Варшава, 12 жовтня 2004 –Керівництво польської столиці занепокоєне тим, що варшав''яни з року в рік все менше хочуть народжувати дітей. Статистичні дані демонструють, що народжуваність у варшавських пологових будинках з кожним роком зменшується. Разом з тим зростає рівень смертності, внаслідок чого населення польської столиці за останні три роки зменшилося на майже 20 тисяч осіб.
Варшава, як і більшість столиць інших держав, є особливим містом. Сюди приїжджають люди з усіх кінців Польщі, щоб навчатися, заробити грошей чи робити кар''єру. Через це Варшава є одним із найдорожчих міст у Польщі. В таких обставинах створювання сімей і народжування дітей часто відходять на другий план.
За даними всіх пологових будинків Варшави, упродовж останніх трьох років на світ тут приходило 11 з половиною чи 12 тисяч немовлят у рік. Водночас рівень смертності серед столичних мешканців становив в середньому 17 з половиною тисяч осіб. Таким чином від''ємний баланс між смертністю і народжуваністю – це приблизно 20 тисяч осіб.
Чиновники варшавської мерії підрахували навіть, що низка автомобілів з такою кількістю водіїв сягнула б 80-кілометрової довжини. Це так, якби з мапи столиці раптово зник мікрорайон у 5 тисяч квартир – продовжують асоціативний ряд соціологи.
“Ситуація драматична” – заявив днями мер Варшави Лех Качинський і пообіцяв боротися з такими негативними тенденціями. Однак, особливих інструментів для такої боротьби мерія практично немає. Закон про столицю забороняє міській владі доплачувати матерям за кожну новонароджену дитину. Тому мерія шукатиме інших шляхів – наприклад, субсидіювання дитячих дошкільних установ, щоб хоч на цьому могли заощадити молоді батьки. У Варшаві і зараз дитячі садки субсидіюються вище, ніж відповідні заклади у провінції, але Лех Качинський обіцяє збільшити це фінансування ще більше у наступних роках.
Адже не таємниця, що матеріальні мотиви часто стримують молодих батьків від рішення мати дітей. Молоді батьки часто бояться, що не зможуть забезпечити своїм дітям гідного існування, адже виховання, навчання і загальний розвиток дітей – це у світі ринкової економіки чималі видатки. Наприклад кожен візит у приватного лікаря коштує від 10 до 15 доларів, місяць у дитсадку середнього рівня – це ще 50 доларів. Вищу освіту уже половина польських студентів здобуває у приватних навчальних закладах, де за навчання потрібно платити. Оприлюднені днями дані про умови життя неповнолітніх поляків говорять, зокрема, що у Польщі нині недоїдає аж 30 відсотків дітей.
Таким чином фінансові та матеріальні чинники для багатьох поляків, а зокрема варшав''ян, відіграють нині чи не головну роль у рішенні – мати чи не мати дітей. Тому ініціативи варшавської мерії звичайно ж зацікавили потенційних батьків-варшав’ян, але чи переконали їх покаже найближче майбутнє. Наприклад, через 9 місяців.
Варшава, як і більшість столиць інших держав, є особливим містом. Сюди приїжджають люди з усіх кінців Польщі, щоб навчатися, заробити грошей чи робити кар''єру. Через це Варшава є одним із найдорожчих міст у Польщі. В таких обставинах створювання сімей і народжування дітей часто відходять на другий план.
За даними всіх пологових будинків Варшави, упродовж останніх трьох років на світ тут приходило 11 з половиною чи 12 тисяч немовлят у рік. Водночас рівень смертності серед столичних мешканців становив в середньому 17 з половиною тисяч осіб. Таким чином від''ємний баланс між смертністю і народжуваністю – це приблизно 20 тисяч осіб.
Чиновники варшавської мерії підрахували навіть, що низка автомобілів з такою кількістю водіїв сягнула б 80-кілометрової довжини. Це так, якби з мапи столиці раптово зник мікрорайон у 5 тисяч квартир – продовжують асоціативний ряд соціологи.
“Ситуація драматична” – заявив днями мер Варшави Лех Качинський і пообіцяв боротися з такими негативними тенденціями. Однак, особливих інструментів для такої боротьби мерія практично немає. Закон про столицю забороняє міській владі доплачувати матерям за кожну новонароджену дитину. Тому мерія шукатиме інших шляхів – наприклад, субсидіювання дитячих дошкільних установ, щоб хоч на цьому могли заощадити молоді батьки. У Варшаві і зараз дитячі садки субсидіюються вище, ніж відповідні заклади у провінції, але Лех Качинський обіцяє збільшити це фінансування ще більше у наступних роках.
Адже не таємниця, що матеріальні мотиви часто стримують молодих батьків від рішення мати дітей. Молоді батьки часто бояться, що не зможуть забезпечити своїм дітям гідного існування, адже виховання, навчання і загальний розвиток дітей – це у світі ринкової економіки чималі видатки. Наприклад кожен візит у приватного лікаря коштує від 10 до 15 доларів, місяць у дитсадку середнього рівня – це ще 50 доларів. Вищу освіту уже половина польських студентів здобуває у приватних навчальних закладах, де за навчання потрібно платити. Оприлюднені днями дані про умови життя неповнолітніх поляків говорять, зокрема, що у Польщі нині недоїдає аж 30 відсотків дітей.
Таким чином фінансові та матеріальні чинники для багатьох поляків, а зокрема варшав''ян, відіграють нині чи не головну роль у рішенні – мати чи не мати дітей. Тому ініціативи варшавської мерії звичайно ж зацікавили потенційних батьків-варшав’ян, але чи переконали їх покаже найближче майбутнє. Наприклад, через 9 місяців.