Аудіозапис програми:
Київ, 19 жовтня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Міліція проти активістів громадської організації “Пора”: у Києві заарештували власника офісу, де розташовувався цей рух, а у львівському осередку організації правоохоронці намагалися провести обшук;
- Квартирне шахрайство у Києві. Друга частина поневірянь Едуарда Драча;
- Як національні громади України захищають свої права?
Як тільки активісти громадянської кампанії “Пора” заявили, що вони не допустять фальсифікації виборів і у день голосування проведуть масову акцію у Києві, їхньою діяльністю одразу зацікавилися правоохоронні органи.
Спершу 15-го жовтня міліція обшукала київський офіс організації, де, за твердженням правоохоронців, вони знайшли саморобний вибуховий пристрій. А через два дні заарештували голову Печерської районної організації Української народної партії Києва Ярослава Годунка. Він є власником офісу, де містилася “Пора”.
У цей же день міліціонери провели обшук у львівському офісі цієї громадської організації. Активісти “Пори” стверджують, що співробітники Галицького районного відділу не мали ордеру на проведення обшуку.
Галина Терещук розповідає докладніше зі Львова.
Галина Терещук
У приміщення організації “Пора” прибули працівники Галицького райвідділу міліції, які зауважили, що їх цікавить робота комп’ютерного клубу, який розташований у цьому ж будинку, що й “Пора”. Жодних документів про обшук чи якусь перевірку активістам вони не пред’явили.
О 13-й годині до офісу теж без будь-яких дозволів прибули працівники Управління по боротьбі з організованою злочинністю, які уже розпитували про програмне забезпечення комп’ютерів, а потім зацікавились листівками кампанії.
Як повідомили у львівській організації “ Пора” 6 убозівців намагались опечатати приміщення, але їм у цьому завадили депутати облради, які прибули в офіс.
У їхньому числі була Лариса Федорів, яка заявила радіо “Свобода”, що правоохоронці діяли за усною вказівкою начальника обласного управління міліції Олега Сала.
Лариса Федорів розповіла, що вона розмовляла із начальником міського управління міліції Михайлом Курочкою.
Лариса Федорів
Я говорила безпосередньо із М.Курочкою. Він розказав, що він дістав цей наказ вище і не буде в цю справу втручатися. Спеціально? Я так думаю, що спеціально це робиться для нагнітання ситуації і хочуть зробити з нормальних молодих людей невідомо кого.
Галина Терещук
Кандидат у президенти України Віктор Ющенко тиск силових структур на студентську кампанію “Пора” назвав цинізмом влади.
Віктор Ющенко
Для мене це засвідчує одне: ми маємо злочинну владу, ми маємо кримінальну владу. Не влада, яка керується бандитами, в значній своїй частині вона є бандит.
Галина Терещук
Львівська кампанія “Пора” оскаржує неправомірні дії львівських правоохоронців у суді, які без дозволу обшукали їхній офіс.
Надія Шерстюк
Згідно зі статистикою, на території України мешкають представники 130 національностей. Чинне українське законодавство захищає їхні права і зобов’язує владу сприяти їхньому національно-культурному розвиткові.
Проте не завжди влада долучає представників громад до державотворчої діяльності, що останні розглядають як порушення їхніх політичних прав.
Слово нашій київській кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк
Конгрес національних громад України об’єднує одинадцять національно-культурних товариств, плідно співпрацює з політичними партіями та законотворчими органами держави.
Розповідає голова Конгресу Йосип Зісельс.
Йосип Зісельс
Нещодавно в парламенті був прийнятий закон (правда, на жаль, він не був затверджений президентом, він скористався своїм правом вето) про реабілітацію депортованих народів з України у свій час. Йдеться не тільки про кримських татар, а йдеться й про етнічні групи, які були виселені з України за етнічною ознакою.
Цей закон фігурував в угодах з різними партіями, і ми були лобістами цього закону. За нього проголосували і СДПУ(О), і “НУ”, і різні сили. Він набрав 360 голосів у парламенті.
Богдана Костюк
Нині, за словами пана Зісельса, національно-культурні громади зітнулися з проблемою реституції, адже шістнадцять етнічних громад мали свою власність на території України.
Представник польської громади, Борис Драгін вважає, що крім проблеми реституції, ще однією важливою проблемою є видання підручників рідної мови. За словами пана Драгіна, не кожна громада може задовольнити свої освітні проблеми - немає належного фінансування.
З ним погоджується голова Одеського обласного ромського конгресу Сергій Єрмошкін.
Сергій Єрмошкін
Конкурс оголосили. Треба подати оригінал на кет підручника. Ми дзвонили до міністра: від і до низу і кажемо: “Хто буде платити?” Я – циган, я знаю мову, можу написати підручник, але, вибачайте, я не художник, а вам що, важко намалювати?
І виходить цікава штука: подали підручники з мови, літератури за свої кошти надрукували по сім примірників, а кожного підручника 283 сторінки, з мови трошки менше сторінок... Конкурсна комісія буде працювати? Цього ніхто не знає.
Хто буде рецензувати? Того ніхто не знає. Але ми розуміємо, що рецензувати буде, мабуть, інститут з Міністерства освіти, інститут педнаук і так далі, себто ми як громади, як ті люди, які мають потім працювати з цими підручниками, не вчителі, бо ж наші діти за ними будуть вчитися, ми від цього процесу, чесно кажучи, ну якщо не усунені, то десь там, обабіч.
Богдана Костюк
І, на думку членів Конгресу, розв’язувати існуючі проблеми необхідно методом співпраці з різними політичними силами, які повинні підтримувати розвиток усіх етносів, що мешкають на теренах України.
Надія Шерстюк
В одній із минулих передач ми розповіли про те, як до прокуратури Подільського районну ще в квітні цього року звернувся відомий український співак, композитор і музикант Едуард Драч.
Пан Драч просив порушити кримінальну справу за фактом вселення до комунальної квартири, де він мешкає, підозрілих осіб на підставі документів, які Драч вважає підробленими.
Але прокуратуру повідомлення про злочин не зацікавило. Принаймні, відповіді від наглядової інстанції по суті своєї заяви співак так і не одержав.
Як Едуард Драч вирішив навчити прокуратуру виконувати покладені на неї функції, розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Впродовж кількох місяців Едуард Драч домагався бодай якоїсь відповіді від прокуратури та міліції Подільського району на свою заяву про порушення кримінальної справи. Але охоронці закону вперто ховалися.
Урешті-решт разом зі співаком до районного прокурора довелося йти вашому кореспондентові. Ось що ми там побачили:
Едуард Драч
Коли я вже сам не отримав відповідей на численні звернення і до прокуратури, а потім і до районного відділу внутрішніх справ, тоді я запросив кореспондента радіо “Свобода” піти зі мною. Ми прийшли до Подільської прокуратури і побачили шикарні авто, на яких їздять скромні державні службовці. Ми відповіді, звичайно, не одержали, ніхто з нами не захотів розмовляти.
Володимир Бойко
Переконавшись в тому, що прокурор Подільського району та начальник районного управління міліції мають дуже своєрідне уявлення про свої службові обов’язки, Едуард Драч подав до Подільського районного суду Києва скаргу на бездіяльність цих посадових осіб, а також направив до суду позов про відшкодування йому моральної шкоди, завданої ігноруванням прокуратурою вимог закону „Про звернення громадян”.
При цьому, відповідачем у справі Співак зазначив прокуратуру міста Києва, оскільки районні прокуратури не мають статусу юридичної особи й не можуть бути учасником судових справ.
Співак був глибоко переконаний, що прокурор міста Києва Ренат Кузьмін, довідавшись про позов, обуриться недбалістю Подільського прокурора й зобов’яже його дати, нарешті, відповідь.
Але жодної реакції з боку столичного прокурора на позов немає, як немає реакції Київського міського прокурора й не неодноразові прохання радіо „Свобода” пояснити, чи вважає він нормальною ситуацію, коли громадяни змушені судитися з прокуратурою. Принаймні, прес-секретар прокурора міста Києва повідомила, що Кузьмін нічого коментувати не збирається.
Принагідно завважимо, що профільний комітет Верховної Ради не так давно звернувся до Генерального прокурора України Геннадія Васильєва з вимогою звільнити Кузьміна з посади за прояви неповаги до суду. Але Генпрокурор не вважає за потрібне відповідати.
Тому врешті-решт Едуард Драч дійшов висновку, що відверте нехтування законів є візитівкою прокуратур всіх рівнів: від районних до Генеральної.
Едуард Драч
В мене постає безліч питань про те, чому органи правопорядку не займаються такими очевидними речами, можливо, вони не просто не хочуть втручатися, а, можливо, вони мають якийсь комерційний інтерес.
Володимир Бойко
Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, скарги громадян на бездіяльність посадових осіб мають розглядатися впродовж 10 днів.
З моменту звернення Едуарда Драча до суду пройшло вже понад два місяці, але дата першого судового засідання в Подільському райсуді досі навіть не призначена.
Це примусило радіо „Свобода” звернутися по коментар до голови цієї судової установи.
Про те, що ми побачили в Подільському райсуді м. Києва, слухайте в наступній передачі.
Надія Шерстюк
Рубрика “Голоси скривджених”.
Позов на 5 тисяч гривень для харків’янина, пенсіонера Івана Спірівака, космічна сума. Крім того не він, не його сусіди-пенсіонери не зрозуміли, чому їх терміново викликають до суду.
Виявилось, що їх звинувачують у тому, що вони начебто образили честь і гідність керівника тепломереж, коли просили його налагодити систему опалення у будинку, де вони мешкають.
Докладніше передає Вікторія Маренич з Харкова.
Вікторія Маренич
1998-го року під час опалювального сезону температура у квартирах на верхніх поверхах 16-квартирних будинків по Московському проспекту не піднімалася вище 10 градусів. Люди звикли користуватися додатковими опалювальними приладами.
Для пенсіонера Івана Спірівака таке опалення коштувало підвищенням оплати за електричну енергію у кілька разів. Тоді пенсіонер, який мешкає на 16-му поверсі разом із своїми сусідами вирішив звернутися до керівництва харківських тепломереж Юрія Щербака, який керує їх Фрунзенським відділенням. У відповіді – численні відписки, мовляв, це проблеми вашого ЖЕКу.
Проте пенсіонери вирішили йти далі, оскільки боргів із сплати за комунальні послуги вони не мають.
Звернулися до харківського відділення Антимонопольного комітету з проханням роз’яснити, чому споживачі мають сплачувати стовідсотково за послугу, яка надається їм лише на 30%. Відповідь – знову відписка: якість послуг гарантується ЖЕКом.
Тоді Іван Миронович Спірівак вирішив звернутися до секретаря Харківської міської ради Марка Воронова, у листі він зазначив, що “чванливе ставлення пана Щербака до людей ганьбить честь посадової особи”.
Марк Воронов цей лист передав самому Щербаку, а той на підставі цієї фрази – позов до Фрунзенського районного суду міста Харкова.
Іван Спірівак
В позові йдеться про те, що він, високе керівництво, має подяки і нагороди, і ніхто ніколи не скаржився на нього, тому він вважає за образу характеристику його дій як керівника, “чванливе ставлення до споживачів”, і що він ставить це вище за посадові обов’язки.
Вікторія Маренич
На початку жовтня відбулося перше слухання цієї справи, проте воно було відкладено через відсутність так званої потерпілої особи, керівника районного Фрунзенського відділення тепломереж Юрія Щербака.
Іван Спірівак
Сам президент сказав, що у нас недосконале правосуддя. Він хотів по знайомству (чи як) змусити нас заплатити йому п’ять тисяч гривень. Хотів заткнути нас, щоб ніхто не заважав йому, щоб їм було легко працювати.
Вікторія Маренич
В цей час про вищевикладені події дізнається Сергій Андрєєв, генеральний директор харківських тепломереж, і надсилає пенсіонерові Спіріваку лист, в якому, зокрема, говориться: “Адміністрація харківських тепломереж висловлює співчуття і вибачається за дії керівника Фрунзенського філіалу тепломереж Юрія Щербака і зобов’язується протягом тижня вивчити ситуацію щодо покращення опалення верхніх поверхів вашого будинку”.
За словами Івана Спірівака, у будинку було встановлено додатковий насос для подачі гарячої води на верхні поверхи.
Пан Щербак свій позов на пенсіонерів не забрав, тому 25-го жовтня відбудеться друге слухання цієї справи у Фрунзенському районному суді міста Харкова.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 19 жовтня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
Сьогодні у програмі:
- Міліція проти активістів громадської організації “Пора”: у Києві заарештували власника офісу, де розташовувався цей рух, а у львівському осередку організації правоохоронці намагалися провести обшук;
- Квартирне шахрайство у Києві. Друга частина поневірянь Едуарда Драча;
- Як національні громади України захищають свої права?
Як тільки активісти громадянської кампанії “Пора” заявили, що вони не допустять фальсифікації виборів і у день голосування проведуть масову акцію у Києві, їхньою діяльністю одразу зацікавилися правоохоронні органи.
Спершу 15-го жовтня міліція обшукала київський офіс організації, де, за твердженням правоохоронців, вони знайшли саморобний вибуховий пристрій. А через два дні заарештували голову Печерської районної організації Української народної партії Києва Ярослава Годунка. Він є власником офісу, де містилася “Пора”.
У цей же день міліціонери провели обшук у львівському офісі цієї громадської організації. Активісти “Пори” стверджують, що співробітники Галицького районного відділу не мали ордеру на проведення обшуку.
Галина Терещук розповідає докладніше зі Львова.
Галина Терещук
У приміщення організації “Пора” прибули працівники Галицького райвідділу міліції, які зауважили, що їх цікавить робота комп’ютерного клубу, який розташований у цьому ж будинку, що й “Пора”. Жодних документів про обшук чи якусь перевірку активістам вони не пред’явили.
О 13-й годині до офісу теж без будь-яких дозволів прибули працівники Управління по боротьбі з організованою злочинністю, які уже розпитували про програмне забезпечення комп’ютерів, а потім зацікавились листівками кампанії.
Як повідомили у львівській організації “ Пора” 6 убозівців намагались опечатати приміщення, але їм у цьому завадили депутати облради, які прибули в офіс.
У їхньому числі була Лариса Федорів, яка заявила радіо “Свобода”, що правоохоронці діяли за усною вказівкою начальника обласного управління міліції Олега Сала.
Лариса Федорів розповіла, що вона розмовляла із начальником міського управління міліції Михайлом Курочкою.
Лариса Федорів
Я говорила безпосередньо із М.Курочкою. Він розказав, що він дістав цей наказ вище і не буде в цю справу втручатися. Спеціально? Я так думаю, що спеціально це робиться для нагнітання ситуації і хочуть зробити з нормальних молодих людей невідомо кого.
Галина Терещук
Кандидат у президенти України Віктор Ющенко тиск силових структур на студентську кампанію “Пора” назвав цинізмом влади.
Віктор Ющенко
Для мене це засвідчує одне: ми маємо злочинну владу, ми маємо кримінальну владу. Не влада, яка керується бандитами, в значній своїй частині вона є бандит.
Галина Терещук
Львівська кампанія “Пора” оскаржує неправомірні дії львівських правоохоронців у суді, які без дозволу обшукали їхній офіс.
Надія Шерстюк
Згідно зі статистикою, на території України мешкають представники 130 національностей. Чинне українське законодавство захищає їхні права і зобов’язує владу сприяти їхньому національно-культурному розвиткові.
Проте не завжди влада долучає представників громад до державотворчої діяльності, що останні розглядають як порушення їхніх політичних прав.
Слово нашій київській кореспондентці Богдані Костюк.
Богдана Костюк
Конгрес національних громад України об’єднує одинадцять національно-культурних товариств, плідно співпрацює з політичними партіями та законотворчими органами держави.
Розповідає голова Конгресу Йосип Зісельс.
Йосип Зісельс
Нещодавно в парламенті був прийнятий закон (правда, на жаль, він не був затверджений президентом, він скористався своїм правом вето) про реабілітацію депортованих народів з України у свій час. Йдеться не тільки про кримських татар, а йдеться й про етнічні групи, які були виселені з України за етнічною ознакою.
Цей закон фігурував в угодах з різними партіями, і ми були лобістами цього закону. За нього проголосували і СДПУ(О), і “НУ”, і різні сили. Він набрав 360 голосів у парламенті.
Богдана Костюк
Нині, за словами пана Зісельса, національно-культурні громади зітнулися з проблемою реституції, адже шістнадцять етнічних громад мали свою власність на території України.
Представник польської громади, Борис Драгін вважає, що крім проблеми реституції, ще однією важливою проблемою є видання підручників рідної мови. За словами пана Драгіна, не кожна громада може задовольнити свої освітні проблеми - немає належного фінансування.
З ним погоджується голова Одеського обласного ромського конгресу Сергій Єрмошкін.
Сергій Єрмошкін
Конкурс оголосили. Треба подати оригінал на кет підручника. Ми дзвонили до міністра: від і до низу і кажемо: “Хто буде платити?” Я – циган, я знаю мову, можу написати підручник, але, вибачайте, я не художник, а вам що, важко намалювати?
І виходить цікава штука: подали підручники з мови, літератури за свої кошти надрукували по сім примірників, а кожного підручника 283 сторінки, з мови трошки менше сторінок... Конкурсна комісія буде працювати? Цього ніхто не знає.
Хто буде рецензувати? Того ніхто не знає. Але ми розуміємо, що рецензувати буде, мабуть, інститут з Міністерства освіти, інститут педнаук і так далі, себто ми як громади, як ті люди, які мають потім працювати з цими підручниками, не вчителі, бо ж наші діти за ними будуть вчитися, ми від цього процесу, чесно кажучи, ну якщо не усунені, то десь там, обабіч.
Богдана Костюк
І, на думку членів Конгресу, розв’язувати існуючі проблеми необхідно методом співпраці з різними політичними силами, які повинні підтримувати розвиток усіх етносів, що мешкають на теренах України.
Надія Шерстюк
В одній із минулих передач ми розповіли про те, як до прокуратури Подільського районну ще в квітні цього року звернувся відомий український співак, композитор і музикант Едуард Драч.
Пан Драч просив порушити кримінальну справу за фактом вселення до комунальної квартири, де він мешкає, підозрілих осіб на підставі документів, які Драч вважає підробленими.
Але прокуратуру повідомлення про злочин не зацікавило. Принаймні, відповіді від наглядової інстанції по суті своєї заяви співак так і не одержав.
Як Едуард Драч вирішив навчити прокуратуру виконувати покладені на неї функції, розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Впродовж кількох місяців Едуард Драч домагався бодай якоїсь відповіді від прокуратури та міліції Подільського району на свою заяву про порушення кримінальної справи. Але охоронці закону вперто ховалися.
Урешті-решт разом зі співаком до районного прокурора довелося йти вашому кореспондентові. Ось що ми там побачили:
Едуард Драч
Коли я вже сам не отримав відповідей на численні звернення і до прокуратури, а потім і до районного відділу внутрішніх справ, тоді я запросив кореспондента радіо “Свобода” піти зі мною. Ми прийшли до Подільської прокуратури і побачили шикарні авто, на яких їздять скромні державні службовці. Ми відповіді, звичайно, не одержали, ніхто з нами не захотів розмовляти.
Володимир Бойко
Переконавшись в тому, що прокурор Подільського району та начальник районного управління міліції мають дуже своєрідне уявлення про свої службові обов’язки, Едуард Драч подав до Подільського районного суду Києва скаргу на бездіяльність цих посадових осіб, а також направив до суду позов про відшкодування йому моральної шкоди, завданої ігноруванням прокуратурою вимог закону „Про звернення громадян”.
При цьому, відповідачем у справі Співак зазначив прокуратуру міста Києва, оскільки районні прокуратури не мають статусу юридичної особи й не можуть бути учасником судових справ.
Співак був глибоко переконаний, що прокурор міста Києва Ренат Кузьмін, довідавшись про позов, обуриться недбалістю Подільського прокурора й зобов’яже його дати, нарешті, відповідь.
Але жодної реакції з боку столичного прокурора на позов немає, як немає реакції Київського міського прокурора й не неодноразові прохання радіо „Свобода” пояснити, чи вважає він нормальною ситуацію, коли громадяни змушені судитися з прокуратурою. Принаймні, прес-секретар прокурора міста Києва повідомила, що Кузьмін нічого коментувати не збирається.
Принагідно завважимо, що профільний комітет Верховної Ради не так давно звернувся до Генерального прокурора України Геннадія Васильєва з вимогою звільнити Кузьміна з посади за прояви неповаги до суду. Але Генпрокурор не вважає за потрібне відповідати.
Тому врешті-решт Едуард Драч дійшов висновку, що відверте нехтування законів є візитівкою прокуратур всіх рівнів: від районних до Генеральної.
Едуард Драч
В мене постає безліч питань про те, чому органи правопорядку не займаються такими очевидними речами, можливо, вони не просто не хочуть втручатися, а, можливо, вони мають якийсь комерційний інтерес.
Володимир Бойко
Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, скарги громадян на бездіяльність посадових осіб мають розглядатися впродовж 10 днів.
З моменту звернення Едуарда Драча до суду пройшло вже понад два місяці, але дата першого судового засідання в Подільському райсуді досі навіть не призначена.
Це примусило радіо „Свобода” звернутися по коментар до голови цієї судової установи.
Про те, що ми побачили в Подільському райсуді м. Києва, слухайте в наступній передачі.
Надія Шерстюк
Рубрика “Голоси скривджених”.
Позов на 5 тисяч гривень для харків’янина, пенсіонера Івана Спірівака, космічна сума. Крім того не він, не його сусіди-пенсіонери не зрозуміли, чому їх терміново викликають до суду.
Виявилось, що їх звинувачують у тому, що вони начебто образили честь і гідність керівника тепломереж, коли просили його налагодити систему опалення у будинку, де вони мешкають.
Докладніше передає Вікторія Маренич з Харкова.
Вікторія Маренич
1998-го року під час опалювального сезону температура у квартирах на верхніх поверхах 16-квартирних будинків по Московському проспекту не піднімалася вище 10 градусів. Люди звикли користуватися додатковими опалювальними приладами.
Для пенсіонера Івана Спірівака таке опалення коштувало підвищенням оплати за електричну енергію у кілька разів. Тоді пенсіонер, який мешкає на 16-му поверсі разом із своїми сусідами вирішив звернутися до керівництва харківських тепломереж Юрія Щербака, який керує їх Фрунзенським відділенням. У відповіді – численні відписки, мовляв, це проблеми вашого ЖЕКу.
Проте пенсіонери вирішили йти далі, оскільки боргів із сплати за комунальні послуги вони не мають.
Звернулися до харківського відділення Антимонопольного комітету з проханням роз’яснити, чому споживачі мають сплачувати стовідсотково за послугу, яка надається їм лише на 30%. Відповідь – знову відписка: якість послуг гарантується ЖЕКом.
Тоді Іван Миронович Спірівак вирішив звернутися до секретаря Харківської міської ради Марка Воронова, у листі він зазначив, що “чванливе ставлення пана Щербака до людей ганьбить честь посадової особи”.
Марк Воронов цей лист передав самому Щербаку, а той на підставі цієї фрази – позов до Фрунзенського районного суду міста Харкова.
Іван Спірівак
В позові йдеться про те, що він, високе керівництво, має подяки і нагороди, і ніхто ніколи не скаржився на нього, тому він вважає за образу характеристику його дій як керівника, “чванливе ставлення до споживачів”, і що він ставить це вище за посадові обов’язки.
Вікторія Маренич
На початку жовтня відбулося перше слухання цієї справи, проте воно було відкладено через відсутність так званої потерпілої особи, керівника районного Фрунзенського відділення тепломереж Юрія Щербака.
Іван Спірівак
Сам президент сказав, що у нас недосконале правосуддя. Він хотів по знайомству (чи як) змусити нас заплатити йому п’ять тисяч гривень. Хотів заткнути нас, щоб ніхто не заважав йому, щоб їм було легко працювати.
Вікторія Маренич
В цей час про вищевикладені події дізнається Сергій Андрєєв, генеральний директор харківських тепломереж, і надсилає пенсіонерові Спіріваку лист, в якому, зокрема, говориться: “Адміністрація харківських тепломереж висловлює співчуття і вибачається за дії керівника Фрунзенського філіалу тепломереж Юрія Щербака і зобов’язується протягом тижня вивчити ситуацію щодо покращення опалення верхніх поверхів вашого будинку”.
За словами Івана Спірівака, у будинку було встановлено додатковий насос для подачі гарячої води на верхні поверхи.
Пан Щербак свій позов на пенсіонерів не забрав, тому 25-го жовтня відбудеться друге слухання цієї справи у Фрунзенському районному суді міста Харкова.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
