Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 08:51

“Права людини: українська реальність”: Кримські татари вимагають відновлення їхніх прав на землю у Тихій бухті, що на південному сході півострова; У Луганську відбулися громадські слухання “Дискримінація шахтарів у сфері трудових стосунків”; Громадський комітет з національної безпеки провів опитування про порушення прав української молоді; Проблеми дітей-сиріт.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 7 жовтня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.

Сьогодні у програмі:

- Кримські татари вимагають відновлення їхніх прав на землю у Тихій бухті, що на південному сході півострова;

- У Луганську відбулися громадські слухання “Дискримінація шахтарів у сфері трудових стосунків”;

- Громадський комітет з національної безпеки провів опитування про порушення прав української молоді;

- Проблеми дітей-сиріт.

Президія Верховної Ради Криму відмовилася надати кримським татарам землю для будівництва житла у Тихій бухті неподалік Коктебеля.

Керівники кримського парламенту вирішили винести на розгляд сесії питання про оголошення цієї місцевості пам’яткою природи місцевого значення. Репатріанти ж кажуть, що це робиться для того, щоб не відновлювати їхні права, порушені під час депортації.

Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

20-го жовтня кримський парламент розгляне питання про створення на території Тихої бухти на околиці курортного містечка Коктебеля заповідника місцевого значення.

Таке рішення у Симферополі ухвалила президія кримського парламенту.

Враховуючи, що спікер Борис Дейч контролює більше половини депутатів, то провести відповідне рішення для нього не буде проблематичним. Саме Борис Дейч, один з керівників кримської організації “Партії Регіонів”, який останнім часом зайняв досить жорстку позицію щодо кримських татар, наполіг на розгляді цього складного і гострого питання на жовтневій сесії. Хоч його заступник і один з лідерів Меджлісу Ільмі Умеров пропонував інше:

Ільмі Умеров

Цим рішенням ми можемо спровокувати серйозний конфлікт. Я пропоную не включати це питання. Більше того, на цьому пленарному засіданні взагалі вилучити його з порядку денного сесії.

Володимир Притула

В інтерв’ю радіо “Свобода” він сказав, що це рішення може загострити ситуацію в регіоні, де велика кількість репатріантів досі зазнає утисків, зокрема у питаннях виділення землі. Він прогнозує, що сотні кримських татар почнуть самостійно повертати собі землі, які раніше належали їхнім предкам.

На землю в Тихій бухті претендує близько тисячі кримськотатарських родин, предки яких були депортовані з Південно-східного Криму. Зараз вони мешкають переважно у степових районах автономії.

До 1996-го року в Криму була чинною заборона Кримського облвиконкому радянських часів селитися репатріантам в курортних і приморських регіонах півострова, тепер, коли заборона знята і за умов відсутності роботи в центральних районах автономії, розпочалася масова внутрішня міграція кримських татар до курортного півдня. Вони кажуть, що влада досі не відновила їхні права, брутально порушені під час депортації.

Активісти громадського комітету з повернення землі у Тихій бухті кажуть, що надання їм земельних ділянок у місцях, де вони хочуть – це лише маленька компенсація того, що вони втратили під час депортації.

За їхніми словами, Україна за Біловезькою угодою, як правонаступниця Радянського Союзу, на своїй території, мусить звертати увагу на їхні проблеми та інтереси. Поки що ж вони змушені роками вести нерівний діалог з місцевою владою, яка ігнорує їхні вимоги.

Голова Верховної Ради Криму Борис Дейч проблему виділення землі у Тихій бухті перевів фінансову площину.

Борис Дейч

Грошей для того, щоб там будувати, ні в держави, ні в Криму немає. Це заповідник місцевого значення! Ми його визначаємо і на його землі накладаємо мораторій!

Володимир Притула

У Меджлісі поки що ніяк не коментують рішення президії кримського парламенту, але там повідомили, що лідери кримських татар не будуть пожежниками, які гасять народне невдоволення.

“Доки права кримських татар, як індивідуальні, так і всього народу не будуть відновлені, масові виступи репатріантів продовжуватимуться,” - така позиція Меджлісу, представницького органу кримськотатарського народу.

Надія Шерстюк

У місті Зоренську Луганської області місцева конфедерація вільних профспілок, Луганський правозахисний комітет провели громадські слухання на тему “Дискримінація шахтарів у сфері трудових стосунків”. Як приклад, вони взяли найманих робітників, гірників шахти Никанор-Нова.

Про проблеми шахтарів знає більше Василь Соколенко. Василь Соколенко

Шахтарське місто Зоренськ для проведення громадських слухань було вибране невипадково. Майже два роки тому його мешканці зверталися до 22-ох іноземних посольств в Україні з проханням, щоб ті надали їм притулок у зв’язку з нестерпними умовами проживання у місті, де на той час не було зв’язку, води, тепла.

З того часу ситуація дещо змінилася на краще, але шахтарі Никанор-Нової, єдиного підприємства, яке ще працює, занепокоєні невиплатою поточної зарплати, а тому з порозумінням поставилися до проведення громадських слухань саме у їхньому місті.

Організатори слухань, активісти вільних профспілок, правозахисного комітету, місцевого відділення Громадського контролю порушили під час зустрічі з мешканцями міста проблеми, які, на їхню думку, мають ознаки дискримінації трудових прав найманих робітників, шахтарів, яким не виплачують вчасно поточну зарплату, і які не можуть домогтися від держави визнання того, що є багатомісячний борг з поточної зарплати вже за цей рік.

На сьогодні шахтарям Никанор-Нової не виплатили понад 4 мільйони 200 тисяч гривень, але, як заявили шахтарі на громадських слуханнях, держава не визнає існуючої заборгованості.

“Міністр галузевого міністерства Сергій Тулуб, прем’єр-міністр В.Янукович у робочому порядку через ЗМІ заявили, що поточна зарплата на вуглевидобувних підприємствах України виплачується стабільно і у повному обсязі, що є неправдою”.

Під час громадських слухань також було заявлено, що профспілки не виконують своєї головної функції щодо захисту прав найманих робітників.

Ось як про це говорить заступник голови Конфедерації вільних профспілок Луганщини Тетяна Кисла:

Тетяна Кисла

Ми також відзначили факти, що деякі профспілкові лідери і виборні профспілкові органи як на всеукраїнському рівні, так і на територіальному і навіть на підприємствах просто дають трудові права найманих робітників.

Василь Соколенко

Учасники громадських слухань звернулися до президентства, прем’єр-міністра, голови ВР з вимогою: законодавчо віднести виплату заборгованості зарплати до першочергових виплат.

А наступного дня група гірників шахти Никанор-Нова виїхала до Києва, щоб пікетувати будинки Кабміну, ВР і вимагати виплати заборгованої зарплати та подальшого забезпечення роботою шахтарів міста Зоренська.

Надія Шерстюк

Для кого не писана Конституція України? Чи порушуються в Україні статті Конституції? На ці питання шукали відповіді близько двох тисяч молодих киян, львів’ян та одеситів, з ініціативи експертів акції “Молодіжний рейтинг – Фаворит молоді”.

Понад 88 відсотків респондентів стверджують, що в Україні регулярно порушуються конституційні права громадян, у тому числі і молоді.

З результатами опитування ознайомилася Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Після опитувань щодо Конституції, ініціатори “Молодіжного рейтингу” запитували молодих людей про порушення прав саме молодих громадян України.

Результати наступні: лише 16 відсотків юнаків і дівчат віком від 16 до 30 років вважають, що у повній мірі користуються конституційними правами громадянина України, а 12 відсотків респондентів відповіли, що взагалі ними не користуються.

Прокоментувати специфіку відповідей молоді я попросила організатора опитувань, правника Олексія Толкачова.

Олексій Толкачов

Причина сьогоднішніх негараздів для молоді лежить в системі управління, яка закладена в державі, тобто недостатньо створюється, можливо, механізмів для реалізації інтересів молоді, для забезпечення першого робочого місця для соціальних гарантій для молоді – цього є ще недостатньо.

Друга проблема – це ті нормативно-правові акти і ті заходи, які вживає держава, є або недостатніми, або вони просто не виконуються, а як і виконуються, то неналежним чином. В тому і є причина, що молодь, нібито, має права, нібито, на папері є всі перспективи для самореалізації молодій людині, але насправді вона відчуває, що нікому не потрібна в цій державі.

Держава, яка недостатньо дбає про молодь, намагається постійно використати молодь, як величезний ресурс для отримання влади, збагачення або для просування, лобіювання якихось своїх власних інтересів.

Богдана Костюк

Принаймні, понад 60 відсотків опитаних назвали винними у порушенні прав і свобод громадян України інститут державної влади. Але водночас більше половини респондентів переконані, що зміни на краще в Україні можливі. м” Вадим Скрипник додає:

Вадим Скрипник

Ми все ж таки своїм рейтингом хотіли б зробити акцент на позитиві, і, незважаючи на те, що влада робить дуже багато помилок, ми хочемо знайти ті точки співпраці, які могли б дозволити нам будувати таку державу, яку ми бачимо її в своїх уявах.

Надія Шерстюк

Конституція України та інші законодавчі акти гарантують захист прав дітей, у тому числі захист їхніх соціальних прав. Проте чиновники, від яких залежить дотримання прав дітей-сиріт, досить часто використовують беззахисність юних громадян. Дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки, віддають у дитячі будинки, а у цей час їхнє житло продають.

Тему продовжує Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Дніпропетровці Єдуард Тимощенко, Євген Саєнко та Микола Кожушко зазнали чимало горя і поневірянь. Їх при живих батьках взялася виховувати держава, оскільки батьків було позбавлено батьківських прав.

Дитячі будинки для сиріт та школа-інтернат номер 7 – основні їхні університети.

Зараз хлопці, яким від 20 до 21 років, працюють на різних підприємствах Дніпропетровська, а от живуть, де лиш доведеться, оскільки житло, яке за ними рахувалося, було під час їхнього перебування під державним дахом продано.

Говорить Микола Кожушко.

Микола Кожушко

Ми були в інтернаті, навчалися в дитячому будинку для дітей-сиріт. По закінченню інтернату ми в квартири не потрапили - вона була продана, подарована батьками нашими, і ми залишилися без житла на вулиці. Хто де може, той там і живе.

Микола Закалюжний

Ситуація, у якій перебувають юнаки, склалася в наслідок чиєїсь байдужої халатності або ж іншого злочину, оскільки законодавство зберігає за дітьми –сиротами їхнє житло, яке повинно було бути їм передано при досягненні ними повноліття.

Говорить юрист Олексій Толкачов.

Олексій Толкачов

Це питання врегульоване Житловим кодексом. Відповідно до статті сімдесят першої пункту третього, за дітьми-сиротами, які навчаються в школах-інтернатах, зберігається право на ті приміщення, які вони можуть отримати після досягнення повноліття. Таким чином законодавець врегулював цих дітей-сиріт на житло.

Недостатнє забезпечення цього права дає широкі можливості різним суб’єктам наживатися за рахунок привласнення цього права на житло. Законодавець накладає заборону на дарування і заборону на продаж.

Потрібно було встановити додатковий контроль з боку органів опіки і піклування, державних органів.

Микола Закалюжний

Зважаючи на законом гарантовані права, Микола Кожушко та його колеги сподіваються що влада все-таки спроможеться розв’язати їхню проблему, але при цьому і самі пробують звернути на неї увагу громадськості.

Вже кілька днів юнаки пікетують будівлю Кабінету Міністрів України, звідти виходили чиновники і в черговий раз заспокоювали обіцянками, але юнаки, яким втрачати нічого мають намір не припиняти боротьби.

Надія Шерстюк

До теми житла ми повернемось також у нашій наступній передачі, де ви, зокрема, почуєте про поневіряння мешканців одного будинку у Рівному.

За словами однієї з мешканок, на їхню багатоповерхівку свого часу поклав око обласний начальник СБУ. Влада почала примушувати людей виселятися з квартир, а коли ті не погодились, вимкнули тепло, газ, світло, гарячу воду. Так тривало 7 років.

Мешканка будинку в місті Рівне

Фактично ми приречені програти справу, ми приречені бути на вулиці, тобто наші діти і ми будемо позбавлені права на житло.

Надія Шерстюк

Зазначає одна з мешканок будинку у місті Рівне. До цієї теми детальніше ми повернемось у наступному випуску. А наразі програма “Права людини-українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною працював звукооператор Вадим Журба.

На все добре!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG