Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:28

Економічне стимулювання як складова частина передвиборчої кампанії.


Ірина Халупа Гості: Віктор Пинзеник - народний депутат України, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності; Володимир Майстришин - народний депутат України, Голова підкомітету з питань боргу, запозичень та інвестицій.












Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 31 серпня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі. Вас вітає “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Наша тема на вівторок 31 серпня 2004 “Економічне стимулювання, як складова частина передвиборчої кампанії”.

Нашими гостями сьогодні є Володимир Майстришин, народний депутат України, Голова підкомітету з питань боргу, запозичень та інвестицій і Віктор Пинзеник, народний депутат України, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Я хочу таке маленьке економічне тло збудувати перед тим, як ми розпочнемо нашу розмову. Президент Кучма у своїй промові до Дня незалежності сказав про стан української економіки, що завдяки системній 10-літній реформаторській роботі валовий внутрішній продукт, як виразник вивільненої енергії народу і високоефективного урядового менеджменту, продовжує зростати.

Що він сягнув уже в цьому році вище від будь-яких оптимістичних прогнозів - 13,5 %, а приріст промислового валу збільшився на 14,7 %, сільського господарства - на 26,5%.

Один авторитетний американський політик, який стежить за китайським економічним дивом, дуже доречно висловився: ви чи не єдина у світі країна, яка має показники вищі, ніж у Китаї. У звіті про конкурентоспроможності, який розраховується під егідою Світового економічного форуму, Україна тільки за 2003 рік поліпшила свій індекс макроекономічної стабільності на 14 пунктів. Це найвищий стрибок, зафіксований зазначеним авторитетним рейтингом. За цим показником Україна випередила 10 країн Європейського Союзу.

З передвиборчої програми Віктора Януковича я списала ось таке: “Я прагну бути Президентом заможних громадян, які caмi будують свою демократичну, сильну Державу, мають гідні умови для праці та життя”.

Тим часом Віктор Ющенко виступає за створення мільйонів нових робочих місць, економічне зростання, що позначається на добробуті кожного громадянина, кардинальне підвищення зарплат і пенсій, доступність якісної освіти, медицини та пристойне житло для кожної сім’ї.

Від часу стартування президентської кампанії, дещо підвищилися пенсії, деякі зарплати, зменшилася ціна на хліб. Кандидат у президенти України, прем’єр-міністр Віктор Янукович заявляє, що після президентських виборів не буде інфляції.

Він також заявляє, що уряду вдалося значно поліпшити показники економіки, i що ці показники він збирається нарощувати і надалі. Прем’єр також називає популізмом закиди стосовно спроможності його уряду .

За словами Януковича, “тільки сліпий не бачить”, що уряд послідовно виконує свої завдання.

Віктор Янукович на сьогоднішній прес-конференції сказав:

Віктор Янукович

Багато опонентів моїх особистих на біле кажуть чорне чи на чорне – біле. Як кажуть, тільки сліпий може не побачити, що ми поступово, крок за кроком, виконуємо ті зобов’язання, які ми брали на себе. І ми не займаємося популізмом. Все, що ми обіцяли, ми виконуємо. Я про це кажу, як прем’єр.

Як людина, я скажу, що в мене є життєві принципи, і я ніколи не зраджував своєму слову. Тобто я завжди тримав слова і я відповідаю, що ніяким популізмом ми не займаємося. Ми дійсно значно покращили економічні показники в державі і будемо їх покращувати і надалі.

Є багато політиків, які кажуть, що треба робити. Але ідей багато, а як їх виконати - це вже зовсім інша справа. Тому я не вірю в жоден популізм. Я вірю лише в те, що завдяки наполегливій праці ми згуртуємо здорову частину суспільства. Завдяки тому, що ми всі бажаємо набагато краще жити, ми будемо постійно покращувати економічні показники. І економічні показники уже зараз почали переростати в якість, покращуються умови життя, зростає зарплата, пенсії, стипендії.

Наскільки вони будуть зростати, я про це казав, що ми найближчим часом будемо мати уже 120 мільярдів гривень, а почали ми працювати у 2002 році з бюджетом – 48 мільярдів гривень.

Сьогодні ми уже перейшли за межу 70 мільярдів, тому головне, щоб ми вірили в те, що ми знаємо, щоб ми не обдурювали один одного, а казали один одному правду.

Ірина Халупа

Це був прем’єр-міністр України Віктор Янукович.

Стан української економіки, це, звичайно, першочергова проблема у передвиборчій кампанії і вона повинна відігравати важливу роль у програмі всіх кандидатів, зокрема двох головних панів - Януковича і Ющенка.

Перше запитання до вас таке, шановні гості, чи відбувається якась маніпуляція економічними даними кандидатами у президенти? Пане Пинзеник?

Віктор Пинзеник

Я чув ті цифри, які Ви називали. Я не став їх заперечувати, тому що я маю побічні показники, які дозволяють мені говорити про реальні цифри, які звучать. Єдине, хочу наголосити на двох принципових речах.

Я б зовні радувався, цифрі 13, 5 відсотка, якби не вникнути в суть. На жаль, вона не має фундаментальних причин. Причини цього економічного росту є випадковими.

За цей рік приріст валового внутрішнього продукту буде на рівні 60 – 65 мільярдів гривень, хоча уряд планував всього 23. Сорок мільярдів було вже сховано. Але чому він відбувається?

За цей рік експорт України збільшиться на 11 – 12 мільярдів доларів, а з 52 відсотка експорту, 11 – 12 мільярдів доларів – це 60 – 65 мільярдів гривень, і воно дає кумулятивний ефект. Причина тут у девальвації гривні по відношенню... або зростанні курсу євро, що призвело до масового експорту в Україну. Цей чинник в ніякій мірі не залежить від України.

Ірина Халупа

Так що це не в завдяки розумній політиці.

Віктор Пинзеник

Ну, якби уряд міг впливати на євро, то я б повірив, що це так. Але другий ключовий конфлікт економічного зростання: з 2000-го року, я провів підрахунки, економіка України виросла на 50 відсотків.

Але, на жаль, велика частина суспільства цього не відчуває – це ключовий конфлікт українського економічного зростання. Назву вам кілька цифр.

В умовах буму уряд знижує мінімальну зарплату. Давайте пригадаємо, що уряд зменшив мінімальну зарплату з 237, яка була установлена законом - до 205; друге - уряд знизив прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум збільшено на 5,8 відсотка до 92-го року. Рахуємо.

Минулий рік ціни виросли на 8,2 відсотка, за цей рік ціни виросли на 4,4, в середньому - 14 відсотків, а прожитковий мінімум тільки на 6 відсотків збільшено. Інакше кажучи, реально він знижений. За минулий рік реальна пенсія в Україні знижена.

Офіційні дані: 12 відсотків збільшена пенсія, ціни виросли на 8,2. Але якщо взяти структуру споживання найбідніших громадян, де в основному продукти харчування ( їх зачепила хлібна криза), то рівень життя українських пенсіонерів не зріс.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, ми вже багато разів розмовляли про це з різними експертами в ефірі, про це пишуть статті і так далі. З одного боку, 13,5% зростання валового продукту, з іншого - порожні кишені. Чому це, що говорив пан Пинзеник, те, чим хвалиться Президент України не доходить до кишені?

Володимир Майстришин

Давайте спочатку такі узагальнюючі проблеми, які я бачу і про це також недавно буквально китайці...

Ірина Халупа

Знову ті китайці...

Володимир Майстришин

Так, знову ті китайці декларували про те, що їм вдалося утримати зростання ВВП. Буквально місяць тому вони певними заходами вплинули на те, аби не було такого стрімкого зростання ВВП.

Чого боятися? Боятися стрімкого, тобто неадекватного зростання зарплатні. Дивіться, якщо я умовно будую будинок, то, відповідно, у мене виникає проблема, де найняти кадри. Сьогодні кадри вже ціла проблема, де купити сировину.

І від такого дефіциту цих комплектацій, скажімо так, тих же кадрів, тієї ж цегли, виникає проблема того, що воно зростає неадекватно своїй якості.

Далі починається уже те, що зростає кінцева продукція. Це задорого, і у нас втрачається попит на цю продукцію і йде обвал. Тобто йде циклічність розвитку економіки. Тому на ці процеси треба впливати, уже заздалегідь дивитися, куди йдуть ці процеси.

І ми сьогодні бачимо, що стрімке зростання ВВП неадекватне якості тієї ж самої зарплатні, може призвести до нездорових наслідків. Я думаю, що це повинно нас і радувати, з іншого боку треба все ж таки обережно відноситися до такого стрімкого зростання.

Ірина Халупа

З точки зору нормального українського обивателя, хто із головних кандидатів пропонує йому якусь реальну програму його економічного розвитку, не якихось цифрових розвитків, а його економічного розвитку?

Хто розробив якусь програму, де передбачається реальні створення робочих місць, розвиток тієї чи іншої інфраструктури, може повернення, якесь воскресіння мертвих заводів, завдяки чому може віджити цілий район?

Володимир Майстришин

Іншого не дано. Сьогодні давайте подивимося зведений бюджет країни, які прибутки від сільського господарства, там, де, в принципі, сама велика проблема зараз, від чого люди потерпають, що в кишенях пусто.

В зведеному бюджеті країни прибутки від сільського господарства складають менше 5%, а решта йде промисловість. Тому якщо ми піклуємося про те, щоб в бюджеті було густо, то нам треба думати про те, щоби все-таки промисловість розвивалася якомога більшими темпами, а через неї дофінансовувати сільське господарство, як це робиться в усьому світі.

Але ми бачимо, що промисловість зростає, і ті кишені, що сьогодні працюють на промисловість, тільки наповнюються. Середня зарплата на промисловості зросла останнім часом майже на 40%. Це буквально за останній рік. Це нормальна тенденція.

Єдина проблема, повертаючись до села, полягає в не налагоджені в серйозних інвестиціях, в серйозній допомозі селу для того, щоб можна було надати робочі місця там і створити поповнення тих же кишень, про які Ви говорили.

Я хотів би висловити тезу з приводу мінімальної зарплатні. В мене є таблиця, яку я вже показував, у якій з 1999-го року по 2005 рік ми маємо зростання мінімальної зарплатні зі 100 гривень до планових 262 гривні, тобто мінімальна зарплатня поступово піднімається, і це є нормально...

Ірина Халупа

Але ціни також поступово піднімаються і значно швидше, ніж зарплата.

Володимир Майстришин

Тепер давайте трішки скажемо, що таке мінімальна зарплатня? Це всього на всього орієнтир, це з однієї сторони, а з іншої сторони, бюджетна сфера – це третина економіки, а є ще позабюджетна сфера.

Я нещодавно зустрічався з фермерами, які кажуть, що якщо ви скажете, що 262 гривні будуть з нового року, то третину людей доведеться скоротити, бо я просто не виплачу мінімальну зарплатню, яка є забезпечена законодавством.

Давайте встановимо 500 гривень, Майстришин за. Нехай буде і 500 доларів, але що далі, що зробить позабюджетна сфера, як вона витримає таке стрімке зростання? Якщо в бюджеті знайдуться кошти, то це можна робити, але давайте думати, що економіка – це не лише бюджет.

Ірина Халупа

Пане Пинзеник, ми чуємо від пана Майстришина, що він проти різких стрибків, хоча дехто хотів би бачити різкіші стрибки, зокрема, коли йдеться про свою власну зарплату, ніж це, що відчувається. А наскільки рівень мінімальної зарплати впливає на фінансовий клімат всього іншого навколо того?

Віктор Пинзеник

Хоча я нічого не зрозумів з того, що говорив В.Майстришин, але я спробую деякі коментарі зробити....

Ірина Халупа

Мабуть, тут йшлося про певну стабільність, наскільки я зрозуміла.

Віктор Пинзеник

Теорія швидкого зростання – це для мене нонсенс, я такого не чув, це є якесь відкриття.

Але давайте повернемося до того парадоксу, який Ви зачепили: чому таке зростання не повертається в кишеню людей?

Насправді завдання кожної влади і нашого кандидата – це є не просто зростання, людей не цікавить це, людей не цікавить скільки металу виплавляється чи вугілля, а їх цікавить, як зміниться їхня реальна заробітна плата, а другий розділ – як ви це зробите. Саме таким чином побудована програма В.Ющенка.

В чому є конфлікт? Конфлікт є в тому, що ми маємо дуже послідовний уряд і дуже послідовного прем’єр-міністра, який звик жити виключно “по понятіях”.

Ірина Халупа

Це ж добре бути послідовним, ні?

Віктор Пинзеник

Коли “по понятіях”, то для кого?

Я постійно чую, і люди чують, що немає грошей, щоб підняти мінімальну заробітну плату. Брехня! Я стверджую, що в уряду зараз є і були можливості підняти зарплату. Приклад - тих 10 мільярдів, з приводу яких сьогодні вже не сперечається уряд, бо в мене є відповіді.

Вони показали в бюджеті під тиском опозиції: з 8 мільярдів гривень збільшення бюджету на заробітну плату було знайдено аж 475 мільйонів (і уряд стверджує, що в нього немає грошей), 6% бюджету, хоча бюджет має соціальну природу.

Друга, абсолютно хибна теза, висловлена В.Майстришиним, тобто завдання уряду - опікуватися бюджетною сферою. А тим самим він опікується виробництвом, тому що всі гроші, які йдуть в кишеню лікаря чи вчителя, військового, пенсіонера, вони йдуть в нашу українську економіку, вони дають можливість давати вищу зарплату в українську економіку.

Я ніколи не буду говорити, що 500 гривень сьогодні вже можна зробити, але я стверджую, що уряд мав можливість підняти заробітну плату сьогодні на 25-30%. Це не ті подачки, які він отримав, спочатку знизивши заробітну плату.

Я підходив спочатку суто як економіст до ситуації з мінімальною зарплатою, а тепер я переконаний, що тут була просто ще передвиборна уловка, при чому це подачка кинута громадянам, абсолютна більшість коштів пішла на дереба: 7,5 мільярди пішло на схеми (я готовий показати, які саме схеми), які дозволяють розкрадати бюджетні кошти, а не давати гроші в бюджетну сферу.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, прошу.

Володимир Майстришин

Давайте я буду, можливо, не так емоційніше говорити, тоді буде більш зрозуміліше, про що я кажу.

Давайте сьогодні звернемо увагу, яка сьогодні є заборгованість по виплаті заробітної платні в не бюджетній сфері? Це є ціла проблема. Я знаю цифру одну, яка була тільки по Вінницькій області: при мінімальній зарплатні 165 гривень було 18 мільйонів гривень не виплачено заробітної плати.

Ірина Халупа

Але це не бюджетні?

Володимир Майстришин

Не в бюджетній сфері. Сьогоднішню цифру я не скажу, тому що в динаміці є чітка постановка питання, щоби скоротити невиплату зарплати, з однієї сторони.

Ірина Халупа

Перепрошую, скоротити – списати, чи як?

Володимир Майстришин

Ні, виплатити зарплату, щоб не було заборгованості.

Тобто, йдеться про послідовну політику економічного зростання, і щоб це економічне зростання не втрачалося за цими стрибками, про які ми сьогодні говорили.

Якщо бюджет третього року приймається на засадах 185 гривень і за 15 хвилин після цього голосується законопроект, який встановлює мінімальну зарплатну 237, то, Вікторе Михайловичу, Ви ж прекрасно знаєте, що якщо бюджет планується на базі 185 гривень і тут же приймається закон, в якому декларується мінімальна заробітна плата 237, то будь-хто цього не витримає, треба перерахунок бюджету зробити, і протягом 2003-го року, в принципі, щоб цей перерахунок відбувався.

Можливо 205 – це буде якась серединна позиція, але ж не можна говорити про те, що от в нас було стільки грошей, а завтра буде по-другому. Це з однієї сторони.

З іншої сторони, що таке бюджет, і що таке ганебна практика не виплати заробітної платні? Якщо ми сьогодні знову повернемося до такого стрімкого зростання, то ми скажемо, мовляв, давайте пообіцяємо людям, що буде мінімальна зарплатня 500 гривень, але хто буде нести відповідальність за те, що ми не будемо її виплачувати і знову повернемося до того, що будемо цеглою видавати, куфайками і таке інше.

Я не хотів би, щоб ми до такого поверталися. Практика у нас така вже була.

Віктор Пинзеник

Давайте я спробую простою людською мовою пояснити, про що говорив В.Майстришин.

Ірина Халупа

Я думаю, що слухачі Вам будуть вдячні.

Віктор Пинзеник

5 хвилин він говорив про шкідливість підняття мінімальної заробітної плати і переконував всіх вас, що цього робити не можна. Але я хочу дві неправди спростувати.

Перша неправда: 237 гривень було затверджено ще минулого року, і ніяких змін після затвердження бюджету не робилося, це норма закону, який мав діятися з першого грудня минулого року...

Володимир Майстришин

Після прийняття бюджету.

Віктор Пинзеник

Це норма діяла щодо бюджету, якою мав керуватися уряд.

По-друге, повна брехня, що уряд не мав грошей. Знову ж нагадую цифри (Ви ж ці цифри не заперечите): уряд збільшив витрати державного бюджету майже на 8 мільярдів гривень, але в нього не знайшлося грошей для того, аби підняти мінімальну заробітну плату. Всього треба було 500 мільйонів гривень в місяць для того, щоб підняти зарплати на 25-30% , при чому ж велика частина грошей повертається у вигляді ПДВ через споживання людей, у вигляді прибуткового податку.

Уряд не дав, а дав півмільярда, на 57-му статтю закону “Про освіту” майже нічого не дав, на повернення вкладів не дав, бо немає грошей. Є гроші, ці ж гроші і проходять зараз через рахунок казначейства.

Ірина Халупа

Пане Пинзеник, цими днями, зустрічаючись із виборцями у Полтавській області, прем’єр пообіцяв підвищити зарплати вдвічі, а т о і втричі протягом наступних трьох-чотирьох років. Бюджет у зв’язку з цим треба збільшити до 120 мільярдів на наступних кілька років.

Він також обіцяв підвищити компенсацію за знецінені вклади. В цьому році на це буде виділено 500 мільйонів, наступного року двічі стільки і так далі.

Він, зокрема, наголосив, що треба повернути втрачені гроші пенсіонерів, оскільки в них немає можливості довго на це чекати.

Прем’єр Янукович також заявив, що мінімальна зарплата буде підвищена з завтрашнього дня нібито, з першого вересня, з 205 гривень до 237 гривень. Зарплати бюджетників, зокрема лікарів, вчителів і культурних працівників він хотів би підвищити на 15,6%.

Володимир Майстришин

Так воно і буде.

Ірина Халупа

Так воно і буде?

Володимир Майстришин

З завтрашнього дня.

Ірина Халупа

Чому тепер саме перед виборами? Чому вони цього не могли зробити, коли “НУ” вимагала цього кілька місяців тому?

Володимир Майстришин

Давайте ще раз про це спокійно поговоримо.

Ірина Халупа

Так я ж спокійна.

Володимир Майстришин

Спокійність полягає в тому, що ми в цьому році, як ніколи, жодна ВР, жоден уряд, маючи певну більшість в парламенті не спромігся поставити на голосування податкові закони, які зменшують базу оподаткувань, тобто зменшують відсоток оподаткування.

Тільки четвертий рік розпочався з того, що ми знизили податок на прибуток з громадян на 13 відсотків, податок на доходи з юридичних осіб з 30 до 25 відсотків. Це означає, що суттєво знизили податкостворюючі збори, бюджетостворюючі.

Таким чином у нас була велика перед осторога того, що бюджет може зірватися.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, Ви дуже переконливо все це говорите. От Ви кажете, що це все буде, а чому цього раніше не було?

Володимир Майстришин

Тому що треба було дивитись, як відреагує економіка. Економіка відреагувала зрозуміло...

Ірина Халупа

Так що не буде стрибків, нема чого боятися?

Володимир Майстришин

Ми робимо поступово, і треба віддати все-таки шану уряду, який маючи в своїй голові претендента в президенти, робить такі суттєві реформи, і вони вдаються. І вони вдалися.

Ми бачимо, що економіка запрацювала, що ми сьогодні знизили податки, а все-таки бюджет поповнюється. І, слава Богу, у нас є сьогодні можливість підвищити мінімальну зарплатню, і ми це робимо, і це нормально.

Ірина Халупа

Пане Пинзеник?

Віктор Пинзеник

Ну, перш за все, одне уточнення: автором проекту щодо прибуткового податку 13 відсотків був народний депутат Сергій Терьохін, фракція “Наша Україна”.

Володимир Майстришин

З 98 року він лежав в парламенті.

Віктор Пинзеник

Фракція “Наша Україна”. Друге - закон про податок на прибуток теж ввів Сергій Терьохін “Наша Україна”.

Але повернемось до суті питання. Насправді ми маємо приклад цинізму у ставленні до людей. Ви називаєте цифри – 500 мільйонів гривень, повернення вкладів. Ця цифра вже 4 роки лежить в бюджеті.

Цього року Україна здатна була повернути 3-4 мільярди, бо сума 10 мільярдів дозволяла вирішити кілька серйозних соціальних проблем.

Я ж економіст, я ніколи не скажу, що ці 10 мільярдів дайте на заробітну плату. З 10 мільярдів ми пропонували 6 мільярдів, насправді їх значно менше було, бо велика частина повернулася.

І те, що сьогодні ми чуємо пусті декларації, а замість того гроші йдуть на схеми деребану. Чому, наприклад, на закупівлі деяких речей уряд збільшив витрати в бюджеті в три рази. Чому на зарплату він не дав?

Пояснення дуже просте. Тому що на закупівлі відбувається деребан - так звані відкати. З кишені лікаря, вчителя, військового, пенсіонера вкрасти неможливо, бо він буде опиратись. Тому уряд, звичайно, цей популістський крок використовує, бо я вважаю, що це популізм. Бо якби він ставився, як мав би ставитися до громадян, то він мав би підняти...

Ірина Халупа

Але ж прем’єр каже, що він проти популізму, це не популістські заходи...

Віктор Пинзеник

Вибачте, якщо він сам показав те, що він брехав з бюджетом... Він же показав те, що ми добивалися. Він же показав влітку, що раптом “не сіло, не впало” в Україні з’явилося 8 мільярдів гривень.

Ми чули постійні заяви уряду про зниження заробітної плати, що у нас немає грошей, і він не дає на заробітну плату. Якщо, звичайно, в бюджеті 20 відсотків – це заробітна плата, з приросту 8 мільярдів (він дав на заробітну плату) аж 7 відсотків. Кланяйтесь, шановні громадяни України, послідовному українському уряду.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, Ваша репліка?

Володимир Майстришин

Я думаю, що такі цифри треба обережно говорити, бо...

Віктор Пинзеник

Так вони ж з урядового проекту бюджету!

Володимир Майстришин

Коли ми говоримо, що “не сіло, не впало”, де ділось 8 мільярдів, то давайте згадаємо, звідки він взявся? Від приватизації. Більшу частину – від приватизації.

Ірина Халупа

Перепрошую, у Віктора Пинзеника зараз дуже скептичний вираз обличчя.

Віктор Пинзеник

Зачепили болячу тему.

Володимир Майстришин

Так, так, так, я просто за висловлювання “не сіло, не впало – з’явились гроші”, гроші з’явились від приватизації.

Ірина Халупа

Саме 8 мільйонів?..

Володимир Майстришин

В тому числі там є додаткові доходи до бюджету, але немає 10 мільярдів, про які постійно говорить Віктор Михайлович. Є доходи від приватизації, яка сьогодні ідуть до розподілу.

І, в принципі, цей розподіл дає можливість підняти мінімальну зарплатню, і збільшити видатки в бюджетній сфері, в тому числі і видатки до пенсійного фонду. Я надіюсь, що вони будуть ще більші. Сьогодні маємо по 30 гривень кожному пенсіонеру, у кого пенсія нижча прожиткового мінімуму.

Але давайте ми ще раз сформулюємо задачу: що ми хочемо? Ми хочемо дешевого популізму: пообіцяти все і не зробити чи послідовно все-таки робити?

Я, як народний депутат, хочу сказати, що сьогодні до мене на прийом громадян, які я провожу, перестали ходити люди, щоб я прискорив їм виплату соціальної допомоги. Факт, маленький факт.

Сьогодні вже просто не приходять люди, тому що соціальна допомога виплачується. І всі програми, що записані в бюджеті, і це дуже важливо, за всі 13 років незалежності перший раз ми бачимо, що всі програми, які прописані в бюджеті, всі виконуються.

Сьогодні нема заборгованості по зарплатам бюджетної сфери. Сьогодні немає заборгованості по соціальним виплатам, по пенсіям і таке інше. Тобто проблем немає, є чітке виконання бюджетного розпису, і це є дисципліна. Наведена дисципліна в уряді і в виконавчій владі загалом.

Ірина Халупа

Є бюджетна дисципліна в українському уряді, пане Пинзеник?

Віктор Пинзеник

Я не заперечую, що там...

Ірина Халупа

Я знаю, що у своєму бюджеті повинна дотримуватись бюджетної дисципліни, інакше мені гаплик...

Віктор Пинзеник

У простих громадян завжди дисципліна. Хочу дати невеличкий коментар. Справді, Володимир зачепив дуже болючу тему, я повинен до її повернутись.

Бо я стверджую, що уряд не показав ті гроші, які приховав. Більше того, я буду називати суму не в 10 мільярдів гривень, а значно більшу. І якщо в нас уряд це не розуміє, то поясню це простим громадянам, як уряд ховає гроші.

Він заклав в розрахунок бюджету темпи росту 4,8 відсотка, ВВП. Я рахував, враховуючи 9,5, а зараз 13,5 – на 4 відсотки більше. Просте пояснення: якщо товару в Україні виробляється і видається на 13,5 відсотків більше, то й ПДВ буде на 13,5 відсотка більше.

І те, що зараз уряд має ще 3-4 мільярди прихованих коштів, я стверджую. І “Наша Україна” з першого вересня буде ініціювати перегляд бюджету, щоб гроші пішли на ті цілі, на які призначені.

По-друге, повернемось до приватизації. Я зараз не буду зачіпати тему “Криворіжсталі”. Статтю, яку провів Ваш послідовний уряд, я не знаю, в якій ще країні це було. Запис: надпланові надходження коштів від приватизацій на покриття збитків приватним компаніям. Це що, завдання бюджету?

Ви згадували заборгованість по заробітній платі приватним компаніям – це збитки. Мало того, що допустили зловживання невиплати людям зарплати, а тепер кажуть, що будуть погашати за рахунок бюджету.

Ірина Халупа

Отже, панове, з одного боку пан Майстришин змальовує дуже рожеву гарненьку картину, а з другого боку пан Пинзеник каже, що ховають гроші і взагалі немає жодної дисципліни.

Я б хотіла повернутися до проблеми цін. Які взагалі ціни сьогодні домінують в Україні? Чи вони є вільні і ринкові, чи вони є монопольно завищені? Як вони реально утворюються, пане Майстришин?

Володимир Майстришин

По-перше, у нас вільне ціноутворення. І говорити про те, що їх повинен хтось фіксувати – ми пройшли вже цей період. Єдина проблема сьогодні – це енергоносії.

Ми сьогодні - енергонезалежна країна. Тому говорити про те, що ми можемо впливати на ціну дуже складно. Але все-таки це треба робити.

Є Міністерство економіки, яке повинно впливати акцизами, зборами, таможенними зборами, щоб ввести мито на ввіз тих чи інших продуктів, в залежності від того, як складається економічна ситуація. Тобто є нормальний механізм.

Проблема сільськогосподарської продукції, треба відзначити, що у третьому і четвертому році вже поступово ми йдемо до так званих інтерваційних заходів. Тобто скупляємо до держрезерву зерно, щоб якимось чином зв’язати падіння ціни чи зростання ціни.

Ну є відома цифра, яка говорить, що достатньо із 100 відсотків зерна, яке виробляється в Україні, зв’язати 15-20 відсотків. Тоді поставити в банк, і цим зерном впливати на ціноутворення. Так, як працює сьогодні валютна біржа.

Ірина Халупа

А що це тоді була за зернова криза? Механізм не спрацював?

Володимир Майстришин

В тому році такої бази не було, тобто попередній уряд не залишив бази зернової. Сьогодні ми маємо більше 1,5 мільярда гривень, надано коштів з держрезерву, який формує цю базу. Я надіюсь, що такої вже не відбудеться, якщо ця база буде утримуватись.

Віктор Пинзеник

Наша проблема: не оцінив ринок зерна український уряд. От я стверджую, що сьогодні все, що робиться на зерновому ринку - це крок до чергової зернової кризи. Чому?

Володю, треба поїхати до селян, до голів колгоспів, яких традиційно називають, чи до фермерів. Вони не можуть продати тону зерна по 400 – 450 гривень. На початку року ціна ще була 1200 гривень!

Як може цей сектор розвиватись, якщо ми не даємо йому стабільної ціни? Якщо селянам зараз треба сіяти, а вони не знають цін. Їх чекає сюрприз – пшениця третього класу за 450 гривень.

А потім уряд знову буде вдавати, що зерно вивезли на експорт? І ми будемо при хорошому врожаї зерна, як це було в 2003 році, майже 40 мільйонів тон отримали, ми споживали інший хліб.

Володимир Майстришин

Це вирішується проблема кредитування, і в 2003-2004 році ми започаткували норму, що реально відшкодовуємо кредити, які бере сільськогосподарський виробник. До 16 відсотків сьогодні компенсує бюджет. Будь-ласка, бери кредит і працюй з цією полі протягом круглого року, от і все.

Віктор Пинзеник

Дорогі люди, два місяці вам залишилось. Все це, про що ми сьогодні говорили, що було в минулому, а через два місяці ми будемо говорити про перспективи в майбутньому.

Ірина Халупа

Дякую, на цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”.

Володимир Майстришин

Дай Бог нашому телятові...

Ірина Халупа

Наші гості сьогодні були народні депутати Віктор Пинзеник та Володимир Майстришин .

Слухайте “Свободу” і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG