Мінськ, 20 вересня 2004 – На 110 місць у нижній палаті білоруського парламенту тепер претендує 359 зареєстрованих кандидатів у депутати, хоча ще минулого тижня таких претендентів було вдвічі більше: майже 700. Опозиція заявляє, що вибори 17 жовтня носять недемократичних характер, не відповідають принципам вільних, справедливих, прозорих виборів, міжнародним стандартам в області організації і проведення виборів.
Як повідомив секретар Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Микола Лозовик, окружні комісії отримали 692 комплекти документів на реєстрацію кандидатів. Із тих, що пройшли реєстрацію, більше всього ( 151 особа ) були висунуті від політичних партій. Ще 137 кандидатів - від трудових колективів та 71 - шляхом збору підписів.
За словами секретаря ЦВК, 78 зареєстрованих кандидатів - жінки, а 23 - представляють молодь до 30 років. 54 є нинішніми депутатами, тобто, переобиратися вирішив кожний другий.
Сьогодні Центвиборчком почне розглядати апеляції від незареєстрованних претендентів. Розгляд апеляцій триватиме протягом тижня, сказав Микола Лозовик. У випадку повторної відмови в реєстрації, претендент може оскаржити рішення ЦВК у Верховному суді.
Як заявляє білоруська опозиція, попередні результати свідчать про те, що влада позбавила можливості брати участь у виборах відомих суспільних і політичних діячів, серед яких колишній керівник держави Станіслав Шушкевич, усі найбільш опозиційні депутати цього складу парламенту, відомі опозиційні політики.
“Влада створює атмосферу страху і недовіри в суспільстві, позбавляє білоруських виборців права самим визначати, за кого їм віддати свої голоси”, - констатує правозахисний центр “Вясна” і наголошує, що до участі у виборах не були допущені понад 40% потенційних кандидатів від демократичних сил. Під час реєстрації кандидатів продовжувалося відкрите втручання у виборчий процес представників чинної влади.
Мета таких дії – забезпечити обрання лише визначених владою кандидатів. Чиновники вдавалися до тиску на членів ініціативних груп і демократичних кандидатів за місцем роботи. Залякували та звільняли з роботи тих, хто поставив свої підписи за претендентів від демократичних сил.
А сам президент Білорусі Олександр Лукашенко оцінює передвиборчу кампанію так:
"Уже сьогодні є кілька партій, які можна було б закрити за порушення законодавства. Я цього не роблю, щоб не було вереску, гамору, що влада нібито використовує якісь важелі, позакривала, задавила і так далі. Вони говорять на кшталт :от нас завтра закриють. Тим самим вони провокують мене, щоб я їх позакривав. Але ми цим шляхом не підемо”, – пообіцяв президент.
Він також заявив, що існує п''ять основних центрів, які здійснюють фінансову підтримку опозиції – це олігархи в Росії, білоруська діаспора, США, європейські фонди та білоруські бізнесмени. Останніх Олександр Лукашенко попередив окремо:
“Як тільки бізнесмени стають на політичний шлях, вони будуть жити за іншим законами - політичними. І потім нити і стогнати не треба. Тому попереджаю: долар, цент, рубль, зароблений тут і незаконно відірваний від наших людей і відданий у політику, не важливо кому, погано закінчиться для підприємців і бізнесменів”.
Білоруський президент також заявив, що керівники інших держав СНД підтримали його ідею провести референдум про можливість його обрання на третій і наступні терміни.
Як повідомив секретар Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Микола Лозовик, окружні комісії отримали 692 комплекти документів на реєстрацію кандидатів. Із тих, що пройшли реєстрацію, більше всього ( 151 особа ) були висунуті від політичних партій. Ще 137 кандидатів - від трудових колективів та 71 - шляхом збору підписів.
За словами секретаря ЦВК, 78 зареєстрованих кандидатів - жінки, а 23 - представляють молодь до 30 років. 54 є нинішніми депутатами, тобто, переобиратися вирішив кожний другий.
Сьогодні Центвиборчком почне розглядати апеляції від незареєстрованних претендентів. Розгляд апеляцій триватиме протягом тижня, сказав Микола Лозовик. У випадку повторної відмови в реєстрації, претендент може оскаржити рішення ЦВК у Верховному суді.
Як заявляє білоруська опозиція, попередні результати свідчать про те, що влада позбавила можливості брати участь у виборах відомих суспільних і політичних діячів, серед яких колишній керівник держави Станіслав Шушкевич, усі найбільш опозиційні депутати цього складу парламенту, відомі опозиційні політики.
“Влада створює атмосферу страху і недовіри в суспільстві, позбавляє білоруських виборців права самим визначати, за кого їм віддати свої голоси”, - констатує правозахисний центр “Вясна” і наголошує, що до участі у виборах не були допущені понад 40% потенційних кандидатів від демократичних сил. Під час реєстрації кандидатів продовжувалося відкрите втручання у виборчий процес представників чинної влади.
Мета таких дії – забезпечити обрання лише визначених владою кандидатів. Чиновники вдавалися до тиску на членів ініціативних груп і демократичних кандидатів за місцем роботи. Залякували та звільняли з роботи тих, хто поставив свої підписи за претендентів від демократичних сил.
А сам президент Білорусі Олександр Лукашенко оцінює передвиборчу кампанію так:
"Уже сьогодні є кілька партій, які можна було б закрити за порушення законодавства. Я цього не роблю, щоб не було вереску, гамору, що влада нібито використовує якісь важелі, позакривала, задавила і так далі. Вони говорять на кшталт :от нас завтра закриють. Тим самим вони провокують мене, щоб я їх позакривав. Але ми цим шляхом не підемо”, – пообіцяв президент.
Він також заявив, що існує п''ять основних центрів, які здійснюють фінансову підтримку опозиції – це олігархи в Росії, білоруська діаспора, США, європейські фонди та білоруські бізнесмени. Останніх Олександр Лукашенко попередив окремо:
“Як тільки бізнесмени стають на політичний шлях, вони будуть жити за іншим законами - політичними. І потім нити і стогнати не треба. Тому попереджаю: долар, цент, рубль, зароблений тут і незаконно відірваний від наших людей і відданий у політику, не важливо кому, погано закінчиться для підприємців і бізнесменів”.
Білоруський президент також заявив, що керівники інших держав СНД підтримали його ідею провести референдум про можливість його обрання на третій і наступні терміни.