Доступність посилання

ТОП новини

Хлібороби Запорізького краю, зібравши понад півтора мільйони тонн ранніх зернових, виглядають героями біля „розбитого корита”.


Леся Кленович

Запоріжжя, 16 серпня 2004 - Кажуть, не той хліб, що у полі, а той, що у коморі. Цього року українські аграрії вкотре переконалися у справедливості народних прикмет. Так, хлібороби Запорізького краю, зібравши понад півтора мільйони тонн ранніх зернових, виглядають героями біля „розбитого корита”.

Прогнози фахівців сільського господарства цього року виправдалися сповна: Запоріжжя зібрало гарний врожай зернових. Станом на 12 серпня у засіки господарств регіону засипано майже 1 мільйон 600 тисяч тонн зерна. Збиральну кампанію завершено на 92% території. Через сильні зливи жнива довелося припинити. Однак, це не єдина і наразі не найголовніша проблема запорізьких сільгоспвиробників. Майже усі господарства переймаються питанням: чи вдасться їм, навіть за умов отримання великого врожаю, розрахуватися за торішні кредити? Адже ціни, задекларовані державою ще до початку жнив, донині ефемерні.

Що „голос волаючого в пустелі”, залишаються без відповіді слова головного агронома ТОВ „Олександрівка” Приазовського району Ганни Шопової, яка висловила спільну думку усіх селян:

„Люди, котрі живуть і працюють у селі, на землі, знають ціну цьому хлібу. Хотілося б, щоб ціну хліба знала й держава, щоб, нарешті держава повернулася обличчям до села!”

Звісно, зі своїм агрономом солідарний і директор ТОВ „Олександрівка” Микола Левченко:

„Мені б хотілося додати до слів агронома свій „крик душі”, тому що сьогодні на трьох токах лежить майже 9 тисяч тонн зерна. Зерна, яке сьогодні нікому не потрібне: ані державі, що обіцяла врегулювати ціну на його закупівлю, ані трейдерам, котрі зволікають, тому що сільгоспвиробникам нікуди подітися у зв”язку з минулорічним неврожаєм, бо вони залізли у кредити, хто податки не сплачував, хто зарплату, хто не розраховувався з людьми. Всі це знають і чекають. Очікують, що діватися буде нікуди, і знову зерно продаватимуть за безцінь”.

Микола Левченко має рацію щодо поведінки зернотрейдерів. Нині такі покупці вряди-годи з”являються у господарствах, пропонуючи виробникам продати зерно за цінами, нижчими за собівартість збіжжя. Приміром, за продовольчу пшеницю вони згодні давати селянам по 500 гривень за тонну, фуражну оцінюють у 300 гривень. Обіцяні ж державою 800 гривень за тонну хлібороби можуть одержати лише на Молочанському елеваторі – ДП „Хлібна база №74” і лише за зерно, що має надійти до Держрезерву.

Назвати кількість хліба, який держава погодилась засипати у резервні засіки із запорізьких ланів, керівництво елеватора відмовилось, посилаючись на стратегічну належність інформації. Проте її назвав голова Токмацької райдержадміністрації Петро Боровий. За його словами, Запорізькій області виділено квоту у 53 тисячі тонн продовольчого зерна. Для порівняння, це удвічі менше, ніж зібрав цього року Гуляйпільський район – один з 20 районів області.

До речі, попри складні погодні умови, якість зерна-2004 порадувала аграріїв регіону: на токах господарств зберігається озима пшениця переважно 3-4 класу. Списки ж для здачі її до Держрезерву визначала облдержадміністрація. Звісно, вони, як і решта інформації, наразі є конфіденційними.
XS
SM
MD
LG