Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:05

Міжнародний фестиваль єврейської музики в Києві.


Богдана Костюк

Київ, 19 серпня 2004 року - Міжнародний фестиваль єврейської музики зібрав цими днями у Києві кращих інструменталістів та вокалістів світу. А точніше – збирачів і виконавців музичного фольклору початку двадцятого століття, відомого як “клезмерська музика” або ж музична культура ідиш.

(Звучить пісня)

Це пісня єврейського музиканта Лейба Розенталя з вільнюського ґетто, герой якої – маленький сирота на ім’я Іс Ролік. Хлопчина продає сигарети, щоб вижити, але не втрачає надії на краще життя. Пісні на подібну тематику співали і в українських єврейських містечках, і у краківському єврейському кварталі Казімежі. Тому що, за словами науковця і музиканта Тимура Фішеля, культура ідиш була тісно пов’язана з культурами народів, які жили поруч , пліч-о-пліч з єврейським народом у Європі:

"Я народжений у чудовому місті Києві, це моя Вітчизна і найважливіша частка мого серця та мого життя. Упродовж 25 років мешкаю в Естонії, останні чотири роки з натхненням займаюся клезмерською музикою, піснями на ідиш. У першу чергу, це завдяки “Клез Фесту”: мій інтерес до мови ідиш дуже швидко переріс у дослідження музичної культури на ідиш. З’ясувалося, що це чудова і напрочуд багата культура. Адже існує цілий пласт пісень, написаний євреями, єврейськими літерами і на єврейські мелодії майже повністю українською мовою. І є інший пласт – гіміштешпрахе – це пісні на змішаній мові: там використані українські, російські слова навпіл з єврейськими. Пласт, про який я розповідаю, це пісні, де в україномовне тло вкраплені два – три єврейських вирази. Такі пісні опубліковані у збірнику Кіпліса, здається, від 1901 року".

(тут іде уривок з пісні)


Одна з ініціаторів «Клез Фесту» - Яна Яновер з Центру єврейської освіти України розповідає, що клезмерська музика пережила дві світові війни та голокост і стала своєрідною «музичною історією єврейського народу початку і першої половини двадцятого століття»:

"Уже нині, за 5 років існування “Клез Фестів” в Україні, ми можемо говорити про зародження нової ашкиназької (клезмерської) культури. Адже у нас з’явилися не лише чудові виконавці клезмерських пісень, а і композитори. Які створюють музичні композиції у клезмерському стилі, використовуючи клезмерські традиції, а також пишуть і нові пісні. А пісня – це вищий культурний рівень, який передбачає глибоке знання мови та традицій".

Подібно до французького шансону, галицьких батярських пісень, пісні єврейських кварталів європейських столиць розпочинають нове життя за нових історичних обставин. За п’ять років проведення подібних фестивалів у них взяли участь близько трьохсот майстрів з України, Білорусі, Молдови, Росії, Латвії, Естонії, Узбекистану, США, Канади та інших держав. Цьогорічний “Клез Фест” у Києві організував Центр єврейської освіти України за підтримки міжнародного Американського фонду розвитку єврейських громад.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG