Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:18

Міліція чи гестапо?


Михайло Снігур

Дніпропетровськ, 10 серпня 2004 - Криворізька міліція, а саме співробітники управління карного розшуку, розшукуючи злочинців, водночас виконують роль політичної поліції.

Опів на дванадцяту в ніч з 6 на 7 серпня у помешканні криворізької родини Патрулів пролунав телефонний дзвінок. Голос, схожий на голос знайомого, попросив 20-річного Сергія Патруля вийти до під’їзду у справі. На виході з ліфту троє людей у цивільному схопили Сергія, один одразу пішов, а двоє одягли на нього наручники і відвезли до міського управління МВС Кривого Рога.

У міському управлінні МВС Сергія Патруля як затриманого не зареєстрували. Не представляючись, двоє у цивільному протягом шести годин у нічний час проводили перехресний допит Сергія. Спочатку йшлося про вбивство валютчика, що сталося місяць тому. Чи, мовляв, не знає Сергій щось про те вбивство, де був у час, коли сталося вбивство, що робив. Та поступово характер запитань помінявся. Запитували про Молодіжну партію, членом якої є Сергій, про її місцеву організацію, де міститься офіс. З’ясовували, які кількість і склад організації, хто керівники, чи мають члени організації зброю, які заходи плануються. Чи сам характер затримання, проведення допиту у нічний час без протоколу, політична спрямованість цього допиту не нагадують дії НКВС у 37-му році? Сам Сергій вважає, що запитання щодо вбивства валютчика є маскуванням справжніх цілей , що він був затриманий з метою отримання інформації про місцеву організацію Молодіжної партії, яка, між іншим, діє у Кривому Розі цілком легально. Таким же чином були затримані товариші Сергія Патруля з Молодіжної партії, студенти і молоді робітники Олександр Щербина, Павло Снігур, Дмитро Матвієнков, Євген Василенко. Це сталося у день візиту до Кривого Рога Віктора Януковича, то ж ще одним припущенням є, що хлопців затримали про всяк випадок, щоб активні молоді люди не попсували прем’єрові настрій, хоч жодних акцій “Наша Україна” у Кривому Розі того дня не планувала. Дуже нагадує дії австроугорської жандармерії у день приїзду до Чеських Будейовіц імператора Франца-Йосифа, коли славнозвісного Швейка про всяк випадок запроторили до буцегарні.

Попри те, що з затриманими поводилися чемно, напували кавою і розмовляли ввічливо, провокування їх виходу на вулицю, брутальне їх захоплення і викрадення з одяганням наручників, відмова у праві зателефонувати додому і перехресний допит у нічний час є кричущим порушенням людських прав і норм українського права. Це тягне принаймні на службове розслідування та цивільний позов, а то й на карну справу. Коли хлопців відпустили, перед ними навіть не вибачилися.

Сергій Патруль запам’ятав прізвища, написані на сейфах на робочих місцях співробітників карного розшуку. Це лейтенанти міліції Удовиченко і Луценко. Серед тих, хто допитував інших хлопців, фігурує співробітник міліції Капітонов. У третій особі з тих, хто викрадав Патруля, сусіди впізнали співробітника Саксаганського районного управління МВС на прізвище Коновалов.

Дзвінок до відділу карного розшуку міського управління МВС підтвердив, що лейтенанти Удовиченко і Луценко дійсно там працюють. Проте начальник карного розшуку Юрій Махоня на запитання кореспондента радіо “Свобода” відповів, що Луценка і Удовиченка серед співробітників його відділу немає та що про затримання тих хлопців він нічого не знає. Тоді кому підлеглі міліціонери, що викрали активістів політичної організації та допитували їх без протоколів, і чий наказ вони виконували? Це співробітники міліції, що виконують політичні замовлення, чи співробітники якоїсь іншої організації, що працюють під прикриттям міліцейських погонів? Відповіді на це запитання немає.
XS
SM
MD
LG