Доступність посилання

ТОП новини

Професор Василь Лизанчук.


Тарас Марусик

Київ, 21 жовтня 2004 року

Тарас Марусик

На черзі – наша постійна рубрика, присвячена мовним питанням. Сьогодні, як і минулого разу, гостем є представник міста Лева, професор Василь Лизанчук. Завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імени Івана Франка.

Доктор філологічних наук і заслужений журналіст України Василь Лизанчук за останні два роки видав дві книжки, присвячені питанням російщення в Україні: “Не лукавити словом” та “Кайдани ще кують”.

На мовні теми він почав писати років 16 тому в час перебудови, коли тривали дискусії довкола необхідности надання статусу державної українській мові. Потреба писати на ці теми є і тепер.

Василь Лизанчук

Мова це, відомо, не лише засіб цементування, згуртування, утвердження нації, це є внутрішня її функція, але й як засіб виокремлення нації з-поміж інших націй і краса світу саме в розмаїтості, а не в одноманітності.

На жаль, проблема в Україні ця ще не розв’язана, ми відчуваємо сильний супротив утвердженню в Україні української мови як державної, і це є зовнішні і внутрішні чинники.

Це, мабуть, боязнь, що українці стануть єдиною згуртованою цільною нацією, бо всі кризи, які переживає людство чи народ економічно, соціально, ідеологічно, політично починаються з кризи національної.

Тарас Марусик

Відповідаючи на моє запитання, чи не варто змінити підходи до мовної проблеми в Україні з часу надання державного статусу українській мові в Конституції Української РСР, професор Лизанчук сказав, що ця проблема сьогодні загострилася.

Василь Лизанчук

І починається це з інавгураційної промови Леоніда Кучми, коли він ставав Президентом, коли він сказав, що має намір надати російській мові статус офіційної, а офіційна і державна – це одне і те ж . Тоді почався відкат назад.

І це є проблема, яка сьогодні вимагає двох голових вирішальних напрямків. Це політика держави щодо утвердження української мови в Україні, з одного боку, зверху, а з другого боку – таких морально-психологічних засад на низах, щоб люди хотіли, йшли і відчували внутрішню потребу утверджувати українську мову.

Тарас Марусик

Книжка Василя Лизанчука “Не лукавити словом” насичена великою кількістю фактів, документів і коментарів про стан української в умовах багатостолітньої окупації і постокупаційних років.

Процитую назви деяких розділів: “Якою мовою розмовляють росіяни в Росії, французи – у Франції, турки – в Туреччині?”, “Кому належить інформаційний простір в Україні?”, “Спілкуймося із Всевишнім рідною мовою!”
XS
SM
MD
LG