Київ, 15 вересня 2004 – У Києві презентований словник нового покоління. Про це говорили мовознавці, а також представники дипломатичного корпусу, які зібралися в першому і єдиному в світі Лінгвістичному навчальному музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Презентоване видання унікальна не стільки тому, що базується на фінській мові, скільки тому, що дає можливість швидко засвоювати іншомовну лексику і є зразком для створення подібних словників іншими мовами.
“Частотний словник фінського словотвору” – це плід багаторічних зусиль доктора філологічних наук, професора кафедри Близького Сходу Шевченкового університету, завідувача Лінгвістичного музею Костянтина Тищенка. Він, знавець близько 20-и мов, викладав і викладає 15-ма мовами. Серед них і такі рідкісні мови, як фінська, валлійська і баскійська, практичні курси яких він увів першим в Україні.
І все-таки цікаво було знати, чому для словника нового покоління Костянтин Тищенко вибрав фінську мову, а не поширену англійську.
Костянтин Тищенко: “Це важко сказати, чому саме з фінської мови. Річ у тому, що у світі дозріває якийсь рівень володіння матеріалами, на якому вже далі діє випадковість. Просто в центрі уваги наших навчальних груп опинилася фінська мова. Тому, оскільки вона складна за лексичною структурою, то стояло питання спростити для студентів завдання освоїти лексику”.
Костянтин Тищенко сказав, що питання створення словника нового покоління навіть не стояло перед ним. Принципи його побудови ґрунтувалися не на традиційній лінійній схемі, а на площинній, тобто були поєднані абетковий і частотний принципи.
Це означає, що на кожній сторінці слова впорядковані по вертикалі за алфавітом, а по горизонталі – частотними стовпчиками: “От ми самі з подивом дізналися, що весь словник тримається на 1350 коренях і все. Вони можуть сполучатися між собою, можуть набувати розширення у вигляді певних словотвірних морфем і в результаті створюється 10 тисяч слів частотної лексики, яка з індоєвропейськими мовами має дуже мало точок дотику. Оцю систему вдалося описати. Її вдалося описати тільки у той площинний спосіб. Виявилося, що це якраз нове слово в лексикографії. Ось так сталося. Це за недоглядом”.
Професор кафедри Близького Сходу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Тищенко вважає, що нинішній етап розвитку філологічної науки, на стику з іншими галузями знань, дозволяє перейти на площинний спосіб побудови словників. Свідченням цього є праця над подібним словотвірним словником української мови, який чекає на свого видавця.
Про новий словник говорить співавтор Костянтина Тищенка, випускник аспірантури при кафедрі напівпровідників Київського політехнічного інституту Богдан Рудий: “Він є першим представником нової генерації словників, які призначені не для перекладу текстів, тобто не для того, щоб знайти переклад слова, а для легкого опанування іноземної лексики, яку ти вивчаєш. В ньому всі слова зібрані в гнізда. Іншим стовпом є те, що ці всі ці гнізда розтягнуті по осі частотності, що перше реалізовано в світі”.
Говорив співавтор “Частотного словника фінського словотвору” Богдан Рудий.
Посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля сказала, що це – абсолютно нетиповий словник і додала, французькою мовою: (переклад) “Я дуже зворушена, що для словника нового типу вибрана фінська мова. Я також вдячна професорові Тищенку за прекрасну експозицію, присвячену фінській мові і за надзвичайний музей, який він створив. Більше ніде такого не бачила”.
“Частотний словник фінського словотвору” – це плід багаторічних зусиль доктора філологічних наук, професора кафедри Близького Сходу Шевченкового університету, завідувача Лінгвістичного музею Костянтина Тищенка. Він, знавець близько 20-и мов, викладав і викладає 15-ма мовами. Серед них і такі рідкісні мови, як фінська, валлійська і баскійська, практичні курси яких він увів першим в Україні.
І все-таки цікаво було знати, чому для словника нового покоління Костянтин Тищенко вибрав фінську мову, а не поширену англійську.
Костянтин Тищенко: “Це важко сказати, чому саме з фінської мови. Річ у тому, що у світі дозріває якийсь рівень володіння матеріалами, на якому вже далі діє випадковість. Просто в центрі уваги наших навчальних груп опинилася фінська мова. Тому, оскільки вона складна за лексичною структурою, то стояло питання спростити для студентів завдання освоїти лексику”.
Костянтин Тищенко сказав, що питання створення словника нового покоління навіть не стояло перед ним. Принципи його побудови ґрунтувалися не на традиційній лінійній схемі, а на площинній, тобто були поєднані абетковий і частотний принципи.
Це означає, що на кожній сторінці слова впорядковані по вертикалі за алфавітом, а по горизонталі – частотними стовпчиками: “От ми самі з подивом дізналися, що весь словник тримається на 1350 коренях і все. Вони можуть сполучатися між собою, можуть набувати розширення у вигляді певних словотвірних морфем і в результаті створюється 10 тисяч слів частотної лексики, яка з індоєвропейськими мовами має дуже мало точок дотику. Оцю систему вдалося описати. Її вдалося описати тільки у той площинний спосіб. Виявилося, що це якраз нове слово в лексикографії. Ось так сталося. Це за недоглядом”.
Професор кафедри Близького Сходу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Тищенко вважає, що нинішній етап розвитку філологічної науки, на стику з іншими галузями знань, дозволяє перейти на площинний спосіб побудови словників. Свідченням цього є праця над подібним словотвірним словником української мови, який чекає на свого видавця.
Про новий словник говорить співавтор Костянтина Тищенка, випускник аспірантури при кафедрі напівпровідників Київського політехнічного інституту Богдан Рудий: “Він є першим представником нової генерації словників, які призначені не для перекладу текстів, тобто не для того, щоб знайти переклад слова, а для легкого опанування іноземної лексики, яку ти вивчаєш. В ньому всі слова зібрані в гнізда. Іншим стовпом є те, що ці всі ці гнізда розтягнуті по осі частотності, що перше реалізовано в світі”.
Говорив співавтор “Частотного словника фінського словотвору” Богдан Рудий.
Посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля сказала, що це – абсолютно нетиповий словник і додала, французькою мовою: (переклад) “Я дуже зворушена, що для словника нового типу вибрана фінська мова. Я також вдячна професорові Тищенку за прекрасну експозицію, присвячену фінській мові і за надзвичайний музей, який він створив. Більше ніде такого не бачила”.
