Прага, 1 вересня 2004 – З першого вересня у Києві, а перед тим в інших містах України, встановлені граничні ціни на хліб. Українські експерти говорять, що добрий урожай пшениці та решти зернових дає можливість для зменшення цін, але їхні закордонні колеги вважають, що за доброго врожаю і потреби такої не мало б бути. Якщо, звичайно, не враховувати, що час нині передвиборчий.
Міський голова і кандидат на посаду Президента Олександр Омельченко розпорядився з першого вересня знизити граничні торговельні надбавки на хліб та хлібобулочні вироби у столиці. Згідно з розпорядженням мера, ціна на батони «Сонячні» та «Слобідські» становитиме 1 гривню та 10 копійок за штуку.
На думку українського аграрного експерта Сергія Феофілова, директора компанії “УкрАґроКонсалт”, для зниження цін на хліб є усі передумови, адже цьогорічний урожай майже вдвічі більший, ніж торішній. Але на його переконання, потрібно було б дочекатися, поки не почнуть діяти ринкові механізми, бо адміністративно вимагати від хлібопекарень, щоб вони всі зменшили ціни до одного рівня означало б знехтувати їхніми індивідуальними умовами.
«У деяких із цих підприємств є запаси пшениці, закуплені ще за високими цінами, що були на ринку два-три місяці тому. І вони все ще працюють на цій пшениці».
Іншими словами, на думку експерта, адміністративний контроль над цінами означав би зменшення рентабельності пекарень, а у деяких випадках примусив би працювати у збиток.
Із цією оцінкою в принципі погоджується і голова Асоціації пекарів України Володимир Слабовський: «Падіння цін на продовольче зерно складає в середньому 35-40%, зниження цін на борошно, вироблене з цього зерна, складатиме 20-30%. Питома вага борошна у виробництві хліба та хлібобулочних виробів на сьогодні складає 60-65%. Тому існують реальні передумови для зниження собівартості виробництва хліба».
Але він нагадує, що вартість інших 35% складових у ціні хліба за цей час зросла: «Цього року зросли ціни на електроенергію, бензин, дизельне пальне, газ, а ціни на транспортні послуги зросли майже на 30%, тобто, виходячи з цього, можна на 7-10% знизити ціни на хлібобулочні вироби, у першу чергу - це «соціальний хліб». І в деяких регіонах це вже відбувається. Для цього не треба адміністративного тиску - досить конкуренції, яка виникає».
За словами Володимира Слабовського, ціни скоротяться самі до жовтня, коли всі пекарні перейдуть на пшеницю цього врожаю. Але влада не хоче чекати.
Говорячи про адміністративний тиск, українські експерти уникали передвиборчої теми, але це перше, що спадає на думку німецькому раднику українського уряду Стефану фон Крамон-Таубаделю: «З огляду на високий врожай, мені дивно, що взагалі виникла потреба у встановленні граничних цін. Звичайно, ймовірною причиною є те, що нині рік виборів, а ціна на хліб є дуже чутливою для виборця. Також, можливо, що пекарі хочуть відшкодувати свої торішні збитки, коли їх змушували до втрат».
На думку німецького експерта, влада поспішає зі встановленням низьких цін до виборів, хоч вповні могла б довірити цю справу ринку, коли різні пекарні будуть конкурувати між собою. Щодо того, чи можливі граничні ціни на хліб у Німеччині, доктор Стефан фон Крамон-Таубадел говорить, що ціна на хліб у розвинутих країнах не має сезонних коливань, бо частка зерна у кінцевій ціні складає менше 10% і не контролюється державою.
Міський голова і кандидат на посаду Президента Олександр Омельченко розпорядився з першого вересня знизити граничні торговельні надбавки на хліб та хлібобулочні вироби у столиці. Згідно з розпорядженням мера, ціна на батони «Сонячні» та «Слобідські» становитиме 1 гривню та 10 копійок за штуку.
На думку українського аграрного експерта Сергія Феофілова, директора компанії “УкрАґроКонсалт”, для зниження цін на хліб є усі передумови, адже цьогорічний урожай майже вдвічі більший, ніж торішній. Але на його переконання, потрібно було б дочекатися, поки не почнуть діяти ринкові механізми, бо адміністративно вимагати від хлібопекарень, щоб вони всі зменшили ціни до одного рівня означало б знехтувати їхніми індивідуальними умовами.
«У деяких із цих підприємств є запаси пшениці, закуплені ще за високими цінами, що були на ринку два-три місяці тому. І вони все ще працюють на цій пшениці».
Іншими словами, на думку експерта, адміністративний контроль над цінами означав би зменшення рентабельності пекарень, а у деяких випадках примусив би працювати у збиток.
Із цією оцінкою в принципі погоджується і голова Асоціації пекарів України Володимир Слабовський: «Падіння цін на продовольче зерно складає в середньому 35-40%, зниження цін на борошно, вироблене з цього зерна, складатиме 20-30%. Питома вага борошна у виробництві хліба та хлібобулочних виробів на сьогодні складає 60-65%. Тому існують реальні передумови для зниження собівартості виробництва хліба».
Але він нагадує, що вартість інших 35% складових у ціні хліба за цей час зросла: «Цього року зросли ціни на електроенергію, бензин, дизельне пальне, газ, а ціни на транспортні послуги зросли майже на 30%, тобто, виходячи з цього, можна на 7-10% знизити ціни на хлібобулочні вироби, у першу чергу - це «соціальний хліб». І в деяких регіонах це вже відбувається. Для цього не треба адміністративного тиску - досить конкуренції, яка виникає».
За словами Володимира Слабовського, ціни скоротяться самі до жовтня, коли всі пекарні перейдуть на пшеницю цього врожаю. Але влада не хоче чекати.
Говорячи про адміністративний тиск, українські експерти уникали передвиборчої теми, але це перше, що спадає на думку німецькому раднику українського уряду Стефану фон Крамон-Таубаделю: «З огляду на високий врожай, мені дивно, що взагалі виникла потреба у встановленні граничних цін. Звичайно, ймовірною причиною є те, що нині рік виборів, а ціна на хліб є дуже чутливою для виборця. Також, можливо, що пекарі хочуть відшкодувати свої торішні збитки, коли їх змушували до втрат».
На думку німецького експерта, влада поспішає зі встановленням низьких цін до виборів, хоч вповні могла б довірити цю справу ринку, коли різні пекарні будуть конкурувати між собою. Щодо того, чи можливі граничні ціни на хліб у Німеччині, доктор Стефан фон Крамон-Таубадел говорить, що ціна на хліб у розвинутих країнах не має сезонних коливань, бо частка зерна у кінцевій ціні складає менше 10% і не контролюється державою.
