Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:57

Чорновіл Андрій В''ячеславович


Андрій Чорновіл
Біографія

Народився 21 червня 1962 року у Львові. Після закінчення у 1979 році Львівської середньої школи N63, працював різноробом у колгоспі с.Куровичі, Золочівського р-ну, Львівської обл. та вантажником у Львівському тресті столових N1.

1980 року пішов навчатись у Львівський державний медичний інститут, який закінчив у 1986 році за спеціальністю "педіатрія". Упродовж навчання з 1983 по 1986 рік працював медбратом у відділеннях хронічного гемодіалізу та анестезіології і реанімації Львівської обласної клінічної лікарні.

З 1986 по 1987 рік проходив інтернатуру за спеціальністю лікар-інфекціоніст на базі Волинської обласної лікарні. Після закінчення інтернатури працював завідувачем інфекційного відділення центральної районної лікарні смт. Іваничі, Волинської області.

З 1988 по 1990 рік проходив військову службу в танкових військах у Калінінградській області (лікар та начальник медичної частини полку). Капітан запасу. Після демобілізації у 1990-1993 роках працював лікарем інфекційної клінічної лікарні м. Львова.

Починаючи з 1993 року та по теперішній час працюю на кафедрі інфекційних хвороб Львівського державного медичного університету (з 1993 року - ассистент. з 2003 - виконувач обов''язків доцента, а з липня 2004 року - доцент).

З липня 2002 по липень 2003 року - провідний спеціаліст Управління охорони здоров”я Львівської обласної держадміністрації. З вересня 2003 по липень 2004 року - головний інспектор Західної регіональної митниці.

2002 року захистив кандидатську дисертацію на тему: "Застосування антиоксидантів у комплексному лікуванні хворих на дифтерію". Автор 43 наукових робіт та підручника для вищих навчальних медичних закладів.

У 2004 році закінчую Львівську академію державного управління.

2002 року обраний депутатом Львівської обласної ради. Позапартійний.

Під судом і слідством не перебував.

Розлучений. Син - Чорновіл Вячеслав, 1992-го р.н., учень СШ N76 м. Львова.





Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Чорновола Андрія В''ячеславовича

Основою цієї програми є шлях перетворення українського народу в націю. Для нас українська нація - це наш народ, який стане нацією на цій землі. Він стане нею тільки за умови сповідування своєї релігії, прав, звичаїв, традицій та поваги до власної історії. На жаль, беручи до уваги реалії сьогодення, на жаль, із урахуванням існуючої влади, ми не можемо досягнути цього. Але ми - український народ, який хоче стати нацією і ми будемо боротися за це.

Ми також будемо боротися за те, щоб українська влада стала прозорою, прогнозованою та контрольованою українським народом. Для цього необхідно, щоб програми кандидатів були зрозумілі та передбачувані для виборців. Необхідно, аби навколо цих програм точилися "живі" дискусії.

"Влада" пропонує якісь зміни в системі керівництва, які для народу, власне, нічого не змінять і ніяк не вплинуть на сутність і характер системи влади, а "опозиція" взагалі нічого не пропонує, крім особи того чи іншого лідера. Знову відбувається боротьба. За владу, за "корито" вигоди, за перерозподіл власності. Боротьба відбувається за все, тільки не за українську націю!

1.Реабілітація ідеї української незалежної держави та свідомий вибір достойної влади.

Громадяни України повинні жити у правовій, упевненій у собі країні, яку б поважали у світі. Задля цього протистояння між політичними силами повинне відбуватися не на рівні особистостей, а на рівні таких стратегічних понять як розвиток суспільства, майбутнє держави, її місце в світі.

Слід знову почати говорити про Україну як про нормальну самостійну державу, так як це було на початку 90-х.

Ми вільне віросповідання будь-якої релігії не заперечуємо. Але ми - за Єдину Помісну Українську церкву.

Обрана народом влада повинна конкретніше та доступніше для звичайних людей пояснювати свої рішення. Особливо це стосується вступу чи приєднання України до різноманітних політичних, економічних та військових союзів, міждержавних об''єднань тощо.

2.Зміцнення безпеки нації та впровадження сильної дипломатії.

Активно на міжнародному рівні пропагувати відмову України від ядерної зброї як позитивний приклад для наслідування всьому прогресивному людству.

Досягнути того, щоб українські дипломати ставили конкретні та прямі запитання дипломатам інших країн.

Вимагати від країн, у першу чергу Росії та США, дотримання зобов''язань, які вони взяли перед Україною, а у випадку відмови звертатися до міжнародних інстанцій з вимогою примусити ці країни виконувати свої зобов''язання.

Необхідно розпочати широкомасштабну та безперервну пропаганду здорового способу життя. Для проведення цієї кампанії оголосити державний тендер серед найкращих рекламних компаній, які працюють в Україні. Розробити систему пільгового оподаткування для тих комерційних структур, які вкладають свої кошти у проведення спортивних змагань різного рівня, будівництво нових та ремонт уже існуючих спортивних споруд.

Для ефективнішого використання коштів іноземної донорської допомоги слід інформувати представництва іноземних донорських організацій про реальні найпоширеніші хвороби та медичні проблеми, які існують в Україні.

Слід негайно з''ясувати, кому вигідний жалюгідний стан сфери охорони здоровя, хто конкретно несе відповідальність за це, і тільки після однозначних відповідей на ці запитання розпочати процес реального реформування цієї сфери.

3. Досягнення впевненої економіки та справжнього соціального захисту.

Головними критеріями під час ухвалення важливих економічних рішень, таких як розмір податків, легалізація капіталу тощо повинні бути - достойні зарплати робітників бюджетної сфери, добробут пенсіонерів, перспективи для молоді, боєздатність армії, стан вітчизняного малого і середнього бізнесу та культури. Такі критерії як розвиток конкуренції чи відмова від втручання держави у підприємницьку діяльність, на нашу думку, є другорядними.

На державному рівні необхідно чітко усвідомлювати методи нечесної конкурентної боротьби, які застосовують іноземні інвестори, та контролювати всі негативні наслідки, що виникають у ході їхньої роботи.

Для цього необхідно максимально підтримувати національного виробника у боротьбі з іноземними конкурентами, застосовувати для цього всі методи "здорового" лобіювання.

На державному рівні слід підтримувати тільки ті іноземні компанії, які планують працювати з вітчизняними підприємствами задля виробництва та подальшої реалізації в Україні продукції, яку до того імпортували.

Вимагати від іноземних інвесторів ведення лише такої діяльності, яка б не шкодила національним економічним інтересам України.

4.Реставрація освіти та припинення відтоку інтелекту.

Необхідно припинити реформування української освіти - її потрібно покращувати! Українська влада повинна створити таку ситуацію, коли в Україну повертатимуться, а не залишатимуть її назавжди найкращі вітчизняні студенти та науковці - інтелект народу.

Для цього пріоритетним слід зробити патріотичне виховання школярів та студентів, чітко визначити перелік стратегічно важливих для розвитку України спеціальностей та створити для їхньої додаткової фінансової підтримки спеціальний державний фонд.

Проводити щорічне соціологічне дослідження на тему: "Для того, щоб я залишився жити і працювати в Україні, мені потрібно..." серед випускників навчальних закладів. Для місцевих органів влади визначити конкретні пропозиції, які стимулюватимуть українців працювати в Україні.

Розробити систему пільгового оподаткування для організацій, які підтримують заклади освіти. Стимулювати та заохочувати підприємства, які приймають на роботу випускників без досвіду роботи.

Інформувати молодь про реальне життя наших громадян за кордоном, особливо про його негативні моменти. Робити приклад для наслідування з кожної людини, яка свідомо повернулася жити та працювати в Україну з тимчасвої чи постійної еміграції. Такі вчинки повинні стати "модними".

Дозволяти виїзд за кордон на постійне місце проживання фахівцям стратегічних спеціальностей, які здобули освіту за бюджетні кошти, лише за умови, що вони відшкодували повну вартість навчання.

5. Якісне покращення роботи української преси та телебачення.

Задля того, щоб українські засоби масової інформації почали виконувати функцію носіїв реальної інформації та культури, пропагували ідею сильної, впевненої української держави, потрібно ввести "культурні обмеження" у засобах масової інформації.

Під "культурними обмеженнями" ми розуміємо припинення показу крові та трупів під час повідомлень у випусках новин про катастрофи, аварії, терористичні акти; обмеження показу сексу, насильства та використання ненормативної лексики, особливо в дитячих та молодіжних передачах, припинення показу в телевізійному ефірі та на шпальтах газет всіх проявів вікової, національної та іншої нетерпимості; зменшення кількості показів низькопробних фільмів та ток-шоу.

Негайно слід обмежити показ реклами, в якій так чи інакше пропагуються шкідливі звички, випадкові сексуальні контакти, негативне та зневажливе ставлення до людської гідності, національних цінностей, законів України.

Для визначення критеріїв оцінки якості "інформаційного продукту" необхідно створити спеціальні групи, сформовані з пересічних глядачів, мистецтвознавців, представників ЗМІ та органів влади. Проводити масштабні обговорення суперечних тем у суспільстві, соціологічні опитування, різноманітні дослідження щодо впливу інформації на населення України тощо.

Створити спеціалізовані дитячі, мистецькі та спортивні телевізійні канали. Увести широкомасштабний показ соціальної реклами, спрямований на пропаганду здорового способу життя, сім''ї, материнства, поваги до людей похилого віку та пріоритетно - національних цінностей.

6. Розвиток сучасної української культури.

Проблеми вітчизняної культури - це найболючіша проблема нашого суспільства. Її низький рівень відчувається повсюди, і в першу чергу серед нашої еліти: представників влади та великого бізнесу.

Кожен мешканець України - це частка української культури, і мова, як самоствердження нації, повинна нас об''єднувати. Але ми проти штучного нав''язування української мови громадянам України. Ми за поступовий, поміркований та обережний процес популяризації державної мови серед населення країни.

Сучасна українська культура повинна мобілізувати нас на створення достойної, повноцінної нації, збереження національних культурних надбань. Нам слід позбутися дефіциту культури і створити з неї справжнє надбання народу. Для цього необхідно забезпечити загальнодержавну інформаційну підтримку сучасної української літератури; створити телефонні довідки з питань історії, культури та мистецтва України; популяризувати українську мову кумирами нації; перекласти на українську мову комп''ютерне програмне забезпечення та комп''ютерні ігри. Створити та розвинути мережу консультативних центрівіз покращення рівня знання української мови для населення України різного віку. Розробити єдині стандарти науково-технічної термінології української мови.

Сайт «Український вибір»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG