Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 23:59

"Права людини": Мешканець Харківщини Анатолій Голуб просить районного прокурора захистити його від місцевої влади та міліції; Робота громадської приймальні у Донецьку; Працівники авіакомпанії “Авіалінії України” пікетували Кабмін, вимагаючи заборгованої зарплати


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 24 серпня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

Шановні слухачі, вітаємо з Днем Незалежності!

Сьогодні у випуску до вашої уваги такі теми:

- Мешканець Харківщини Анатолій Голуб просить районного прокурора захистити його від місцевої влади та міліції;

- Робота громадської приймальні у Донецьку;

- Працівники авіакомпанії “Авіалінії України” пікетували Кабмін, вимагаючи заборгованої зарплати.

Мешканець селища Ізхар Чугуївського району Харківської області Анатолій Голуб звернувся до Чугуївського міжрайонного прокурора із заявою, у якій він просить захистити його від погроз та тиску з боку влади та правоохоронних органів.

З подробицями наша харківська кореспондентка Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

За словами Анатолія Голуба, 24-го липня він ніс зі штабу “НУ” у Чугуєві газети “Так!” та “Без цензури”. Його зупинив сержант міліції і запитав, що це за газети? Анатолій Голуб розповів, що працює на “НУ”, і ці газети є виданнями цього політичного блоку.

Не встиг пан Голуб зайти у справах в інше місце, коли знову зустрівся із цим правоохоронцем.

Анатолій Голуб

Цей молодик біжить вже із-за рогу і каже: “А как ваша фамілія?” Я відповів: “А нащо вам? Я вільна людина”. З іншого боку біжить прапорщик і каже: “Єслі он отказивається паказать удостовірєніє лічності, то ми імєєм право єго задєржать на трі часа до вияснєнія лічності”.

Вікторія Маренич

За словами А.Голуба, він надав паспорт, звідки правоохоронці переписали його домашню адресу. Тому, коли він приїхав ввечері додому, дружина розповіла йому про те, що до них приходили і дільничний інспектор, і правоохоронці з району, щоб поспілкуватися з паном Анатолієм.

Анатолій Голуб

Приїздить ще з райдержадміністрації такий Шевчов, він мене вмовляв дві години працювати в одній команді.

Вікторія Маренич

За словами А.Голуба, він відмовився від співпраці з органами влади, а вже наступного ранку прийшов до нього зять і розповів, що його мають начебто звільнити з роботи, якщо він не вплине на свого родича.

Анатолій Голуб

“Дітям погано буде,” – це їм сказали з райдержадміністрації. Сказали подзвонити по якому телефону: “Ви повліяйтє на своєго тєстя , а то вам будєт плоха”.

Вікторія Маренич

Після цих погроз А.Голуб 28-го липня вирішив звернутися до чугуївського міжрайонного прокурора, пана Зуба із заявою, в якій просив захистити себе і своїх рідних від тиску та погроз.

У телефонній розмові чугуївський міжрайонний прокурор Геннадій Зуб повідомив, що заява від А.Голуба дійсно є.

Геннадій Зуб

Постановлення всіх працівників міліції, які його затримали для ознайомлення правомірності-неправомірності їхніх дій, чому вони це робили, призначена службова перевірка згідно закону України “Про прокуратуру”, яку буде проводити особисто начальник райвідділу.

А відносно інших посадових осіб, на яких він посилається, то прокуратурою з цього часу проводиться перевірка. Якщо є підстави, то будуть застосовані всі заходи прокурорського реагування, притаманні прокуратурі.

Вікторія Маренич

Згідно закону “Про звернення громадян”, відповідь на заяву надається у десятиденний термін. А.Голуб чекав відповіді 10 днів від 28-го липня. Виявляється, чекати доведеться ще 10 днів.

Надія Шерстюк

Теоретично всі громадяни України є рівними перед законом і мають однакові можливості для судового захисту своїх порушених прав. Але на практиці не всі люди можуть реалізувати ці можливості.

Для того, щоб успішно змагатися в суді, треба мати або відповідні юридичні знання, або достатньо коштів для оплати адвокатів. Незаможні громадяни, як правило, позбавлені доступу до кваліфікованої юридичної допомоги.

З тим, щоб змінити ситуацію на краще, у Донецьку майже три роки працюють громадські приймальні, що надають безкоштовну правову допомогу.

Докладніше про це розповідає Володимир Бойко.

Володимир Бойко

Конституція України стверджує, що для захисту прав та охоронюваних законом інтересів громадян існують суди, а для надання правової допомоги функціонує інститут адвокатури.

Одначе в реальному житті послугами адвоката або іншого фахівця в галузі права можуть скористатися лише заможні громадяни, оскільки правові послуги коштують достатньо дорого.

Тим не менш, у Донецьку знайшли, як можна забезпечити правовою допомогою незаможні верстви населення. Вже три роки при обласному відділенні всеукраїнської громадської організації „Громадський контроль” діють громадські приймальні, де щодня надаються безплатні консультації громадянам з найрізноманітніших правових питань.

Розповідає голова Донецької обласної організації ВГО „Громадський контроль” Олександр Іващенко.

Олександр Іващенко

Створена ціла мережа громадських приймалень.

Для довідки: починали ми в жовтні 2001-го року з першої громадської приймальні в Донецьку, яка протягом місяця надавала безкоштовні юридично-правові послуги 10-20 особам. На сьогоднішній день такі послуги тільки в Первомайській громадській приймальні складають 230-250 чоловік на місяць.

Володимир Бойко

Категорії справ, з яких звертаються громадяни, найрізноманітніші. При цьому юристи громадських приймалень не тільки консультують та дають поради правового характеру, але й складають процесуальні документи: скарги, позови, апеляції.

Надаємо слово керівникові громадської приймальні, що діє в обласному центрі, Ганні Джалтир.

Ганна Джалтир

В основному до нас звертаються люди, які менш забезпечені матеріально, соціально-незахищені і не мають можливості проконсультуватися за гроші в юридичній консультації чи в адвокатів.

Якщо брати статистику, то більше всього звернулися безробітні – 46%, пенсіонери – 35%, але є і приватні підприємці, і держслужбовці, і селяни, і студенти.

Категорія справ різноманітна: починаючи від незаконних дій органів місцевого самоврядування до невиплати заробітної плати, виконання рішень суду.

Володимир Бойко

Консультанти громадських приймалень, як правило, не виконують функцій представників у судах, а лише допомагають громадянам, що звернулися по допомогу, правильно сформулювати правову позицію.

Але в тих випадках, коли порушення прав людини є явним, а захистити себе самостійно така людина з тих чи інших причин не здатна, юристи приймалень беруть участь у судових засіданнях як представники сторін.

Про одну з таких справ розповідає Ганна Джалтир.

Ганна Джалтир

До нас звернулася опікун неповнолітніх дітей. На період, коли вона до нас звернулася, було двоє неповнолітніх дітей і один повнолітній.

Вмирає батько, а через місяць вмирає мати, і ніхто не встиг оформити ніяких документів на спадщину. Податкова інспекція виступила в інтересах держави, і майно, яке залишилося після матері і батька, перейшло в доход державі.

Коли вона до нас звернулася, був складений позов до суду, і суд повністю задовольнив позов. Права дітей були поновлені, вони отримали спадщину.

Володимир Бойко

На жаль, можливості громадських приймалень дуже обмежені. Юристи працюють суто на громадських засадах у час, вільний від основної роботи, відсутня будь-яка підтримка з боку держави або місцевих органів влади.

Але для значної частини громадян допомога громадських приймалень є єдиною можливістю отримати правову консультацію з тим, щоби грамотно захищати свої права в суді.

Надія Шерстюк

У минулій програмі у рубриці “Правовий лікнеп” адвокат Валентина Міненко давала поради, що робити, якщо до вашого офісу увірвалися озброєні правоохоронці.

А днями міліція вдерлась у приміщення української громадської організації “Східноєвропейський інститут розвитку”. Вони не показали своїх документів і не роз’яснили причини вторгнення, змусивши директорку Інституту, громадянку Індії Мрідулу Гош, акредитовану у МЗС України, пред’явити особисті документи.

Тему продовжує Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Мрідула Гош упродовж двадцяти років проживає і працює в Україні: спершу як фахівець ООН, нині як директора Східноєвропейського інституту та редактор часопису “Східноєвропейський монітор”.

З приводу вторгнення міліції до офісу вона розповідає:

Мрідула Гош

Ми тут тимчасово працюємо. В нас йде декілька проектів. З господарями все домовлено.

Подзвонила в двері міліція... Вони ще три тижні тому когось відправляли, щоб дізнатися, що тут робиться, графік роботи, кількість людей, які тут працюють.

Я це вже розповіла людині, але тим не менше вони почали дзвонити. Я сказала: “Будь ласка, ви поясність причину”. Вони: “Відкрийте. В нас є розмова”. Я запитую: “Яка розмова? На предмет чого?” Я тоді господарям дзвонила, знайшла їхніх родичів...

Вони продовжували дзвонити в двері і казали: “Какой смисл ждать, ми должни начінать. Ми нє можем ждать”. Почали голоси українською мовою говорити, що, мовляв, якщо не будете відкривати, то ми зламаємо двері. І я тоді вже відкрила.

Богдана Костюк

І міліціонери, частина яких була озброєна, у бронежилетах, продивились кімнати офісу, запитали документи у співробітників, довго розглядали документи самої Мрідули Гош.

Мрідула Гош

Він запитав: “А може все це знімати, бо ж переписати дуже довго”. На кухні ксерокс стоїть, і я пішла туди, а вони разом зі мною. Я їм зняла всі копії. Я не запитала про їхні документи, а вони мені їх і не показували. Я думаю, що їхній обов’язок мені показати документи, як в усіх країнах світу. І вони пішли, всі у звичайному одязі.

Тим часом двоє у формі почали писати заяву і кажуть, що тут якісь нелегали. Я підписала ту заяву. У заяві було написано: “Ознайомлена зі статтею 63 чи 68 (я не пам’ятаю) Конституції України”, і що я не викликала, не знаю, хто викликав, претензій я не маю.

Я маю претензії. Я хочу знати, чому вони увірвалися. Якщо все в порядку, то вони повинні вибачитися і сказати, що це чергова перевірка документів.

А тут, мовляв, хтось викликав. А хто викликав, хто скаржився? Може хтось з сусідів.

Богдана Костюк

Єдине, що з’ясувала пані Гош, – це те, що бригаду надіслали з Печерського райвідділу міліції. Там отримати коментарі або роз’яснення не вдалося.

Натомість своїми думками з приводу вторгнення до офісу “Східноєвропейського інституту розвитку” поділилася Тетяна Яблонська з українсько-американського бюро захисту прав людини.

Тетяна Яблонська

Мені дуже сумно, що це відбулося саме з Мрідулою Гош, яка всі роки незалежності України впроваджувала низку гуманітарних програм, так необхідних для України.

Відома річ, що 30-та стаття Конституції, а це приватне помешкання, у яке можна потрапити тільки після рішення суду з метою огляду приміщення, встановлення осіб, обшуку і таке інше.

Мені можуть сказати, що є закон “Про міліцію”. Так, але міліції має стільки способів відстеження для того, аби продивитися, хто тут мешкає, і хто сюди ходить.

Тобто, ситуація важка в тому сенсі, що без всяких пояснень мети, без пред’явлення документів з’явилися люди, які не могли з’явитися без демонстрування якихось документів, вони мали б показати, чому вони тут, і хто їх викликав, з якої причини.

Надія Шерстюк

Представники трудового колективу ВАТ "Авіакомпанія авіалінії України" пікетували Кабінет міністрів України. Вдатися до такого кроку їх змусила кризова ситуація у компанії.

За словами співробітників, їм кілька місяців не виплачують зарплату, порушуючи їхні елементарні права.

Тему продовжує наш кореспондент Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Працівники ВАТ "Авіакомпанія авіалінії України" вимагають оприлюднити результати комплексної перевірки авіапідприємства, яку провело Міністерство транспорту України у квітні-травні цього року.

“Втім, навіть без цих результатів ситуація на авіапідприємстві для більшості працівників є зрозумілою,” - вважає бортінженер, інструктор Олександр Литвин.

Олександр Литвин

Йде тиск з тим, щоб люди самі розбігалися. Льотний склад, весь колектив готовий працювати, але літаки не відновлюються, хоча це коштує копійки. З боку Міністерства немає ніяких дій.

Микола Закалюжний

Про те, що ситуація в авіакомпанії “Авіалінії України" складна, підтверджує і керівник департаменту авіації Міністерства транспорту України Володимир Максимов.

Він зазначає, що є проблеми трудового колективу і є проблеми підприємства, і Мінтранс робить все для того, щоб кожен член трудового колективу авіакомпанії був максимально соціально захищеним.

Втім, за словами самого Максимова, підстав для таких надій небагато.

Володимир Максимов

Зараз в авіакомпанії немає жодного справного літака. Зараз стан підприємства такий, що потребує значних коштів.

Микола Закалюжний

Втім, мова не тільки в коштах, а у бажанні налагодити роботу. Трудовий колектив вважає, що нинішній керівник авіакомпанії Микола Нікітенко на це неспроможний, і тому загальні збори трудового колективу ще 21-го січня цього року висловили йому недовіру.

Крім того, трудовий колектив ще навесні цього року затвердив заходи із виведення ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" з кризового стану, але реакції на цю ініціативу немає.

Втім, за словами Олександра Литвина, трудовий колектив має намір відстоювати свої інтереси.

Олександр Литвин

Трудовий колектив має намір до останнього стояти, тому що державна компанія - це лідер. Якщо підприємство вже закриють, тоді вже разом з підприємства ми підемо, будемо звертатися до суду із невиплат зарплат і з усіх інших питань.

Микола Закалюжний

Щоправда, держава займає позицію стороннього спостерігача.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG