Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:35

“Права людини: українська реальність”: Вільні профспілки Полтавщини і правоохоронні органи – боротьба триває; У рубриці “Голоси скривджених”: чи легко бути підприємцем в Україні? Репортаж зі Львова; Порушення прав громадян України під час отримання віз.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 02 вересня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

Сьогодні у програмі:

- Вільні профспілки Полтавщини і правоохоронні органи – боротьба триває;

- У рубриці “Голоси скривджених”: чи легко бути підприємцем в Україні? Репортаж зі Львова;

- Порушення прав громадян України під час отримання віз.

Вільні профспілки скаржаться на тиск з боку працедавців і державних органів влади.

Втім, тиск на профспілки здійснюють не лише вони, але й правоохоронні органи. При цьому стражі порядку особливо не переймаються тим, що є порушниками закону.

Тему досліджував Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Нещодавно на квартиру до голови Об’єднання вільних профспілок залізничників України, депутата Верховної Ради України 2-го скликання Григорія Недвиги навідалися двоє працівників транспортної міліції станції Мелітополь.

Один із них, начальник управління по боротьбі з економічною злочинністю, капітан міліції Володимир Сметанко. Працівників міліції цікавили речі, які не мають стосунку до їхньої роботи.

Григорій Недвига

Під час розмови я вияснив, що вони цікавляться питанням законності створення незалежної профспілки працівників локомотивного депо ст. Мелітополь.

Мене як голову вільних профспілок залізничників дуже здивувало, тому що ОВПЗУ, згідно з Конституцією України, є громадським об’єднанням, не займається комерційною діяльністю і не має жодного стосунку до економічної злочинності.

Такі дії правоохоронних органів не відповідають вимогам закону України “Про міліцію” і свідчать про тиск на мене як на голову ОВПЗУ та незаконне втручання міліції у профспілкову діяльність.

Микола Закалюжний

На незаконне втручання у діяльність вільних профспілок скаржаться й активісти інших організації.

Говорить голова вільної профспілки локомотивного депо ст. Гребінка, заступник голови дорожнього комітету профспілки Південної залізниці Анатолій Васюк.

Анатолій Васюк

Ми відчуваємо тиск транспортної прокуратури. Нещодавно ми, і, зокрема, голова вільної профспілки Південної залізниці Сергій Лашко та я як голова вільної профспілки локомотивного депо, отримали вимогу прокуратури надати установчі документи профспілки та інформацію про діяльність профспілки.

Микола Закалюжний

Факти втручання правоохоронних органів у діяльність профспілки, я попросив прокоментувати заступника начальника управління УВС на Південній залізниці Олега Соболєва.

Олег Соболєв

Для мене це диво якесь. Я знаю, що ми зі своїми профспілками залізничників працюємо сумісно, і завжди вони нам допомагають, і ми їх підтримуємо. Ось “Харківпас” у нас лінійний підрозділ буде вступати до профспілки.

Микола Закалюжний

Ви маєте на увазі офіційну профспілку залізничників?

Олег Соболєв

Так.

Микола Закалюжний

А мова тут, власне, йде про незалежні (вільні) профспілки залізничників.

Олег Соболєв

У нас просто такого нема на залізниці.

Микола Закалюжний

Чого немає? Вільних профспілок?

Олег Соболєв

У нас є одна профспілка у залізниці, а вільних, чесно кажучи, я й не чув про це.

Я вважаю, якщо є законні підстави для перевірки, згідно статті 97, то це потрібно робити офіційно, давати відповідний запит.

Микола Закалюжний

Якраз ніякого офіційного запиту з приводу міліцейського походу до лідера вільних профспілок залізничників Григорія Недвиги не було, так само, як і не було законних підстав правоохоронцям втручатися у діяльність низки організацій вільних профспілок залізничників. Ці випадки не залишилися без реагування.

Григорій Недвига

Я змушений був з того питання звернутися до голови Конфедерації вільних профспілок, народного депутата Михайла Волинця, тому що це говорить про силовий тиск, який існує на залізниці по знищенні профспілок, які дійсно займаються соціально-економічним захистом працівників залізниці.

Микола Закалюжний

Лідер КВПУ М.Волинець подав відповідне депутатське звернення щодо ролі правоохоронців у переслідуванні профспілок. Про зазначені факти також було проінформовано Міжнародну конфедерацію вільних профспілок.

Надія Шерстюк

За останні 9 місяців у Львові чотири рази були скоєні злочини щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Віконні системи” та його засновника Світлани Саєвич. І жодного разу прокуратура не порушила кримінальну справу. Навіть за фактом побиття пані Саєвич.

Моя колега Галина Терещук розповідає докладніше, чи захищеним почуває себе в Україні український підприємець?

Галина Терещук

Приміщення, у якому встановлена техніка підприємства, тричі підпалювали: торік у листопаді, цього року у травні і нещодавно на початку серпня.

Останній раз вогонь пошкодив обладнання та стелажі зі склопакетами. Пожежа охопила площу 20 кв. м. Завдані збитки більше, аніж на півмільйона гривень, а загалом внаслідок підпалів підприємство втратило 4 мільйони гривень, з цієї суми ще й сплатило податок.

Тричі на місце скоєння злочинів приїжджали правоохоронці, востаннє першими прибули представники управління державної служби боротьби з економічною злочинністю.

Галина Саєвич, засновник ТЗОВ “Віконні системи” і “Галпідшипник” звернулась із заявами в обласну прокуратуру, Генеральну, Сихівський районний відділ міліції.

Півроку тому на пані Світлану був здійснений напад. Внаслідок побиття жінка зазнала численних травм і більше місяця перебувала на лікарняному. Діагноз – забій головного мозку, черепно-мозкова травма, гематоми. Франківський районний відділ міліції Львова заяву від потерпілої не прийняв.

Світлана Саєвич

Я була в такому моральному стані, що після чого зверталася до психіатра. Таких подій силовики не кожен може це... В масках, озброєні.

Галина Терещук

За словами Світлани Саєвич, правоохоронці знають, хто стоїть за усіма цими замовленими злочинами, лише бояться розпочинати слідство.

“Це був підпал, скоєний на замовлення наших конкурентів, - каже пані Світлана. - Цим людям не вельми до вподоби мої бізнесові успіхи”.

Світлана Саєвич

Я знаю чому. Я знаю, за що. Абсолютно. Налякати. Завтра довести мене до психушки. На ці факти ніяк не реагують правоохоронні органи, то я цього не сказала б. Вони відреагували, але в дуже дивний спосіб. Вони відреагували 20 перевірками.

Галина Терещук

На підприємствах “Віконні системи” та “Галпідшипник”, яке поставляє продукцію на атомні електростанції України і найбільші промислові комплекси, працюють понад 200 осіб.

Торік були сплачені податки на суму мільйон доларів. Але за ці останні місяці податківці перевіряли її підприємство 20 разів.

“Їм було наказано щось знайти, якесь порушення,” – зауважила пані Саєвич.

До того ж, і управління державної служби боротьби з економічною злочинністю просить надати для перевірки основні облікові документи за 2003-2004 роки, документи на комп’ютерну техніку, а також підготуватися до проведення огляду зазначеної техніки.

Світлана Саєвич

Чомусь нікому із правоохоронних органів не цікаво захистити мене як власника, засновника, людину, яка робить все можливе, щоб і надалі такі податки платилися.

Галина Терещук

Пані Світлана Саєвич не вірить у те, що держава може захисти її бізнес і її життя. Вона почувається у нібито правовій державі Україна цілком безправною і вимагає лише одного, аби злочини розслідували, була порушена кримінальна справа щодо скоєних підпалів і побиття, щоби врешті справа була передана у суд, і вона могла спокійно працювати.

Надія Шерстюк

Харків’янин Костянтин Чернецький майже 8 років намагається довести свою невимовність у кримінальній справі, за якою його звинуватили на початку 97-го року. Всі його спроби скасувати вирок та перегляду справи залишаються без уваги.

Вікторія Маренич з Харкова повідомляє.

Вікторія Маренич

К.Чернецький наприкінці 80-х років організував фізкультурно-оздоровчий комплекс кооператив “Гармонія”, орендувавши для цього приміщення Харківського академічного театру опери та балету ім. Лисенка.

За умовами оренди з 10-ї до 18-ї години всі права на сауну мали співробітники “Хатобу”, а з 18-ї до 23-ї, власне, кооператив “Гармонія”.

25-го грудня 1996-го року в ті години, в які сауна належала працівникам “Хатобу”, стався нещасний випадок, через пошкодження дверей із сауни не змогли вийти дві жінки: одна загинула, інша отримала тілесні ушкодження.

В цей час в театрі знаходилися його співробітники: черговий Костенко та банщик Скорик. Проте вони не були притягнені до відповідальності, як і сам директор “Хатобу” Георгій Селіхов.

У звинувачувальному вироці фігурує лише К.Чернецький, який начебто вчасно не відремонтував двері сауни, хоча, за договором оренди, ремонт мав здійснювати орендодавець, тобто Харківський академічний театр опери та балету.

Костянтин Чернецький

З самого початку я був поставлений у нерівні умови завдяки незаконному, як я вважаю, і необґрунтованому арешту. Ніхто із посадових осіб, співробітників “Хатобу” ніяким чином не був притягнений до судової кримінальної відповідальності.

Вікторія Маренич

Чернецького було засуджено на три роки позбавлення волі. Більше року він перебував у СІЗО, а 20-го серпня 1998-го року його було звільнено за амністією. З того часу і до сьогоднішнього дня Чернецький намагається довести, що його було звинувачено і позбавлено волі незаконно.

Листування з різними судовими інстанціями нагадує популярну гру у футбол: скарги до вищих інстанцій повертаються до розгляду тими, на кого скаржаться.

До справи К.Чернецького підключилися Харківський обласний комітет оборони прав людини та Харківське обласне відділення Конгресу української інтелігенції.

Костянтин Чернецький

Зважаючи на те, що голова Харківського обласного суду Бринцев Василь Дмитрович у своїй відповіді від 30.03.01. на ім’я голови Харківського обласного відділення відповідає органами слідства і судом неналежним чином досліджувані доказів по справі, він так і не знайшов підстав для скасування вироку.

Вікторія Маренич

Поки що про справу К.Чернецького розповіла лише газета “Глас народу”, інші ЗМІ не беруться розповідати про справи, де фігурують високі посадовці судової гілки влади Харкова, міста, яке здавна вважається міліцейсько-прокурорським.

Надія Шерстюк

Черги під консульствами іноземних держав нікого вже більше не дивують: отримати візу для пересічного українського громадянина перетворилося на проблему. І, на думку представників офіційного Києва, часто спостерігаються порушення прав українських громадян з боку працівників іноземних консульств.

Тему продовжує Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Згідно з міжнародним правом, зокрема Декларації ООН з прав людини, Хартії туризму та Глобального етичного кодексу туризму, людина має право на вільне пересування світом.

Але цим правом не можуть скористатися чимало українських громадян, адже консульства держав Європейського Союзу (так званої “Шенгенської зони”) та Північної Америки вимагають надавати інформацію стосовно наявності банківського рахунку та кількості грошей на рахунку, нерухомості, прибутків. Тобто, інформації, яка у самих ЄС-івських країнах належить до категорії комерційної таємниці.

Так само, в анкетах, які необхідно заповнити для отримання візи, треба надавати інформацію щодо близьких родичів, а також довідку з місця роботи.

“І ці ускладнення не лише розтягають процес оформлення візи у часі, а коштують нервів, адже надання необхідних документів з боку громадянина України не є гарантією отримання ним Шенгенської візи,” - нагадують фахівці Державної туристичної адміністрації України.

А її голова Валерій Цибух нагадує, що...

Валерій Цибух

Ми в односторонньому порядку безвізовий в’їзд запроваджуємо для туристів, для організованого туризму, для бізнесменів, які хочуть подорожувати на уік-енд до нашої країни.

Ми робимо цей крок, в той же час ми відчуваємо, що порушуються права людини, наших людей, які виїжджають закордон.

Богдана Костюк

І це стосується, крім необхідних для заповнення документів, самої процедури.

Так для оформлення віз до більшості західних держав потрібна присутність українського громадянина на співбесіді в іноземному консульстві (раніше потенційний турист здавав документи тур-фірмі, організаторові подорожі), а також корупції навколо діяльності консульств.

Так місця у чергах до консульств продаються, утворюється своєрідна “ліва черга”, в якій стоять люди, котрі сплатили “мзду” охоронцям. Про це відомо від прес-служби Державної турадміністрації і від жертв такої корупції, котрі вистоюють у чергах тижнями.

Поки що іноземні консульства не мають наміру змінювати ситуацію, і декларації про лібералізацію візового режиму, наприклад, між Євросоюзом та Україною, існують лише на папері.

Хоча, за словами заступника міністра закордонних справ України Олега Шамшура, питання спрощення візового режиму Україна...

Олег Шамшура

Порушувала, порушує і буде порушувати як з окремими країнами, так і в рамках загально ділового, в тому числі, що стосується наслідків розширення ЄС, тобто цей аргумент, який постійно був присутній. Можу переконати, що нас це болить також, тобто ми до цього не байдужі і намагаємося зробити все можливе, щоб ситуація дійсно змінилася.

Я можу сказати, що є вже певні просування на двосторонньому рівні, якщо вони будуть реалізовані, то після цього буде, якщо не ланцюгова реакція, але можна буде посилатися на ці угоди і вести роботу більш навіть настійливо і агресивно певною мірою з іншими країнами.

Богдана Костюк

А до того, більшість українських громадян змушена вистоювати довгі черги до іноземних консульств, збирати велику кількість документів. Гарантій же, що візу дадуть, ніхто дати не може.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG