Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:13

Лариса Скорик – про ініціативу створення громадського фонду підтримки української мови.


Тарас Марусик

Київ, 10 серпня 2004 року.

Тарас Марусик

В українській пресі час від часу з’являються матеріали, присвячені питанням мовного сьогодення. Особливо цінними є листи читачів. Нерідко вони друкуються на шпальтах газети “Молодь України”.

Лист Ростислава Петрини з міста Тореза Донецької области повний болю і гірких роздумів.

“Насамперед, хочу запевнити, що я психічно здоровий, нормальний громадянин України. А що душа болить, - пише він, - то на те є поважна причина... Подивімося, що насправді відбувається?

Чи виконуються закони, постанови, різні циркуляри, особливо на сході України? І чи був хоч один чиновник покараний за порушення Основного Закону України - Конституції, з мовного питання?”.

Далі Ростислав Петрина згадує про практику місцевих чиновників рекомендувати відвідувачам заповнювати різні бланки російською мовою.

“Чиновники ж вище рангом, - продовжує читач “Молоді України”, - змушують підлеглих перекладати циркуляри російською. Це ж за рахунок бюджету! На мій погляд, якщо не розумієш української мови і важко було вивчити її за тринадцять років, то наймай перекладача за свій рахунок, за свої кошти, тоді й робочих місць стане більше і державні кошти збережуться”.

Згадав Ростислав Петрина і залишковий принцип для української пісні в етері: “На УТ-1 становище не краще. Наприклад, кожного робочого дня з 6-ї до 9-ї години ранку, коли транслюється передача “Доброго ранку, Україно!”, звучить одна українська, дві західноєвропейські (мови я не знаю) і 6-8 російських пісень (тобто російською мовою)...

Хочемо ми цього чи ні, але російська мова поширюється і витісняє українську. Кричати хочеться, коли вмикаю УТ-1, а там звучить пісня російською мовою, перемикаю на “Інтер”, УТ-2, Новий канал, ICTV, ТРК “Україна” - всюди російська мова.

Навкруги нас, українців, створено якийсь мовний вакуум, наче ми живемо не в Україні, а десь за межами її. А за Конституцією державна мова - українська. Та чомусь держава не гарантує її нам. Більшість населення - українці, а рідної мови майже не чуємо. І не тому, що ми не хочемо її слухати, спілкуватися нею”.

Свого листа Ростислав Петрина з міста Тореза Донецької области закінчує закликом-проханням до всіх партій, громадських організацій, до всіх громадян України створити постійно діючий благодійний громадський фонд підтримки української мови з конкретними завданнями.

Він називає також кілька прізвищ і громадських організацій, які могли б виступити ініціаторами й організаторами цього фонду. Першим стоїть прізвище Лариси Скорик.

На запитання радіо “Свобода” Лариса Скорик сказала, що ця ідея їй глибоко симпатична і відповідає її думкам.

Лариса Скорик

Бачачи те, що відбувається з чиновництвом на різних рівнях , якому абсолютно байдуже, чи буде та мова існувати чи ні, то я мушу сказати, що справді потрібно починати створення такого фонду громадян свідомих людей, як хочуть, щоб ця пречудова мова не тільки не зникла, а розвивалась існувала разом з Україною.

І підтримую цю ідею і готова долучитись усіма можливими своїми засобами, на які я тільки здатна, і що я тільки можу, щоб ця ідея справді була реалізована.

Тарас Марусик

Лариса Скорик вважає, що проблеми української мови не лише в тому, що окремі високопосадові чиновники не вживають належних заходів. Питання і до так званих простих смертних, які не можуть відчувати себе по-справжньому українцями, як би вони себе не били в груди і не казали, що вони такими є, якщо вони цією мовою не користуються.

Лариса Скорик

Хочу сказати, що один з провідних культурологів нинішніх російських, аналізуючи ситуацію української мови, він сказав, що схоже на те, що українська мова дуже скоро в Україні стане мовою еліти, не маючи на увазі якусь політичну, а справді еліти, а російська стане мовою простолюдинів.

Тому, якщо люди не хочуть почувати себе клєпцем, то вони повинні зрозуміти, що якщо вони хочуть долучатись до тієї інтелектуальної еліти, хай оволодівають тою мовою, яка має всі підстави, щоб називатись одною з найкрасивіших мов світу.

Тарас Марусик

Своїми думками поділилася професор архітектури, член-кореспондент Академії мистецтв України, голова Всеукраїнського громадського об’єднання міжнаціонального порозуміння “Новий світ” Лариса Скорик.
XS
SM
MD
LG