї рідної держави.

Надія Шерстюк

А тепер до порушення прав шахтарів.

Луганський правозахисний комітет разом з конфедерацією вільних профспілок області презентували спільний проект “Моніторинг дискримінації шахтарів в соціально-економічній практиці Луганського регіону”.

Його реалізація передбачає не тільки виявлення фактів порушень прав людини, але й дії громадськості у випадку дискримінації.

Василь Соколенко повідомляє детальніше.

Василь Соколенко

На прес-конференції з приводу презентації проекту його виконавці, активісти Правозахисного комітету та вільних профспілок, зазначили, що вони виявлятимуть приховані від громадськості факти дискримінації громадян за ознаками соціального і майнового стану. На шахтах Луганської області постійно порушується законодавство щодо оплати праці, зароблене шахтарі не одержують вчасно і у повному обсязі.

Водночас певна категорія працівників вугільних підприємств мають, так би мовити, пільги, які неможливо нічим пояснити. Наприклад, керівники шахт, працівники бухгалтерії, як правило, завжди одержують зарплату регулярно і у повному обсязі.

Як заявив голова Луганського правозахисного комітету М.Козирєв, таким чином створюється тіньова система позаекономічної експлуатації олігархічної економіки, яка призводить до соціальної поляризації населення.

Микола Козирєв

Ми зараз досліджуємо, яким чином порушуються трудові права шахтарів в системі оплати праці – це насамперед мінімальна зарплата, тарифікація праці, це виплата заборгованості, це стягнення боргів з зарплати через суди та інше.

Саме ці факти нами частково досліджені на деяких шахтах різних вугільних об’єднань, і ми бачимо, що скрізь існує повсюдна практика недонарахування зарплати шахтарям, в результаті чого бюджет кожної сім’ї втрачає, і фактично це відчувається по всьому ланцюжку аж до формування державного бюджету, який ґрунтується на початкових формуваннях фондів оплати праці на шахтах.

Таким чином ми маємо той факт, що вугільна галузь не фінансується належним чином, а звідси наслідки такі, які трапилися на шахті “Краснолиманська”.

Василь Соколенко

Голова Вільних профспілок Луганщини Микола Козіберда, говорячи про дискримінацію шахтарів, оперував конкретними цифрами та показниками.

Микола Козіберда

На держпідприємствах “Краснодонвугілля” і “Донбасантрацид” там заробітна плата відповідає мінімальній заробітній платі – 140 гривень. А 140 гривень – це стандарт 2002-го року. Тобто, на заводі робітники недоотримують зарплату значною мірою через те, що на сьогоднішній день тарифні ставки, оклади мають відповідати мінімальній зарплаті 205 гривень.

Василь Соколенко

Активісти Правозахисного комітету та вільних профспілок зараз готуються до громадських слухань, які відбудуться в Красному Лучі, Антрациті та Зоринську. На них і буде вироблена остаточна стратегія правових політичних та громадських дій, які спрямовані на захист прав людини.

Надія Шерстюк

Мешканець Донецька Олександр Кудінов нещодавно оголосив, що він здобув достеменні докази справжності записів майора Мельниченка, зокрема, у тій частині, де Президент дає не дуже гарні характеристики донецьким суддям.

Такого висновку Олександр Кудінов дійшов, тривалий час поспілкувавшись з представниками донецької Феміди.

З Олександром Кудіновим у коридорах донецьких судів познайомився Володимир Бойко. Рубрика “Голоси скривджених”

Володимир Бойко

Донеччанин Олександр Кудінов вперше ознайомився з записами колишнього майора держохорони Мельниченка завдяки радіо „Свобода”.

Але довгий час він не вірив, що ці записи дійсно зроблені в кабінеті Президента України. Причиною тому була ненормативна лексика фігурантів підслуханих розмов.

Одначе днями пан Кудінов оголосив, що здобув достеменні докази справжності одного з епізодів цих записів. Допоміг йому зробити це відкриття заступник голови Ворошиловського районного суду міста Донецька Станіслав Кутя.

Ось що розповідає сам Олександр Кудінов.

Олександр Кудінов

На власному досвіді мені вдалося переконатися, що записи майора Мельниченка таки є дійсними. Я маю на увазі той епізод. Коли Кучма каже Януковичу про те, що судді взагалі “падонкі”.

Так в минулому році я звернувся до суду з позовом про відшкодування мені моральної шкоди, задані мені діями прокуратурою Донецької області.

Суддя Кутя, розглянувши мою справу, виніс ухвалу про те, що розглядати її не буде.

Володимир Бойко

Суть позову, який відмовився розглядати суддя Кутя полягає в наступному. Два роки тому Кудінов письмово звернувся до прокуратури Донецької області зі скаргою на дії тодішнього прокурора Старобішевського району Свіденка.

Прокурор Донецької області Віктор Пшонка замість того, щоби розглянути скаргу, переслав її для відповіді самому Свіденку, який і повідомив Кудінову, що порушень не знайдено.

Але закон України „Про звернення громадян” забороняє направляти скарги для відповіді тим особам, на яких скаржаться. Більш того, стаття 25-та цього закону встановлю, що у випадку порушення правил розгляду звернення громадянинові має бути відшкодована завдана моральна шкода. Кудінов, скориставшись цією нормою, подав у Ворошиловський районний суд позов до прокуратури Донецької області.

Позов Кудінова був розглянутий в суді в повному обсязі. Після судових дебатів суддя пішов у нарадчу кімнату, по виході з якої оголосив, що рішення по справі виносити не буде.

Тоді Кудінов подав апеляційну скаргу. Але суддя відмовився її приймати, мотивуючи це тим, що позивач не вказав домашню адресу працівника прокуратури, який ходив у судові засідання.

Оскільки Цивільним процесуальним кодексом подібна вимога не передбачена, до того ж домашні адреси працівників прокуратури належать до закритої інформації, яку адресні столи не надають, Кудінов подав ще одну апеляційну скаргу.

Але Кутя знову замість того, щоби відправити її до Апеляційного суду, повернув по пошті Кудінову. А замість супровідного листа, в якому б пояснювався мотив такого рішення, суддя вклав у конверт квитанцію про сплату державного мита якоюсь громадянкою Шведовою.

Здивований Кудінов пішов до Ворошиловського суду з тим, щоби з’ясувати, хто така Шведова. Виявилося, що ця незнайома йому громадянка була учасницею однієї цивільної справи, яку свого часу розглядав все той же Кутя.

З рішенням у справі Шведова не погодилася й подала апеляційну скаргу, оплативши її державним митом у розмірі 87 гривень. Цю квитанцію суддя Кутя з невідомих причин відправив по пошті Кудінову. А самій Шведовій повідомив, що її апеляційну скаргу він передавати до Апеляційного суду не буде, оскільки відсутня квитанція на сплату державного мита.

Надаємо знову слово Олександру Кудінову.

Олександр Кудінов

Користуючись нагодою, хочу звернутися до громадянки Шведової, аби вона забрала в мене цю квитанцію на 87 гривень, які, мабуть, їй не зайві.

Володимир Бойко

Врешті-решт Кудінов, побачивши, як у донецьких судах розглядаються справи, дійшов висновку, що Президент України мав всі підстави давати донецьким суддям оцінку у непротокольних висловах.

Надія Шерстюк

Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG