Внесенням змiн у закон про радiо та телебачення влада здобула можливiсть призначити нових членiв Комiтету з питань радiо й телевiзiйних частот. Згаданий комiтет мав би, спрощено кажучи, зробити порядок в ефiрi, де, на думку влади, наразi панує небачений хаос.
Згiдно з неповними даними, в Сербiї є бiльше 1300 радiо та телевiзiйних станцiй. Бiльшiсть з них має тимчасовi лiцензiї або їх зовсiм немає. Завданням Комiтету з питань частот буде закрити тi станцiї, якi не виконують законом передбачених умов. Незалежна спiлка журналiстiв висловила побоювання, що лiцензiї дiстануть в першу чергу тi станцiї, котрi пов’язанi з партiями коалiцiї.
Пiсля внесення змiн у закони, котрі стосуються правосуддя, влада дiстала змогу призначити 70 нових суддiв. Преса пише, що й цим разом, як i в однопартiйному минулому, вирiшальною була не дотеперiшня дiяльнiсть суддiв, а полiтичнi чинники. Щоправда, наразi списки суддiв, замiсть одної, узгоджують лiдери 5 партiй.
Парламент внiс змiни й до законiв щодо цiнних паперiв та щодо конфлiкту iнтересiв, на пiдставi яких влада має сформувати окремi комiтети з широкими повноваженнями.
Слід зазначити, що за згаданi закони проголосувала й опозицiйна Демократична партiя, котру очолює президент Сербiї Борис Тадич. На думку оглядачiв, Тадич та прем’єр Коштуниця досягли домовленостi щодо спiвробiтництва в парламентi з метою закрiпити демократичний блок і таким чином обмежити вплив ультранацiоналiстичної Радикальної партiї, котра має одну третину депутатського корпусу.
Президент Тадич, кажуть оглядачi, не хоче дестабiлiзувати владу до мунiципальних виборiв, якi призначенi на 19 вересня. А пiсля них усе залежатиме вiд того, чи бiльше голосiв набере президентська партiя чи прем’єрська коаліція.
Згiдно з неповними даними, в Сербiї є бiльше 1300 радiо та телевiзiйних станцiй. Бiльшiсть з них має тимчасовi лiцензiї або їх зовсiм немає. Завданням Комiтету з питань частот буде закрити тi станцiї, якi не виконують законом передбачених умов. Незалежна спiлка журналiстiв висловила побоювання, що лiцензiї дiстануть в першу чергу тi станцiї, котрi пов’язанi з партiями коалiцiї.
Пiсля внесення змiн у закони, котрі стосуються правосуддя, влада дiстала змогу призначити 70 нових суддiв. Преса пише, що й цим разом, як i в однопартiйному минулому, вирiшальною була не дотеперiшня дiяльнiсть суддiв, а полiтичнi чинники. Щоправда, наразi списки суддiв, замiсть одної, узгоджують лiдери 5 партiй.
Парламент внiс змiни й до законiв щодо цiнних паперiв та щодо конфлiкту iнтересiв, на пiдставi яких влада має сформувати окремi комiтети з широкими повноваженнями.
Слід зазначити, що за згаданi закони проголосувала й опозицiйна Демократична партiя, котру очолює президент Сербiї Борис Тадич. На думку оглядачiв, Тадич та прем’єр Коштуниця досягли домовленостi щодо спiвробiтництва в парламентi з метою закрiпити демократичний блок і таким чином обмежити вплив ультранацiоналiстичної Радикальної партiї, котра має одну третину депутатського корпусу.
Президент Тадич, кажуть оглядачi, не хоче дестабiлiзувати владу до мунiципальних виборiв, якi призначенi на 19 вересня. А пiсля них усе залежатиме вiд того, чи бiльше голосiв набере президентська партiя чи прем’єрська коаліція.