Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:53

“Віта Нова”: Всеукраїнська молодіжна туристична асоціація; Театр "Ві" на Хортиці; Нестор Махно.


Павло Вольвач

Аудіозапис програми:

Київ, 25 жовтня 2004 року.

Павло Вольвач

Вітаю Вас, шановні радіослухачі! Як завжди в цей час, в ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

“Майже половину людей, що живуть на землі, становить молодь віком до 25-ти років. Це найчисленніше покоління молоді за всю історію людства,” - стверджує Звіт ООН “Народонаселення світу в 2003-му році”.

До того ж, це найактивніша частина землян. Вона рухлива, допитлива, часом добре моторизована. Молодь вивчає довколишній світ, подорожує країнами і континентами, наповнюючи своє життя новими враженнями і відчуттями.

А допомагають молоді численні туристичні агенції. І серед них щойно створена Всеукраїнська молодіжна туристична асоціація.

Про все це у матеріалі Володимира Ляшка.

Володимир Ляшко

Не буду ханжею, віддаль, на яку ви від’їдете від вашої домівки, здебільшого залежить від товщини вашого гаманця. По-моєму, це загальновідоме. Тому люди подорожують по-різному: літаками, пароплавами, велосипедами.

А Оноре де Бальзак, згадаймо, прибув з Парижа до своєї коханої Евеліни Ганської у Верхівню у кареті, запряженій добрими кіньми. Було це в 1830-х роках.

Наш співвітчизник Сергій Гордієнко, навпаки, подорожує світом пішки, штовхаючи перед собою невеликий візок, на якому складене усе його спорядження: намет, надувний човен, одяг, їжа. Через 4 роки він знову повернеться до Києва.

Що рухає цими людьми: допитливість, жага нових вражень? Навіть вони не зразу знаходять відповідь на це просте запитання. Кажуть, що то стан їхньої душі.

У подорожах люди однаково дивуються красі землі чи феєричному сяйву сонця в далекій Антарктиці, а чи аквамарину Карибського моря і теплим вітрам райського куточка Монтреверде у Коста-Ріці.

Відкрию вам таємницю: там єдине місце, де живе невеличка колонія золотих жабок. Їх залишилося зовсім мало. Як писали в старих путівника, “спішіть побачити”, бо вони вимирають, не витримуючи швидкої зміни клімату, перепадів тиску і рівня опадів. Від цього їм стає зле, як і нам, людям-гіпертонікам.

Ви здогадалися, що насправді ці чудернацькі створіння, звичайно ж, не золоті, а незабутнього люмінесцентно-помаранчевого кольору.

Та облишмо розмисли про далекі заморські подорожі. Скрізь можна знайти цікаве і повчальне, навіть поряд зі своєю домівкою.

Наприклад, років 60 тому, повернувшись з прогулянки зі своїм песиком, швейцарський інженер Жорж де Местрель побачив на своєму одязі і шерсті собаки реп’яхи. У збільшувальне скло він розгледів малесенькі крючечки реп’яхів, які і підштовхнули допитливого інженера до винаходу - застібки-ліпучки, “велкро”. Ось так!

“А хіба у нас, в Україні, не можна знайти подібних чудес?” – вигукнув мій знайомий Олександр Фанін. Ось в Криму на туристів чекає унікальне відкриття - там знайдена могила древньої відьми. А в минулому році “хітом сезону” стало нерозграбоване поховання дівчинки-сарматки в багатому поховальному наряді: з золотими сережками і перснями, різними золотими бляшанками, нашитих на одяг.

В Україні почала діяти Всеукраїнська молодіжна туристична асоціація, а Олександр там перший віце-президент. Їхнє завдання - створити молоді доступний у грошовому еквіваленті сервіс. Перш за все йдеться про недорогі готелі, з великими кімнатами, де молодь може поспілкуватися і відпочити.

Проект тільки розпочався і має хороші перспективи, бо молодь до України їде охоче і звідусіль.

“Які ж місця користуються найбільшою популярністю,” - запитую Олександра.

Олександр Фанін

Найцікавіші маршрути – це Закарпаття. Я дуже люблю Закарпаття. Ми взагалі розвиваємо цей напрямок, у нас вже там біля восьми маршрутів є.

Дуже цікавим напрямком у нас є напрямок Черкаси. Це екскурсійний тур єдиний в Україні єдиний в Україні, можливо і у Східній Європі, - це буддійський монастир.

Володимир Ляшко

Що цікаво? Перелік країн, звідки подорожує молодь, різко зросла.

Олександр Фанін



Зараз збільшився потік з Угорщини, з Польщі, дуже великий потік йде з Росії, Білорусі.

Володимир Ляшко

І куди вони їдуть? Хортиця, Київ, Харків?

Олександр Фанін

Вони, в основному, їдуть в Київ. Якщо це Угорщина чи Польща, то вони їдуть Львів, Ужгород, Закарпаття, Галичина.

Взагалі до Києва, в основному, приїздять із Німеччини, Італії, Франції, США, Росія.

Володимир Ляшко

Це студентська молодь?

Олександр Фанін

В основному це молодь студентського віку, які приїздять влітку. Зараз працюємо над тим, щоб були цілий рік маршрути, щоб зацікавити іноземних туристів.

Володимир Ляшко

Молодь полюбляє активний відпочинок: нічні клуби, дискотеки, концерти, спортивні змагання - все це буде в програмах подорожей.

Спеціалісти асоціації міркують тепер над тим, щоб подібні мандрівки зробити привабливими у будь-яку пору року, а не лише влітку.

“І не сумуйте за Карибським аквамарином, - кажуть в Асоціації молодіжного туризму, - у нас відпочинок буде за повною програмою”.

Для початку, погодьтесь, треба повірити.

Павло Вольвач

Так, в Україну починають їхати звідусіль. І, напевно, будь-кому з тих, хто цікавиться Україною по-справжньому, неможливо буде обминути легендарне Запоріжжя. А там, виявляється, не лише ворушаться козацькі оселедці та димлять труби металургійних гігантів. Там, уявіть собі, ще й театри є. І неабиякі...

Мабуть, єдиний у світі театр, що діє у самісінькому серці національного заповідника — це театр “VIE”. Це французьке слово запозичене з назви однієї з перших вистав театру і означає “Життя”.

Перебуває цей культурний осередок на Хортиці. Говорячи офіційною мовою, на території Національного заповіднику “Острів Хортиця”. Точніше кажучи, на самому березі легендарного острова.

Докладніше про це Юка Гаврилова.

Юка Гаврилова

Стояв на Хортиці колись такий собі клуб колишнього Всесоюзного Науково-дослідного інституту електрифікації тваринництва, що був володів майже всією Хортицькою землею!

Міська влада, якій у середині 90-х дісталося те напіврозвалене приміщення, не знала кому його передати. Додумалися нарешті подарувати колективу акторів, які під проводом невгамовного шукача нових шляхів у мистецтві Віктора Попова вийшли зі складу трупи Запорізького театру молоді заради вільних сценічних експериментів.

Подарунок виявився навзаєм вигідним. Актори своїми руками перетворили занехаяний клуб на комфортабельне театральне приміщення, а місто Запоріжжя несподівано отримало свій авангардний театр.

Наталія Москаленко

Коли вони прийшли, то я відразу з радістю відповіла, що нехай краще тут буде театр, ніж бізнесмени, п’яниці, буфети. Я повірила їм.

Юка Гаврилова

За 13 років існування “Ві” його головний режисер Віктор Попов поставив десятки різноманітних вистав. Серед них чимало контраверсійних. Були такі, що тривали по шість годин поспіль, і такі, де вперше на українській сцені з’являлися цілком оголені актори з акторками, а одна з них ще й грала на саксофоні.

Боронь, Боже, задовгі вистави не були знущаннями з публіки, а “голизна” не ставилася заради порнографічного ефекту. Свідчення високого рівня художньої майстерності “Ві”: кілька оберемків премій, отриманих трупою й персонально її учасниками на престижних театральних фестивалях.

Найсвіжіший з призів: українсько-американська премія імені відомого діяча заокеанської сцени, багаторічного керівника знаменитого Філадельфійського театру, українця Володимира Блаватського. Цю премію наприкінці жовтня за непересічні режисерські заслуги вручили в Києві Віктору Попову. Додамо: з нагоди 60-річчя Національної спілки театральних діячів України.

Наталія Москаленко

Художній керівник, він ж й режисер, він же й сидить за пультом звуку, світла, якісь ефекти сценічні – це теж головний режисер.

Віктор Попов

Це не забаганка, і я не мазохіст, що в театрі 24 години на добу, аби в нас були і ті штатні нормативи, були б і майстер по світлу, ми робили б більше вистав, бо такі навантаження ми не завжди витримуємо, навіть психологічно.

Юка Гаврилова

Я спостерігаю вже майже 10 років, як ви обростаєте музичними інструментами, їх все більше, вони всі такі екзотичні.

Віктор Попов

Як приходить саме, то залишається надовго. Зараз я шукаю радянську йоніку, бо в репертуарі є пісні радянського часу, а вся екзотика приходить сама: привозять, дарують, дають в оренду дудари, керамічні барабани, бубни. Я хочу зробити колекцію українських музикальних інструментів.

Юка Гаврилова

На жаль, пан Віктор, хоча він чудово розуміє українську і є автором багатьох суто українських за мовою й духом вистав, не наважується говорити по-нашому, бо ж народився й виріс в Росії та й навчався театральній справі в московському ГІТІСі. Та то не є проблемою.

Віктор Попов

Це не протест. Я чую, але мова повинна звучати, як пісня. Я іноземець майже. Взагалі не хотів залишатися в Запоріжжі, але Хортиця мене не відпустила. Вистава “Замріяна Хортиця” так і з’явилася, тобто ми співали народні пісні. Але я хочу цю виставу зробити під відкритим небом, аби глядачі разом з нами ходили б по галявинах, берегах, балках.

Юка Гаврилова

Будемо з нетерпінням чекати на здійснення грандіозного театрально-екологічного проекту.

Павло Вольвач

Раз уже доля занесла нас у Запоріжжя, то, окрім козаччини та індустрійної міці, цей край асоціюється ще й з постаттю Нестора Махна. Постаттю настільки суперечливою, наскільки ж і яскравою. І не варто думати, що образ повстанського селянського ватажка часів Громадянської війни цілком належить минулому. Схоже, Батько набуває нових вимірів у новому житті. Тим більше, що незабаром чергова річниця від дня його народження.

Махновську тему продовжує наш з Олександром Михайлюта, письменником, кіносценаристом та корінним гуляйпільцем-махновцем.

Олександр Михайлюта

Я ось був в Гуляйпольському краєзнавчому музеї, і за всіма матеріалами, які в музеї доведені, пишуть: 1888 рік. А народжений він на Нестора. За старим стилем – це 26-27 жовтня, а за новим треба вважати 7-ме листопада.

Павло Вольвач

А як в Гуляйполі відзначається ця дата, ці роковини? Взагалі дух Махна якось зберігається там, відчувається гостріше, ніж деінде?

Олександр Михайлюта

Звичайно, інтерес до нього зріс, і я думаю, в зв’язку з тим, що відбувалося поважне відзначення 110 річниці: була демонстрація, відкриття меморіальних дощок, заклали капсулу під пам’ятник. Якщо заклали, то я думаю, що ця капсула колись-таки...

Павло Вольвач

Це в самому центрі Гуляйполя, так?

Олександр Михайлюта

Так.

От коли ми були в музеї з норвезькими друзями, то директор музею повідав такий факт, що, мовляв, цього літа є паломництво навіть з усього світу. Приїхала молода дослідниця махновщини, француженки, і не знала ні української, ні російської мови, просто без перекладача, щоб подивитися на витоки цього руху, тому що він останніх 10 років прожив і похований в Парижі.

Павло Вольвач

На кладовищі Пар-ла-Шез, наскільки я пам’ятаю.

Олександр Михайлюта

До речі, всі наші видатні поети радянської доби, які відвідували Пар-ля-Шез, але тільки присвячували свої твори комунарам. Хоча й на його дошці теж написано: “Радянському комунарові Махнові”. Це дружина так заповіла.

Багатьох цікавить. Якби підключити туди всі ці агентства туристичні із Києва та Запоріжжя, то, як норвезькі друзі кажуть, можна було б зробити ексклюзивні тури з Європи в Україну, тоді батьківщина була головним об’єктом для відвідування.

Павло Вольвач

Якщо пригадати, що Запоріжжя – це не лише махновщина, а й козаччина, що тут поряд і Хортиця. Олександре, дуже багато хто із дослідників вважає, що Махно – це один із небагатьох українських брендів, який знають, принаймні яким цікавляться в Європі.

Олександр Михайлюта

І не тільки в Європі. От ФК “Металург” (Запоріжжя) якось тренувався в Буркіна Фасо (це невеличка держава), і центральний ресторан там називається “Махно”. Тобто, звичайно, що сама історія створила цей бренд, а підсилило його це 70-річне замовчування. В Херсонській області – кафе “Гуляй-Поле” (по-старому, через дефіс).

Павло Вольвач

Як на мене, то пивничка “Гуляй-Поле”, чебуречна “Нестор” – це десь, може, і приземлює, принижує ім’я. А чи не на часі перенесення праху Махна із Парижу до Гуляйполя чи до Києва?

Олександр Михайлюта

Така думка витала неодноразово, але коли ми обговорювали на товаристві, то вирішили поки що не чіпати цю тему, тому що навіть юридично не врегульовано: немає ж заповіту ні його, ні родичів. Поки що є дві “Мекки” махновщини – це Гуляйполе і Париж Пер-ля-Шез. Навіть на карті кладовища зазначено серед небагатьох визначних місць...

Павло Вольвач

Тобто Махно все ж таки перетворюється із того напівкарикатурного образу, який нам подавали, в щось таке, більш відповідне тому, чим він був насправді.

Олександр Михайлюта

На щастя, ми вже відходимо від стереотипу, створеним О.Толстим, зараз з’являється все більше і більше історичних публікацій, досліджень. Там же в нього генералітет, який теж мало досліджений. Це не просто Гуляйполе, а це південь України.

Та ж Маруся Никифорова і Феодосій Щус, і так далі, там є тема. Я сподіваюся, що коли дозріє до художнього фільму з великим бюджетом, тоді ми всі побачимо, хто такий був Махно, яке значення він відігравав для України.

На цьому поки що все. Будемо проціджувати плин буденщини, аби виловити планктон новизни для наших наступних передач. Гм, чи не занадто круто я завернув Павло Вольвач був? Втім, як би там не було, бувайте здорові і бережіть себе.

Говорить радіо “Свобода”. Київ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG