Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...
“На початку часів земля була безплідною, а в чоловіків не росла борода. Лише пізніше почали з’являтися дерева. На початку часів піна було чорного кольору. На початку часів не було ні їжі, ні ліків. На початку часів люди були з хвостами”.
Так вважали індіанці Південної Америки.
Натомість сучасна наука з її критичною масою інтерпретацій дедалі більше нагадує не світогляд, а ідеологію, яка у свою чергу підсвідомо прагне посісти місце релігії.
На жаль, людина пізнає світ крізь призму власних уявлень і, лише змінюючи уявлення, здатна побачити щось нове.
Антуан де Сент-Екзюпері писав: “Земля так допомагає нам зрозуміти самих себе, як не допоможуть жодні книги. Бо земля чинить опір. Людина пізнає себе у боротьбі з перепонами. Однак для цієї боротьби йому потрібне знаряддя. Потрібен рубанок або плуг. Селянин, обробляючи своє поле, мало-помалу вириває у природи розгадку інших її таємниць та пізнає загальну істину. Так само й літак – знаряддя, яким прокладають повітряні шляхи, - долучає людину до вічних питань”.
Гостю сьогоднішньої “Альтернативи”, археологу Віктору Ткаченку доля подарувала своє знаряддя для подолання опору.
На відміну від селянина, який прокладає шляхи на землі, на відміну від льотчика, що прокладає шлях у небі, він шукає шляхів у часі і у такий спосіб долучається до загальної істини.
Розмовляє з ним автор програми Андрій Охрімович. Про звук дбає Михайло Петренко. Текст – Віктор Недоступ.
Що є людина палеоліту для початку?
Віктор Ткачук
В іронічному плані досить часто приходить на думку поєднати ту людину далеких епох ще з часу появи – три мільйони років.
Дехто їх вважає недолюдами, тобто напівмавпами, але зараз уявлення кардинально змінилося, бо людина просто проходила певні етапи свого розвитку, і зараз ми розвиваємося, бо людина не стоїть на місці.
Тому я в іронічному плані досить часто звертаюся до тієї доби і кажу, що тій людині можна позаздрити, бо зараз таке коїться в світі, здається, що люди деградують.
Та людина була в своїй екологічній ніші, вона не порушувала баланс природній, хоч як би там їй було не комфортно, але вона все одно була в рамках тих, відміряних Всевишнім, тобто на рівні інших представників тваринного світу вона особливо не виділялася.
Єдине, що її виділяло, - це розум незвичний і плюс трудова діяльність.
Андрій Охрімович
Деякі речі, які сталися у людській історії, відгонять забобоном. Офіційна наука уникає популяризації фактів, які не вкладаються в попередню усталену парадигму. Швидше за все незвичне оголошують випадковим збігом обставин.
Радянські археологи в минулому столітті знайшли поховання Тамерлана. На гробниці було викарбуване попередження: “Той, хто відкриє саркофаг, розбудить нещастя”.
Ясна річ, науковців це не злякало. І тим не менше, саме в цей день Німеччина напала на СРСР.
Віктор Ткачук
Що таке трудова діяльність? А хіба птахи не трудяться? Вони те ж добувають собі хліб насущний. Ті ж самі комахи теж трудяться. Не так давно почали досліджувати тих же комах: вони живуть колоніями, вони мають певний порядок, організацію. Ті ж самі бджоли, ті ж самі оси – вони живуть сім’ями.
Андрій Охрімович
Енгельсівська праця створила людину. Мабуть, що бджоли трудяться набагато більше від людини, але людини з них не виходить.
Віктор Ткачук
Цей Марксовий постулат, попросту кажучи, невірний, бо дійсно ми всі створені Всевишнім для того, щоб існувати і займатися якоюсь діяльністю, бо без діяльності взагалі істота не може прожити, не може себе протримати.
Робити із людини пупа Землі, мені здається, що це невірно з точки зору надістотності над іншим світом, який теж створив Бог. Цілком серйозно.
Я вважаю, що Бог створив усіх рівними, і тих же комах, бо це ж живий організм, а він нерозривний, як сама планета.
Планета теж собою уявляє живий організм. Ми до недавнього не знали про це.
Андрій Охрімович
Великий німецький філософ Еммануїл Кант зауважив: “Є всього дві речі, варті справжнього здивування та захоплення: зоряне небо над нами та моральний закон всередині нас”.
Стародавні вважали, що те і друге нерозривно пов’язане між собою. Космос обумовлює минуле, теперішнє та майбутнє людства і кожної окремо взятої людини. На філософській мові це одвічне уявлення про світ оформилось у вигляді фундаментальної проблеми взаємодії Макрокосму (Всесвіту) та Мікрокосму (Людини).
Крім того, багато мислителів вважали, що основною складовою даної нерозривної єдності є Людина. Саме в ній природа сконцентрувала в максимально стислому вигляді найважливіші свої потенції.
Тут Ви кажете, що планета Земля – це як живий організм. Чи не можемо ми в цьому контексті розглядати і Всесвіт, як живий організм?
Віктор Ткачук
Звичайно, я тільки так і розглядаю. Це не моє відкриття, а це казали астрофізики, які, до речі, були глибоко віруючими людьми. Це мало в якій літературі зустрічалося, хіба що в фантастичній, бо дехто із наших астрофізиків писав навіть фантастичні романи, вплітаючи ці свої думки, я сказав би, крамольні на перший погляд, бо ми жили ж до недавнього часу зашорені марксо-енгельсо-ленінськими постулатами.
Андрій Охрімович
Ви почали говорити про гординю людини, яка себе вивищує. А от в Святому Письмі написано, що людина створена по образу і подобію Божому. Як Ви розумієте цей постулат?
Віктор Ткачук
До речі, відповідь на це питання ще в 15-му столітті сказав Фрідріх Ніцше: “Потрібно вигнати з себе раба і стати людиною”.
Андрій Охрімович
Діяльність людини, її взаємодія з природою – це один із прикладів дисбалансу, порушення балансу, ворожнеча з екосистемою. Звідки ростуть ноги у цього зла? В цьому контексті чи існує ота вселенська війна темного і світлого?
Віктор Ткачук
Звичайно, вона закладена природою, інша справа, що воно закладено самим Богом. Ніколи не переможе зло чи добро, завжди буде ця боротьба темного і світлого.
Андрій Охрімович
Знаменита поема древньокитайського поета і мислителя Цюй Юаня називається “Питання до неба”. Ось декілька з них.
“Як виник Всесвіт? Як його влаштовано? Як його пізнати? Чому він саме такий, а не інакший? Що було на початку, і що буде в кінці? Як розподіляється матерія в космічному просторі? Чи діють у віддалених галактиках ті ж закони, що і в нашій? Звідки береться колосальна енергія, яка живить усе живе і неживе? Яка роль та місія Людини, цієї майже непомітної пісчинки в неозорих просторах світотвору? Що забезпечує єдність Макро- та Мікрокосму? Чи було відомо нашим далеким предкам щось таке, чого ми не знаємо нині? Питання, питання... Чим більше ми дізнаємось, тим більше нових запитань...”
(Валерій Дьомін “Таємниці Всесвіту”.)
Віктор Ткачук
Звичайно ж, Земля не вічна – вона колись перестане існувати, але розум вічний, він буде існувати в іншій ділянці Всесвіту, і він існує, ми не одинокі у Всесвіті, і тільки нерозумна людина може сказати, що ми одні. Хтозна, а чи не спостерігають за нами десь зверху більш розвинені істоти, спільноти чи цілі суспільства?
Андрій Охрімович
В археології, в самій спільноті археологів існують свої пригоди, історії якісь цікаві несподівані випадки. До таких ставлять таку теорію, що, наприклад, існує прокляття Тутатхамона. Наскільки реальними можуть бути такі історії, якщо взяти, зокрема, прокляття Тутатхамона?
Віктор Ткачук
Я написав фантастичну повість, але вона ґрунтується на документальних фактах. Я її присвятив нашим українським загиблим археологам, але я там згадав і групу Картера, яка досліджувала гробниці єгипетських фараонів.
Я не певен, що не існує. У світі ще немало загадкового. Звичайно, я розглядаю глумління над померлими, наприклад, тими самими царськими скіфами, яких поховали, а потім ми, як спеціалісти, розкопали, розібрали по кісточках, склали в музеях і не залишили там, фактично ми поглумилися, ми вважаємося грабіжниками узаконеними.
Зараз модно боротися із чорною археологією, а як нас поціновувати? В.І.Бідзіля розкопав Гайманову могилу. В зрілому віці пішов з життя, при чому страшною смертю – рак мозку. І таких прикладів можна наводити кілька. Я вважаю, що це, мабуть, невипадково. То й вони поплатилися своїм життям.
До речі, К.Сушко написав недавно книжку про археологічне життя і вказав, що якщо ти вже досліджуєш пам’ятку, якщо ти вже розкопав, то ти повинен залишити там на місці (золоті речі можна забрати до музеїв, щоб люди бачили), але останки, вивчивши на місці, залишати і написати той курган, і нехай вона для нащадків залишається як могила.
Андрій Охрімович
Можливо, потрібен ритуал.
Віктор Ткачук
Вже є перші приклади: от Юра Болтрик, сучасний скіфолог, якраз все це зараз робить.
Андрій Охрімович
Космізм обумовлений самою природою людини, як планетарної, солярної та космічної істоти. Відчуття нерозривності з безконечною та невичерпною природою було притаманне людям завжди.
Великий українець Вернадський називав цю людську якість Вселенськістю, яка має не тільки раціональні властивості. Крім свідомості та всеохоплення розумом довколишнього світу, вона передбачає й інші начала: емоційне, естетичне, вольове, ціленаправлене. А в суто практичному плані вона має ще й суто технічний аспект, дієве освоєння космосу людиною.
Ось чому космізм ніколи не виступає наукою в чистому вигляді. Він неодмінно ще й трошки - психологія, частково – поезія, трохи мистецтво та трішечки – релігія.
Ви, очевидно помітили, що в радянського режиму була така тяга і тенденція до кладовищ і до певного роду такої некрофілії. Багато будинків, в тому числі і телецентр, здається, дачі теперішніх правителів десь у Дніпропетровську, вони мають величезну схильність будувати це на кістках. Чи не бачите Ви тут якогось такого елементу сатанізму? Що може чекати цих людей в перспективі?
Віктор Ткачук
Ми не контролюємо в собі Бога, ми не тримаємо кожен в собі Бога.
Андрій Охрімович
В людського загалу існує страх очікування апокаліпсису. Чи не здається Вам, що ми чи прожили, чи проживаємо саме цю добу, добу апокаліпсису?
Віктор Ткачук
Апокаліпсис не можна розглядати як якусь одноактну подію. Ми пережили от саме найстрашніший вік.
На щастя, людство все-таки трошки тверезіє. Людину Бог створив не для того, щоб вона сама себе знищила, а для того, щоб вона зрозуміла, де вона живе, що її оточує і для того їй був даний унікальний мозок, розум.
На жаль, поки що тільки 15% його працює, а оті 85% чомусь не працюють.
Ми вже все-таки второпали, що в нас є душа, але де вона знаходиться, що воно таке – ми не знаємо. Великий Леонардо да Вінчі вказував на душу: “В потилиці є така пісчинка, яка фактично є мікрочіпом після смерті людини – там ця інформація акумульована”.
Фізики, до речі, кажуть, що ми полегшаємо на декілька десятків грам після смерті. І це серйозний факт.
Андрій Охрімович
“Істоти народжуються та помирають. З десяти троє йдуть до життя, троє – до смерті. З кожних десяти є ще три людини, які помирають од своїх діянь. Це відбувається тому, що у них надто сильне прагнення до життя.
Я чув, що той, хто вміє оволодівати життям, йдучи по землі, не боїться носорога і тигра, вступаючи в битву, не боїться озброєних солдат. Носорогу нікуди стромити в нього свій ріг, тигру нікуди запустити свої пазурі, а солдатам нікуди вдарити його мечем. В чому справа? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.
(Лао Цзи, трактат “Дао де Цзин”.)
На цьому все. Над нинішньою “Альтернативою” працювали: кандидат історичних наук, археолог Віктор Ткаченко, тестмейкер Віктор Недоступ та звукооператор Михайло Петренко. Автор програми Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Говорить радіо “Свобода”.
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...
“На початку часів земля була безплідною, а в чоловіків не росла борода. Лише пізніше почали з’являтися дерева. На початку часів піна було чорного кольору. На початку часів не було ні їжі, ні ліків. На початку часів люди були з хвостами”.
Так вважали індіанці Південної Америки.
Натомість сучасна наука з її критичною масою інтерпретацій дедалі більше нагадує не світогляд, а ідеологію, яка у свою чергу підсвідомо прагне посісти місце релігії.
На жаль, людина пізнає світ крізь призму власних уявлень і, лише змінюючи уявлення, здатна побачити щось нове.
Антуан де Сент-Екзюпері писав: “Земля так допомагає нам зрозуміти самих себе, як не допоможуть жодні книги. Бо земля чинить опір. Людина пізнає себе у боротьбі з перепонами. Однак для цієї боротьби йому потрібне знаряддя. Потрібен рубанок або плуг. Селянин, обробляючи своє поле, мало-помалу вириває у природи розгадку інших її таємниць та пізнає загальну істину. Так само й літак – знаряддя, яким прокладають повітряні шляхи, - долучає людину до вічних питань”.
Гостю сьогоднішньої “Альтернативи”, археологу Віктору Ткаченку доля подарувала своє знаряддя для подолання опору.
На відміну від селянина, який прокладає шляхи на землі, на відміну від льотчика, що прокладає шлях у небі, він шукає шляхів у часі і у такий спосіб долучається до загальної істини.
Розмовляє з ним автор програми Андрій Охрімович. Про звук дбає Михайло Петренко. Текст – Віктор Недоступ.
Що є людина палеоліту для початку?
Віктор Ткачук
В іронічному плані досить часто приходить на думку поєднати ту людину далеких епох ще з часу появи – три мільйони років.
Дехто їх вважає недолюдами, тобто напівмавпами, але зараз уявлення кардинально змінилося, бо людина просто проходила певні етапи свого розвитку, і зараз ми розвиваємося, бо людина не стоїть на місці.
Тому я в іронічному плані досить часто звертаюся до тієї доби і кажу, що тій людині можна позаздрити, бо зараз таке коїться в світі, здається, що люди деградують.
Та людина була в своїй екологічній ніші, вона не порушувала баланс природній, хоч як би там їй було не комфортно, але вона все одно була в рамках тих, відміряних Всевишнім, тобто на рівні інших представників тваринного світу вона особливо не виділялася.
Єдине, що її виділяло, - це розум незвичний і плюс трудова діяльність.
Андрій Охрімович
Деякі речі, які сталися у людській історії, відгонять забобоном. Офіційна наука уникає популяризації фактів, які не вкладаються в попередню усталену парадигму. Швидше за все незвичне оголошують випадковим збігом обставин.
Радянські археологи в минулому столітті знайшли поховання Тамерлана. На гробниці було викарбуване попередження: “Той, хто відкриє саркофаг, розбудить нещастя”.
Ясна річ, науковців це не злякало. І тим не менше, саме в цей день Німеччина напала на СРСР.
Віктор Ткачук
Що таке трудова діяльність? А хіба птахи не трудяться? Вони те ж добувають собі хліб насущний. Ті ж самі комахи теж трудяться. Не так давно почали досліджувати тих же комах: вони живуть колоніями, вони мають певний порядок, організацію. Ті ж самі бджоли, ті ж самі оси – вони живуть сім’ями.
Андрій Охрімович
Енгельсівська праця створила людину. Мабуть, що бджоли трудяться набагато більше від людини, але людини з них не виходить.
Віктор Ткачук
Цей Марксовий постулат, попросту кажучи, невірний, бо дійсно ми всі створені Всевишнім для того, щоб існувати і займатися якоюсь діяльністю, бо без діяльності взагалі істота не може прожити, не може себе протримати.
Робити із людини пупа Землі, мені здається, що це невірно з точки зору надістотності над іншим світом, який теж створив Бог. Цілком серйозно.
Я вважаю, що Бог створив усіх рівними, і тих же комах, бо це ж живий організм, а він нерозривний, як сама планета.
Планета теж собою уявляє живий організм. Ми до недавнього не знали про це.
Андрій Охрімович
Великий німецький філософ Еммануїл Кант зауважив: “Є всього дві речі, варті справжнього здивування та захоплення: зоряне небо над нами та моральний закон всередині нас”.
Стародавні вважали, що те і друге нерозривно пов’язане між собою. Космос обумовлює минуле, теперішнє та майбутнє людства і кожної окремо взятої людини. На філософській мові це одвічне уявлення про світ оформилось у вигляді фундаментальної проблеми взаємодії Макрокосму (Всесвіту) та Мікрокосму (Людини).
Крім того, багато мислителів вважали, що основною складовою даної нерозривної єдності є Людина. Саме в ній природа сконцентрувала в максимально стислому вигляді найважливіші свої потенції.
Тут Ви кажете, що планета Земля – це як живий організм. Чи не можемо ми в цьому контексті розглядати і Всесвіт, як живий організм?
Віктор Ткачук
Звичайно, я тільки так і розглядаю. Це не моє відкриття, а це казали астрофізики, які, до речі, були глибоко віруючими людьми. Це мало в якій літературі зустрічалося, хіба що в фантастичній, бо дехто із наших астрофізиків писав навіть фантастичні романи, вплітаючи ці свої думки, я сказав би, крамольні на перший погляд, бо ми жили ж до недавнього часу зашорені марксо-енгельсо-ленінськими постулатами.
Андрій Охрімович
Ви почали говорити про гординю людини, яка себе вивищує. А от в Святому Письмі написано, що людина створена по образу і подобію Божому. Як Ви розумієте цей постулат?
Віктор Ткачук
До речі, відповідь на це питання ще в 15-му столітті сказав Фрідріх Ніцше: “Потрібно вигнати з себе раба і стати людиною”.
Андрій Охрімович
Діяльність людини, її взаємодія з природою – це один із прикладів дисбалансу, порушення балансу, ворожнеча з екосистемою. Звідки ростуть ноги у цього зла? В цьому контексті чи існує ота вселенська війна темного і світлого?
Віктор Ткачук
Звичайно, вона закладена природою, інша справа, що воно закладено самим Богом. Ніколи не переможе зло чи добро, завжди буде ця боротьба темного і світлого.
Андрій Охрімович
Знаменита поема древньокитайського поета і мислителя Цюй Юаня називається “Питання до неба”. Ось декілька з них.
“Як виник Всесвіт? Як його влаштовано? Як його пізнати? Чому він саме такий, а не інакший? Що було на початку, і що буде в кінці? Як розподіляється матерія в космічному просторі? Чи діють у віддалених галактиках ті ж закони, що і в нашій? Звідки береться колосальна енергія, яка живить усе живе і неживе? Яка роль та місія Людини, цієї майже непомітної пісчинки в неозорих просторах світотвору? Що забезпечує єдність Макро- та Мікрокосму? Чи було відомо нашим далеким предкам щось таке, чого ми не знаємо нині? Питання, питання... Чим більше ми дізнаємось, тим більше нових запитань...”
(Валерій Дьомін “Таємниці Всесвіту”.)
Віктор Ткачук
Звичайно ж, Земля не вічна – вона колись перестане існувати, але розум вічний, він буде існувати в іншій ділянці Всесвіту, і він існує, ми не одинокі у Всесвіті, і тільки нерозумна людина може сказати, що ми одні. Хтозна, а чи не спостерігають за нами десь зверху більш розвинені істоти, спільноти чи цілі суспільства?
Андрій Охрімович
В археології, в самій спільноті археологів існують свої пригоди, історії якісь цікаві несподівані випадки. До таких ставлять таку теорію, що, наприклад, існує прокляття Тутатхамона. Наскільки реальними можуть бути такі історії, якщо взяти, зокрема, прокляття Тутатхамона?
Віктор Ткачук
Я написав фантастичну повість, але вона ґрунтується на документальних фактах. Я її присвятив нашим українським загиблим археологам, але я там згадав і групу Картера, яка досліджувала гробниці єгипетських фараонів.
Я не певен, що не існує. У світі ще немало загадкового. Звичайно, я розглядаю глумління над померлими, наприклад, тими самими царськими скіфами, яких поховали, а потім ми, як спеціалісти, розкопали, розібрали по кісточках, склали в музеях і не залишили там, фактично ми поглумилися, ми вважаємося грабіжниками узаконеними.
Зараз модно боротися із чорною археологією, а як нас поціновувати? В.І.Бідзіля розкопав Гайманову могилу. В зрілому віці пішов з життя, при чому страшною смертю – рак мозку. І таких прикладів можна наводити кілька. Я вважаю, що це, мабуть, невипадково. То й вони поплатилися своїм життям.
До речі, К.Сушко написав недавно книжку про археологічне життя і вказав, що якщо ти вже досліджуєш пам’ятку, якщо ти вже розкопав, то ти повинен залишити там на місці (золоті речі можна забрати до музеїв, щоб люди бачили), але останки, вивчивши на місці, залишати і написати той курган, і нехай вона для нащадків залишається як могила.
Андрій Охрімович
Можливо, потрібен ритуал.
Віктор Ткачук
Вже є перші приклади: от Юра Болтрик, сучасний скіфолог, якраз все це зараз робить.
Андрій Охрімович
Космізм обумовлений самою природою людини, як планетарної, солярної та космічної істоти. Відчуття нерозривності з безконечною та невичерпною природою було притаманне людям завжди.
Великий українець Вернадський називав цю людську якість Вселенськістю, яка має не тільки раціональні властивості. Крім свідомості та всеохоплення розумом довколишнього світу, вона передбачає й інші начала: емоційне, естетичне, вольове, ціленаправлене. А в суто практичному плані вона має ще й суто технічний аспект, дієве освоєння космосу людиною.
Ось чому космізм ніколи не виступає наукою в чистому вигляді. Він неодмінно ще й трошки - психологія, частково – поезія, трохи мистецтво та трішечки – релігія.
Ви, очевидно помітили, що в радянського режиму була така тяга і тенденція до кладовищ і до певного роду такої некрофілії. Багато будинків, в тому числі і телецентр, здається, дачі теперішніх правителів десь у Дніпропетровську, вони мають величезну схильність будувати це на кістках. Чи не бачите Ви тут якогось такого елементу сатанізму? Що може чекати цих людей в перспективі?
Віктор Ткачук
Ми не контролюємо в собі Бога, ми не тримаємо кожен в собі Бога.
Андрій Охрімович
В людського загалу існує страх очікування апокаліпсису. Чи не здається Вам, що ми чи прожили, чи проживаємо саме цю добу, добу апокаліпсису?
Віктор Ткачук
Апокаліпсис не можна розглядати як якусь одноактну подію. Ми пережили от саме найстрашніший вік.
На щастя, людство все-таки трошки тверезіє. Людину Бог створив не для того, щоб вона сама себе знищила, а для того, щоб вона зрозуміла, де вона живе, що її оточує і для того їй був даний унікальний мозок, розум.
На жаль, поки що тільки 15% його працює, а оті 85% чомусь не працюють.
Ми вже все-таки второпали, що в нас є душа, але де вона знаходиться, що воно таке – ми не знаємо. Великий Леонардо да Вінчі вказував на душу: “В потилиці є така пісчинка, яка фактично є мікрочіпом після смерті людини – там ця інформація акумульована”.
Фізики, до речі, кажуть, що ми полегшаємо на декілька десятків грам після смерті. І це серйозний факт.
Андрій Охрімович
“Істоти народжуються та помирають. З десяти троє йдуть до життя, троє – до смерті. З кожних десяти є ще три людини, які помирають од своїх діянь. Це відбувається тому, що у них надто сильне прагнення до життя.
Я чув, що той, хто вміє оволодівати життям, йдучи по землі, не боїться носорога і тигра, вступаючи в битву, не боїться озброєних солдат. Носорогу нікуди стромити в нього свій ріг, тигру нікуди запустити свої пазурі, а солдатам нікуди вдарити його мечем. В чому справа? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.
(Лао Цзи, трактат “Дао де Цзин”.)
На цьому все. Над нинішньою “Альтернативою” працювали: кандидат історичних наук, археолог Віктор Ткаченко, тестмейкер Віктор Недоступ та звукооператор Михайло Петренко. Автор програми Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Говорить радіо “Свобода”.
