Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:50

Перебіг президентської виборчої кампанії в Україні.


Ірина Халупа Гості: Людмила Супрун - народний депутат України, Фракція НДП та ПППУ; Віктор Пинзеник - народний депутат України, Фракція “Наша Україна”.













Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 19 жовтня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі. Вас вітає “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Хочу нагадати, що від 20 по 23 годину, програми радіо “Свобода” ретранслює радіостанція НАРТ, у Києві, слухайте нас на частоті 70,4, у Харкові на частотах 73 і 79, а в Одесі на частотах 68 та 36.

Тема на 19 жовтня: Чи може Верховна Рада реально вплинути на перебіг і результати парламентських виборів?

Гості: Віктор Пинзеник, народний депутат України, фракція “Наша Україна”, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності; Людмила Супрун, народний депутат України, Фракція НДП та ПППУ, перший заступник Голови Комітету з питань бюджету.

Наші слухачі можуть долучитися до нашої розмови зателефонувавши після 20.30 за номером: 490-29-05, код Києва – 044.

Сьогодні політичні протистояння передвиборчої президентської кампанії вкотре перенеслися в зал Верховної Ради. Народний депутат України Степан Гавриш від імені 7 фракцій і груп (“Регіони України”, СДПУ(о), “Трудова Україна”, НДП, “Союз”, “Демініціативи”, “Єдина Україна”) заявив, що законодавчий процес надійно заблоковано і що парламентську трибуну використовують лише для затятого протистояння, що супроводжується безплідними словесними баталіями.

Він підкреслив, що цитую - “наші опоненти намагаються перетворити парламентську трибуну на поле для політичних ігор, де постійно провокують конфлікти... лунають заклики до повалення влади, дешеві і порожні передвиборчі гасла, які підпалюють фітіль під нашою стабільністю, загрозі національній безпеці”. Степан Гавриш звернувся до Голови Верховної Ради з проханням перенести поточний пленарний тиждень на період з 7 по 10 грудня.

На його думку, це єдиний шлях для повернення роботи парламенту у конституційне русло і єдина можливість уникнути порушення Основного закону. Степан Гавриш.

Степан Гавриш

В умовах хаосу та політичної істерії, що панує в Верховної Раді, її діяльність в пленарному режимі перетворена на безглуздя. Парламент не виконує своїх конституційних обов’язків, Верховна Рада не може нормально працювати в сесійній залі, реально відсутня конституційна кількість народних депутатів для прийняття законів.

Ми, лідери депутатських груп і фракцій від імені наших депутатських об’єднань заявляємо, що ми не можемо, не маємо морального права надалі брати участь в цьому політичному шоу. Ми вимагаємо вибачень перед українським народом за його образу як джерело влади.

Ми також звертаємося до Верховної Ради України, перенести пленарні засідання з цього тижня на період з 7 по 10 грудня, а цей тиждень визначити для роботи у комітетах, депутатських фракціях та групах. Це єдиний шлях для проведення роботи парламенту у конструктивне русло, єдина можливість запобігти порушенням Конституції та законів України. Звертаємося також до Президента України не підписувати законопроекти, що прийняті з порушенням Регламенту та Конституції України.

Ірина Халупа

Це був Степан Гавриш. У свою чергу Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив, що робота парламенту блокується для того, щоб провести дострокові парламентські вибори. Він зазначив, що це не гіпотеза, а реальний політичний прогноз. Спікер парламенту Володимир Литвин.

Володимир Литвин

Я хочу вам сказати, шановні колеги, що ви реалізуєте першу частину сценарію, не знаючи, яка буде друга частина сценарію відносно Верховної Ради України. Перша частина сценарію полягає в тому, щоб сьогодні паралізувати роботу Верховної Ради. І головна причина - це маскування, що сьогодні використовується парламент як політична трибуна.

Другий сценарій, він полягає в тому, чи друга частина сценарію, що після виборів, будуть переможцю або одному, або іншому, хто не переможе, навіювати тезу, що такий парламент країні не потрібен.

Ви кажете, що це нереально створити, так я звертаюся до тих, які сьогодні, в період міжвладного сезоння слухняно виконують ці вказівки, а тоді вам скажуть взагалі не ходити в парламент. І ви мовчки скажете “єсть!”.

Ірина Халупа

Це був спікер парламенту Володимир Литвин.

Попри сьогоднішнє блокування трибуни та бурхливі дискусії, Верховна Рада все ж таки ухвалила звернення до українського народу у зв’язку з президентськими виборами, в якому депутати закликають виборців прийти на виборчі дільниці і зробити вільний осмислений вибір.

Депутати звертаються до всіх учасників виборчого процесу, від кандидатів у президенти до правоохоронних органів діяти чесно, демократично та прозоро і дотримуватися закону. Як пройдуть вибори, якими напрямами і темпами, до яких орієнтирів та цілей рухатиметься далі Україна залежить від усіх нас, мовиться у зверненні.

В чому сенс такого звернення, що може воно реально дати? З таким запитанням Тарас Марусик звернувся до директора програм Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії Ростислава Павленка.

Ростислав Павленко

В цій ситуації, яка склалася, коли кампанія і, на жаль, з вини української влади перетнула всі розумні межі. І доходи не те, що навіть до рівномірного розподілу доступів до агітації, до місцевих ресурсів, парламент мусить сказати своє слово і дати оцінку ситуації. А більше того попередити громадян, що можливі провокації і те, як з ними можна боротися.

Тобто я думаю, що парламентарії якраз зробили правильний крок, давши належну політичну оцінку і показавши, що парламент залишається певним чином контролером подій і готовий реагувати в тих межах, які дає йому Конституція.

Тарас Марусик

Разом з тим сьогодні, коли ухвалювалося це рішення, сталася фактично така подія, яка може завершитися блокуванням роботи ВР надовго. Я маю на увазі ту кількість фракцій колишньої більшості, яка відмовилась брати участь в засіданні. З Вашого погляду, на що розраховують ці депутати?

Ростислав Павленко

Я думаю, що ці депутати розраховують перш за все на те, що буде заблоковано роботу і таким чином громадяни не зможуть отримувати інформацію, про позицію політичних сил, скажімо, які не мають доступу до ЗМІ. А по-друге, буде скомпрометовано, сам інститут парламентаризму.

На жаль, оцінювати різні сценарії аналітиками, які передбачають в тому числі, якийсь силовий вплив і для його реалізації потрібно дискредитувати роботу парламенту, показати, що легітимні способи прийняття рішень не працюють.

Ви слушно сказали, що це колишня більшість, тобто навіть не зважаючи на позицію цих фракцій парламент приймає рішення, працює. Тому я думаю, що їх мета не буде досягнута.

Ірина Халупа

Це був Ростислав Павленко, директор програм Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії.

Пані Супрун, сьогодні ми чули, що голова ВР сказав, що робота парламенту блокується для того, щоб провести дострокові парламентські вибори. Я пам’ятаю, наприкінці вересня я була у Національній опері на святкуванні ювілею Володимира Павличка. І там у розмові з головним редактором газети “День” Ларисою Івшиною виринуло, власне, питання, чи буде зірвана робота ВР до виборів, чи ні? Як Ви думаєте те, що розповідає пан Литвин це реально, чи справді хтось планує зірвати роботу ВР?

Людмила Супрун

Я в парламенті працюю друге скликання і можу сказати, що протягом часу моєї роботи над парламентом, завжди нависає загроза якогось розпуску і причини для цього знаходяться, і умови для цього створюються, але парламент був, є і сподіваюся буде.

Бо в період, коли проходять вибори президента і відбувається, фактично передача влади, а ви знаєте, що ми не провели політичну реформу на сьогоднішній день, і в момент, коли буде передана влада одночасно, і Кабінет Міністрів складає з себе повноваження, то фактично єдиним стабільним органом влади в державі залишається саме парламент.

І безперечно за таких умов ми всі повинні працювати над тим, щоб зберегти стабільність в державі, бо стабільність парламенту це стабільність держави в першу чергу. Можу сказати, що підстав для розпуску парламенту немає. За Конституцією визначається тільки одна, якщо фактично або парламент об’являє про саморозпуск, або ми не збираємося протягом тридцяти днів, тобто не розпочинаються пленарні засідання.

Ми бачили останнє роз’яснення Конституційного Суду, що він вважає проведенням засідань, непроведенням засідань, організованою роботою, неорганізованою роботою. Але я можу сказати, що в цих умовах можливо ми відійдемо від тієї практики, коли за одне засідання протягом одного засідання приймаються 300 законопроектів чи 100, просто будуть розглядатися лише нагальні законопроекти.

Ірина Халупа

Тоді яка мета блокування тими фракціями роботи ВР?

Людмила Супрун

Можливо все-таки увірвався якийсь терпець, коли сторони використовують парламентську трибуну вже за межами звичайних, нормальних відносин, називають один одного різними словами, це неправильно, бо вибори пройдуть і політична толерантність, вона повинна залишатися у суспільстві.

Крім того, ми цим даємо приклад громадянам, що вони і між собою мають так розбиратися. Це не правильно. Терпець увірвався. Можу сказати, що різні сторони намагалися блокувати - це була опозиція, це була і не опозиція, але я думаю, що спікер зараз якраз абсолютно точно відображає зараз позицію парламенту в цілому, тобто він веде засідання в межах регламенту.

Ірина Халупа

Пане Пинзеник, фракція “Наша Україна” свого часу теж блокувала роботу парламенту з приводу конституційної реформи. Отже, що Ви бачите нині за блокуванням парламенту певного уламку більшості?

Віктор Пинзеник

Я слухав окремих політиків і мені здалося, що вони говорять не про український парламент. Я вже два місяці чую від залишків більшості те, що парламент нездатний працювати. Але парламент працює донині. Тобто парламент ухвалює закони, звернення. І сьогодні ухвалював.

На мій погляд, це вже агонія перед неминучим тим, що трапиться 31-го жовтня, бо знайти логіку в тому, що сьогодні було... От згадайте, з вуст прем’єр-міністра звучить: “Не політизуйте бюджет”.

Сьогодні розглядалося два базових документи до бюджету, без яких не можна розглядати бюджет: закон “Про державну програму економічного і соціального розвитку наступного року” і закон “Про прожитковий мінімум”. Де знаходиться фракція “Регіони України” в цей час? Нуль, ні одного депутата немає. Немає СДПУ(О), немає “Трудової України”.

Завтра знову ми почуємо від прем’єра: “Бюджет політизують”. Не хочуть приймати.

Можемо відзначити сьогодні, що парламент сьогодні без трьох фракцій прийняв закон “Про прожитковий мінімум”. Програму відхилили, тому що до неї були справедливі зауваження.

На зло дійові і шапка горить. По суті, сьогодні робиться те, що озвучувалося на початку сесії, що треба припинити, бо комусь хотілося закрити єдиний інститут, який займає свою позицію, і де можна прочути свіжу чесну думку.

Ірина Халупа

Все ж таки, крім того, що ви сьогодні ухвалили закон “Про прожитковий мінімум”, про який ми згодом поговоримо, ви ухвалили це звернення, і це звернення дуже високословне: ви закликаєте до громадянської відповідальності не лише українського виборця, але всіх учасників політичного виборчого процесу в Україні.

Я хочу процитувати останній абзац цього звернення: “Тільки українському народові вирішувати, хто стане новим главою нашої держави. І тільки від усіх нас залежить, як пройдуть вибори, якими напрямами і темпами, до яких орієнтирів та цілей рухатиметься далі Україна”.

Пані Супрун, що робить парламент для того, щоб ці слова не були лише на папері, а й насправді? Чи готові ви дійсно бачити і рахуватися з народним рішенням щодо наступного президента? Тобто, парламент повинен існувати й надалі, незалежно від того, хто стане президентом.

Людмила Супрун

Термін дії парламенту цього скликання закінчується тільки в 2006-му році, тобто новому президенту прийдеться жити з цим парламентом, хто б це не був.

Тому парламент, якщо ми все-таки прийняли рішення, а я знаю, що таке рішення підтримується і фракцією “НУ”, щодо проведення політичної реформи і переходу до створення системи послідовної влади, бо зараз влада фактично бореться між собою, гілки влади борються між собою, а уряд стає заручником цих процесів, і пропозиція щодо переходу до парламентської республіки, я думаю, що вона підтримується і депутатами інших фракцій, не тільки нашою, тому парламент на сьогоднішній день, на мій погляд, повинен зробити три речі.

По-перше, не вносити зміни в законодавство, яке регулює виборчі процеси щодо виборів президента, щоб не створювати додаткову нестабільність...

Ірина Халупа

Так що цей закон “Про вибори Президента України”, який був розглянутий минулого тижня, щоб в другому турі обов’язково набрати бодай 50% голосів...

Людмила Супрун

Це норма, можливо, і виважена, тому що якщо один кандидат набере 22%, а інший 22% (умовно), то буде перемагати той, хто має 22%.

Віктор Пинзеник

Я думаю, що не треба нам вести дискусію чому, тому що на погоджувальній раді депутатських груп і фракцій, слава Богу, тільки дві фракції підтримали цю позицію, і цей закон не буде розглядатися взагалі, бо це не правильно за тиждень до виборів.

Людмила Супрун

А тому, що може зробити парламент? Не змінювати виборче законодавство.

По-друге, він повинен зберегти свою сталість в роботі, тобто не паралізувати суспільство ще й тим, що й парламент не буде працювати, бо все-таки за парламентом дуже багато контрольних функцій. Він повинен залишатися стабільним законодавчим органом державної влади.

По-третє, парламент за своєю сутністю здатний примирити сторони, не допустити...

Ірина Халупа

Справді?

Людмила Супрун

Примирити – це не в тому плані, що всі потиснуть один одному руки і підпишуть мирну угоду, просто парламент привчає до політичної толерантності.

Ірина Халупа

Привчає до політичної толерантності, пане Пинзеник?

Віктор Пинзеник

Безумовно, інакше парламент не працював би. Попри всі конфлікти, бо це є відбиття суспільних процесів і відбиття, на жаль, того складного періоду, коли йде зміна вектору розвитку України, тому неминучі такі протистояння в парламенті, але це єдиний державний інститут, який, по суті, зробив правильний крок стосовно виборів: він закликав, по суті, всіх учасників виборчого процесу забезпечити те, щоби громадян обирали, парламент створив комісію, яку очолив сам спікер (і це теж знаковим є) по моніторингу за ходом виборів, більше того, в п’ятницю ми будемо слухати ситуацію, і парламент єдине місце, де можна почути постійно про порушення законодавство по ходу виборів.

Є абсолютно неприйнятні речі. От ми сьогодні озвучили позицію щодо арештів студентів, в Україні почалася масова хвиля арештів: в Полтаві, в Чернігові, підкидання вибухових пристроїв в Києві, у Чернігові арештовані 15 студентів, учасників акції на Контрактовій площі.

В парламенті сьогодні вже прозвучало... Я думаю, що ми передамо матеріали в комісію, тому що, виявляється, зараз всі діти стали злочинцями і раптом у всіх областях України.

У Львові ж вибух, відбувається нагнітання “страстєй”, спроба лякати суспільство можливими силовими акціями. З чийого боку вони йдуть?

Ірина Халупа

Сьогодні ми бачили по телевізору, що були деякі вивішені гасла з парламентського балкону, зокрема “Ющенку пора вибачитися!” і “Ні, тероризму!”

Можливо, це не зовсім справедливо скеровувати таке запитання до Вас, пані Супрун, але про який тероризм тут йде мова? Бо ми чуємо останнім часом дуже багато про якусь стабільність, але дивлячись на українське суспільство, українську громадськість, то вона досить спокійна. Навіть ті речі, про які згадував пан Пинзеник, що гонять студентів і так далі, вони не виринають з самого суспільства, але з іншої сторони. Отже, який тероризм в Україні є?

Людмила Супрун

Я думаю, що мова не йде про тероризм в такому розумінні, як це було в Америці чи в інших країнах, а мова йде про те, що ми не можемо зараз вгамувати свої емоції...

Ірина Халупа

Емоційний тероризм?

Людмила Супрун

Емоційний тероризм в більшій мірі проявляється, коли людина не може зупинитися, і якщо вона вже почала щось говорити, то перше слово звичайне, а останнє вже буде нецензурним. От цей емоційний тероризм, можливо, в певній мірі мається на увазі.

Ірина Халупа

А що ця група незадоволених депутатів хоче від Ющенка? За що він має вибачитися?

Віктор Пинзеник

Ви не за адресою задаєте запитання.

Ірина Халупа

Так, я знаю. Я казала, що це, може, несправедливі...

Віктор Пинзеник

Людмила представляє фракцію НДП, яка бере участь в засіданнях ВР України.

Але сьогодні ми почули вибачення. Речник або довірена особа кандидата в президенти Віктора Ющенка Микола Томенко вибачився перед громадянами України за те, що нашим народом до цього часу керує ця влада.

Людмила Супрун

Я скажу, що в даному випадку, можливо, наймудріше поступив наш спікер В.М.Литвин, тому що він, виступаючи з трибуни, сказав, що “і за тих кандидатів, і за цих можу принести вибачення я, бо ми відповідальні перед народом за все те, що відбувається”. Він взяв на себе і цю відповідальність також. Ми розуміємо, що в цій ситуації він діє так, як необхідно діяти за українською ментальністю.

Ірина Халупа

Давайте поговоримо трішки про цей Моніторинговий комітет, який був створений ВР, який має спостерігати за виборами і за перебігом виборів. І повернімося до нашої тами.

От ви, власне, ухвалили сьогодні звернення про вибори до всіх учасників виборчого процесу, до українського виборця, до українського народу, діє і працює цей комітет. А чи може ВР якось виступити гарантом в Україні (я не знаю, чи взагалі хтось може в Україні виступити гарантом) демократичних прозорих виборів? Всі висловлюють бажання бачити їх такими. Але хтось насправді може забезпечити те, щоби вони такими були?

Віктор Пинзеник

Громадяни України. Два роки їх, звичайно, б’ють інформаційними матеріалами з приводу того, що лякають людей, що вибори фальсифікують, але гарантом ніхто не може бути: ні Москва, ні Вашингтон, крім громадян України.

Але я мушу добрі слова сказати в бік парламенту, тому що це зберігся той острівець, єдиний державний інститут, який пробує і робить спроби зробити все, щоби громадяни України обрали президента, щоб люди мали можливість вибору, більш-менш вільні умови доступу до ЗМІ.

Тому в цьому аспекті, я хочу сказати, що, слава Богу, в парламенті є абсолютна більшість депутатів, більшість, достатня кількість, яка опікується цими проблемами і хотіла, щоб громадяни обирали самі президента, і це видно по голосуванні багатьох законопроектів, в тому числі і тих, які стосуються виборчого процесу, в парламенті заяви, звернення і відповідні закони набирають достатню кількість голосів для їх прийняття.

Ірина Халупа

Пані Супрун, прошу.

Людмила Супрун

Можу сказати, що парламент виконує не тільки законодавчу функцію, а він є і політичним органом, і він є також контролюючим органом. Жоден орган, крім парламенту, не здатен викликати вищу посадову особу, і, за умови висловлення їй недовіри, ця особа фактично може позбавитися своєї посади, тільки парламент може застосовувати такий інститут, як імпічмент.

Ірина Халупа

Але ми бачили досить гострі оцінки спеціальної парламентської комісії по виборах у Мукачевому, але результатів як таких не було.

Людмила Супрун

Справа в тому, що вибори президента і вибори в Мукачевому різняться між собою, тому що під час виборів президента народ обирає лідера, програму, і людину, яка буде представляти інтереси України, і це стосується абсолютно всіх людей.

У Мукачевому вибори були дійсно надзвичайно складними. Ви знаєте, що наша фракція, наприклад, підтримала відповідні запити, звернення і прийняті рішення ВР, але це стосувалося частини території України і не було настільки загальнопоширеним в той момент часу.

Якраз парламент своїми контрольними функціями, своїми владними функціями і здатен додатково забезпечити дотримання всіх вимог, тому що в парламенті, ще раз скажу, різні представлені політичні сили, і вони будуть ще півтора року після виборів президента все-таки впливати на ситуацію в країні.

Ірина Халупа

Секундочку, пане Пинзеник. У нас слухачка з Івано-Франківщини пані Антоніна Кутик. Ви в ефірі, добрий вечір. Ваше запитання?

Слухачка

Добрий вечір, пані Ірино. Просять, щоб пан Ющенко вибачився перед ВР. А коли вибачаться переді мною за те, що я не можу з екранів телевізора ніякої правди почути.

Я не маю “5 каналу”, я в горах живу, “5 канал” у нас не працює. Радіо “Свобода” у нас працює гірше, ніж в радянські часи. Коли вибачаться за це переді мною?

Ірина Халупа

Хто?

Слухачка

Не знаю, наша влада, напевно. От хай пані Супрун скаже мені, коли вибачаться переді мною. Я ні одного слова правди з екранів телевізора не чую. Я бачу одного пана Януковича, “Укрпошта” приносить мені рекламу лише за пана Януковича, на всіх рівнях я чую тільки його.

Вибачте, одне-єдине – це рекламу про прокладки я можу дивитися без пана Януковича. Даруйте мені.

Ірина Халупа

Дякуємо, пані Антоніно.

Людмила Супрун

Нам можна відповісти тільки одне, що можливо колись таке буде в Україні, що в гірських районах будуть усі канали телебачення працювати.

Віктор Пинзеник

Я можу сказати тільки одне: потерпіть ще 12 днів, 12 днів залишилося.

Ірина Халупа

Сьогодні Ви ухвалили цей прожитковий мінімум. Як це вдалося зробити за умов блокування? І до ефіру Ви сказали, пане Пинзеник, що починають реалізувати програму Віктора Ющенка, так?

Віктор Пинзеник

Точно. По суті прийнятий закон, підготовлений Віктором Ющенком, Віктором Пинзеником, який стосувався рівня прожиткового мінімуму.

Справа в тому, що по закону прожитковий мінімум має враховувати хоча б динаміку зростання цін. Черговий раз уряд підсунув фальшивий документ, тому що при попередньому затвердженні інфляція виявилася на 40 відсотків вищою, ніж це планував уряд.

Зараз, якщо подивитися статистику, що відбувається з цінами і те, що подав в розрахунках уряд, не відповідають одне одному. А ще краще – як подивитись на прилавки магазинів.

Тому наш проект підвищує рівень прожиткового мінімуму в три рази більше, ніж уряд. Уряд піднімав на 20 гривень. Наш проект - на 60 гривень.

Я хочу сказати, що в результаті дебатів парламент підтримав цю поправку. І сьогодні прийнято рішення, що прожитковий рівень повинен складати 423 гривні, це проект Віктора Ющенка.

Ірина Халупа

Як бюджетний комітет ставиться до цього рішення?

Людмила Супрун

Справа в тому, що зміна цих показників проти тих, які були заплановані урядом попередньо, безперечно буде впливати на формування всього бюджету. Тому що багато вихідних даних використовується саме виходячи з прожиткового мінімуму.

За цей час змінилася ситуація, змінився індекс інфляції, і я думаю, що для населення якраз визначення більш вищого рівня прожиткового мінімуму – це плюс, значить держава визнає право громадян на оцей прожитковий мінімум, що вони трохи більше мають право на продукти харчування, на забезпечення соціальних послуг...

Ірина Халупа

Мають вони на це право чи просто віддзеркалює зростання цін так само?

Людмила Супрун

Справа в тому, що це соціальний стандарт. Ви знаєте, що якщо ми не забезпечимо рівновагу між зростанням цін і зростанням прожиткового рівня населення, зростанням споживчого попиту, щоб за ці самі гроші можна було купити більше, то це значить, що ми більше нічого не робимо.

Треба завжди цей баланс тримати, щоб при зростанні доходів громадян вони в результаті інфляції не з’їдалися, оце наше завдання.

Що стосується прожиткового мінімуму, то встановлення цифри 423 означає, що нам потрібно буде переглядати в певній мірі показники бюджету, оце мене турбує, як фахівця.

Ми в свій час пропонували, щоб все-таки такі показники встановлювалися в законі про бюджет, тоді ці речі поєднані і зрозуміло, як вони один на одного впливають.

Зараз Ви знаєте, я думаю, що це законно.

Ірина Халупа

Але ж Ви дискутуєте над бюджетом, правда?

Людмила Супрун

У нас перше читання тільки готується. Ми вивчаємо всі показники, і я не виключаю, що за умов прийняття цього закону нам прийдеться змінювати ці показники також.

Ірина Халупа

Вибачте, у нас є слухач з Полтави. Прошу, Ви в ефірі, добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Скільки нас державний тероризм буде діставати? Сьогодні приїхав пан Янукович у Полтаву, так пів-Полтави зупинили рух транспорту, це ж тероризм самий натуральний. Скільки можна зганяти цих студентів?

Ірина Халупа

А що там конкретно діється у Полтаві у зв’язку з його приїздом?

Слухач

Як що? Міліція повністю блокувала переїжджу частину і все інше. Зігнали студентів, щоб поклони били Януковичу, зняли їх з занять і тому подібне... Скільки ж може це продовжуватись? Вже ж терпець вривається в нашого народу.

Ірина Халупа

Дякую, пане Володимире. Це таке запитання, яке стосується, мабуть, всіх і нікого одного. Ми чули на вихідні, що Києво-Могилянська академія теж зазнала певних перебірок у зв’язку з тим, що це єдиний ВУЗ в Україні, який не намагається диктувати своїм студентам, як вони мають себе політично вести.

Взагалі, коли припиняться в Україні власне такі форсовані зустрічі? Чи це стара традиція, яку важко поламати?

Людмила Супрун

Ви знаєте, я проходила вибори в 98-му році, коли балотувалася в Кіровоградській області. І можу сказати, що коли людина, яка йде на вибори, викликає інтерес, то люди приходять самі, без того, щоб їх до цього закликали чи привозили.

І в даному випадку можу сказати, що я пройшла вибори через кожне село через кожну хату. Скільки людей зі мною зустрілося, стільки людей за мене проголосувало, це було 60 відсотків він населення.

Я з ними працюю і на сьогоднішній день, і продовжую працювати, думаю, що навіть незалежно від того, що буде в наступному році, однаково ця робота буде продовжуватись.

Для того, щоб зберегти громадянський спокій, для того, щоб люди робили свідомий вибір, що їм робити, за кого голосувати?

Сьогодні ніхто не може примусити людей, їх свідомість голосувати інакше. Люди прийдуть до виборчих дільниць, проголосують в таємному режимі в кабінці для голосування, визначаться, кому віддати свій голос, оце і буде рішенням народу.

Ірина Халупа

Пані Людмило, Ви вірите, що вибори не будуть сфальсифіковані, що людські голоси не будуть вкрадені?

Людмила Супрун

Розумієте? Я звертаю увагу на дві речі. По-перше, сам Віктор Федорович Янукович завжди говорив, що йому не потрібна перемога будь-якою ціною.

Тобто якщо вибори не пройдуть за дотриманням вимог законодавства, просто не буде спокою в суспільстві. Все-таки як до цього підійти, як нам парламентськими методами забезпечити такий неспокій.

Зрозуміло, що хтось переможе, а хтось буде переможеним. Це зрозуміло. Можливо, той кандидат, який переможе, запропонує іншому якусь програму чи спільну дію...

В Америці, скажімо, існує програма президента і віце-президента, у нас такого немає. Там ідуть вибори, фактично, парні, бо конкурують дві партії політичні. Вони також конкурують на грані. Вони конкурують: 50 відсотків і два голоси...

Ірина Халупа

Але співпрацюють в національних інтересах...

Людмила Супрун

Але в національних інтересах співпрацюють. Я б дуже хотіла, щоб ці вибори порушили нашу співпрацю в національних інтересах. В нас дуже молода держава, ми витримуємо зараз шалений тиск абсолютно з усіх боків.

Це і дуже потужна економічна конкуренція, це і політична конкуренція: боротьба за Україну, як територію свого власного впливу з боку ЄС, з боку колишніх країн СНД, країн, які знаходяться на інших континентах... Тобто іде боротьба за Україну, ми цього не можемо не помічати.

Нам головне забезпечити сьогодні, як парламенту, в першу чергу, щоб дотримувалися інтересів України і українського народу.

Ірина Халупа

Дякую, пані Супрун. І ще одне запитання від слухача. Пан Михайло з Миколаївської області, пробачте, що довелося чекати трошки.

Слухач

Добрий вечір всім присутнім. Питання до пані Супрун. Що заважає Кінаху ввійти в команду Ющенка? Вони, мені здається, добре б співпрацювали.

Ірина Халупа

Дякую, пане Михайле, конкретне запитання.



Людмила Супрун

Ви знаєте, Анатолій Кирилович є лідером партії, з якою ми в парламенті створили спільну фракцію. Його рішення іти на вибори самостійно, думаю, було продиктовано його партійною групою.

Якщо мова йде про об’єднання, то на виборах президента такі об’єднання, фактично, неможливі, бо кожен кандидат іде зі своєю програмою. Після виборів які рішення вони будуть приймати: об’єднуватися чи не об’єднуватися. З ким об’єднуватися? З тим, хто переможе, чи з тим, хто буде йти, фактично, в опозицію, це вже друге питання.

Я думаю, що Анатолій Кирилович – людина відома в Україні, він достатньо поміркована людина. Ми його знаємо і як людину, яка працювала на посаді прем’єр-міністра.

До речі, у нас зараз всі йдуть, практично, в прем’єри, так? Єдине, один з наших прем’єрів, це Валерій Павлович Пустовойтенко не пішов на ці вибори, хоча наша НДП підтримувала його кандидатуру на посаду президента. Так що будемо дивитися, як складуться стосунки між цими людьми.

Знаю точно, що при будь-яких умовах ми будемо шукати шляхи для спільної роботи в інтересах держави, в інтересах України.

Ірина Халупа

Пане Пинзеник, що Ви скажете?

Віктор Пинзеник

Я вже не знаю, про що... Починали з бюджету. Я спершу прокоментую деякі речі... Спроба влади тиснути на громадян обертається явищами, з одного боку, які я називаю явищем скручуванням дуль.

Це дуля потихеньку скручена у кишені у багатьох громадян України. Вона прорветься 31 жовтня, з другого боку тим, що ми сьогодні йдемо, як ніколи, до виборів, бо на кожній дільниці наші люди є.

Повернусь до бюджету. Бюджет в будь-якому випадку треба було переглядати, бо такого неякісного бюджету, в якому знижується реальна заробітна плата всіх бюджетних працівників, де не передбачені кошти на доплати до пенсій, ні одна порядна людина у ВР не має права голосувати.

Тому цей бюджет має бути перероблений. І, по суті, правки, які внесли депутати, означають якісно новий документ. Якщо нам вдасться прийняти в кінцевому варіанті, то я можу сказати, що бюджет стане нормальним соціальним документом.

Хоче це вже буде далеко, що подав уряд.

Ірина Халупа

Коли Ви збираєтесь знову повернутись до бюджетних питань?

Віктор Пинзеник

Завтра голосування по питаннях бюджету.

Ірина Халупа

Дякую, на жаль, нам прийшла пора закінчувати.

Сьогодні про вплив української ВР на перебіг президентських виборів з нами дискутували два народні обранці: від блоку “Наша Україна” Віктор Пинзеник і фракції НДП та “Партії підприємців і промисловців” Людмила Супрун.

Спасибі учасникам “Свободи”, це була “Вечірня Свобода”.

Слухаймо “Свободу” і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG