Київ, 30 серпня 2004 - Центральна виборча комісія дозволила організовувати дільниці за кордоном у місцях компактного проживання українців. Експерти називають це рішення логічним, але зауважують, що тепер перед комісією постало ще більше проблем, ніж було до цього.
Голосування за кордоном на дільницях, які не знаходяться у приміщеннях посольств та консульств - з одного боку дає можливість проголосувати мільйонам українців, а з іншого - додає проблем центральній вибочій комісії, заявляє речник Комітету виборців України Олександр Черненко. Кошторис на організацію дільниць за кордоном затверджений лише на 118 дільниць. За словами Черненка, це означає, що ЦВКа доведеться шукати ще гроші. Додаткова кількість дільниць це і збільшення кількості членів дільничних комісій. В інтерв’ю «Радіо Свобода» Черненко заявив, те - хто і як проводитиме вибори закордоном не зрозуміло, і це, на сьогодні, найбільша проблема. ЇЇ вирішення Черненко бачить лише тому, щоб в організації виборів допомогли самі українці, які вже мешкають за кордоном.
Олександр Черненко: ”Треба збільшити фінансування, на жаль, тих коштів, які зараз виділили на голосування, не достатньо. В принципі на чітку громадянську позицію тих громадян, які там проживають, і щоб вони допомогли в формування комісії і прослідкували за ходом голосування.”
Голова комісії Верховної ради щодо співпраці з закордонними українцями Оксана Білозір розповідає, що найбільше в організації виборчих дільниць закордоном зацікавлені українці, які там мешкають. За її данними і в Канаді,і в Італії, і в Португалії - в тих країнах де українців найбільше, вже складаються списки бажаючих голосувати. Голови громад пропонують місця де можна організувати виборчі дільниці, і навіть готові це частково профінансувати.
Оксана Білозір: «Там працюють голови громад. В основному у місцях компактного проживання. Скаладають цілі списки. Тисячні списки, і просимо дипломатичні установи відкрити тут виборчу дільницю. ЦВКа не має права не використати цього моменту. Закон говорить, якщо є 20 таких заяв, то немають права не відкрити. І робоча група сьогодні працює закордоном. З кожною країною окремо з кожним головою окремо, щоб вони давали свої пропозиції кандидатур на голови дільничних комісій і спостерігачів.»
В тому, що ще недрегульовано особливості організації дільниць поза межами амбасад, Білозір вбачає небезпеку, що таких дільниць буде надто мало. Тим часом центральна виборча комісія поки що не прийняла рішення про те, де, як і коли будуть організовані дільниці. В рішенні, яке було прийняте в п’ятницю йдеться лише про те, що дільниці повинні бути створені не пізніше, ніж за сім днів до дня голосування. Додаткові дільниці будуть створюватися на прохання міністерства закордонних справ. МЗС подаватиме до ЦВК списки місць де є принаймні 20 виборців на консульському обліку. Лише тоді там формуватимуть дільниці.
Голосування за кордоном на дільницях, які не знаходяться у приміщеннях посольств та консульств - з одного боку дає можливість проголосувати мільйонам українців, а з іншого - додає проблем центральній вибочій комісії, заявляє речник Комітету виборців України Олександр Черненко. Кошторис на організацію дільниць за кордоном затверджений лише на 118 дільниць. За словами Черненка, це означає, що ЦВКа доведеться шукати ще гроші. Додаткова кількість дільниць це і збільшення кількості членів дільничних комісій. В інтерв’ю «Радіо Свобода» Черненко заявив, те - хто і як проводитиме вибори закордоном не зрозуміло, і це, на сьогодні, найбільша проблема. ЇЇ вирішення Черненко бачить лише тому, щоб в організації виборів допомогли самі українці, які вже мешкають за кордоном.
Олександр Черненко: ”Треба збільшити фінансування, на жаль, тих коштів, які зараз виділили на голосування, не достатньо. В принципі на чітку громадянську позицію тих громадян, які там проживають, і щоб вони допомогли в формування комісії і прослідкували за ходом голосування.”
Голова комісії Верховної ради щодо співпраці з закордонними українцями Оксана Білозір розповідає, що найбільше в організації виборчих дільниць закордоном зацікавлені українці, які там мешкають. За її данними і в Канаді,і в Італії, і в Португалії - в тих країнах де українців найбільше, вже складаються списки бажаючих голосувати. Голови громад пропонують місця де можна організувати виборчі дільниці, і навіть готові це частково профінансувати.
Оксана Білозір: «Там працюють голови громад. В основному у місцях компактного проживання. Скаладають цілі списки. Тисячні списки, і просимо дипломатичні установи відкрити тут виборчу дільницю. ЦВКа не має права не використати цього моменту. Закон говорить, якщо є 20 таких заяв, то немають права не відкрити. І робоча група сьогодні працює закордоном. З кожною країною окремо з кожним головою окремо, щоб вони давали свої пропозиції кандидатур на голови дільничних комісій і спостерігачів.»
В тому, що ще недрегульовано особливості організації дільниць поза межами амбасад, Білозір вбачає небезпеку, що таких дільниць буде надто мало. Тим часом центральна виборча комісія поки що не прийняла рішення про те, де, як і коли будуть організовані дільниці. В рішенні, яке було прийняте в п’ятницю йдеться лише про те, що дільниці повинні бути створені не пізніше, ніж за сім днів до дня голосування. Додаткові дільниці будуть створюватися на прохання міністерства закордонних справ. МЗС подаватиме до ЦВК списки місць де є принаймні 20 виборців на консульському обліку. Лише тоді там формуватимуть дільниці.
