Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:13

“Права людини: українська реальність”: Дослідження ролі омбудсмена в українському суспільстві: семінар у Києві; На Луганщині міліціонери побили неповнолітнього. Кримінальну справу не порушують; Права українців у Швеції.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 7 вересня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.

Ми вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі:

- Дослідження ролі омбудсмена в українському суспільстві: семінар у Києві;

- На Луганщині міліціонери побили неповнолітнього. Кримінальну справу не порушують;

- Права українців у Швеції.

У Києві відбувся семінар на тему ”Роль інституції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у формуванні правової свідомості громадян”. Серед його організаторів Східноєвропейський інститут розвитку та Українсько-американське бюро захисту прав людини.

Наша кореспондентка Богдана Костюк побувала на семінарі - їй слово.

Богдана Костюк

Учасники семінару: правники, представники громадських правозахисних організацій та Верховної Ради України порівняли аналіз діяльності омбудсменів Європейського Союзу, Росії та України. І, як стверджує експерт Східноєвропейського інституту розвитку Сергій Панцир...

Сергій Панцир

Ми виходили з припущення в тому, що інституція омбудсмена як елемент парламентського контролю грає вирішальну роль у формуванні громадянської свідомості.

Довіри до правозахисних організацій і до інституцій правозахисних державних в нас небагато серед населення, тим не менше світовим досвідом доведено, що інструменти парламентського контролю за дотриманням прав людини є досить ефективними, в першу чергу це в країнах західної демократії. Найголовніше, що вони забезпечують, - це запровадження в повсякденну практику органів державної влади проблематики дотримання прав людини.

Богдана Костюк

Координатор Громадського комітету національної безпеки України Олексій Толкачов вважає, що пересічні українці сприймають омбудсмена як арбітра, незалежного від влади.

Тим часом...

Олексій Толкачов

Судова і виконавча влада дуже часто розглядається і є одним із основних порушників прав людини. Із-за яких потім громадськість звертається до Уповноваженого з прав людини. В практичній співпраці з Уповноваженим ВР, коли вступає в дію закон “Про статус Уповноваженого”, виникає дуже багато проблем.

Закон має регламентувати статус Уповноваженого посадовою особою ВР, чи він є одноособовим органом держави. А в тому є різниця, бо якщо він є органом держави і фінансується безпосередньо з бюджету, то він є самостійний, незалежний і функції звітності і контролю з боку ВР або з будь-яких інших органів державної влади, вони достатньо обмежені.

Богдана Костюк

Голова Українсько-американського бюро захисту прав людини Семен Глузман таку “розпливчастість” статусу омбудсмена пояснює специфікою діяльності самої інституції в Україні.

Семен Глузман

Очікували на створення цього інституту не наші депутати Верховної Ради і не наші апаратники, очікували і лобіювали створення інституту омбудсмена дипломати: західноєвропейські та американські, представники міжнародних західних організацій, які хотіли бачити поступальні кроки України до європейської демократії.

Ще одним важливим моментом при утворенні інституції був споглядальний спокій українського суспільства, яке байдуже позирало то в один бік, то у другий.

Я від початку і донині скептично оцінюю діяльність інституту омбудсмена, оскільки вважаю: спершу у державі ухвалюють Цивільний кодекс і впроваджують судову реформу, а потім утворюють орган для нагляду.

Богдана Костюк

І Семен Глузман, і Сергій Панцир переконані, що помилки, притаманні інституції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, – це наслідок і дзеркало суспільно-політичної ситуації у державі.

Підсумовуючи обговорення на семінарі, експерт українського парламенту з правових питань Сергій Коростий зазначив:

Сергій Коростий

Інститут Уповноваженого ВР не відрізняється особливим чином від інших інститутів владних. Як висловився один француз про Голя, Франція заслуговує того президента, якого вона має. Ми маємо такі інституції, рівень суспільства якого відповідає рівню цих інституцій.

Надія Шерстюк

Мешканка міста Лисичанськ Луганської області звернулась до прокуратури із заявою про те, що співробітники міліції побили її неповнолітнього сина. За відсутності батьків хлопця забрали з дому до відділення на допит.

Далі розповідає Василь Соколенко.

Василь Соколенко

За 16-літнім Андрієм прийшли до його квартири три особи у цивільному, які помахали посвідченням, заявили, що вони з міліції і запропонували пройти з ними.

Підліток сказав їм, що треба дочекатися матері, але ті не зважили на його слова і наказали взуватися.

Сусідки, які на той момент перебували в коридорі, повідомили гостям, що хлопець неповнолітній, але ті відмахнулися і заявили, що це, мовляв, не їхня справа.

Правда, вже на вулиці один із тих, хто супроводжував підлітка запитав, чи одержав він паспорта? Андрій відповів, що ні. “Але ж тобі є 16 років?” – допитувалися особи у цивільному.

Андрія привели до приміщення, що розташоване на ринку, на якому було написано “Міліція”. У кімнаті, до якої його завели, перебувало четверо чоловіків, три з яких були у міліцейській формі. Тут йому і почали задавати запитання про сусіда, який мешкає у будинку, де проживає і Андрій.

Коли ж хлопець відповів, що не знає про нього нічого, його вдарили міліцейською палицею по ногах. Бив його один із присутніх, вдягнений у форму. Всі інші спостерігали і переконували підлітка у тому, щоб він зізнався.

Після декількох ударів по ногах Андрій впав, і тоді його почали бити по спині. Побитого його привели до квартири. Мама Андрія, коли повернулася додому, обурилася і звернулася до травмпункту і до юристів луганського обласного відділення Комітету виборців України.

Розповідає представник комітету Олексій Свєтіков.

Олексій Свєтіков

Факт побиття був зафіксований. Подано скаргу до прокуратури.

Василь Соколенко

Це вже не вперше на Луганщині працівники міліції знущаються над дітьми. Подібні випадки траплялися і у Сіверсько-Донецьку, і у Слов’яносербську, і в Красному Лучі. Міліція застосовує силу до дітей, намагається допитувати їх без присутності батьків.

Олексій Свєтіков

На жаль, ми вже проводили таку справу, яка трапилася ще у листопаді минулого року. Тоді теж затримали двох неповнолітніх хлопців і теж застосовували до них заходи, які ми вважаємо жорстокими.

Василь Соколенко

Жодного разу правоохоронці, які знехтували законом, жорстоко поводилися з дітьми, не були покарані як і належить.

Олексій Свєтіков

На жаль, поки що ні. Всі справи, які траплялися з побиттям співробітниками міліції чи у відділенні міліції, на жаль, ці справи йдуть по колу: відкривається кримінальна справа, потім закривається, за нашою скаргою знову відкривається, знову закривається. І це продовжується по першому випадку майже рік.

Суто за “корпоративну солідарність” прокуратура покриває дії міліції. На жаль, це є системою. Як вийти з цього кола – поки що невідомо.

Василь Соколенко

Коли жінка разом із своїм побитим сином прийшла до міського відділу міліції і почала скаржитися на неправомірні дії його працівників, то черговий, коли мати побитого підлітка заявила, що звернеться до прокуратури, запитав: чому, мовляв, ви тут нам погрожуєте?

Надія Шерстюк

У рубриці „Голоси скривджених” історія мешканців кількох багатоквартирних будинків у Симферополі, які об’єдналися проти будівництва у їхньому спільному подвір’ї приватного будинку.

Міська прокуратура визнала його спорудження незаконним, але куди б громадяни не зверталися, звідусіль отримують відписки чиновників, мовляв, це ваші проблеми, звертайтеся до суду.

Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Історія ця розпочалася у лютому 2002-го року, коли мешканці будинку № 23 по вулиці Севастопольській у Симферополі помітили у своєму колективному подвір’ї геодезистів.

Знаючи, що їхній будинок розташований у центрі міста, де земля дуже ціниться, вони зробили запит до Симферопольської міськради про те, чи планується поруч з їхнім будинком якесь будівництво.

За місяць вони отримали відповідь за підписом заступника міського голови Симферополя Пащенка, що, мовляв, не турбуйтеся, жодного будівництва там не планується.

Але згодом мешканці будинку дізналися, що чиновник їм просто збрехав, оскільки ще місяць до цього міськрада дала дозвіл на приватизацію земельної ділянки у дворі якійсь громадянці Майстренко.

Коли ж там розпочалося будівництво, мешканці цього будинку почали писати скарги, в тому числі і до прокуратури.

Десятки таких скарг, написаних і відправлених за два роки у найрізноманітніші інстанції, не зупинили будівництво. Лише організувавшись в ініціативну групу і перекривши рух будівельній техніці, мешканці будинку № 23 по вулиці Севастопольській, зуміли привернути увагу до проблеми, але й цього разу чиновники, пообіцявши людям підтримку, обманули їх.

Лише після того, як до прокуратура звернулася мешканка цього будинку, інвалід війни, у прокурорських працівників не знайшлося аргументів, щоб відмовити й опротестувати рішення міськради.

Розповідає член ініціативної групи Людмила Горшкова.

Людмила Горшкова

Це не тільки моя оцінка, це думка мешканців нашого двору. Ми вважаємо, що взагалі-то, керівники нашого міста не виконують свої обов’язки.

Ми вимушені звертатися до суду, хоча, все зрозуміло – будівництво будинку на цій ділянці необґрунтоване і ведеться зараз незаконно.

Наші міські власті цілком могли б зупинити це будівництво, припинити його і примусити забудовника повернути все до попереднього стану нашої зеленої території.

Володимир Притула

Вона каже, що особливе обурення сусідів викликала відмова постійного представництва Президента України в Криму втрутитися у ситуація. У відповіді з цієї інстанції на скаргу на бездіяльність чиновників міститься порада: звертайтеся до суду.

Людмила Горшкова

Ми не задоволені їхньою реакцією. Виходить, що в наявності порушення наших прав, а домогтися правди ми можемо лише через суд. Нас це не влаштовує. Ми не розуміємо, чому через суд ми мусимо примушувати людей виконувати їхні обов’язки.

Володимир Притула

Людмила Горшкова каже, що не впевнена в об’єктивності суду, який залежить від влади, але вона та її сусіди мають намір продовжити боротьбу за своє подвір’я біля їхнього будинку. Вона переконана, що має на це право.

Надія Шерстюк

Однією з причин сучасної еміграції українців до країн Заходу є прагнення людини мати гарантії захисту своїх прав, насамперед, соціальних.

І нині держави Західної та Північної Європи забезпечують українцю такий рівень реалізації людських прав, якого він не має в Україні.

Українка Марія Гассан у 1986-му році виїхала до Стокгольма, згодом отримала шведське громадянство, була обрана до риксдаґу, тобто парламенту Швеції, і нині є депутатом і працює у парламентському комітеті з цивільного права.

Про життя українців у Швеції вона розповіла моєму колезі Віталію Пономарьову.

Віталій Пономарьов

Пані Марія на власному досвіді переконалася, що вже з перших днів перебування на шведській землі українцям-іммігрантам забезпечений однаковий з громадянами Швеції рівень соціального захисту.

Марія Гассан

Вже навіть з моменту подання заяви на постійне проживання він має надзвичайно великий соціальний захист в Швеції. Але це йде мова про той захист, про той мінімум, який людині необхідний для виживання.

З моменту прийняття його на постійне проживання в Швеції йому надаються абсолютно ті ж самі права, що і всім громадянам Швеції: право на медичне обслуговування, на освіту, право на соціальний захист. І що не менш важливо, що ти після трьох років проживання в Швеції, маєш можливість бути обраним і приймати участь у виборах в місцеві органи правління, тобто обласні органи правління і міські органи правління.

Але, щоб бути обраним в парламент або приймати участь в парламенті, потрібно стати громадянином Швеції. Ним можна стати тільки після 5-ти років проживання в Швеції.

Віталій Пономарьов

Нарешті українець отримує шведське громадянство. Як до нього відтепер ставиться держава: як до представника національної меншини чи як до шведа українського походження?

Марія Гассан

З боку держави до нього ставлення як до громадянина Швеції, а якщо брати в індивідуальному плані, то вже залежить від самої людини, яке в неї відношення до тієї держави, де вона проживає: чи вона дійсно стає громадянином Швеції, чи це тільки стоїть в паспорті.

Віталій Пономарьов

Що ж до реалізації культурних прав українців Швеції, то тут державна політика спрямована на підтримку насамперед національних громад.

Марія Гассан

Надається, наприклад, можливість дітям викладання рідної мови, якнайменше було п’ятеро дітей, щоб можна було організувати викладання української, наприклад, мови в тій чи іншій школі.

А от громади мають можливість при підтримці місцевих органів влади зберігати свою культурну ідентичність.

Віталій Пономарьов

Ще однією особливістю шведського суспільства є потужний жіночий рух, який опікується також і збереженням культурної ідентичності українців.

Марія Гассан

На сьогодні, наприклад, в Стокгольмі працює добре жіноча організація “Українки в Скандинавії”. Якраз вони гарно зуміли організувати культурний захід для дітей, підтримують зв’язки з громадою, намагаються якимсь чином зберегти свою культурну самобутність.

Віталій Пономарьов

Це була українка зі Старокостянтинова на Хмельниччині Марія Гассан, яка нині є депутатом парламенту Швеції.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG