Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 12:54

“Віта Нова”: Львівський форум видавців.


Павло Вольвач

Аудіозапис програми:

Київ, 27 вересня 2004 року.

Павло Вольвач

Вітаю Вас, шановні радіослухачі! Як завжди в цей час, в ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

Якщо де й шукати виявів нового життя, то, звісно ж, на імпрезах та форумах. Скажімо, на Форумі видавців, що вже 10 років поспіль відбувається у Львові. А тим більше, що цьогорічне дійство, одинадцяте, самі організатори Форуму виокремлювали і називали “першим”, де вже все буде “по-дорослому”.

Воно й справді, один розмах чого вартий: 552 учасники акції, понад 50 тисяч відвідувачів, фестивалі польської та російської книжки, а ще купа інших різних цікавих дійств.

Отож подалися й ми до Львова, пройшлися просонценими під ту пору вулицями, зайшли у “Вірменку”, де за шинквасом чаклує пані Надя, подаючи каву й “лікер”, а відтак, опинилися й серед гомінких залів палацу мистецтв.

Тиснява, строкатість книжкового краму і чительного люду з вкрапленнями літературних знаменитостей.

Ну, але оскільки з паном Коельо, гостем нинішнього Форуму, ми якось розминулися, а з письменниками і так часто зустрічаємося в наших програмах, то й вирішили ми поспілкуватися саме з видавцями, адже форум так і називається “Форум видавців”. А ще, звісно, з чительниками, котрі он як рясно обступають видавничі ятки. Навіть видавця наразі не видно. Хоча ні, ось один продерся крізь тисняву.

Знайомтеся, це Василь Іваночко, головний редактор івано-франківського видавництва “Лілея-НВ”.

Отож нове життя, нові тенденції, зрештою, просто новинки.

Василь Іваночко

Приємні дві речі: менше людей і більше купують. Є новинки. Ми було завмерли після січня, коли то вводили, то відміняли ПДВ, а коли з першого липня відмінили, то помаленьку почав рухатися цей ринок.

Що найцікавіше? Я дуже хотів зробити Петра Мідянка, вибране з нього. Крім того, зробив Назара Федорука “Вибране”. Андруховича зробив “Пісні для мертвого півня”. Продовжуємо серію “Наші партизани”. Зробили з десяток проектів. Це для мене і так був подвиг.

Павло Вольвач

Ти підприємець, а це гроші. Зараз є якісь подвижки на законодавчому полі, тобто, воно щось прояснюється чи ні?

Василь Іваночко

Найбільше заважає не той “бєзпрєдєл” з податками, а невстановлені правила гри. От в нас з першого січня ввели ПДВ на українську книжку, а 17-го січня відмінили ПДВ, потім знову ввели. Тобто, магазини закрилися на переоблік першого січня, потім 17-го січня, а потім ще 30-го. Це вже був повний абзац. Почали повертати українські книжки і казали: “Да пішли ви зі своїми українськими книжками. Розберіться зі своєю владою, зі своїм урядом, бо це вже взагалі нікуди. Суцільна дезорганізація”.

І те, що воно закінчилося першого липня, але це вже потрошки дає свої відчутні результати. Якби цього не відбулося, то я фактично зараз цих книжок не друкував би.

Це відсуває сучасну українську літературу від бізнесового підходу до неї, але не означає, що її немає, що вона не буде далі розвиватися. Я думаю, що цей бардак закінчиться. Скільки ще там лишилося до тих виборів? Я думаю, що може побалакаємо після цього.

В нас потенція набагато серйозніша, ніж в наших друзів поляків чи росіян. Вони нам просто заздрять в сучасному літературному плані.

В нас молоде покоління підростає, і в мене самого дах рве, що непочатий край роботи.

Павло Вольвач

Відчуваєш запах грошиків?

Василь Іваночко

І це також, тобто мені починає подобатися сам процес. Щораз на презентацію приходять все молодші і молодші шанувальники чи вболівальники, як їх правильно назвати, чемно назбирують по гривні ці студенти і купляють.

Павло Вольвач

Нам теж, треба сказати, сподобався процес, а тут, як на те, молодих шанувальників з чемно назбираними гривнями виявилось хоч греблю гати.

Два слова: от ви підішли – ви купили те, що ви хотіли?

Студент

Я вже третій день шукаю “ЛНВ”, не було назовні, відтак довелося сюди прийти. Я знайшов те, що шукав.

Павло Вольвач

Якимсь чином ваш інтерес задоволений?

Студент

Абсолютно. Просто людей забагато.

Павло Вольвач

А ви, хлопці, що можете сказати? Подобається вам на форумі?

Студент

Дуже. Отримав сьогодні автограф від самого Сергій Жадана.

Студент

Купа нових видань. Такий захід потрібно проводити.

Павло Вольвач

Ще будете приходити?

Студент

Звичайно. Зараз дивлюся, щоб купити або Іздрика, або Андруховича.

Павло Вольвач

Тим часом, аби охопити всі, так би мовити, “страти” форуму, пробиваємось до облавків.

Погляд на нинішній форум очима найбезпосередніших його учасників, продавців.

Продавець

Дуже добре пройшов, торгівля активна, всі купують. Найкраще продається Андрухович, Прохасько і новинки, які привезли.

Павло Вольвач

А порівняно з минулим роком які зміни?

Продавець

Більший виторг, більше людей, які цілеспрямовано приходять і знають, що хочуть купити, вони мали вже якісь плани. Все більше людей, які знають наших авторів.

Павло Вольвач

Видавці-продавці були, студентська просунута молодь, з навушником у вусі і кульчиком в носі, теж висловилась. А що думає, ходячи між форумним тлумом ось цей, вже старшого віку чолов’яга, на вигляд явно не зі столичних бруків.

Відвідувач

Я представляю Бережани. Я так більш аналітично дивлюся на це. Кожен раз констатую факт, що знайти можна для всіх. Я мав вчора друзів з Бережан, а сьогодні з друзями зі Львова і бачу, що ми різні за віком, різні за вподобаннями, але кожен кілька кульків книжок забирає і пильнує за програмою, полює на імена, які присутні.

Констатуємо той факт, що нам хочеться дожити, дай Боже, до наступного року і знову прийти на форум. Хай живе форум. Дякуємо організаторам.

Павло Вольвач

То є в Україні література, видавництво, хоч як там не важко?

Відвідувач

Так, чутки про смерть української книги явно перебільшені. З периферії це дивиться інакше. Я люблю вживати такий вислів, як “райцентрівська планка”... Так от, якби форум ще приїжджав в маленькі містечка, то, напевне, книжка ширше розходилася, і знали б про неї більше народу.

Павло Вольвач

А тепер знову час вступити в розмову фахівцеві. Продираючись крізь натовпи шанувальників книги, вперто обминаючи письменників, які з розумним виглядом дефілюють залами та поверхами, натрапляємо на енергійного сивоголового мужчину. Десь я його вже бачив. Точно... Леонід Фінкельштейн, головний редактор столичного видавництва “Факт”. Беремо пана Леоніда за лікоть і відходимо трохи вбік.

Леонід Фінкельштейн

Мене дуже часто запитують про кількість контрактів, які я підписав? Жодного, бо всі вже підписані. Всі ці, хто працює на українському ринку як книгорозповсюджувачі, з нами, з нашим видавництвом вже давно працюють. Якби я чекав можливості отримати нові контракти на форумі, то ми до другого форуму не дожили б.

Павло Вольвач

Пане Леоніде, про якісь нові тенденції можна говорити? Бо організатори наголошували, що саме цьогорічний форум буде “для дорослих”.

Леонід Фінкельштейн

Це вже справа організаторів. Мені, як завжди, добре. Чи є нові тенденції, то я можу сказати по своєму видавництву. От я радію з того, що стали більше купувати поезії, наприклад.

Павло Вольвач

Так от, чого я до Вас звернувся, тобто, своєрідна позиція видавництва не просто заробляти гроші, купувати модних чи популярних авторів, а ще якимсь чином, якщо це доречний вислів, формує чи, принаймні, намагається формувати смаки. У вас виходи і Василь Слабчук, і Василь Стус.

Леонід Фінкельштейн

Зараз ми на форум привезли першу біографію Василя Стуса, яку написав його син. І двохтомник Ігоря Калинця. А це поет, я вважаю, світової ваги. Я не боюся цього сказати.

Я наголошую, що в Україні з задоволенням купують хорошу книжку. Звичайно, в нас помірні наклади, але це не провина якості книжок або якості читачів, а це випливає з дистрибуції, тому що в державі відсутній книжковий ринок. Якщо не буде відбудований український книжковий ринок, не може бути майбутнього будь-якої країни.

Перш за все в країні повинна бути культурна політика. Сьогодні в нас культурна політика відсутня. Сьогодні йдуть розмови про те, що, скажімо, в Росії запотребована україномовна книжка. Не знаю, можливою, вона в Росії і запотребована, але я перепрошую, до того, як україномовна книжка з’явиться в Росії, то вона повинна з’явитися в Україні. Я вже не кажу про районні центри.

От в нас, до речі, ваша колега, журналістка BBC, ми щойно випустили її новий роман, вона мене запитує: “Пане Леоніде, а моя мати, яка живе в Полтаві, може сказати своїм знайомим, щоб вони купили її роман”. Я кажу, що не може, нехай приїжджає до Києва чи до Львова, чи до Івано-Франківська, чи навіть до Харкова і там купує, тому що в Полтаві української книжки немає, а якщо вона є в декількох малопотужних книгарнях, то вони, я перепрошую, книжки беруть, а гроші не повертають.

Тобто, української книжки немає в Україні, а є в декількох містах України, тому й помірні наклади, а не тому, що не цікавляться читачі. Є кого читати, є про кого говорити – їх багато.

Павло Вольвач

До того ж, я бачу, що Ви різко не ділите письменників чи поетів на табори, обойми: традиціоналіст, постмодерніст, бо бачу і Слабчук, і Забужко, і Герасим’юк є.

Леонід Фінкельштейн

Звичайно різні: література різна, напрямки різні. Читач вибирає, голосує читач, від цього нікуди не дінешся. От бачите, наш стенд так і називається: “Голосуємо за книжку”.

Павло Вольвач

Але не будемо забувати й про тих, хто цю книжку створює, а саме, про письменників, літераторів, письмаків. Ну, тих, коротше, котрі не чительники...

Андрій Криштальський зустрічає відвідувачів форуму ще при вході на поверх, з власною книжкою навпереваги певна річ.

Андрій Криштальський

По-перше, непогано продаються мої книжки; по-друге, шукаю собі книжкові новинки; по-третє, багато в середовищі письменників маю друзів, яких давно не бачив, а їх тут багато і можна поспілкувати.

Хороший форум, хороші книги. Великий спектр книги різного ґатунку, то мені це подобається. Звичайно, що мені вигідно було приїжджати, тому що є можливість реалізувати тираж, то я думаю, що наступного разу обов’язково приїду сюди.

Павло Вольвач

Цього року на Форумі не лише побільшало книговидавництв, відвідувачів та письменників, а й нашого журналістського брата.

Журналістка

Враження дуже позитивні, принаймні я знайшла дуже багато цікавого для себе, як для журналістки, зокрема книжки, що стосуються свободи слова, свободи преси, а також те, що цікавить мене, як і будь-яку людину, масова література мене також вразила.

Павло Вольвач

То можна говорити, що існує і українська масова література?

Журналістка

Я мушу визнати, що існує і на дуже високому рівні. Я дуже радію з того, тому що вчора відвідала семінари, на яких представлялися книги українських авторів. Ми дуже радіємо, що справді вже дуже високий рівень як елітарної, так і масової української літератури.

Журналіст

Я перший раз на цьому форумі. Звичайно, очі розбігаються, тому що стільки знайомих імен, стільки книжок абсолютно різноманітних. Я ще, до речі, не встиг все обійти.

Павло Вольвач

І знову до видавничих яток. ”Софія”, “Український письменник”, “Дух і літера”, “Критика”, “Терен”... Аж ось ще одна: “Джура”, Тернопіль. І видавець Василь Ванчура.

Чим відрізняється, на Вашу думку, форум від минулорічного, і Ви, цьогорічна “Джура”, від тієї, яка була ще рік тому?

Василь Ванчура

Цьогорічна “Джура” приїхала з більш новими виданнями: “Земля Тернопільська” Гнатюка, “Стежки-дороги”, перевидання, “Археологія Тернопільщини” та й іншими виданнями.

Павло Вольвач

А взагалі чого Ви чекаєте? От форуми якісь нові тенденції започатковують?

Василь Ванчура

Перспективи на покращення у зв’язку з тим, що зняли податок, ПДВ відмінили. Дуже багато з’явилося нових видавництв, дуже багато видано українською мовою. Хоча тут буде дуже важко – практично бракує інформаційного простору для української книжки.

Павло Вольвач

Що ж, ми спробували дати зріз цьогорічного форуму, зсередини відтворити його дух і ауру. А підсумкову думку, як на мене, досить вичерпно висловив київський критик і поет Олександр Хоменко, який, поблискуючи скельцями і палахкочучи вишиванкою, раз у раз виникав в кулуарах форуму.

Олександр Хоменко

Надзвичайно цікавий форум. Власне, від нього можна було б сподіватися і більше, і менше. Більше в сенсі представлення альтернативної української літератури, і менше в тому сенсі, що видавалося, що якісь такі визначальні, основні площадки мали б бути розподілені від ваги і значення письменника у літературному процесі, але не в залежності від його фінансового наповнення.

Павло Вольвач

Добре. А якщо простіше. Ви як читач, як “кніжний чєрвь”, знайшли для себе щось цікавого?

Олександр Хоменко

Безсумнівно, вразило те, що з’являються книги, про які ми навіть не знали і не сподівалися навіть побачити. Наприклад, в Черкасах перевидана базова праця для шевченкознавства “Інтерпретації”. У Львові перевидається Тютюнник “Зимовий похід” і “Революційна стихія”. Ці дві базові книги, які мали б стати подією в літературному житті, і вони стали б нею за іншої ситуації.

Так само важливо, що й інші видавництва якось розкручуються. От видавництво “Критика”, до якого я маю теж свої претензії, але перевидало на компакт-диску часопис “Мистецтво” , тобто це величезний внесок в розвиток літературознавства і встановлення живинки українського літературного процесу.

Власне, можна сказати, що цей ярмарок, який відбувся, є величезним в тому сенсі, що українське письменство ще якось дихає.

Звичайно, що хотілося б поменше оголошень про те, що всесвітньовідомий, “розкручений” дає автографи, а потім ці автографи ніхто не бере, тобто, можна сказати, що українська альтернативна література пробивається, і її голос настільки вже потужний, що навіть якщо його з радіо динаміків не озвучувати, він все одно буде почутий.

Павло Вольвач

Полишаємо суб’єктивного Хоменка і розчиняємося в натовпі. Знайдемо потрібну книжку і підемо до пані Наді, посидіти кавою й коньяком. Або “лікером”. Він там є завжди. І будемо думати про наступний Форум, який у Львові теж відбувається за будь-якої погоди. Щороку. Отож до зустрічі.

Говорить радіо “Свобода”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG