Симферополь, 12 серпня 2004 – У Криму виник скандал довкола стародавнього печерного міста Мангупа, де один із печерних храмів захопила група іноземних громадян, які називають себе монахами і кажуть, що прийшли з гори Афон. Кримська влада, яка періодично висилає американських протестантських проповідників та арабських мусульманських місіонерів, на це ніяк не реагує.
Скандал довкола печерних храмів давньої столиці колишнього Князівства Феодоро, древнього міста Мангупа виник після оприлюднення місцевою пресою інформації, що самозвані монахи захопили один зі стародавніх печерних монастирів, де збереглися найдавніші на території Криму християнські фрески. Монастирі тут заснували в 8-му столітті давні християни, які втікали на околиці Візантійської Імперії від іконоборців. Зараз Мангуп перебуває під охороною держави і є частиною Бахчисарайського державного історико-архітектурного музею-заповідника. Його директор Євген Петров каже, що ще торік, як тільки з’явилися в Мангупі монахи, що назвалися вихідцями з Афону і вірними Російської православної церкви, він звертався до правоохоронців і місцевої влади, однак домогтися того, щоб ті полишили історичну святиню, не зміг.
Не зміг домогтися реакції влади і відомий кримський учений-археолог, доцент Таврійського національного університету Олександр Герцен:
«Поява торік на Південному монастирі групи людей, із якими в нас, на жаль, не було контактів, стала для нас сюрпризом. І коли влітку минулого року розпочалися будівельні роботи, нас це дуже стурбувало. Почалися обмеження доступу туди екскурсантів. Почалася якась перебудова – а це ж історична пам’ятка! Ця ситуація розпалювалася і досягла свого перегріву цього літа. До нас приходили люди, питали, хто це, що це, а ми не могли нічого сказати, бо на наші офіційні запити жодної відповіді практично не було. Та ще я скажу, що зустрічалися ми з досить таки агресивним ставленням...”.
Митрополит Симферопольський і Кримський УПЦ Московської Патріархії Лазар спершу відкидав зв’язок із особами, що поселилися в Мангупі, але потім визнав його.
«Там з’явилися монахи – люди подвигу. В єпархії вони ще повністю не оформлені, але вони – канонічної церкви. Вони хочуть нести там свій чернечий подвиг, і вони намагаються зберегти те, що збереглося. Так, кажуть, що там монахи якісь перегородки поставили. Які там перегородки?! Так, щити від вітру. Кажуть, що монахи там щось порушують. Зірко буду слідкувати за тим, хто буде там щось порушувати. І буду зірко слідкувати, щоб культурний шар без науки не прибирався», – заявив владика Лазар.
Поки вчені і духовні особи сперечаються, чи шкодять монахи древнім печерним храмам, державні структури України і Криму відмовчуються або кажуть, що вивчають ситуацію. Зокрема, заступник голови рескому із захисту культурної спадщини АРК Вадим Мордашов заявив радіо “Свобода”, що питання перебуває в стадії вивчення. У кримському главку міліції повідомили, що справою іноземних духовних осіб має займатися СБУ. У прес-групі кримського главку СБУ порекомендували за коментарями та інформацією звертатися до міліції…
Скандал довкола печерних храмів давньої столиці колишнього Князівства Феодоро, древнього міста Мангупа виник після оприлюднення місцевою пресою інформації, що самозвані монахи захопили один зі стародавніх печерних монастирів, де збереглися найдавніші на території Криму християнські фрески. Монастирі тут заснували в 8-му столітті давні християни, які втікали на околиці Візантійської Імперії від іконоборців. Зараз Мангуп перебуває під охороною держави і є частиною Бахчисарайського державного історико-архітектурного музею-заповідника. Його директор Євген Петров каже, що ще торік, як тільки з’явилися в Мангупі монахи, що назвалися вихідцями з Афону і вірними Російської православної церкви, він звертався до правоохоронців і місцевої влади, однак домогтися того, щоб ті полишили історичну святиню, не зміг.
Не зміг домогтися реакції влади і відомий кримський учений-археолог, доцент Таврійського національного університету Олександр Герцен:
«Поява торік на Південному монастирі групи людей, із якими в нас, на жаль, не було контактів, стала для нас сюрпризом. І коли влітку минулого року розпочалися будівельні роботи, нас це дуже стурбувало. Почалися обмеження доступу туди екскурсантів. Почалася якась перебудова – а це ж історична пам’ятка! Ця ситуація розпалювалася і досягла свого перегріву цього літа. До нас приходили люди, питали, хто це, що це, а ми не могли нічого сказати, бо на наші офіційні запити жодної відповіді практично не було. Та ще я скажу, що зустрічалися ми з досить таки агресивним ставленням...”.
Митрополит Симферопольський і Кримський УПЦ Московської Патріархії Лазар спершу відкидав зв’язок із особами, що поселилися в Мангупі, але потім визнав його.
«Там з’явилися монахи – люди подвигу. В єпархії вони ще повністю не оформлені, але вони – канонічної церкви. Вони хочуть нести там свій чернечий подвиг, і вони намагаються зберегти те, що збереглося. Так, кажуть, що там монахи якісь перегородки поставили. Які там перегородки?! Так, щити від вітру. Кажуть, що монахи там щось порушують. Зірко буду слідкувати за тим, хто буде там щось порушувати. І буду зірко слідкувати, щоб культурний шар без науки не прибирався», – заявив владика Лазар.
Поки вчені і духовні особи сперечаються, чи шкодять монахи древнім печерним храмам, державні структури України і Криму відмовчуються або кажуть, що вивчають ситуацію. Зокрема, заступник голови рескому із захисту культурної спадщини АРК Вадим Мордашов заявив радіо “Свобода”, що питання перебуває в стадії вивчення. У кримському главку міліції повідомили, що справою іноземних духовних осіб має займатися СБУ. У прес-групі кримського главку СБУ порекомендували за коментарями та інформацією звертатися до міліції…
