Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:56

Журналісти не вірять Генпрокуратурі України й самі розслідують справу Гонгадзе.


Сергій Куделя

Вашинґтон, 16 вересня 2004 – Вашинґтон, 16 вересня 2004 – Безрезультатність чотирирічного розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе спонукала європейських журналістів дослідити причини браку поступу в цій справі. Таке дослідження здійснюють чотири організації: Національна спілка журналістів Великої Британії та Ірландії, Міжнародна федерація журналістів, Фонд Гонгадзе та Інститут масової інформації. Про попередні висновки дослідження розповів представник британської журналістської профспілки Саймон Пірані.

Аналізуючи хід розслідування вбивства Георгія Гонгадзе за останні чотири роки, Саймон Пірані відзначає суттєві суперечності в заявах Генеральної прокуратури щодо цієї справи. Тому, на його думку, на часі дізнатися про причини такої непослідовності:

“Ми повинні розглянути всі факти та порушити питання, яке виникає, напевно, в багатьох українців у день четвертої річниці загибелі Гонгадзе : чи це просто довга серія помилок, а чи були створені навмисні перешкоди для справжнього розслідування”.

Подив у Пірані викликала і остання заява заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка, який стверджує, що за відсутності документів неможливо визначити, чи вели співробітники МВС стеження за Гонгадзе:

“Я би хотів за допомогою вашою радіостанції порекомендувати міністрові внутрішніх справ подивитися на веб-сайт www.delogongadze.org, оскільки частина зібраних там документів стосується стеження за Георгієм Гонгадзе за декілька тижнів до його смерті. Генеральна прокуратура визнала справжність цих документів, які потрапили до нас із джерел МВС. Тому, якщо вони не можуть знайти документи, які б вказували на стеження, то можливо, їм треба почати з цього сайту”.

Пірані вважає, що справа Гонгадзе стала для європейців символом боротьби за свободу слова: “Ця справа стосується цілої Європи. Якщо в цьому випадку, коли обґрунтоване питання про причетність державних службовців до злочину залишиться без відповіді, то що робити, скажімо, нашим колегам в Італії, перед якими постає все авторитарніша влада? Що робити нашим колегам у Білорусі, в якій ситуація зі свободою преси, напевно, найгірша? Що робити нашим колегам у Північній Ірландії, в якій одного нашого колегу вбили минулого року так звані «загони смерті»?”

Тому, на думку Пірані, попереднє надання імунітету Президентові України Леонідові Кучмі, підозрюваному в убивстві журналіста, ускладнить завдання тих, хто хоче до кінця розкрити цю справу. Однак він переконаний, що всі винні в цьому злочині рано чи пізно нестимуть відповідальність:

“Я думаю, що час відповідальності завжди настає, якщо не раніше, то пізніше. В Чилі, наприклад, багато років існувала амністія для Піночета, який був відповідальний за жахливі порушення прав людини. І цієї амністії його нещодавно позбавили. Схожа ситуація в Аргентині, де після падіння військової хунти спочатку були заклики рухатися далі і не розглядати злочинів минулого. Але зараз усе повернулося в іншому напрямку, і ухвалене судове рішення про можливість розгляду випадків усіх порушень на вимогу дітей тих, хто зник у період правління хунти”.

На початку жовтня Саймон Пірані планує розповісти про причини нерозслідування справи Гонгадзе на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG