Ірина Халупа
Здоровенькі були, дорогий слухачу, на хвилях радіо “Свобода” до Вас завітала Ірина Халупа з передачею “30 хвилин у різних вимірах”. Сьогодні наступні 30 хвилин ми з вами постараємось знайти трішки гумору в українській президентській виборчій кампанії.
Гумор, як рятувальний круг на колах життя, присутній у нинішній президентській виборчій кампанії в Україні зі своїм дещо специфічним виявом.
Чи ж насправді можна вважати гумором анекдот про те, що одним з перших указів майбутнього президента може стати перейменування України в Уркаїну.
Або те, що на телефонний дзвінок до дружини одного з кандидатів від однокласниці кандидата, дружина каже: “Яка в біса однокласниця? Він у школі навіть не вчився!”.
200 років тому Карл Людвіг Берне сказав, що гумор із клоунами в купі з’являється в ті тяжкі часи, коли істина не звучить. Ці слова непогано пасують і до актуальної української дійсності, найсмішніше в якій нині те, що з 26 кандидатів на президентство, принаймні, 24 – наче з іншого виміру: чи то паралельного, чи то віртуального.
Видимість маленького сплеску гумору з’явилась тільки на самому початку їхньої присутності у виборчій кампанії. Власне, у дні реєстрації.
Тоді, коли народ міг трохи порозважатися, спостерігаючи, на чому і в чому приїде кандидат в ЦВК: чи на поливальній машині, чи на БТРі, чи міським автобусом.
На цьому змагання в оригінальності і скінчилося. А гумор, ця знаменита риса українського менталітету так і не охопив широкі маси, застрягнувши на куцих інтернет-сайтах у форумах.
Може тому, що сміятися, власне, нема з чого. Бо нема причини для гумору. Бо як писав Марк Твейн, що потайне джерело гумору не в радості, а в смутку. На небесах гумору не існує.
Гумор у президентській виборчій кампанії шукаємо разом з нашими колегами: Галиною Терещук зі Львова, Володимиром Притулою із Сімферополя та Василем Соколенком з Луганська.
Я по Інтернету бачила маленький кліп, це такий мультик був. Були маріонетки із головами Джорджа Буша і Кері. Вони співали пісню, яка є популярною піснею, яку вивчають діти у школі. Це патріотична пісня, “це твоя земля, це моя земля”, приблизною так, як українська пісня “Від Синього Дону до Синіх Карпат”.
І співають вони цю пісню і при чому ображають один одного дуже завзято, але з певним таким смаком і водночас з великим почуттям гумору. Ми б страшенно реготали, якби побачили цей мультик, і я подумала: “Хм, а чому такого немає в Україні?”
Все ж таки люди підтримують свого кандидата, кожна кампанія веде свою кампанію, щоб виграти. Але дехто бачить і знаходить у тому всьому якісь елементи чогось смішного. Так що чи сміються в Криму з президентської кампанії, Володимире?
Володимир Притула
В Криму сміються вже давно, і не тільки з президентської кампанії, а взагалі з нашого сучасного життя. Я думаю, що кримчани, переважно, люди з гумором, хоч дуже політизовані, і дуже багато випадків коли інакше, як з гумором, на це дивитися не можна.
Ірина Халупа
А як виглядає ситуація на сході в Луганську?
Василь Соколенкo
На сході в Луганську така ж ситуація, як і в Криму. Але у нас гумор специфічний. Наприклад, один з виборців на самому початку виборів подав до суду на губернатора і голову обласної ради за те, що, як він вважає, вони порушили виборчий закон.
І хоч суддя не відхилила його позов, зате тепер начальники лаються під час мітингів і різних заходів від телекамер і прохають журналістів, щоб вони їх не знімали. Тобто вони у Луганську намагаються не допускати порушення закону.
Правда у сільській глибинці у нас недавно трапився ось такий випадок. На сході селяни зібралися, щоб обговорити проблеми. Приїхало районне начальство, щоб обговорити проблеми виборів. Але тут приїхали журналісти опозиційної газети. Начальство сказало, що вони їх не замовляли, не просили, і не допустили журналістів.
Вони запропонували селянам проголосувати: бути журналістам чи ні. Селяни проголосували за те, щоб журналісти були. Вони сказали, що вибачте, але є ж закон.
При цьому, правда, журналістам довелося нагадати начальству про 171 статтю кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність у перешкоджанні журналістській діяльності. От такий специфічний гумор.
Ірина Халупа
Львів, Галино, дуже відомий своїм гумором. І ось ті, хто читає газету “Поступ”, насолоджуються ледь не кожного дня обсерваціями Юзя-обсерватора.
Як львів’яни реагують на президентську кампанію: на ті ролики, на ті бігборди, на ті летючки, які роздаються.
Галина Терешук
Я вам спочатку одну оповідку розповім. Півень грібся в землі біля стійла, де стояв здоровенний кінь-ваговіз. І коли кінь почав непокоїтись і неспокійно тупцювати, то півень, задерши голову, подивився на нього і серйозно сказав:
“Слухай, брате, нам обом треба вважати, бо повідтоптуємо одне одному пальці на ногах.” Оце той півень – це наші політики, а кінь - ваговоз, очевидно, український народ.
Знаєте, що дивовижно, що цей Юзя обсервації, котрий лише є в “Поступі” – це, напевно, єдина зараз річ, що підіймає всіх політиків на якийсь кпин, тобто це єдиний гумор у всій політичній ситуації.
Бо я пригадую раніше у нас було багато гумористичних програм, концертів. Навіть зараз оцей гурт “На журись” мовчить. І, скажімо, були в нас інші такі групи людей-гумористів, які постійно давали якісь концерти, все це піднімали на сміх.
Я навіть не знаю, як це пояснити. Чи втомилися люди, ви знаєте, почуття гумору – це дуже тонка річ, це справді потрібно бути людиною високоосвіченою, високограмотною.
Ірина Халупа
І воно досить корисно психологічно.
Галина Терещук
Так, і немає. Це говорить, очевидно, про застій суспільства. Люди якось перекидають між собою анекдоти. Я скажу, що на старовинних будинках у нас в центрі Львова понаписували, що “Янукович – злодій!” і ще такі різні речі, хто це пише – незрозуміло.
Це так, як колись УНА УНСО писали, “Шкілю – волю!” і таке інше. Це абсолютно є не гумор, це є сумно, бо нищать будинки.
Друге, що оце недавно я була на Тернопільщині. І священник розповів, що він відправляє богослужіння у в’язницях на Тернопільщині, де колись сидів Віктор Янукович.
То, власне, там між в’язнями є маса анекдотів про Януковича, про те, що хто сяде на його ліжко, той стане прем’єр-міністром, що пам’ятник скоро йому поставлять і таке інше.
Але щоб було воно на шпальтах газет, в концертній діяльності, оце брак гумору настільки зараз..., у ньому є зараз просто необхідність. У цій політичній ситуації, де примітивна кампанія.
Володимир Притула
Я б хотів вклинитися і додати. Галино, ти знаєш, в Криму це навіть використовують. Один з кандидатів, зокрема Віктор Ющенко, який тут побував з виборчим туром, він зрозумів цю тягу людей до гумору, до того, що цього зараз не вистачає, він просто включив в свою команду Анатолія Пономаренка, відомого українського виконавця.
І він після того, як Ющенко виступить, а потім він їде, люди просто залишаються, і з неменшим успіхом слухають з зацікавленістю, ніж самого кандидата.
Цей гуморист, хоч він виступає українською мовою, але тим не менше в російськомовному Криму має шалений успіх. А потім люди розходяться і переповідають різні віршики, з якими артист виступав перед ними.
І коли згадують Ющенка, то завжди з посмішкою, тому що вони згадують деякі й інші речі.
Галина Терещук
Дивним є інше, Володя згадав випадок, як Ющенко використовує в Криму свого артиста, так? Скажімо, дивно, чому не використовує “Наша Україна”, скажімо, цих різних гуртів у Львові до своєї передвиборчої кампанії?
Щоб по півдню України, скажімо, по сходу, щоб вони їздили. Оце, власне, не використовується, я не можу зрозуміти, чому?
Ірина Халупа
Але, на скільки я розумію, кожен з головних кандидатів, мається на увазі Віктор Янукович і Віктор Ющенко мають маленьку плеяду українських зірок навколо себе.
От Янукович має Руслану, Ющенко має Оксану Білозір, так що вони таким чином намагаються дати людям відомості не лише про свою виборчу кампанію, але й якусь розвагу.
Василь Соколенко
Я хочу втрутитись про таку розвагу. У нас дуже цікаво використовується біографія Януковича про те, що він сидів у тюрмі.
Наприклад, на величезному мітингу у Луганську один з керівників штабу, можна сказати, людина з аналітичним гумором заявила, що Янукович – своя людина, він, каже, в тюрмі сидів, життя знає, баладу “хлєбав”. Оце такий аргумент.
І ще в нас нещодавно були до виборів у одному з невеликих шахтарських містечок, там, де є колонія, де сидять в’язні. І на машині, яка перевозить цих в’язнів, така велика спеціальна машина, було написано “Так – Янукович!”
Володимир Притула
Я хочу розповісти історію, свідком якої я був. В одному з кримських селищ я був присутній на акції, на якій брав участь Віктор Ющенко, а поруч агітатори Януковича розгорнули свої стенди.
Я підійшов до одного зі стендів і побачив дуже багато гарних буклетів за Віктора Януковича, але всі вони розкриті саме на одній сторінці.
Я підійшов, тільки рота відкрив, а агітатор, молода дівчина відразу каже, що от тут написано, все написано на оцій сторінці. І це саме була відкрита та сторінка, де згадувалися дуже важкі роки кандидата в президенти, коли він змушений був нізащо двічі відбути в тюрмі.
Я їй кажу, що там не все написано, не по всіх статтях, а мені: “Не морочте мені голову, дайте послухати Ющенка!”
Ірина Халупа
Ось політичний гумор. Давайте поговоримо про те, як кампанія відбувається у ваших регіонах, специфіка цього регіону. Ось схід шахтарський, робітничий, Крим теж має свою специфіку, західна Україна – бастіон націоналістів, як всі говорять.
Чи всі ці нюанси впливають на це? Як місцеве телебачення висвітлює цю кампанію?
Василь Соколенко
У Луганську по-специфічному йде ця кампанія. Напередодні приїзду Януковича до Луганська, 22 червня він був у нас, раптом було заявлено, що проти деяких керівників обласної адміністрації порушено кримінальну справу.
Після цього відразу зник один з заступників губернатора, розпочалась така дуже нервова підготовка до виборів. Почали проводити мітинги. І в пресі це повідомлялось: і в київській, і в нашій, що наше керівництво довгий час вичікувало свого кандидата.
Думали, що висунеться Тигіпко, який має дуже гарні стосунки з нашим начальством, тому підготовка до Януковича дещо затягнулась.
Виборча кампанія проходить зі сплесками, ось така велика активність, якісь мітинги, викрики. Потім все затихає, і здається, що затихає до нової команди з Києва. Ось так відбувається виборча кампанія.
Ірина Халупа
А як в Криму, Володимире?
Володимир Притула
Десь приблизно схоже, єдине, що хочу сказати, що Крим – досить специфічний регіон, дуже специфічні стосунки між етнічними групами. І, звичайно, це намагаються використовувати, намагаються використовувати супротивники.
Якщо, наприклад, Ющенко виходить з лозунгами, як в кота Леопольда “Давайте жити дружно!”, намагається співпрацювати з російськими організаціями, звичайно, він давно співпрацює з кримськими татарами.
То деякі суперники, комуністи, наприклад, навпаки використовують таку антитерористичну риторику, намагаються прив’язати його з представниками влади, до націоналістів. Сказати, що він такий екстреміст, націоналіст, що він дружить з націоналістами українськими, екстремістами татарськими і так далі.
Недавно досить кумедний був випадок, я думаю, як фахівець, як експерт, що він провалився, але тим не менше його намагалися використати.
Коли тиждень тому Віктор Ющенко, перебуваючи в Криму, заявив, що коли він стане президентом, то виведе український контингент із Іраку. Що хлопці навоювалися – досить. Вони туди ішли з миротворчою місією, зараз там іде війна, дуже небезпечно, тому треба приймати інше рішення.
Буквально через три дні проводиться прес-конференція представниками коаліції громадських організацій “Крим – за Януковича”, де звинувачують Ющенка в тому, що він ввів українські війська в Ірак. Проводять пікетування в містах Криму і вимагають Віктора Ющенка вивести війська з Іраку.
Коли я запитував людей, які проводять ці акції, чи вони знають, що вводить і виводить війська президент, то мені представниця сказала, що вона дивиться телевізор і все знає краще за мене. І те, що вона бачить по телевізору, їй не подобається, що Ющенко погана людина, бо про нього таке телевізор розказує, що просто жах і тому вони будуть проводити ці акції.
Я думаю, в принципі, це характерно для багатьох ЗМІ в Криму, де просто нема доступу до альтернативних ЗМІ. До речі, нещодавно вони оприлюднили звернення до державних комунальних ЗМІ з проханням чесно розповідати про виборчу кампанію.
Це стосується і інших кандидатів, які не належать до влади, і комуністів, і соціалісти скаржаться. Практично, для всіх закритий доступ на кримські ЗМІ.
І це єдине, що я кажу кримчанам, що коли вони дивляться державні канали, канали, які контролюються провладними олігархами, то їм справді треба запасатися оцим почуттям гумору і читати між рядками.
Ірина Халупа
Перескочимо з Криму до Львова. Галино, Львів відомий своїм гумором, своєю специфікою. Чи відчувається зацікавлення з боку населення у передвиборчій кампанії? Чи є, може, якась така певна апатія чи настанова серед людей, що якось воно буде, і все одно вийде той, хто має вийти.
Галина Терещук
Ви знаєте, тут все дуже чітко і просто, бо тут більшість населення за Ющенка. Найбільшу паніку зараз переживають держслужбовці, які сидять на дуже гарних ласих кріслах, і чиє керівництво сидить у Києві, скажімо, це для них найбільша паніка, тому що вони розуміють, що зі зміною влади може лопнути якась система, вони злетять з цих крісел і таке інше.
А взагалі передвиборча кампанія виглядає, як у футболі, кидають один одному м’яч, так кидають заяви. Зокрема розгортається це довкола церков навіть.
Тому що штат Ющенка розставив свої намети метрів 150 від церкви однієї, другої, третьої... Звичайно, люди підходили, ставили свої підписи, і таке інше. Штаб Януковича звинуватив, що це порушення законодавства, хоча, це єдине порушення, яке вони і знайшли.
Хоча тут теж можна поділити, що більшість населення грекокатолицьке. І, звичайно, ці всі люди підтримують Ющенка, і все.
Як преса висвітлює? Дуже великий вибір є різноманітних видань. Звичайно, державне телебачення – це постійно Янукович і обласна державна адміністрація, а газети пишуть навпаки.
Штаб Януковича взагалі ображається, що львівська преса забагато пише про Віктора Ющенка, а не про Януковича. Але зауважу, що саме Янукович тут був на призначенні губернатора. І до речі, тоді, як Ви й дізналися, обсерватора, то вже викреслили зі списку всіх колишніх політв’язнів, які мали зустрічатись з Януковичем.
Тому преса є різна, тут взагалі є така думка, що як так може бути, що президентом може бути людина з кримінальним минулим. Бо ця думка постійно домінує серед населення. Вони собі цього просто не уявляють.
А найбільший жах зараз переживають охоронці. Тому що Роман Козак їздить в маршрутках, і вони змушені з ним їздити в переповнених маршрутках, які за своєю висотою, не хочу ображати китайців, але розраховані на китайців. А охоронці високі.
І десь от недавно мій знайомий був у приватній розмові з Козаком, де він опустив руки і каже, щоб вже б давали якусь команду казати на підтримку Януковичу чи не казати, бо не знає, що далі робити. От тобі і політика.
Василь Соколенко
У нас, звичайно переважає тема Януковича, у всіх районних газетах перша, друга сторінка – це наш прем’єр. Якщо не говориться, що він кандидат, то говориться про його справи, його програми.
Але що цікаво, нещодавно одна з газет “Міські вісті” м.Креміна надрукувала невеликий звіт про те, що там відбувалась на сесії. Вкінці автор – редактор Ірина Чорнобай написала, що якщо вестимуть так агітацію за Януковича, то хочеться голосувати за Ющенка.
Відразу її викликали до Луганська у відповідне управління і почали вести розмову на високих тонах, як це вона могла порушити закон “Про вибори президента” і надрукувати заклик про те, що голосувати треба за Ющенка.
Але коли вона запитала, чому ж, коли друкувались нею цілі сторінки про Януковича, чому вони мовчали, їй нічого не сказали. І ось ця перевага, що Янукович, Янукович, відчувається і на роботі виборчого штабу Ющенка.
Нещодавно відбулась прес-конференція, на якій керівництво штабу песимістично заявило, що коли раптом Янукович переможе у Луганську, то він не переможе у всій Україні.
У нас дві опозиційні газети, які підтримують Ющенка, це газета “Луганчанє” і “На днях” тепер друкуються у Києві. Тому що місцева друкарня відмовилась друкувати безпідставно.
І міліція, яка встановила пост біля штабу Ющенка, тепер зупиняє кожну машину, яка везе агітаційні матеріали до районів сільських перевіряє дуже ретельно всі пакунки.
На запитання, що шукають, вони відповідають, що контрабанду. В іншому випадку кажуть, що перевіряють вихідні дані. Кажуть, що раптом це друкуєте у підпільній друкарні?.. І таке інше, тобто міліція, звичайно, працює проти закону.
Володимир Притула
Я думаю, це смішно, коли контрабанду шукають у машинах, які йдуть з Києва. У нас такого немає, слава Богу, в Криму, очевидно, теж через свою специфіку, хоча все може бути.
Але кумедні історії зустрічаються і з журналістами. Наприклад, нещодавно кримський штаб кандидата Януковича розіслав прес-реліз, де заголовок, що в Кримувідкрита десята громадська приймальна Януковича. А в тексті йде, що в Криму відкрито 8 приймалень Януковича.
Я зателефонував до прес-служби, кажу, що там написано так, а там – так, що робити? Деякі кримські газети, до речі, не звернули уваги і так і надрукували...
Ірина Халупа
Так скільки тих приймалень є?
Володимир Притула
Та це ще все, насправді вони сказали, що дуже дякуємо, що ви нам зателефонували, ми зараз змінимо, виправимо. Виправили заголовок: “В Криму відкрито 8 громадських приймалень.” Далі йде текст, де написано 8 громадських приймалень, а далі йдуть адреси цих приймалень, і надруковано 9 адрес.
Я їм знову телефоную, а вони послухали і сказали: “Ви знаєте, краще не використовуйте цю інформацію, навіщо вона вам?”
Ірина Халупа
А скажіть мені, як люди реагують на все це? Чи ставлять з цинізмом, чи їм байдуже, чи цікавляться, чи вірять, що ці вибори вже вирішені, і їх голос насправді не буде відігравати жодної ролі.
Чи вони переконані, що ці вибори не будуть демократичними, прозорими, як вони відчувають? Чи ходять вони на ті мітинги, читають агітаційну літературу, дивляться ці рекламні ролики, рекламні програми і тому подібне? Що думає Львів?
Галина Терещук
Львів запитує, що з того всього буде і чи насправді буде введений надзвичайний стан в державі? Це десь так, мабуть, найбільше і хвилює зараз.
А других людей просто злить одне, чому ця влада робить з них дурнів і має їх за дурнів. Оце скільки не їздила і не говорила з простими людьми, вони кажуть, що “невже вони думають, що ми якісь просто ненормальні, що нами можна ось так маніпулювати, що нас можна ось так тиснути...”
Так, як міліція, понаписувала під листами, що всі наші родичі будуть голосувати за Януковича, то можна подумати, що всі підуть і будуть голосувати, скажімо, за Януковича. Кожен проголосує так, як він хоче, звичайно, люди це прекрасно розуміють.
Але знаєте, злить людей те, що просто набридло, що в такий примітивний спосіб тиснуть, ідуть погрожують головам сільських рад. Говорять, що якщо ти не будеш фальсифікувати вибори, то ми тобі нагадаємо, що твоїх родичів (вираховують, в кого з родичів є підприємства), то тому зробимо те, а тому зробимо те.
Тому що в західній Україні дуже чітко прослідковується ця співпраця: податкова, правоохоронні органи і митниця. Останні, до речі, вже зараз почали перевіряти мікроавтобуси, які їдуть на Італію чи Португалію, які везуть людям пресу, чи Францію, скажімо. І вже починають ретельно дивитися, що ж там за газети, і таке інше, і таке інше.
Я-от розмовляла з жінками з Італії, то вони кажуть, що, в принципі, це не є проблема дізнатись, що робиться в Україні, тому що є при церквах створені спеціальні асоціації, нам дають консультації, як голосувати.
Просто, знаєте, це вже не смішно, просто це вже набридло, таке зверхнє ставлення до людей.
Ірина Халупа
Львів’янам набридло, а чи луганчанам теж набридло, Василю?
Володимир Притула
Крим на зв’язку. Я скажу, що важко говорити про загальні настрої, тому що, звичайно, з усіма людьми не переговориш, але дуже багато людей в Криму просто розгублені.
Крим – специфічний російськомовний регіон. Звичайно, ця інформація, яка подається про Ющенка, як націоналіста, частково доходить до людей і сприймається, як за чисту монету.
Частково, саме тому цей кандидат безпосередньо сам об’їхав дві третини районів Криму і намагався спілкуватися з людьми. Рейтинг його в районах, де він побував, дуже виріс.
Ірина Халупа
Так що особистий контакт робить все…
Володимир Притула
Так, робить все. І самі люди просто намагаються розібратися, але це їм зараз дуже важко, ЗМІ об’єктивної повної інформації не дають. Тому це є проблема, тому я ще раз кажу, що залишається людям сподіватися на свій здоровий глузд і здорове почуття гумору.
Ірина Халупа
Отже кримчани розгублені, а як на сході, Василю?
Василь Соколенко
На сході, я так розумію, дещо з іронією дивляться на ці вибори. І якщо беруть участь у виборчих різних заходах, то або під керівництвом начальства. З ініціативи, самі не виявляють такої зацікавленості.
Працює і змагання штабів, сильніший, наприклад, у Луганську, там протистояння відчувається. Але, що цікаво, у нас був такий випадок, коли обласне керівництво обласної організації партії регіонів, по суті, усунене від роботи, ь оце приносить якісь ілюзії, якісь колізії в сам процес.
Тобто відчувається протистояння всередині цієї коаліції.
Ірина Халупа
А як ставляться люди до тих, так званих технологічних кандидатів? До тих козаків, тих чорноволів, цей довжелезний список інших людей, які, всі знають, шансів мають дуже мало. Луганщина?
Василь Соколенко
Їх просто не знають, тобто їх надрукували в газетах, а так не знають. У нас серед інших кандидатів вирізняється, став більш відомим Чернівецький, чи Черновецький, я теж може неправильно називаю прізвище, він судився з місцевою газетою і висудив 17 гривень. Оце відомо серед журналістів, але не серед виборців.
Луганщина взагалі-то дала двох кандидатів: Кривобоков, який очолює партію вкладників, і колишнього кандидата в мери міста Красний Луч, як там його?.. Бачите, він такий не відомий.
Про луганських навіть не згадують у пресі. Тобто люди навіть не звертають уваги.
Ірина Халупа
Всі знають, що є два кандидати і на цьому кінець, так?
Василь Соколенко
Так, для них є два кандидати, основна суперечка ведеться, такі дебати – це Ющенко і Янукович.
Ірина Халупа
Дякую, як ставляться до тих маловідомих кандидатів на Львівщині?
Галина Терещук
Не серйозно. Двох навіть всі практично, особисто – це Козака і Чорновола, який виліз на прізвищі свого батька, це так вважають люди і це відомо.
А тих теж не знають, ті кандидати до Львова не їздять і преса про них не дуже й пише.
Ірина Халупа
А Крим? Ті технічні чи технологічні кандидати, чи знають про них люди і взагалі, як ставляться взагалі до них?
Володимир Притула
В Криму про технічних кандидатів, практично, нічого не відомо. Очевидно, крім товариша Яковенка, представника КПРС, і Корчинського.
Ну Корчинський – зрозуміло, він відомий більш, як телеведучий, як телекіллер своєрідний. До нього люди просто ставляться з гумором. Багато людей, багато кримчан, з якими я спілкувався, казали, що сприймають його просто, як телеклоуна.
Не знаю, на скільки це є реально, на скільки це є справедливо, але тим не менше, пан Яковенко відомий оскільки він опонував кримським комуністам, дуже потужним тут в Криму, і до нього, переважно, люди ставляться негативно.
Решта інших – їх просто не знають. Думаю, що на них і не звертають увагу.
Ірина Халупа
Дякую Вам.
Галина Терещук
Ірино, дуже ще смішна історія про Корчинського. В нас є книжковий магазин, і його книжечка виставлена, то там можна 5 хвилин постояти біля цієї полиці, і все почуєш, що львів’яни про нього говорять.
Продавець, котра там обслуговує, каже, що ще не було жодного відвідувача, який би пройшов повз цю книжку і не сказав: “О ні, цього я купувати точно не буду!”
Ірина Халупа
Так що є певні маленькі острівці гумору навіть у цій президентській передвиборчій кампанії. Я дякую моїм колегам: Галині Терещук зі Львова, Василю Соколенку з Луганська і Володимиру Притулі з Криму.
На цьому, дорогі слухачі, закінчуємо нашу передачу “30 хвилин у різних вимірах”. Я Ірина Халупа прощаюсь з Вами до наступного тижня і бажаю вам ясної погоди на душі.
Говорить радіо “Свобода”!
Здоровенькі були, дорогий слухачу, на хвилях радіо “Свобода” до Вас завітала Ірина Халупа з передачею “30 хвилин у різних вимірах”. Сьогодні наступні 30 хвилин ми з вами постараємось знайти трішки гумору в українській президентській виборчій кампанії.
Гумор, як рятувальний круг на колах життя, присутній у нинішній президентській виборчій кампанії в Україні зі своїм дещо специфічним виявом.
Чи ж насправді можна вважати гумором анекдот про те, що одним з перших указів майбутнього президента може стати перейменування України в Уркаїну.
Або те, що на телефонний дзвінок до дружини одного з кандидатів від однокласниці кандидата, дружина каже: “Яка в біса однокласниця? Він у школі навіть не вчився!”.
200 років тому Карл Людвіг Берне сказав, що гумор із клоунами в купі з’являється в ті тяжкі часи, коли істина не звучить. Ці слова непогано пасують і до актуальної української дійсності, найсмішніше в якій нині те, що з 26 кандидатів на президентство, принаймні, 24 – наче з іншого виміру: чи то паралельного, чи то віртуального.
Видимість маленького сплеску гумору з’явилась тільки на самому початку їхньої присутності у виборчій кампанії. Власне, у дні реєстрації.
Тоді, коли народ міг трохи порозважатися, спостерігаючи, на чому і в чому приїде кандидат в ЦВК: чи на поливальній машині, чи на БТРі, чи міським автобусом.
На цьому змагання в оригінальності і скінчилося. А гумор, ця знаменита риса українського менталітету так і не охопив широкі маси, застрягнувши на куцих інтернет-сайтах у форумах.
Може тому, що сміятися, власне, нема з чого. Бо нема причини для гумору. Бо як писав Марк Твейн, що потайне джерело гумору не в радості, а в смутку. На небесах гумору не існує.
Гумор у президентській виборчій кампанії шукаємо разом з нашими колегами: Галиною Терещук зі Львова, Володимиром Притулою із Сімферополя та Василем Соколенком з Луганська.
Я по Інтернету бачила маленький кліп, це такий мультик був. Були маріонетки із головами Джорджа Буша і Кері. Вони співали пісню, яка є популярною піснею, яку вивчають діти у школі. Це патріотична пісня, “це твоя земля, це моя земля”, приблизною так, як українська пісня “Від Синього Дону до Синіх Карпат”.
І співають вони цю пісню і при чому ображають один одного дуже завзято, але з певним таким смаком і водночас з великим почуттям гумору. Ми б страшенно реготали, якби побачили цей мультик, і я подумала: “Хм, а чому такого немає в Україні?”
Все ж таки люди підтримують свого кандидата, кожна кампанія веде свою кампанію, щоб виграти. Але дехто бачить і знаходить у тому всьому якісь елементи чогось смішного. Так що чи сміються в Криму з президентської кампанії, Володимире?
Володимир Притула
В Криму сміються вже давно, і не тільки з президентської кампанії, а взагалі з нашого сучасного життя. Я думаю, що кримчани, переважно, люди з гумором, хоч дуже політизовані, і дуже багато випадків коли інакше, як з гумором, на це дивитися не можна.
Ірина Халупа
А як виглядає ситуація на сході в Луганську?
Василь Соколенкo
На сході в Луганську така ж ситуація, як і в Криму. Але у нас гумор специфічний. Наприклад, один з виборців на самому початку виборів подав до суду на губернатора і голову обласної ради за те, що, як він вважає, вони порушили виборчий закон.
І хоч суддя не відхилила його позов, зате тепер начальники лаються під час мітингів і різних заходів від телекамер і прохають журналістів, щоб вони їх не знімали. Тобто вони у Луганську намагаються не допускати порушення закону.
Правда у сільській глибинці у нас недавно трапився ось такий випадок. На сході селяни зібралися, щоб обговорити проблеми. Приїхало районне начальство, щоб обговорити проблеми виборів. Але тут приїхали журналісти опозиційної газети. Начальство сказало, що вони їх не замовляли, не просили, і не допустили журналістів.
Вони запропонували селянам проголосувати: бути журналістам чи ні. Селяни проголосували за те, щоб журналісти були. Вони сказали, що вибачте, але є ж закон.
При цьому, правда, журналістам довелося нагадати начальству про 171 статтю кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність у перешкоджанні журналістській діяльності. От такий специфічний гумор.
Ірина Халупа
Львів, Галино, дуже відомий своїм гумором. І ось ті, хто читає газету “Поступ”, насолоджуються ледь не кожного дня обсерваціями Юзя-обсерватора.
Як львів’яни реагують на президентську кампанію: на ті ролики, на ті бігборди, на ті летючки, які роздаються.
Галина Терешук
Я вам спочатку одну оповідку розповім. Півень грібся в землі біля стійла, де стояв здоровенний кінь-ваговіз. І коли кінь почав непокоїтись і неспокійно тупцювати, то півень, задерши голову, подивився на нього і серйозно сказав:
“Слухай, брате, нам обом треба вважати, бо повідтоптуємо одне одному пальці на ногах.” Оце той півень – це наші політики, а кінь - ваговоз, очевидно, український народ.
Знаєте, що дивовижно, що цей Юзя обсервації, котрий лише є в “Поступі” – це, напевно, єдина зараз річ, що підіймає всіх політиків на якийсь кпин, тобто це єдиний гумор у всій політичній ситуації.
Бо я пригадую раніше у нас було багато гумористичних програм, концертів. Навіть зараз оцей гурт “На журись” мовчить. І, скажімо, були в нас інші такі групи людей-гумористів, які постійно давали якісь концерти, все це піднімали на сміх.
Я навіть не знаю, як це пояснити. Чи втомилися люди, ви знаєте, почуття гумору – це дуже тонка річ, це справді потрібно бути людиною високоосвіченою, високограмотною.
Ірина Халупа
І воно досить корисно психологічно.
Галина Терещук
Так, і немає. Це говорить, очевидно, про застій суспільства. Люди якось перекидають між собою анекдоти. Я скажу, що на старовинних будинках у нас в центрі Львова понаписували, що “Янукович – злодій!” і ще такі різні речі, хто це пише – незрозуміло.
Це так, як колись УНА УНСО писали, “Шкілю – волю!” і таке інше. Це абсолютно є не гумор, це є сумно, бо нищать будинки.
Друге, що оце недавно я була на Тернопільщині. І священник розповів, що він відправляє богослужіння у в’язницях на Тернопільщині, де колись сидів Віктор Янукович.
То, власне, там між в’язнями є маса анекдотів про Януковича, про те, що хто сяде на його ліжко, той стане прем’єр-міністром, що пам’ятник скоро йому поставлять і таке інше.
Але щоб було воно на шпальтах газет, в концертній діяльності, оце брак гумору настільки зараз..., у ньому є зараз просто необхідність. У цій політичній ситуації, де примітивна кампанія.
Володимир Притула
Я б хотів вклинитися і додати. Галино, ти знаєш, в Криму це навіть використовують. Один з кандидатів, зокрема Віктор Ющенко, який тут побував з виборчим туром, він зрозумів цю тягу людей до гумору, до того, що цього зараз не вистачає, він просто включив в свою команду Анатолія Пономаренка, відомого українського виконавця.
І він після того, як Ющенко виступить, а потім він їде, люди просто залишаються, і з неменшим успіхом слухають з зацікавленістю, ніж самого кандидата.
Цей гуморист, хоч він виступає українською мовою, але тим не менше в російськомовному Криму має шалений успіх. А потім люди розходяться і переповідають різні віршики, з якими артист виступав перед ними.
І коли згадують Ющенка, то завжди з посмішкою, тому що вони згадують деякі й інші речі.
Галина Терещук
Дивним є інше, Володя згадав випадок, як Ющенко використовує в Криму свого артиста, так? Скажімо, дивно, чому не використовує “Наша Україна”, скажімо, цих різних гуртів у Львові до своєї передвиборчої кампанії?
Щоб по півдню України, скажімо, по сходу, щоб вони їздили. Оце, власне, не використовується, я не можу зрозуміти, чому?
Ірина Халупа
Але, на скільки я розумію, кожен з головних кандидатів, мається на увазі Віктор Янукович і Віктор Ющенко мають маленьку плеяду українських зірок навколо себе.
От Янукович має Руслану, Ющенко має Оксану Білозір, так що вони таким чином намагаються дати людям відомості не лише про свою виборчу кампанію, але й якусь розвагу.
Василь Соколенко
Я хочу втрутитись про таку розвагу. У нас дуже цікаво використовується біографія Януковича про те, що він сидів у тюрмі.
Наприклад, на величезному мітингу у Луганську один з керівників штабу, можна сказати, людина з аналітичним гумором заявила, що Янукович – своя людина, він, каже, в тюрмі сидів, життя знає, баладу “хлєбав”. Оце такий аргумент.
І ще в нас нещодавно були до виборів у одному з невеликих шахтарських містечок, там, де є колонія, де сидять в’язні. І на машині, яка перевозить цих в’язнів, така велика спеціальна машина, було написано “Так – Янукович!”
Володимир Притула
Я хочу розповісти історію, свідком якої я був. В одному з кримських селищ я був присутній на акції, на якій брав участь Віктор Ющенко, а поруч агітатори Януковича розгорнули свої стенди.
Я підійшов до одного зі стендів і побачив дуже багато гарних буклетів за Віктора Януковича, але всі вони розкриті саме на одній сторінці.
Я підійшов, тільки рота відкрив, а агітатор, молода дівчина відразу каже, що от тут написано, все написано на оцій сторінці. І це саме була відкрита та сторінка, де згадувалися дуже важкі роки кандидата в президенти, коли він змушений був нізащо двічі відбути в тюрмі.
Я їй кажу, що там не все написано, не по всіх статтях, а мені: “Не морочте мені голову, дайте послухати Ющенка!”
Ірина Халупа
Ось політичний гумор. Давайте поговоримо про те, як кампанія відбувається у ваших регіонах, специфіка цього регіону. Ось схід шахтарський, робітничий, Крим теж має свою специфіку, західна Україна – бастіон націоналістів, як всі говорять.
Чи всі ці нюанси впливають на це? Як місцеве телебачення висвітлює цю кампанію?
Василь Соколенко
У Луганську по-специфічному йде ця кампанія. Напередодні приїзду Януковича до Луганська, 22 червня він був у нас, раптом було заявлено, що проти деяких керівників обласної адміністрації порушено кримінальну справу.
Після цього відразу зник один з заступників губернатора, розпочалась така дуже нервова підготовка до виборів. Почали проводити мітинги. І в пресі це повідомлялось: і в київській, і в нашій, що наше керівництво довгий час вичікувало свого кандидата.
Думали, що висунеться Тигіпко, який має дуже гарні стосунки з нашим начальством, тому підготовка до Януковича дещо затягнулась.
Виборча кампанія проходить зі сплесками, ось така велика активність, якісь мітинги, викрики. Потім все затихає, і здається, що затихає до нової команди з Києва. Ось так відбувається виборча кампанія.
Ірина Халупа
А як в Криму, Володимире?
Володимир Притула
Десь приблизно схоже, єдине, що хочу сказати, що Крим – досить специфічний регіон, дуже специфічні стосунки між етнічними групами. І, звичайно, це намагаються використовувати, намагаються використовувати супротивники.
Якщо, наприклад, Ющенко виходить з лозунгами, як в кота Леопольда “Давайте жити дружно!”, намагається співпрацювати з російськими організаціями, звичайно, він давно співпрацює з кримськими татарами.
То деякі суперники, комуністи, наприклад, навпаки використовують таку антитерористичну риторику, намагаються прив’язати його з представниками влади, до націоналістів. Сказати, що він такий екстреміст, націоналіст, що він дружить з націоналістами українськими, екстремістами татарськими і так далі.
Недавно досить кумедний був випадок, я думаю, як фахівець, як експерт, що він провалився, але тим не менше його намагалися використати.
Коли тиждень тому Віктор Ющенко, перебуваючи в Криму, заявив, що коли він стане президентом, то виведе український контингент із Іраку. Що хлопці навоювалися – досить. Вони туди ішли з миротворчою місією, зараз там іде війна, дуже небезпечно, тому треба приймати інше рішення.
Буквально через три дні проводиться прес-конференція представниками коаліції громадських організацій “Крим – за Януковича”, де звинувачують Ющенка в тому, що він ввів українські війська в Ірак. Проводять пікетування в містах Криму і вимагають Віктора Ющенка вивести війська з Іраку.
Коли я запитував людей, які проводять ці акції, чи вони знають, що вводить і виводить війська президент, то мені представниця сказала, що вона дивиться телевізор і все знає краще за мене. І те, що вона бачить по телевізору, їй не подобається, що Ющенко погана людина, бо про нього таке телевізор розказує, що просто жах і тому вони будуть проводити ці акції.
Я думаю, в принципі, це характерно для багатьох ЗМІ в Криму, де просто нема доступу до альтернативних ЗМІ. До речі, нещодавно вони оприлюднили звернення до державних комунальних ЗМІ з проханням чесно розповідати про виборчу кампанію.
Це стосується і інших кандидатів, які не належать до влади, і комуністів, і соціалісти скаржаться. Практично, для всіх закритий доступ на кримські ЗМІ.
І це єдине, що я кажу кримчанам, що коли вони дивляться державні канали, канали, які контролюються провладними олігархами, то їм справді треба запасатися оцим почуттям гумору і читати між рядками.
Ірина Халупа
Перескочимо з Криму до Львова. Галино, Львів відомий своїм гумором, своєю специфікою. Чи відчувається зацікавлення з боку населення у передвиборчій кампанії? Чи є, може, якась така певна апатія чи настанова серед людей, що якось воно буде, і все одно вийде той, хто має вийти.
Галина Терещук
Ви знаєте, тут все дуже чітко і просто, бо тут більшість населення за Ющенка. Найбільшу паніку зараз переживають держслужбовці, які сидять на дуже гарних ласих кріслах, і чиє керівництво сидить у Києві, скажімо, це для них найбільша паніка, тому що вони розуміють, що зі зміною влади може лопнути якась система, вони злетять з цих крісел і таке інше.
А взагалі передвиборча кампанія виглядає, як у футболі, кидають один одному м’яч, так кидають заяви. Зокрема розгортається це довкола церков навіть.
Тому що штат Ющенка розставив свої намети метрів 150 від церкви однієї, другої, третьої... Звичайно, люди підходили, ставили свої підписи, і таке інше. Штаб Януковича звинуватив, що це порушення законодавства, хоча, це єдине порушення, яке вони і знайшли.
Хоча тут теж можна поділити, що більшість населення грекокатолицьке. І, звичайно, ці всі люди підтримують Ющенка, і все.
Як преса висвітлює? Дуже великий вибір є різноманітних видань. Звичайно, державне телебачення – це постійно Янукович і обласна державна адміністрація, а газети пишуть навпаки.
Штаб Януковича взагалі ображається, що львівська преса забагато пише про Віктора Ющенка, а не про Януковича. Але зауважу, що саме Янукович тут був на призначенні губернатора. І до речі, тоді, як Ви й дізналися, обсерватора, то вже викреслили зі списку всіх колишніх політв’язнів, які мали зустрічатись з Януковичем.
Тому преса є різна, тут взагалі є така думка, що як так може бути, що президентом може бути людина з кримінальним минулим. Бо ця думка постійно домінує серед населення. Вони собі цього просто не уявляють.
А найбільший жах зараз переживають охоронці. Тому що Роман Козак їздить в маршрутках, і вони змушені з ним їздити в переповнених маршрутках, які за своєю висотою, не хочу ображати китайців, але розраховані на китайців. А охоронці високі.
І десь от недавно мій знайомий був у приватній розмові з Козаком, де він опустив руки і каже, щоб вже б давали якусь команду казати на підтримку Януковичу чи не казати, бо не знає, що далі робити. От тобі і політика.
Василь Соколенко
У нас, звичайно переважає тема Януковича, у всіх районних газетах перша, друга сторінка – це наш прем’єр. Якщо не говориться, що він кандидат, то говориться про його справи, його програми.
Але що цікаво, нещодавно одна з газет “Міські вісті” м.Креміна надрукувала невеликий звіт про те, що там відбувалась на сесії. Вкінці автор – редактор Ірина Чорнобай написала, що якщо вестимуть так агітацію за Януковича, то хочеться голосувати за Ющенка.
Відразу її викликали до Луганська у відповідне управління і почали вести розмову на високих тонах, як це вона могла порушити закон “Про вибори президента” і надрукувати заклик про те, що голосувати треба за Ющенка.
Але коли вона запитала, чому ж, коли друкувались нею цілі сторінки про Януковича, чому вони мовчали, їй нічого не сказали. І ось ця перевага, що Янукович, Янукович, відчувається і на роботі виборчого штабу Ющенка.
Нещодавно відбулась прес-конференція, на якій керівництво штабу песимістично заявило, що коли раптом Янукович переможе у Луганську, то він не переможе у всій Україні.
У нас дві опозиційні газети, які підтримують Ющенка, це газета “Луганчанє” і “На днях” тепер друкуються у Києві. Тому що місцева друкарня відмовилась друкувати безпідставно.
І міліція, яка встановила пост біля штабу Ющенка, тепер зупиняє кожну машину, яка везе агітаційні матеріали до районів сільських перевіряє дуже ретельно всі пакунки.
На запитання, що шукають, вони відповідають, що контрабанду. В іншому випадку кажуть, що перевіряють вихідні дані. Кажуть, що раптом це друкуєте у підпільній друкарні?.. І таке інше, тобто міліція, звичайно, працює проти закону.
Володимир Притула
Я думаю, це смішно, коли контрабанду шукають у машинах, які йдуть з Києва. У нас такого немає, слава Богу, в Криму, очевидно, теж через свою специфіку, хоча все може бути.
Але кумедні історії зустрічаються і з журналістами. Наприклад, нещодавно кримський штаб кандидата Януковича розіслав прес-реліз, де заголовок, що в Кримувідкрита десята громадська приймальна Януковича. А в тексті йде, що в Криму відкрито 8 приймалень Януковича.
Я зателефонував до прес-служби, кажу, що там написано так, а там – так, що робити? Деякі кримські газети, до речі, не звернули уваги і так і надрукували...
Ірина Халупа
Так скільки тих приймалень є?
Володимир Притула
Та це ще все, насправді вони сказали, що дуже дякуємо, що ви нам зателефонували, ми зараз змінимо, виправимо. Виправили заголовок: “В Криму відкрито 8 громадських приймалень.” Далі йде текст, де написано 8 громадських приймалень, а далі йдуть адреси цих приймалень, і надруковано 9 адрес.
Я їм знову телефоную, а вони послухали і сказали: “Ви знаєте, краще не використовуйте цю інформацію, навіщо вона вам?”
Ірина Халупа
А скажіть мені, як люди реагують на все це? Чи ставлять з цинізмом, чи їм байдуже, чи цікавляться, чи вірять, що ці вибори вже вирішені, і їх голос насправді не буде відігравати жодної ролі.
Чи вони переконані, що ці вибори не будуть демократичними, прозорими, як вони відчувають? Чи ходять вони на ті мітинги, читають агітаційну літературу, дивляться ці рекламні ролики, рекламні програми і тому подібне? Що думає Львів?
Галина Терещук
Львів запитує, що з того всього буде і чи насправді буде введений надзвичайний стан в державі? Це десь так, мабуть, найбільше і хвилює зараз.
А других людей просто злить одне, чому ця влада робить з них дурнів і має їх за дурнів. Оце скільки не їздила і не говорила з простими людьми, вони кажуть, що “невже вони думають, що ми якісь просто ненормальні, що нами можна ось так маніпулювати, що нас можна ось так тиснути...”
Так, як міліція, понаписувала під листами, що всі наші родичі будуть голосувати за Януковича, то можна подумати, що всі підуть і будуть голосувати, скажімо, за Януковича. Кожен проголосує так, як він хоче, звичайно, люди це прекрасно розуміють.
Але знаєте, злить людей те, що просто набридло, що в такий примітивний спосіб тиснуть, ідуть погрожують головам сільських рад. Говорять, що якщо ти не будеш фальсифікувати вибори, то ми тобі нагадаємо, що твоїх родичів (вираховують, в кого з родичів є підприємства), то тому зробимо те, а тому зробимо те.
Тому що в західній Україні дуже чітко прослідковується ця співпраця: податкова, правоохоронні органи і митниця. Останні, до речі, вже зараз почали перевіряти мікроавтобуси, які їдуть на Італію чи Португалію, які везуть людям пресу, чи Францію, скажімо. І вже починають ретельно дивитися, що ж там за газети, і таке інше, і таке інше.
Я-от розмовляла з жінками з Італії, то вони кажуть, що, в принципі, це не є проблема дізнатись, що робиться в Україні, тому що є при церквах створені спеціальні асоціації, нам дають консультації, як голосувати.
Просто, знаєте, це вже не смішно, просто це вже набридло, таке зверхнє ставлення до людей.
Ірина Халупа
Львів’янам набридло, а чи луганчанам теж набридло, Василю?
Володимир Притула
Крим на зв’язку. Я скажу, що важко говорити про загальні настрої, тому що, звичайно, з усіма людьми не переговориш, але дуже багато людей в Криму просто розгублені.
Крим – специфічний російськомовний регіон. Звичайно, ця інформація, яка подається про Ющенка, як націоналіста, частково доходить до людей і сприймається, як за чисту монету.
Частково, саме тому цей кандидат безпосередньо сам об’їхав дві третини районів Криму і намагався спілкуватися з людьми. Рейтинг його в районах, де він побував, дуже виріс.
Ірина Халупа
Так що особистий контакт робить все…
Володимир Притула
Так, робить все. І самі люди просто намагаються розібратися, але це їм зараз дуже важко, ЗМІ об’єктивної повної інформації не дають. Тому це є проблема, тому я ще раз кажу, що залишається людям сподіватися на свій здоровий глузд і здорове почуття гумору.
Ірина Халупа
Отже кримчани розгублені, а як на сході, Василю?
Василь Соколенко
На сході, я так розумію, дещо з іронією дивляться на ці вибори. І якщо беруть участь у виборчих різних заходах, то або під керівництвом начальства. З ініціативи, самі не виявляють такої зацікавленості.
Працює і змагання штабів, сильніший, наприклад, у Луганську, там протистояння відчувається. Але, що цікаво, у нас був такий випадок, коли обласне керівництво обласної організації партії регіонів, по суті, усунене від роботи, ь оце приносить якісь ілюзії, якісь колізії в сам процес.
Тобто відчувається протистояння всередині цієї коаліції.
Ірина Халупа
А як ставляться люди до тих, так званих технологічних кандидатів? До тих козаків, тих чорноволів, цей довжелезний список інших людей, які, всі знають, шансів мають дуже мало. Луганщина?
Василь Соколенко
Їх просто не знають, тобто їх надрукували в газетах, а так не знають. У нас серед інших кандидатів вирізняється, став більш відомим Чернівецький, чи Черновецький, я теж може неправильно називаю прізвище, він судився з місцевою газетою і висудив 17 гривень. Оце відомо серед журналістів, але не серед виборців.
Луганщина взагалі-то дала двох кандидатів: Кривобоков, який очолює партію вкладників, і колишнього кандидата в мери міста Красний Луч, як там його?.. Бачите, він такий не відомий.
Про луганських навіть не згадують у пресі. Тобто люди навіть не звертають уваги.
Ірина Халупа
Всі знають, що є два кандидати і на цьому кінець, так?
Василь Соколенко
Так, для них є два кандидати, основна суперечка ведеться, такі дебати – це Ющенко і Янукович.
Ірина Халупа
Дякую, як ставляться до тих маловідомих кандидатів на Львівщині?
Галина Терещук
Не серйозно. Двох навіть всі практично, особисто – це Козака і Чорновола, який виліз на прізвищі свого батька, це так вважають люди і це відомо.
А тих теж не знають, ті кандидати до Львова не їздять і преса про них не дуже й пише.
Ірина Халупа
А Крим? Ті технічні чи технологічні кандидати, чи знають про них люди і взагалі, як ставляться взагалі до них?
Володимир Притула
В Криму про технічних кандидатів, практично, нічого не відомо. Очевидно, крім товариша Яковенка, представника КПРС, і Корчинського.
Ну Корчинський – зрозуміло, він відомий більш, як телеведучий, як телекіллер своєрідний. До нього люди просто ставляться з гумором. Багато людей, багато кримчан, з якими я спілкувався, казали, що сприймають його просто, як телеклоуна.
Не знаю, на скільки це є реально, на скільки це є справедливо, але тим не менше, пан Яковенко відомий оскільки він опонував кримським комуністам, дуже потужним тут в Криму, і до нього, переважно, люди ставляться негативно.
Решта інших – їх просто не знають. Думаю, що на них і не звертають увагу.
Ірина Халупа
Дякую Вам.
Галина Терещук
Ірино, дуже ще смішна історія про Корчинського. В нас є книжковий магазин, і його книжечка виставлена, то там можна 5 хвилин постояти біля цієї полиці, і все почуєш, що львів’яни про нього говорять.
Продавець, котра там обслуговує, каже, що ще не було жодного відвідувача, який би пройшов повз цю книжку і не сказав: “О ні, цього я купувати точно не буду!”
Ірина Халупа
Так що є певні маленькі острівці гумору навіть у цій президентській передвиборчій кампанії. Я дякую моїм колегам: Галині Терещук зі Львова, Василю Соколенку з Луганська і Володимиру Притулі з Криму.
На цьому, дорогі слухачі, закінчуємо нашу передачу “30 хвилин у різних вимірах”. Я Ірина Халупа прощаюсь з Вами до наступного тижня і бажаю вам ясної погоди на душі.
Говорить радіо “Свобода”!
