Варшава, 13 вересня 2004 – У польській “Ґазеті виборчій”,у числі за вихідні надруковано відкритого листа лідерів найвідоміших громадських організацій Польщі до керівництва країни з вимогою підтримати активнішу участь представників Польщі в процесі спостереження за прозорістю та демократичністю осінніх виборів Президента України. У листі, під котрим поставили свої підписи авторитетні постаті, знані і в Польщі, і за її кордонами, мовиться, зокрема, про те, що Польща повинна ділом, а не лише на словах засвідчити свою підтримку європейських прагнень східного сусіда.
Під відкритим листом до керівництва Польщі поставили підписи керівники 27 відомих громадських організацій та фондів, діяльність котрих зорієнтована, в основному, на допомогу східним сусідам Польщі. Серед них такі відомі постаті, як перший некомуністичний прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький, колишні міністри закордонних справ Владислав Бартошевський та Броніслав Ґеремек, головний редактор “Ґазети виборчої” Адам Михник, голова Польсько-українського форуму Генрик Вуєц та інші.
Не таємниця, що більшість із цих людей становлять у Польщі найприязніше для України і українців середовище, сказав “Свободі” Генрик Вуєц:
“Добре, що ви згадали про це середовище, бо, на мою думку, це середовище приятелів України, і воно не мале. До того ж ,це середовище, котре формує громадську думку. Бо погляди, які виголошують у ньому, часто приймають польський уряд, Сейм тощо. Для цього середовища велика радість, що Україна є незалежною державою. Я – людина “Солідарності”, і, на мою думку, і “Солідарність”, і події 1989 року мали вплив на те, що сталося в Україні. Так що можемо сказати, що є й наша частка в цій незалежності. Ми значною мірою спричинилися до повалення Радянського Союзу і до того, що Україна зараз є незалежною державою”.
Автори відкритого листа до керівництва польської держави наголошують: “Доробок польсько-українських стосунків, вага, якої в Польщі надають майбутньому України, однозначно вказують на те, що саме поляки повинні виразно зазначити свою участь у міжнародному спостереженні за виборами”.
Написати такого листа громадські діячі вирішили під впливом тих фактів, що польське міністерство закордонних справ збирається вислати лише трьох своїх співробітників як спостерігачів за українськими виборами. Не вирішена ще також доля 60 польських спостерігачів у рамках ОБСЄ, виїзд котрих в Україну повинна профінансувати польська держава.
Однак навіть це число видається авторам листа недостатнім.
“Чи ж насправді Річпосполита не може собі дозволити, – читаємо в листі, – знайти один мільйон злотих, щоб відправити групу в 200-300 спостерігачів і в цей найпрактичніший та найвідчутніший спосіб висловити нашу небайдужість до майбутнього України?”
Під відкритим листом до керівництва Польщі поставили підписи керівники 27 відомих громадських організацій та фондів, діяльність котрих зорієнтована, в основному, на допомогу східним сусідам Польщі. Серед них такі відомі постаті, як перший некомуністичний прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький, колишні міністри закордонних справ Владислав Бартошевський та Броніслав Ґеремек, головний редактор “Ґазети виборчої” Адам Михник, голова Польсько-українського форуму Генрик Вуєц та інші.
Не таємниця, що більшість із цих людей становлять у Польщі найприязніше для України і українців середовище, сказав “Свободі” Генрик Вуєц:
“Добре, що ви згадали про це середовище, бо, на мою думку, це середовище приятелів України, і воно не мале. До того ж ,це середовище, котре формує громадську думку. Бо погляди, які виголошують у ньому, часто приймають польський уряд, Сейм тощо. Для цього середовища велика радість, що Україна є незалежною державою. Я – людина “Солідарності”, і, на мою думку, і “Солідарність”, і події 1989 року мали вплив на те, що сталося в Україні. Так що можемо сказати, що є й наша частка в цій незалежності. Ми значною мірою спричинилися до повалення Радянського Союзу і до того, що Україна зараз є незалежною державою”.
Автори відкритого листа до керівництва польської держави наголошують: “Доробок польсько-українських стосунків, вага, якої в Польщі надають майбутньому України, однозначно вказують на те, що саме поляки повинні виразно зазначити свою участь у міжнародному спостереженні за виборами”.
Написати такого листа громадські діячі вирішили під впливом тих фактів, що польське міністерство закордонних справ збирається вислати лише трьох своїх співробітників як спостерігачів за українськими виборами. Не вирішена ще також доля 60 польських спостерігачів у рамках ОБСЄ, виїзд котрих в Україну повинна профінансувати польська держава.
Однак навіть це число видається авторам листа недостатнім.
“Чи ж насправді Річпосполита не може собі дозволити, – читаємо в листі, – знайти один мільйон злотих, щоб відправити групу в 200-300 спостерігачів і в цей найпрактичніший та найвідчутніший спосіб висловити нашу небайдужість до майбутнього України?”
