Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 21:59

"Права людини: українська реальність": Кримінальну справу по Скнилівській трагедії передали у Верховний Суд; Рубрика “Голоси скривджених”: у Донецьку „Громадський контроль” допоміг незаконно звільненому з роботи; Забудовна лихоманка у Печерському районі Києва триває.


Надія Шерстюк

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

Сьогодні у випуску:

- Кримінальну справу по Скнилівській трагедії передали у Верховний Суд;

- Рубрика “Голоси скривджених”: у Донецьку „Громадський контроль” допоміг незаконно звільненому з роботи;

- Забудовна лихоманка у Печерському районі Києва триває.

Генеральна прокуратура передала кримінальну справу щодо обвинувачених у причетності до авіакатастрофи у Львові на Скнилівському летовищі 27-го липня 2002-го року на розгляд у Верховний Суд України. Саме ця інстанція має визначити, у якому суді відбуватиметься слухання справи.

Адвокат помічника керівника польотів Юрія Яцюка Віталій Домашовець 13-го вересня звернувся до голови Верховного Суду України з клопотанням, щоби кримінальну справу за підсудністю скерували до Апеляційного суду Львівської області, тобто до цивільного, а не до військового суду.

Моя колега Галина Терещук продовжує тему.

Галина Терещук

Як повідомив радіо “Свобода” захисник помічника керівника польотів, обвинуваченого Юрія Яцюка Віталій Домашовець, судові засідання відбуватимуться або ж у Львові, або ж у Києві чи у Вінниці, де розташований штаб об’єднаних Повітряних Сил України.

Якщо Верховний Суд України вирішить судові засідання проводити не у Львові, то Віталій Домашовець оскаржуватиме це рішення. Адже за його словами, справу має розглядати суд того міста, де скоєний злочин.

Віталій Домашовець

Місцем вчинення злочину є Львів. Ми думаємо, що це є злочин, раз відкрита кримінальна справа. За місцем вчинення злочину - тільки у Львові.

Може також бути, якщо обвинувачені з різних місць, то вибрати одне з цим місць, але оскільки обвинувачені – це є збірна України з різних місць, тобто тут буде недоцільним обирати якесь одне місце.

Крім цього, може бути за місцем того органу, який проводив розслідування, а розслідування проводила Генеральна прокуратура України.

Галина Терещук

Кримінальна справа щодо авіакатастрофи займає 151 том. За висновками Генпрокуратури, пілот не справився з завданням, а команди віддавались неправильні.

Однак, як стверджує адвокат помічника керівника польотів Віталій Домашовець, зі справи зникло чимало доказових матеріалів, а саме, пропала аудіокасета із записом переговорів між пілотами і керівниками польоту СУ-27.

Слідчі прокуратури не подали на експертизу голоси обвинувачених аби визначити, кому саме належить голос на плівці, адже там є й голос бортового комп’ютера, фрази якого приписали помічнику керівника польотів Юрію Яцюку.

У справі фігурує лише роздрукований варіант переговорів.

Зникли і матеріали, які стосуються технічної справності військового літака. Зокрема, немає матеріалів про те, як працювали обидва двигуни, а не лише один.

“Усі ці факти не візьмуть до уваги, якщо суд проводитимуть не у Львові,” - зазначив адвокат Віталій Домашовець у телефонній розмові з кореспондентом радіо “Свобода”. На його думку, кримінальну справу має розглядати Апеляційний суд Львівської області.

Зауважу, що у кримінальній справі проходять 10 обвинувачених, які відтепер мають статус підсудних, усі вони перебувають на підписці про невиїзд.

Внаслідок Скнилівської трагедії загинули 77 осіб, серед них 28 дітей. Більшість потерпілих і рідних загиблих схиляються до думки щоби судові засідання відбувались у Львові, адже більшість з них саме тут проживають.

Хоча люди, які втратили своїх рідних, не вірять у справедливість українського суду. Так місцеві суди Львова відмовили у розгляді позовів десятьом родинам жертв трагедії проти Міністерства Оборони України. Люди вимагають від Міноборони компенсацію за втрати.

Надія Шерстюк

Вже майже три роки в Донецьку діє громадська приймальня, відкрита при Донецькій обласній організації Всеукраїнської громадської організації „Громадській контроль”.

Головна мета діяльності приймальні надавати безкоштовні юридичні консультації незаможним людям.

У тих випадках, коли порушення прав людини, що звернулася по допомогу, є явним, то юристи приймальні не тільки допомагають скласти процесуальні документи, але й виступають представниками в суді.

Про одну з таких справ розповідає Володимир Бойко.

Володимир Бойко

Юрій Мишанов донедавна очолював управління екології та раціонального природокористування Донецької міської ради. Працював на цій посаді багато років й навіть не міг припустити, що одного дня „батьки міста” захочуть його позбутися.

Як стверджує сам Мишанов, йому було запропоновано звільнитися за власним бажанням, оскільки на його посаду міська влада хотіла призначити іншу людину. Мишанов відмовився, і тоді проти нього було порушено кримінальну справу.

Мишанов звернувся по правову допомогу до обласної організації „Громадській контроль” і невдовзі домігся повної реабілітації.

Юрій Мишанов

Проти мене була розпочата кримінальна справа, яка за підтримки “Громадського контролю” розвалилася. Але мене, після закриття цієї справи, звільнили незаконно “за втрату довіри”.

Ми написали звернення до суду. Суд визнав нашу правоту. Мене було поновлено на роботі. Міська рада подала апеляційну скаргу. Апеляційний суд теж визнав нашу правоту.

Мене було поновлено на роботі та виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу.

Володимир Бойко

Щомісяця консультанти громадської приймальні, яка діє в Донецьку, надають безплатну правову допомогу понад сотні громадян, які не мають можливості захистити свої права самостійно або скористатися послугами платних адвокатів.

Попри такий досвід правозахисної діяльності, справа Мишанова була для „Громадського контролю” безпрецедентною, оскільки вперше по допомогу звернувся державний службовець такого рівня.

Про те, як юристам громадської приймальні вдалося виграти цю справу, розповідає керівник громадської приймальні Донецької обласної організації „Громадський контроль” Ганна Джалтир.

Ганна Джалтир

Ця справа була закрита за реабілітуючими обставинами, і, буквально, на другий день його було звільнено з посади у зв’язку з втратою довіри. Було підготовлено позов до суду. Наказ про його звільнення був скасований, він був поновлений на роботі. Законність цього рішення підтвердив Апеляційний суд, який своєю ухвалою залишив рішення місцевого суду в силі.

Володимир Бойко

Безкоштовні юридичні консультації, які надає в Донецьку місцева організація „Громадського контролю”, набувають все більшої популярності серед населення.

А після того, як юристам громадської приймальні вдалося через суд поновити на роботі Юрія Мишанова, у багатьох скривджених з’явилася віра в те, що права та свободи все ж таки можна відстоювати в судовому порядку.

Надія Шерстюк

“Шабашом правоохоронних лицедіїв” називає харків’янин Костянтин Чернецький розгляд своєї справи, яка триває майже вісім років.

За цей час пан Чернецький намагається довести свою невинність і вимагає поновити розгляд справи. А судові інстанції виносять рішення, що суперечать не лише одне одному, але й Кримінально-процесуальному кодексу України.

З подробицями харківська кореспондентка Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Костянтин Чернецький наприкінці 80-х років організував фізкультурно-оздоровчий комплекс кооператив “Гармонія”, орендувавши для цього приміщення Харківського академічного театру опери та балету ім. Лисенка.

За умовами оренди з 10-ї до 18-ї години всі права на сауну мали співробітники “Хатобу”, а з 18-ї до 23-ї, власне, кооператив “Гармонія”.

25-го грудня 1996-го року в ті години, в які сауна належала працівникам “Хатобу”, стався нещасний випадок, через пошкодження дверей із сауни не змогли вийти дві жінки: одна загинула, інша отримала тілесні ушкодження.

В цей час в театрі знаходилися його співробітники: черговий Костенко та банщик Скорик. Проте вони не були притягнені до відповідальності, як і сам директор “Хатобу” Георгій Селіхов. У звинувачувальному вироці фігурує лише Чернецький, який, начебто, вчасно не відремонтував двері сауни, хоча, за договором оренди, ремонт мав здійснювати орендодавець, тобто “Хатоб”.

Чернецького було засуджено на три роки позбавлення волі. Більше року він перебував у СІЗО, а 20-го серпня 1998-го його було звільнено за амністією. З того часу і до сьогоднішнього дня Чернецький намагається довести, що його було звинувачено і позбавлено волі незаконно.

18-го грудня 2001-го року Червонозаводський суд міста Харкова, розглянувши чергову скаргу Чернецького, визнав винним прокурора Харківської області у бездіяльності по справі Чернецького і зобов’язав прокурора Харківської області винести постанову про поновлення кримінальної справи.

Костянтин Чернецький

З’являється постанова старшого помічника прокурора Дзержинського району міста Харкова “Переходи”, якою в поновленні кримінальної справи відмовляють.

Ця постанова була винесена на підставі заяви адвоката Мозняка, який на той момент взагалі не був ніякою стороною в процесі, не було винесено ніякої попередньої постанови про проведення розслідування нових обставин, відповідно ніякого розслідування, нових обставин не проводилося.

Вікторія Маренич

Ця постанова надходить до державної виконавчої служби. Державна виконавча служба зупиняє виконавчі впровадження у справі Чернецького, незважаючи на рішення Червонозаводського суду, де відповідачем виступає прокурор Харківської області.

Костянтин Чернецький

Я звернувся до місцевого суду Червонозаводського районну міста Харкова зі скаргою на дії державно-виконавчої служби з огляду на відсутність фактичного виконання рішення суду.

Але, схоже, цього разу дехто вже потурбувався, щоб в суді відбулося так, як треба деяким високопосадовим боржникам.

Місцевий суд Червонозаводського району міста Харкова своїм рішенням від 3 липня 2003-го року, а Апеляційний суд Харківської області своєю постановою від 30 вересня 2003-го вересня відхиляють мої скарги, не зважаючи на всі кричущі, грубі порушення діючого Кримінально-процесуального кодексу.

Вікторія Маренич

До справи К.Чернецького підключилися Харківський обласний комітет оборони прав людини та Харківське обласне відділення Конгресу української інтелігенції, які ще рік тому надіслали свої звернення до Генеральної прокуратури України.

У відповіді Генеральної прокуратури від 10-го жовтня 2003-го року йдеться про те, що це звернення разом із матеріалами кримінальної справи К.Чернецького Генеральною прокуратурою вивчаються.

Проте про строки поновлення кримінальної справи у листі Генеральної прокуратури не йдеться.

Надія Шерстюк

До київського бюро радіо “Свобода” звернулися мешканці будинків 5 і 9 по бульвару Лесі Українки. Між цими будинками і будівлями по вулиці Мечникова влада Печерського району столиці має намір побудувати “висотку” з підземними гаражами. Це мешканці навколишніх будинків вважають порушенням своїх Конституційних прав і загрозою для довкілля.

Тему продовжує Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій ще у травні цього року виніс негативне рішення щодо новобудови у районі “бульвар Лесі України – вулиця Мечникова”.

У висновках науковців ідеться про наступне: “Будівельні і земляні роботи при зведенні багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями змінять стан і гідрогеологічні умови всієї прилеглої зсувонебезпечної території, унаслідок чого зсувні процеси активізуються”.

“Враховуючи це, - стверджують експерти з Держбудконструкцій, - імовірна втрата стійкості несучих конструкцій будинків по бульвару Лесі Українки 5-А, 5 і 7, не виключене і їх повне руйнування”.

Але, усупереч висновкам експертизи фахівців, біля названих будинків розпочалися будівельні роботи.

Голова об’єднання жильців будинку 5а Леонід Коровченко розповідає:

Леонід Коровченко

Ділянка землі, яка належить мешканцям нашого будинку (а наш будинок – кооперативний і побудований за наші кошти), згідно з рішенням Київради був відданий Печерській райраді для побудови “висотки”.

Наші мешканці були категорично проти цього рішення і утворили громадський комітет, до складу якого увійшли жителі семи будинків по бульвару Лесі Українки та вулиці Мечникова, тобто тих будинків, які оточують новітній будівельний майданчик.

Нам відомо, що раніше фахівці Інституту будівельних конструкцій не рекомендують будівництво на цьому місці.

Богдана Костюк

Але листи жителів будинків з копіями експертизи, надіслані до різних інстанцій, поки що зацікавлені сторони до уваги не взяли. І днями були порубані дерева поміж названими будинками.

Розповідає Валерія Закуренко.

Валерія Закурено

Вирубали 140 дерев по схилу. Там вже були “оповзні” по вулиці Лесі Українки 9. Ми поговорили з робітничими, ці робітники пішли, але на другий день прислали інших робітників.

В цій зоні протікають річки. Це все вирубати, то будинки, які там стоять, вже матимуть якісь недоліки.

Ми надіслали телеграму і на ім’я Януковича, і на ім’я начальника головного управління Присяжнюка. Не отримали поки що жодних відповідей. Тільки від голови печерської ради Коваленка отримали відповідь. Це відповідь, яку відразу можна подавати до суду, бо там без жодних обґрунтувань, без жодних підписів йдеться про дозвіл зруйнувати, зняти 140 дерев, які укріплюють схил.

Богдана Костюк

Отримати коментар від Печерської райради не вдалося. Натомість, прокоментувати ситуацію з будинками по бульвару Лесі Українки погодилась відома громадська діячка, архітекторка Лариса Скорик.

Лариса Скорик

Для того, щоб проект зробити, потрібен архітектор обов’язково, а архітектор має свою “клятву Гіппократа”: не нашкодити тій архітектурі, яка була створена до нього, а примножити ці достоїнства.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG