Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:18

Україна презентуватиме канал “Дунай – Чорне море” Міжнародній комісії з захисту Дунаю.


Богдана Костюк


Київ, 16 вересня 2004 – Україна пропонує створити міжнародну експертну комісію, яка аналізуватиме екологічну ситуацію в дельті Дунаю і спостерігатиме за дотриманням вимог міжнародного права з боку судноплавців. Відповідні документи підготували експерти міністерств закордонних справ, транспорту та охорони довкілля та Національної академії наук України. Про це повідомила журналістам посол із надзвичайних доручень міністерства закордонних справ України Наталя Зарудна напередодні засідання Міжнародної комісії з захисту Дунаю. Засідання розпочалося 16 вересня у Відні за участю української урядової делегації. Делегацію очолює посол Наталя Зарудна.

Нещодавно, відкриваючи судноплавство на каналі “Дунай – Чорне море” у гирлі Бистре, Президент України Леонід Кучма зазначив, що введення каналу в дію має не лише економічне, а і геостратегічне значення. Посол із надзвичайних доручень Наталя Зарудна розшифрувала цю ідею: відтепер ліквідована монополія однієї держави – Румунії на прохід суден через канали в дельті Дунаю.

Далі пані Зарудна нагадала позицію української влади: Україна побудувала канал на українській же території, але з дотриманням вимог міжнародного права:

"Україна, як ви знаєте, ратифікувала конвенцію про співробітництво, захист та стале використання річки Дунай. Україна не порушує міжнародних зобов’язань, а, навпаки, демонструє повну відкритість і надає інформацію, яку за жодною з конвенцій ми не повинні були надавати. На презентації ми плануємо дати інформацію і про технічні аспекти цього проекту, і про заходи зі збереження екології у цьому регіоні, а також звернути увагу міжнародної спільноти на ситуацію загалом у дельті Дунаю.

Вона є достатньо тривожною: протягом ста років не через природні процеси, а через спрямовану діяльність румунської сторони водний баланс суттєво змінився на користь Румунії. І зараз продовжує змінюватись. Якщо наприкінці ХІХ ст. до 70 % дунайської води ішло на територію України, то станом на 2003 рік це вже було 49% . Кожного року цей процес прискорюється, і якщо такими темпами ітиме, то до 2010 року ми будемо мати Арал у центрі Європи".


І тоді, каже Наталя Зарудна, світова спільнота говоритиме про серйозну екологічну катастрофу і знищення дунайської екологічної системи.

Тим часом міжнародна громадськість неоднозначно сприйняла втілення Україною проекту каналу. Українські екологи також вважають, що Дунайський біосферний заповідник опинився під загрозою, про що в інтерв’ю радіо “Свобода” повідомив правник неурядової організації “Громадський комітет національної безпеки України” Олексій Толкачов:

"Протягом усього будівництва каналу через Дунайський біосферний заповідник Україна трохи лукавила. Тобто, бачила тільки ті нормативно-правові акти, які було вигідно бачити та які нібито дозволяли здійснювати цю загалом неправомірну діяльність. Зарудна посилається на те, що Україна є незалежною державою і має право чинити все, що завгодно, на своїй території. Нібито має рацію.

Але тут є певна міра неправди, оскільки Дунайський біосферний заповідник є унікальним, заповідник є білатеральним (тобто, він поширюється на територію України та Румунії). Тому будь-які рішення щодо використання чи збереження цієї пам’ятки незайманої природи, яка є всесвітнього значення, мають ухвалюватися на міжнародному рівні".


Олексій Толкачов зазначив, що від початку будівництва каналу міжнародні та українські організації зверталися до офіційного Києва з пропозицією перенести побудову каналу, не чіпати заповідних земель. Так, за даними української коаліції “За дику природу”, на захист Дунайського біосферного заповідника з 1 травня по 13 вересня цього року виступили близько 45 тисяч організацій та окремих громадян із 90 країн світу.

Олексій Толкачов та його колеги не виключають, що українську урядову організацію у Відні зустрінуть пікети найбільш радикально налаштованих представників світової екологічної громадськості.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG