Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:19

“Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”: Риси передвиборчого портрету Автономної Республіки Крим.


Сергій Грабовський

Аудіозапис програми:

Київ, 25 серпня 2004 року.

Олекса Боярко

Вітаю вас, шановні слухачі!

В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.

Перед мікрофоном Олекса Боярко.

Сьогоднішня наша передача присвячена наступним президентським виборам в Україні.

Сьогодні ми вестимемо мову про деякі риси передвиборчого портрету такого складного і суперечливого регіону України, яким є Автономна Республіка Крим. Як стверджують аналітики, наскільки розмаїта етнічна карта Криму, настільки ж різні і політичні уподобання кримчан різного етнічного походження.

Про етнополітичну ситуацію в Криму напередодні виборів розповідає наш колега Володимир Притула.

Володимир Притула

Ще кілька тижнів тому штаб кандидату у Президенти України Віктора Януковича повідомив, що до Коаліції кримських громадсько-політичних організацій „Крим за Януковича” увійшли чи не всі національно-культурні товариства етнічних меншин Криму.

Зокрема, серед перших, хто підписав Декларацію про створення згаданої Коаліції, виявилися Федерація греків Криму, Асоціація єврейських організацій та громад Криму, кримські товариства вірмен, поляків, болгар, Асоціація кримських караїмів „Крим-карайлар” і Кримське товариство радянських німців „Відродження”.

Згодом про приєднання до Коаліції „Крим за Януковича” увійшов Кримський республіканський фонд міжнаціональної злагоди, до складу якого входить два десятки дрібних етнічних організацій і який фінансується урядом Криму.

Окремо слід згадати Конгрес російських громад Криму, який раніше пропонував втретє висунути на президентське крісло чинного президента Леоніда Кучму. Тепер Конгрес увійшов до складу Коаліції „Крим за Януковича”. Інші кримські проросійські організації спершу зайняли очікувальну позицію.

На початку серпня конференція кримського відділення партії „Російський Блок” не підтримала кандидатуру Віктора Януковича на майбутніх президентських виборах, хоча на цьому наполягав центральний орган – президія Всеукраїнської партії „Російський Блок”, який раніше заявив про підтримку чинного українського прем’єра.

Як повідомив голова кримського відділення „Російського блоку” Олександр Черноморов, росіяни підтримають на президентських виборах того кандидата, який надасть російській мові статусу державної, сприятиме всебічній інтеграції з Російською Федерацією і визнає Меджліс кримськотатарського народу цитую: "незаконно діючим на території України національним угрупованням", кінець цитати. А днями на вимогу кримських активістів цієї партії, керівництво „Російського блоку” і Російської громади України заявили про вихід із всеукраїнської коаліції на підтримку Віктора Януковича.

Тим часом про підтримку Віктора Ющенка заявила інша організація, що об’єднує етнічних росіян – кримське відділення Російської громади Причорномор’я, яке очолює відомий симферопольський краєзнавець Володимир Поляков. Останній заявив, що має намір лобіювати інтереси росіян серед оточення Ющенка.

На підтримку Віктора Ющенка висловився і Меджліс кримськотатарського народу. Але його рішення, ухвалене наприкінці липня, є попереднім. Остаточно має визначитися Курултай – загальнонаціональний з’їзд кримськотатарського народу, який відбудеться у вересні. Меджліс є загально визнаною найвпливовішою кримськотатарською структурою, і від його думки залежить голосування значної частини кримськотатарського населення півострова.

Втім, Віктор Янукович заручився підтримкою кримського відділення Партії мусульман України, де переважають кримські татари, та авторитетного громадського діяча, ректора Кримського державного індустріально-педагогічного університету Февзі Якубова, який став його довіреною особою.

Комуністи та їхній кандидат Петро Симоненко можуть розраховувати лише на невелике коло прихильників Ради аксакалів, створеної у часи, коли 1-й секретар кримського рескому КПУ Леонід Грач очолював парламент автономії.

Аналізуючи етнополітичну ситуацію в регіоні, відомий кримський аналітик і журналіст Микола Семена в інтерв’ю радіо „Свобода” відзначив, що реально на розподіл голосів під час голосування кримських виборців може вплинути лише Меджліс кримськотатарського народу, який має розгалужену мережу регіональних і місцевих меджлісів.

Олекса Боярко

Передвиборчу позицію кримськотатарської спільноти конкретизує один з лідерів Меджлісу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров

Щодо туру такого трьохденного Віктора Ющенка, то він три дні працював в Криму. Він провів десь понад 20 зустрічей не тільки з кримськими татарами, а з людьми різних національностей.

По-перше, я вражений такою манерою виступів на таких публічних заходах Віктора Андрійовича Ющенка. Знаєте, що він дуже виріс саме у спілкуванні з людьми. Він дуже відвертий, такий, який знаходить аргументи для людей. Саме головне (це говорили багато людей, які підходили до мене після візитів і зустрічей і кримські татари, і росіяни, і українці), що він несе таку дуже позитивну енергетику.

Я думаю, що після цих зустрічей і хто був на цих зустрічах донесуть оту правду від Ющенка, то це буде мати вплив на голосування в Криму під час виборів 31 жовтня.

Для кримських татар дуже важлива та послідовність, яку вони виказують останні десятиріччя, послідовність саме бути разом зі своїми політичними партнерами. Ми завжди пам’ятаємо часи, коли нас не допускали на батьківщину, часи нашої боротьби з радянським режимом, то завжди ті, хто нам протягував руку ідопомогу, бо то були націонал-демократи, то були ті люди, які хотіли волі для своїх народів.

Зрозуміло, що уже сьогодні в умовах незалежної України ми продовжуємо політику співпраці і об’єднання з усіма націонал-демократичними силами вже в межах незалежної України. Тому те, що подавляючи більшість кримських татар, безумовно, підтримує Віктора Ющенка не може бути для когось дивним, бо ми є послідовними – ми з українськими патріотами.

Олекса Боярко

Продовжує розповідь про електоральну специфіку Автономної Республіки Крим доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.

Ігор Лосєв

Вже стало загальником твердження про політичну, соціальну і етнічну специфіку Криму. Важко знайти ще один такий регіон, як Крим, де етнополітичні особливості було представлено настільки яскраво, як на землі цього півострова.

Крим – це кордон християнського і мусульманського культурних світів, територія, де співіснують три етноси: російський, український і кримськотатарський. Це регіон України, до якого постійно відчувають великий інтерес російські політики і військові. Дещо менше і тактовніше за росіян Кримом цікавляться їхні турецькі колеги.

Крим єдиний регіон України, де етнічні росіяни становлять більшість населення – 58,3%. Саме тому тут проросійські гасла можуть використовуватись значно ефективніше, ніж в інших регіонах держави.

Крим надає широкі можливості для політичного розігрування етнічної карти. Наявність значної кількості російських військовиків та членів їхніх родин, які часто мають українське громадянство, великої кількості радянських, а тепер уже і російських військових пенсіонерів, ветеранів КГБ і МВС колишнього Союзу надзвичайно інтенсивно у порівнянні з іншими регіонами колишнього СРСР мілітарно-патріотична, а нині націонал-комуністична обробка населення забезпечують досить специфічний характер людського чинника в Криму.

Незважаючи на 50-тирічну приналежність до України етнокультурна присутність України на кримській землі відчувалася протягом всього цього періоду дуже слабо. За 13 років незалежності помітних змін у цій сфері не відбулося.

В цілому російське населення Криму має доволі високий рівень російської національної самосвідомості, але тісно пов’язана з економічним чинником і особистим добробутом, оскільки більшість прибула до Криму, розраховуючи на кращі матеріальні умови.

Саме позитивна економічна перспектива здатна відволікти увагу кримчан від етнокультурних і етнополітичних проблем і постійно роздмухуваних конфліктів. Російське населення Криму постійно піддається шовіністичній антиукраїнській обробці ЗМІ, як РФ, так і місцевих проросійських.

Українці становлять за переписом 2001 року 24,3% населення АРК. В абсолютних цифрах 492 тисячі осіб. Але українці в Криму, незважаючи на приналежність до титульної нації України почуваються зацькованою національною меншиною. З боку офіційного Києва місцеві українці не помічають скільки-небудь значної уваги. Таке ставлення влади сприяє їхній політичній апатії.

Кримські татари, яких удвічі менше, ніж українців – 243 тисячі (12% населення АРК) мають значно більшу соціально-політичну вагу завдяки етнічній організації, що сформувалась і загартувалась протягом десятиліть заслань і репресій.

На загал більшість татар з симпатією ставиться до України, але політика Леоніда Кучми та його оточення є надто великим випробуванням, навіть для проукраїнських татар. Над усе кримськотатарський народ непокоїть розв’язання проти його інтересів земельного питання, а також поширена в Криму дискримінація і національна недоброзичливість щодо них.

Потужна виборча кампанія зосереджена переважно на питаннях покращення матеріального добробуту пересічного кримчанина незалежно від його етнічного походження мала б усі шанси, принаймні на відносний успіх, а за певних обставин і на цілковитий.

Але нині ніхто не пропонує мешканцям Криму шляхів порятунку з того економічного провалля, де вони перебувають. Це стимулюе не найкращі соціально-етнічні рефлекси на тлі надактивної приватизації Криму російськими, а почасти і вітчизняними олігархами і просто спритними ділками.

Олекса Боярко

А тепер – про уроки історії. 87 років тому, восени 1917 року в Криму теж відбувалися вибори. Про їхні особливості та результати розповідає Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Невдовзі після розпаду Російської імперії у політичному житті Криму сформувалися 4 основні течії. Кримськотатарська партія Міллі Фірка (тобто, Національна партія) вимагала автономії Криму з перспективою відновлення його державності.

Проросійські політики виступали за перебування півострова у складі Росії, українські – за Крим у складі України, натомість більшовики агітували за владу рад. Восени 1917 року у Таврійській губернії діяло 23 партії, з них 16 – соціалістичні. У листопаді на виборах до Всеросійських Установчих зборів, в яких взяли участь тільки 54% виборців, есери отримали 52% голосів, кадети – майже 7, меншовики – 3%. За національними списками кримські татари отримали майже 12% голосів виборців, українці – 10, німці – 4,8, євреї – 2,4%. У листопаді відбулися і вибори до губернських зборів, на яких більшість голосів отримали російські есери, а Міллі Фірка – 31% голосів. 20 листопада на з’їзді представників міст і земств Таврійської губернії у Сімферополі була обрана Рада народних представників із функціями крайової влади. Із сорока восьми членів Ради по 6 представляли міські думи та ради робітничих і солдатських депутатів, по 9 – земства і ради селянських депутатів. За національними квотами по 3 місця належали кримським татарам та українцям, по 2 – росіянам, євреям і німцям, по одному – грекам, вірменам та естонцям. На початку листопада на виборах до Курултаю (тобто, парламенту), в яких взяли участь 70% кримських татар, були обрані 78 делегатів (з них 4 жінки). Курултай розпочав засідання 26 листопада у Залі суду ханського палацу у Бахчисараї.

Він проголосив створення Кримської Демократичної Народної Республіки та ухвалив її Конституцію. Стаття Друга Конституції запроваджувала загальні, вільні, рівні та прямі вибори шляхом таємного голосування.

Курултай також обрав Директорію (тобто, уряд), усі 5 міністрів якої були членами Міллі Фірка. Курултай уклав угоду про співпрацю з Радою народних представників, і частина депутатів його входила до складу Ради. Проте вже у січні 1918 року більшовики захопили більшу частину території Криму. Вони заарештували і стратили голову Директорії Челебі Челебієва, заборонили всі партії, оголосили розпущеними Курултай і Раду народних представників.

Олекса Боярко

На все добре, шановні слухачі!

Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”, присвячену наступним президентським виборам в Україні.

Вів передачу Олекса Боярко.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG