В газеті “Новиє ізвєстія” надрукована стаття “Російська з китайським акцентом”. Щотижня у світі вмирає одна мова, - стверджує автор. – А разом з нею відходить в історію і народ, який розмовляв нею.
За прогнозами мовознавців через 25 років з нинішніх “живих” мов залишиться тільки 10%. Сьогодні вчені нараховують 6 809 мов і діалектів, половина з яких припадає всього на вісім країн: Індонезію, Мексику, Бразилію, Камерун, Індію, Китай, США та Росію. В Індії, наприклад, розмовляють 845 мовами і діалектами, а в Папуа-Новій Гвінеї - шестистами.
Найпоширенішими нині вважають китайську, англійську та іспанську мови. До речі, в статті “Російська з китайським акцентом” подана кількість мовців, які послуговуються пекінським діалектом китайської мови. А їх ні багато, ні мало – 874 мільйони. Це трохи менше кількости англомовних у світі.
Якщо китайська й англійська мови продовжують зміцнювати свої позиції, то територія використання російської мови поступово звужується. “Це відбувається, в основному, за рахунок республік колишнього СРСР, де відмовляються від вивчення великої і могутньої на користь англійської”. (переклад)
Директор Інституту світової культури, академік В’ячеслав Іванов вважає, що в найближчій перспективі зміни торкнуться всіх без винятку мов, навіть найпоширеніших. До середини 21 століття, на його думку, домінуватиме не англійська, а китайська мова.
Він стверджує: “Вже в 2007 році китайська може стати головною мовою Інтернету. Китайці вже створили систему ієрогліфів для Мережі. Я одержав в університеті в Каліфорнії новий стандартний комп’ютер. В нього китайська вмонтована так само, як англійська”.
Сьогодні близько 90% мов у світі мають менше 100 тисяч носіїв, що, на думку більшости мовознавців, є вироком для них. За даними ЮНЕСКівського “Атласу світових мов, які перебувають під загрозою зникнення”, на грані вимирання – 50 європейських мов і 2 тисячі мов Тихоокеанського реґіону.
Неблискуча ситуація на пострадянському просторі. В статті згадані й мови, яким загрожує зникнення на території України – караїмська і кримчацька в Криму, урумська в Приазов’ї та русинська на Закарпатті. Щодо останньої, то в українських мовознавців є власна думка про цю так звану “мову”. А от носіїв двох мов на території Криму – караїмів і кримчаків – залишилося відповідно 671 особа і 204.
В статті “Російська з китайським акцентом”, опублікованій днями в газеті “Новиє ізвєстія”, наведені порівняльні дані професора біології Біла Сьюзерленда, який стверджує на цифрах, що за останні 500 років мов зникло втричі більше, ніж птахів і ссавців.
А в іншій статті – “Плач за рідною мовою”, - надрукованій у журналі “Новоє врємя”, автор подає просто моторошну картину стану російської мови на матеріалі абітурієнтів, які вступають на факультет журналістики одного з найпрестижніших вузів Росії.
Причому тотальна неграмотність в усній мові і на письмі йде паралельно з майже повним незнанням російської літератури, коли рідко який випускник середньої школи не плутає століття, в яких жив той чи інший письменник (про точні роки життя вже навіть не йдеться). Ба більше, дев’ять з десяти вступників на факультет журналістики не знають, куди впадає Волга.
Стаття просякнута болем за нечуване збіднення і спотворення російської мови як в усній, так і в писемній формах. Не останню роль в цьому зіграв, на думку автора статті “Плач за рідною мовою” з журналу “Новоє врємя”, вплив тюремної і блатної лексики, яка ллється безперервно з телесеріалів та ФМ-радіостанцій.
За прогнозами мовознавців через 25 років з нинішніх “живих” мов залишиться тільки 10%. Сьогодні вчені нараховують 6 809 мов і діалектів, половина з яких припадає всього на вісім країн: Індонезію, Мексику, Бразилію, Камерун, Індію, Китай, США та Росію. В Індії, наприклад, розмовляють 845 мовами і діалектами, а в Папуа-Новій Гвінеї - шестистами.
Найпоширенішими нині вважають китайську, англійську та іспанську мови. До речі, в статті “Російська з китайським акцентом” подана кількість мовців, які послуговуються пекінським діалектом китайської мови. А їх ні багато, ні мало – 874 мільйони. Це трохи менше кількости англомовних у світі.
Якщо китайська й англійська мови продовжують зміцнювати свої позиції, то територія використання російської мови поступово звужується. “Це відбувається, в основному, за рахунок республік колишнього СРСР, де відмовляються від вивчення великої і могутньої на користь англійської”. (переклад)
Директор Інституту світової культури, академік В’ячеслав Іванов вважає, що в найближчій перспективі зміни торкнуться всіх без винятку мов, навіть найпоширеніших. До середини 21 століття, на його думку, домінуватиме не англійська, а китайська мова.
Він стверджує: “Вже в 2007 році китайська може стати головною мовою Інтернету. Китайці вже створили систему ієрогліфів для Мережі. Я одержав в університеті в Каліфорнії новий стандартний комп’ютер. В нього китайська вмонтована так само, як англійська”.
Сьогодні близько 90% мов у світі мають менше 100 тисяч носіїв, що, на думку більшости мовознавців, є вироком для них. За даними ЮНЕСКівського “Атласу світових мов, які перебувають під загрозою зникнення”, на грані вимирання – 50 європейських мов і 2 тисячі мов Тихоокеанського реґіону.
Неблискуча ситуація на пострадянському просторі. В статті згадані й мови, яким загрожує зникнення на території України – караїмська і кримчацька в Криму, урумська в Приазов’ї та русинська на Закарпатті. Щодо останньої, то в українських мовознавців є власна думка про цю так звану “мову”. А от носіїв двох мов на території Криму – караїмів і кримчаків – залишилося відповідно 671 особа і 204.
В статті “Російська з китайським акцентом”, опублікованій днями в газеті “Новиє ізвєстія”, наведені порівняльні дані професора біології Біла Сьюзерленда, який стверджує на цифрах, що за останні 500 років мов зникло втричі більше, ніж птахів і ссавців.
А в іншій статті – “Плач за рідною мовою”, - надрукованій у журналі “Новоє врємя”, автор подає просто моторошну картину стану російської мови на матеріалі абітурієнтів, які вступають на факультет журналістики одного з найпрестижніших вузів Росії.
Причому тотальна неграмотність в усній мові і на письмі йде паралельно з майже повним незнанням російської літератури, коли рідко який випускник середньої школи не плутає століття, в яких жив той чи інший письменник (про точні роки життя вже навіть не йдеться). Ба більше, дев’ять з десяти вступників на факультет журналістики не знають, куди впадає Волга.
Стаття просякнута болем за нечуване збіднення і спотворення російської мови як в усній, так і в писемній формах. Не останню роль в цьому зіграв, на думку автора статті “Плач за рідною мовою” з журналу “Новоє врємя”, вплив тюремної і блатної лексики, яка ллється безперервно з телесеріалів та ФМ-радіостанцій.