Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:18

Нафтогін "Одеса-Броди" і далі на порядку денному європейських політиків.


Мар’яна Драч

Прага, 22 жовтня 2004 року - Проблеми енергетичної безпеки в регіоні Центральної і Східної Європи обговорювали учасники міжнародної конференції, яка 21-го жовтня завершилася в Празі. У приміщенні Сенату Чеської республіки її організував празький Інститут досліджень безпеки.

Ми запросили до студії радіо “Свобода” українських учасників цієї конференції Олександра Тодійчука, колишнього президента компанії “Укртранснафта,” та віце-президента фонду “Стратегія 1” Михайла Гончара.

Про підсумки конференції розповідає Михайло Гончар.

Михайло Гончар

Занепокоєння було загалом висловлене тим, що відбувається зараз: нестабільністю в регіонах, ключових для видобутку енергоносіїв; а також подіями в Росії, пов’язаними свідомим розвалом “Юкоса”, тими небезпечними тенденціями, які відбуваються в політичному житті Росії.

Виступав колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек, який сказав, що країни Центральної Східної Європи значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв у Росії. Коли Росія – демократична країна, це одна ситуація, коли Росія випадає з кола демократичних країн, а ця тенденція позначилась, це інша ситуація. І слід робити висновки.

У цьому контексті я можу відзначити, що в принципі чеська сторона адекватно враховує ті перспективи, які містить у собі співпраця з Україною, в тому числі в питаннях, пов’язаних з нафтовим транзитом, з використанням системи “Одеса – Броди”. І подальшого розширення як на Плоцьк, так і в напрямку словацько-чеському.

Але знову ж таки звучало на конференції, що це значною мірою залежить від того, якими будуть результати виборів в Україні і який вибір зробить Україна в плані подальшого політичного розвитку.

Мар’яна Драч

Відомо, що український уряд після тривалих коливань вирішив запустити нафтогоном Одеса-Броди російську нафту. Ось уже 4-ий тиждень вона тече цією трубою. Які наслідки цього рішення?

Олександр Тодійчук

Україна повинна так само, як і інші країни Центральної Європи, враховувати ті тенденції, які є навколо нашої держави. Багато говорили про те, що сьогодні російські транзити йдуть через Балтику, через Чорне море.

Зараз інтенсивно Казахстан і Росія проштовхують проект транспортування нафти до Китаю і інших країн Азії. І Україна, і Польща, і Чехія, і Словаччина випадають із цих великих стратегій. Тобто, наші транзитні потужності, не тільки України, але й інших країн можуть мати дефіцит.

Це великі проблеми, які треба враховувати в ухваленні будь-яких важливих рішень. І якраз цей реверс дав можливість реалізувати інші варіанти, конкурентні проекту “Одеса – Броди”, тому що ми зупинилися на своєму розвитку, а з іншого боку , ми себе позбавили альтернативи.

Знову ми на 100 % залежимо від Росії. Багато говорилося на конференції, що, практично, існує контроль “Транснєфті” російської згідно з тими останніми підписаними угодами над українською системою.

Ще треба знати, з ким вести мову: чи з Києвом, чи з Москвою - стосовно майбутнього газотранспортної системи України.

Мар’яна Драч

Якщо ми припустимо, що уряд таки до вас прислухається і колись змінить напрямок нафтогону Одеса-Броди, скільки конкретно часу для цього потрібно?

Олександр Тодійчук

Це дуже складний процес, бо тут треба вирішити юридичні питання, підписано цілий ряд угод, які треба розглянути, треба працювати на компенсаційних різних механізмах. Хоча з боку авторів цього реверсу говорять про три місяці, але я думаю, щонайменше - це півроку дуже складної роботи за участю і всіх потенційних партнерів, тобто, інших країн.

Мар’яна Драч

Часто лунає пояснення, що уряд задовольнив інтереси російської компанії стосовно нафтопроводу Одеса-Броди в рамках ширшої стратегії, щоб домогтися зниження цін на енергоносії для пересічних громадян. У світі рекордні ціни на нафту. Вартість російського бензину в Україні зростає. Але все одно ця ціна дуже низька, якщо порівняти її з сусідніми державами.

Що Ви можете сказати на це, пане Гончар?

Михайло Гончар

За ці низькі ціни потім доведеться заплатити досить дорого, тому що, по суті, штучне стримування цін потім обернеться стрибком після того, як вибори закінчаться, оскільки торгівці пальним зроблять невідворотно цей крок для того, щоб компенсувати собі ті, як вони вважають, збитки, яких зазнали за рахунок того, що пішли назустріч урядові.

Мар’яна Драч

То Ви очікуєте зараз стрибка цін на енергоносії в Україні після виборів, незалежно від того, хто переможе?

Михайло Гончар

Практично так. Цей стрибок спочатку може бути доволі різким, і він носитиме навіть спекулятивний характер, а потім відбудеться певна стабілізація і падіння, але ці ціни не повернуться на цей низький рівень. Власне кажучи, ситуація травня , коли був такий ціновий стрибок, а потім адміністративним шляхом стабілізували ситуацію - це якраз показує, що той потенціал стиснутої пружини цін за цей період ще більше зріс.

Мар’яна Драч

І ще послухаємо аргументи пана Тодійчука.

Олександр Тодійчук

Пан Бузек, відомий нам, привів дуже хороший приклад. Він згадав переговори, які велися з російською стороною: про те, що російська сторона хотіла викупити газотранспортні системи польські, і був такий певний ультиматум, мовляв, якщо Ви нам не продаєте газотранспортні системи, то ми вдвічі підвищуємо ціну на газ.

Я думаю, що при стовідсотковій залежності сьогодні України від постачання тільки з Росії такий сценарій розмови може відбутися. Я дуже не хотів би цього, але якщо немає альтернативи, то ми можемо привести до такої розмови по нафті.

Мар’яна Драч

Нагадаю, що це були О.Тодійчук та М.Гончар, які найактивніше в Україні виступають за пряме використання нафтогону Одеса-Броди, тобто поставок каспійської нафти до Європи.

Це питання й далі турбує Захід. Оглядачі очікують, що про майбутнє нафтогону в понеділок, 23 жовтня, у Варшаві з Президентом України Леонідом Кучмою вірогідно говоритиме президент Польщі Олександр Квасневський. Інтерес має й Німеччина. Польська “Газета Виборча” повідомляє, що минулого тижня в Люксембурзі міністри закордонних справ Польщі та Німеччини Влодзимеж Тимошевич та Йошка Фішер ухвалили закритий документ, який стосується відносин з Україною. Там, зокрема, мовиться про те, що Україна залишається ключовою державою для енергетичної безпеки Європи. У цьому контексті польські та німецькі експерти, думку яких наводить газета, наголошують, що тут принциповим питанням є майбутнє нафтогону "Одеса-Броди."

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG