Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:30

Про акцію “Добра Воля-2004”


Тарас Марусик

Тарас Марусик

Настав час нашої постійної рубрики, присвяченої мовним питанням. Минулого тижня до Дня незалежности України була проведена одноденна акція “Добра Воля-2004”. 29 неукраїномовних друкованих видань та одна телерадіокомпанія підготували свої випуски українською мовою.

Про це 26 серпня повідомив на прес-конференції голова секретаріату Української Всесвітньої Координаційної Ради Максим Розумний.

Акцію “Добра Воля-2004”, як зазначив Максим Розумний, підтримали засоби масової інформації в Харківській, Луганській, Одеській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській областях, Криму і Севастополі. “Акція не знайшла підтримки в Запорізькій і Сумській областях. На жаль, не підтримали її і центральні видання в Києві”, - зазначив Максим Розумний.

У підготовці українських випусків російськомовних видань брали участь волонтери-перекладачі. На думку голови секретаріату УВКР, акція показала, що російськомовні видання можуть перейти на українську мову, а східна Україна здатна інтегруватися в україномовне суспільство.

На моє прохання цю акцію коментує депутат Верховної Ради України першого скликання, кандидат педагогічних наук, голова Київського благодійного фонду імени Олекси Гірника “Українським дітям – українське слово” Юрій Гнаткевич.

Юрій Гнаткевич

Я, відверто кажучи, коли довідався про намір Михайла Гореня провести таку акцію, був вкрай здивований. Я виходжу з того, що засилля російської мови в українських газетах і на українському телебаченні, на радіо – це є не проект комерційний чи інформаційний, як всі ці газети, це є проект політичний. І вони спрямовані на подальший розкол української нації шляхом створення двомовної нації.

Адже на 13 році незалежності, мабуть, Горень і не думав, коли голосував за закон “Про пресу”, що він, будучи головою УВКР, буде звертатися до російськомовної преси, щоб вони вийшли один раз на рік українською мовою. Адже, якщо вірити навіть офіційній статистиці, то лише біля 10 відсотків українських газет виходить українською мовою.

Тарас Марусик

Юрій Гнаткевич від самого початку був проти цієї акції. Він навіть надрукував статтю “Цей дуже дивний Горень”.

Юрій Гнаткевич

Мені довелося написати, що спроба Гореня звернутися до Пінчука, до Ахметова, які володіють “Фактами”, “Сегодня”, до “Газети по-київськи”, якою видає Кацман з Вейзбергом, звернутися до них, щоб вони вийшли українською мовою – це те ж саме, щоб звернутися до вовків, щоб вони не їли спійманого ними зайця. Мета у них інша.

І якщо навіть сьогодні 29 російськомовних дрібних видань у Криму вийшли 1 раз українською мовою, то я думаю, що це, мабуть, газети, які ще підпорядковані владі, а не структурам, які видають себе за комерційні. І якщо це повторити ще один раз – ну і що, вийшли ці газети один день українською мовою, а далі вони продовжують зрусифіковувати українців в Україні.

Тарас Марусик

Юрій Гнаткевич не сумнівається в щирих намірах Української Всесвітньої Координаційної Ради та її голови Михайла Гореня, однак вважає, що треба шукати інших шляхів вирішення ситуації, яка склалася.

Юрій Гнаткевич

По-перше, нам треба вибрати свою українську владу, яка б змінила законодавство, адже в законі написано, що преса в Україні виходить українською та іншими мовами, от саме цими іншими мовами виявилась одна інша мова, і відомо, яка.

Благати Пінчука, Ахметова і велику газету “Бульвар”, щоб вона вийшла українською мовою, немає жодного сенсу. Потрібна політична боротьба, рішуча боротьба аби виправити цю ситуацію.

Тарас Марусик

Моїм співрозмовником був депутат Верховної Ради України першого скликання, кандидат педагогічних наук, голова Київського благодійного фонду імени Олекси Гірника “Українським дітям – українське слово” Юрій Гнаткевич.

На сьогодні все. Зустрінемося в четвер у рубриці “А мова – як море!”.
XS
SM
MD
LG