Київ, 16 вересня 2004 року
Тарас Марусик
Позавчора з інтервалом у дві години в столиці відбулися презентації двох рідкісних видань: “Частотного словника фінського словотвору” та “Історичного словника української мови” Євгена Тимченка. Сьогоднішня розповідь – про останнє видання.
Євгена Тимченка вважають основоположником української наукової історичної лексикографії. Розуміючи складнощі укладання подібного словника однією людиною, сам мовознавець працю свого життя назвав “Матеріалами до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII століть”.
Директор Інституту української мови Національної академії наук України Василь Німчук, який очолював авторський колектив упорядників цього видання і написав передмову до нього, на презентації розповів передісторію словника.
Відомий історик Микола Костомаров на початку 60-их років 19-го століття назбирав 4 000 рублів на видання книжок для народу. Але внаслідок Валуєвського циркуляру 1863 року, коли почала діяти заборона на українські підручники, він передав усі гроші Російській академії наук, заповівши їх як премію за словник української мови.
Коли були зняті заборони на українську мову, 1903 року Російська академія наук оголосила відповідний конкурс, на який подали свої праці Борис Грінченко та Євген Тимченко.
Першу премію не присудили нікому, але і “Словар української мови”, і “Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII століть” одержали дві другі премії. Роботу над своєю працею Євген Тимченко продовжив у радянські часи, коли очолив Комісію історичного словника української мови у Всеукраїнській академії наук.
Член-кореспондент НАН України, мовознавець Григорій Півторак вважає, що видання словника Тимченка має не лише практичне значення. Це пам’ятка української лексикографії.
Григорій Півтора
Словник прислужиться студентам, викладачам, аспірантам, всім, хто цікавиться історією українського словникарства. Цей словник дає досить чітке уявлення про лексичний склад староукраїнської мови від ХV до ХVIII ст. Звичайно, в інших умовах Євген Костьович Тимченко укладав би український словник починаючи з Х ст., але в умовах радянської дійсності, коли вважали, що до ХV ст. ніякої української не було, він змушений був іти за тими стереотипами, починати від ХV ст.
Тарас Марусик
До речі, російським лексикографам дозволили укладання історичного словника російської мови починати з ХІ століття. Найбільше, що дозволили українцям, - “Словник староукраїнської мови XІV – XV століть”.
Я запитав члена-кореспондента НАН України Василя Німчука, чи планує Інститут підготувати історичний словник української мови, починаючи з Х-го століття. Він відповів заперечно.
Василь Німчук
Бо словникарство історично зосереджено в інституті українознавства імені Крип’якевича у Львові.
Тарас Марусик
Євген Тимченко, як і більшість українських мовознавців, був репресований у 1933 році. Завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету імени Драгоманова Арнольд Грищенко зацитував наказ, виданий в Інституті мовознавства.
Арнольд Грищенко
Бо виконання наказу заступника наркому освіти з 28 вересня 1933 року наказую: за ворожу політично-шкідливу націоналістичну діяльність на мовному фронті, за протаскування націоналістичних контрреволюційних концепцій лінією словникової та науково теоретичної продукції, за участь у контрреволюційній діяльності по СВУ з роботи в науково дослідному інституті мовознавств в УАН, звільнити Тимченка Євгена Костьовича.
Тарас Марусик
Документ від 1 жовтня 1933 року цитував Арнольд Грищенко.
Тарас Марусик
Позавчора з інтервалом у дві години в столиці відбулися презентації двох рідкісних видань: “Частотного словника фінського словотвору” та “Історичного словника української мови” Євгена Тимченка. Сьогоднішня розповідь – про останнє видання.
Євгена Тимченка вважають основоположником української наукової історичної лексикографії. Розуміючи складнощі укладання подібного словника однією людиною, сам мовознавець працю свого життя назвав “Матеріалами до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII століть”.
Директор Інституту української мови Національної академії наук України Василь Німчук, який очолював авторський колектив упорядників цього видання і написав передмову до нього, на презентації розповів передісторію словника.
Відомий історик Микола Костомаров на початку 60-их років 19-го століття назбирав 4 000 рублів на видання книжок для народу. Але внаслідок Валуєвського циркуляру 1863 року, коли почала діяти заборона на українські підручники, він передав усі гроші Російській академії наук, заповівши їх як премію за словник української мови.
Коли були зняті заборони на українську мову, 1903 року Російська академія наук оголосила відповідний конкурс, на який подали свої праці Борис Грінченко та Євген Тимченко.
Першу премію не присудили нікому, але і “Словар української мови”, і “Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII століть” одержали дві другі премії. Роботу над своєю працею Євген Тимченко продовжив у радянські часи, коли очолив Комісію історичного словника української мови у Всеукраїнській академії наук.
Член-кореспондент НАН України, мовознавець Григорій Півторак вважає, що видання словника Тимченка має не лише практичне значення. Це пам’ятка української лексикографії.
Григорій Півтора
Словник прислужиться студентам, викладачам, аспірантам, всім, хто цікавиться історією українського словникарства. Цей словник дає досить чітке уявлення про лексичний склад староукраїнської мови від ХV до ХVIII ст. Звичайно, в інших умовах Євген Костьович Тимченко укладав би український словник починаючи з Х ст., але в умовах радянської дійсності, коли вважали, що до ХV ст. ніякої української не було, він змушений був іти за тими стереотипами, починати від ХV ст.
Тарас Марусик
До речі, російським лексикографам дозволили укладання історичного словника російської мови починати з ХІ століття. Найбільше, що дозволили українцям, - “Словник староукраїнської мови XІV – XV століть”.
Я запитав члена-кореспондента НАН України Василя Німчука, чи планує Інститут підготувати історичний словник української мови, починаючи з Х-го століття. Він відповів заперечно.
Василь Німчук
Бо словникарство історично зосереджено в інституті українознавства імені Крип’якевича у Львові.
Тарас Марусик
Євген Тимченко, як і більшість українських мовознавців, був репресований у 1933 році. Завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету імени Драгоманова Арнольд Грищенко зацитував наказ, виданий в Інституті мовознавства.
Арнольд Грищенко
Бо виконання наказу заступника наркому освіти з 28 вересня 1933 року наказую: за ворожу політично-шкідливу націоналістичну діяльність на мовному фронті, за протаскування націоналістичних контрреволюційних концепцій лінією словникової та науково теоретичної продукції, за участь у контрреволюційній діяльності по СВУ з роботи в науково дослідному інституті мовознавств в УАН, звільнити Тимченка Євгена Костьовича.
Тарас Марусик
Документ від 1 жовтня 1933 року цитував Арнольд Грищенко.