Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:35

“Сюжети”: Андрій Таранов про фільм “Нічна варта”; Дослідження чорнобильської зони; Поезія Рудакі.


Надія Степула

Аудіозапис програми:

Київ, 1 жовтня 2004 року.

Надія Степула

Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода спливає з гребель, Де обрії спинились в леті. У бурих кублах побіч себе Звірята, люди і комети. Забута земле під дощами, Під оливом рудого неба! Ця пісня серцю наче камінь, А все ж її співати треба.

“Забута земля” – поезія Богдана-Ігоря Антонича з Другої Глави “Книги Лева”, 1936 року. Цим забути віршем починаємо новий випуск радіожурналу “Сюжети” на хвилях радіо “Свобода”.

Дорогі слухачі, з вами – автор і ведуча – Надія Степула, вітаю вас!

Маєте змогу почути від очевидця, чим живе нині забута земля Чорнобиля, послухаєте сюжет про “Адама поетів” – так віками називають перси, араби, таджики і тюрки гуманіста Рудакі.

А спочатку – сюжетик про кінострічку “Нічна варта”. Говорить маркетолог Андрій Таранов.

Андрій Таранов

Дуже важливо, що це конкурентноспроможний продукт, який щонайменше на теренах радянських та і східноєвропейських, де більшість культурних символів зрозуміла. Це конкурентноспроможний продукт з “Голівудом”, тому що рівень комп’ютерної графіки і рівень спецефектів там відповідний. За кількістю ідей і за драматургією відомо, що наший вітчизняний кінематограф має дуже серйозну перевагу над “Голівудом”.

Реклама пройшла в кіно за легендою рекламної індустрії разом з моряком Папаєм, який був раніше за Джеймса Бонда набагато років. Відомо, що 80% міського населення дивиться телевізор кожного дня. Середній громадянин України бачить близько 40 роликів. Коли дивишся на цифри, то вражає.

На день кажуть, особливо у великому місці, де є багато радіо, зовнішня реклама, то людина може мати до тисячі рекламних контактів на добу. Якщо вона за цей час почитає 2 газети і 1 книгу, то значить, що це для неї буде серйозним досягненням.

Надія Степула

Ніхто не знає всієї правди – ніколи і ні про що. Про Чорнобиль знаємо усе більше, а всієї прауди – теж ні. Присутність Чорнобильської трагедії та “забутої землі” у просторі української культури пояснюється просто.

Художнім словом, кінематографічними засобами, всіма доступними способами українські мистці намагалися – і ще іноді й досі намагаються – втримати у полі зору те, що сталося, щоб – пояснити, чому.

Проте присвячені Чорнобилю поезії бліднуть на вістрі часу, повісті набувають ознак дедалі більшої схематичності; і, оскільки всі вже, здається, хто вважав, що мусить написати про Чорнобиль – написали, то й сюжети – як луна гіркого зітхання - начебто вичерпалися...

Проте життя не пішло з Чорнобильської Зони. Переплівшись із прозорими реаліями, міфи тут живуть своїм особливим життям. І творять нові сюжети. Один із них послухаймо – діалог поета, музиканта і журналіста Віктора Недоступа та дослідника Зони Олександра Добрунова-Зеклецького.

Віктор Недоступ

Людина, яка потрапляє в Чорнобильську зону бачить швидше не те, що йому показують по телевізору, не ті мелодії, які крутять за цим відео рядом, а бачить свої несподівані моменти. Чи були в тебе такі моменти?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Коли перший раз туди їхав, то звичайно тут же в голові виникали такі картини з “Сталкера” Тарковського, але 30-кілометрова зона, ліс, чисто. Єдине, що такий собі привид комунізму залишився, тобто всі ці гасла на домах і просто старі щити.

Дуже знакова картина при в’їзді у Прип’ять. Місто-привид. На стіні дому, який перший стоїть написано: “Партія Лєніна – сіла народная, нас к торжеству комунізма вєдьот”. Місто абсолютно пусте. Повністю все, що можна було звідти винести було винесено вплоть до того, що був здертий лінолеум, викручена вся сантехніка.

Віктор Недоступ

Воно ж радіоактивне, очевидно?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Так, хтось користується, кудись воно пішло, було дуже стихійне мародерство. Якщо залишились якісь речі, то абсолютно не потрібні для цих мародерів. Наприклад, якщо заходиш до хатини, то можна там побачити і якусь покинуту книжку на столі, чи родинну фотографію.

Віктор Недоступ

Яку книжку, наприклад?

Олександр Добрунов-Зеклецький

В одному з домів на столі я побачив відкритий підручник з фізики. Якась дитина підкреслювала якусь формулу, навіть залишилися червоні чорнила. Навіть меблі були винесені. В іншому домі просто висить на стінці відривний календар, на якому час застиг і там 28 квітня 1986 року.

Віктор Недоступ

Певного роду стоп-кадр.

Олександр Добрунов-Зеклецький

Але не можна сказати, що це така депресивна картина з точки зору еколога, бо природа бере своє.

Віктор Недоступ

Звірі не застигли в цій ситуації?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Ні, якраз повністю забрали все антропогенне навантаження, тому там дуже багато рідкісних червонокнижних тварин. Там є рисі. Це один з таких центрів звідки рисі потім розходяться по іншій території Полісся українського. Наприклад, у поліський заповідник рисі прийшли скоріше за все із чорнобильської зони. Дуже багато птахів. Було декілька фактів зареєстровано, що заходили ведмеді.

Віктор Недоступ

А зубри?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Зубри там є, але це був експеримент людський.

Віктор Недоступ

Мені розповідав один чорнобилець, що зубр якраз не виживає, тому що йому не вистачає кормової бази.

Олександр Добрунов-Зеклецький

Йому не вистачає кормової бази, але це підтримувалося штучно. Ті види, які природно там існували, то нормально себе почувають. Наприклад, абсолютно нелякані лисиці, які можуть просто в 15 метрах стояти на тебе дивитися.

Віктор Недоступ

Там розповідають, що турпани там з’явилися, мутації тварин.

Олександр Добрунов-Зеклецький

Насправді, мутації серед тварин – це явище не таке гіперболічне, як показують в усіх оцих фільмах та коміксах. Дуже багато мутацій серед рослин, тому там дуже багато мутацій у сосен спостерігається.

Віктор Недоступ

А в чому це виявляється?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Це форма голок, по-іншому формується крона. Голочка закручена таким от штопором.

Віктор Недоступ

Ходять чутки, що є екстремальний туризм в чорнобильській зоні.

Олександр Добрунов-Зеклецький

Є таке явище. Туди багато ходять іноземців.

Віктор Недоступ

Він легальний?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Наскільки я знаю, то так. При в’їзді і виїзді вимірюють фон самого автобуса, кожної окремої людини, кожному видають персональний дозиметр. Є досить нелегальний туризм – це дослідницькі роботи, які проводять напівлегально, чи нелегально робітники різних наукових закладів.

Віктор Недоступ

Чорнобиль – це епізод, чи щось непоправне, чи якась корекція від природи?

Олександр Добрунов-Зеклецький

Це не від природи. Вибух трапився, бо було знято всі системи захисту. В принципі, атомні станції достатньо нормально функціонують. Не можна закривати всі атомні станції, хоча б тому що та атомна станція, яка була закрита нерегламентовано, то на ній тільки підвищується можливість певної якоїсь аварії.

Віктор Недоступ

В ній є невичерпане і невироблене паливо.

Олександр Добрунов-Зеклецький

Так.

Надія Степула

Рудакі – поет, чиє життя повите легендами, - жив у дивну епоху – коли іслам уже приніс на околицю китайського “всесвіту” м’ятний подих арабського еллінізму, а варвари-кочівники ще не зруйнували міста й час не засипав цілющі арики пісками...

Про одного з головних зачинателів персько-таджицької поезії – в сюжеті від Надійки Шерстюк та Віталія Пономарьова.

Надія Шерстюк

Отже, Віталію, тема сьогодні нашої розмови – це Абу Хасан Рудакі або Абдуллах Рудакі за різними версіями. Народився він у маленькому селищі Рудак, звідси і його прізвище в кінці ІХ ст.

Віталій Пономарьов

Є така точка зору у дослідників, що близько 860 року.

Надія Шерстюк

Він прожив досить довге життя – майже 100 років.

Віталій Пономарьов

Це селище знаходиться на території теперішнього Таджикистану.

Надія Шерстюк

На той час це була столиця Саманідів. Йому пощастило народитися в золотий вік Ірану династії Самаідів – золотий вік саме для літератури.

Віталій Пономарьов

Він 40 років був придворний поетом.

Надія Шерстюк

Так, він творив і жив при дворі еміра Насра. За легендою, в кінці свого життя його вигнали з двору. Він змушений був повернутися в Рудак – своє селище, і помер він у злиднях, хоча коли він був придворним поетом, то був дуже багатою людиною: мав рабів, верблюдів, наложниць.

Віталій Пономарьов

У своїх віршах він дуже ретельно перераховує, який правитель скільки грошей йому подарував.

Надія Шерстюк

Хочу повернутися до дитинства Рудакі. За однією з версій, напівлегендарний мандрівний-поет тогочасний, Бахтіяр побачив маленького Рудакі, 8-річного хлопчика, був вражений його кмітливістю, талантом і подарував йому чанг, тобто інструмент свій. Начебто це вплинуло на долю Рудакі.

Віталій Пономарьов

Ми маємо не забувати, що Рудакі був так само великим музикантом, як і поетом.

Надія Шерстюк

Він ще з дитинства знав Коран і з дитинства писав вірші ліричні.

Віталій Пономарьов

Так, він закінчив Медресе у Самарканді. Це на той час був один із освітніх центрів.

Надія Шерстюк

Мабуть, все-таки треба зачепити епоху, в якій довелося жити Рудакі. Іран того часу був між арабами і монгольськими завойовниками. Саманіди підтримували літературу мовою фарсі. Рудакі був основоположником одного з класичних жанрів перської літератури. Він був талановитий саме в хасидах, одах.

Віталій Пономарьов

Давайте не забувати, що мова йде про злам ІХ і Х ст. Європу у той час тероризували вікінги. І у Західній, і у Східній Європі на той час такого рівня поезії просто ми не знаємо. Вірші Рудакі були ще некласичні, але у порівняні з Європою це була дуже висока поезія.

Мені здається важливим наголосити на тому, що у Рудакі ще немає суфійських мотивів, бо на той час суфізм тільки поширювався. Суфійські мотиви ще не потрапили до літератури і поезії. Тому, коли Рудакі пише про вино, то він пише про червоне вино.

Надія Шерстюк

Якраз його найвідоміша хасида – це "Мати вина".

Віталій Пономарьов

Так, він дуже метафорично описує технологію виготовлення і насолоджування вином. Це не вино вічності Гафіза, чи вино єдності Джамі.

Надія Шерстюк

Можливо, треба провести паралелі, чому називається "Мати вина". Виготовлення вина йде як народження дитини. Хочу зачитати початок цієї Хасиди в перекладі Мисика:

Спочатку треба вбити молодицю, Тоді дитину кинуть у темницю.

Коли не вб’єм, не стопчемо ногами, Як ми дитину візьмемо у мами?


Тут на поверхні лежить паралель, як топчіння ногами винограду, щоб потім зробити вино. Народження вина є складним і таємничим процесом.

Віталій Пономарьов

Вже у Рудакі ми маємо ці образи жіночої краси. Коли він пише про стрункий стан коханої, то він пише саме про талію своєї коханої. Тут немає того суфійського уявлення про жіночу красу як вияв милосердя Аллаха у світі.

Надія Шерстюк

Завершуючи нашу розмову, я ще хотіла навести кілька таких моментів з його біографії, що він був надзвичайно плодючим поетом. Він написав понад мільйон бейтів вважають дослідники, але, на жаль, залишилося лише якась маленька дещиця – усього 1000 бейтів, тобто двовіршів.

Віталій Пономарьов

Оскільки він і був засновником перської класичної поезії, то мені здається доречним зацитувати один бейт, написаний його молодшим сучасником Шамсадіном Розі саме на смерть Рудакі:

Пішов Рудакі – залишися мудрі пісні, Вино розлилось – є той запах, що був у вині.

Надія Степула

“Пішов Рудакі – залишилися мудрі пісні. Вино розлилось – є той запах, що був у вині. Довіку такого співця не побачить земля! Якого ж поета тепер виглядати мені?” – цей “Плач по Рудакі” переклав Василь Мисик, а ще з багатьма чудовими зразками перекладів можна ознайомитися у книзі “Захід і схід”, виданій у Києві 1990-го року.

...Шукати нині поета, як колись шукав удень зі свічкою Діоген людину, не доводиться. – Принаймні, у радіожурналі “Сюжети” .... А тимчасом нинішній випуск радіожурналу відзвучав, дорогі слухачі.

З вами були автор і ведуча – Надія Степула та звукорежисер – Наталя Антоненко.

Дякуємо за увагу.

Шукайте і знаходьте неповторні сюжети у ваших буднях та святах! До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG