Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:18

Як закріпитися українським аграріям на зовнішніх ринках?


Сергій Собуцький

Київ, 28 липня 2004 року - Як закріпитися українським аграріям на зовнішніх ринках? Це питання у вівторок обговорювали на засіданні Національного прес-клубу реформ. Учасники засідання ( а це представники Міністерства аграрної політики, Українського центру міжнародної інтеграції, експерти) відзначили, що процес вступу України до СОТ, зокрема, в частині сільського господарства, нарешті зрушив з місця. Прозвучала навіть така смілива думка, що завданням України при вступі до СОТ є не тільки збереження, а нарощування експортного потенціалу продукції АПК внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків. Це, мовляв, наша відповідь песимістам, які сумніваються в корисності інтеграції України до цієї впливової міжнародної структури.

Але проблем, на жаль, вистачає. Це, насамперед, відповідність української продукції міжнародним вимогам і навпаки. Не вистачає обладнаних ветеринарних лабораторій, хлібних інспекцій з дослідження якості продукції, також виникають питання з їхнім визнанням у світі: потрібно проходити акредитацією за міжнародними нормами. Але все це вирішується, впевнений заступник міністра аграрної політики Григорій Омеляненко:

“Усе з”ясовано на 98% . У нас стандарти розроблені і вони дозволяють, ми уже можемо торгувати там з ними. А що стосується акредитації наших лабораторій, нам пообіцяли наприкінці жовтня ці питання всі познімати”.

Деякі експерти сумніваються, що можна безболісно пристосувати українські стандарти в галузі АПК до норм і вимог СОТ. Причина – недостатнє фінансування. Є ще одне важливе “але”. Це так звані “українські особливості”. Про них в інтерв’ю для радіо “Свобода” сказав незалежний експерт Олександр Паливодський:

“Якщо говорити про українське законодавство, то існує не тільки проблема гармонізації українського законодавства до вимог СОТ чи Євросоюзу. Існує проблема внутрішньої суперечності і недотримання цих принципів і ідей, на яких будується Світова організація торгівлі. На сьогодні можна впевнено сказати, що не забезпечені принципи вільного переміщення сільгосппродукції в межах України. До нас виставляють претензії, починаючи з процедури реєстрації підприємств і закінчуючи обмеженнями в певних сферах діяльності”.

Ще одна українська особливість – ухвалення рішень без обговорення, недоступність нормативних актів для широкого загалу. За словами Олександра Паливодського, це абсолютно неприпустимо при вступі до поважних міжнародних організацій.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG