Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:22

60-та річниця перемоги у Другій Світовій війні – майбутня президентська перемога (від перемоги до перемоги).


Ірина Халупа Гості: Олег Зарубінський - народний депутат України, член Комітету з питань європейської інтеграції, фракція НДП та ПППУ (телефоном); Олег Рибачук - віце-президент Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, фракція “Наша Україна” (телефоном).









Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 28 жовтня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі.

Вас вітає “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Хочу нагадати, що від 20-ї по 23-ту годину, програми радіо “Свобода” ретранслює радіостанція “Нарт”. У Києві слухайте нас на частоті 70,4; у Харкові на частотах 73 і 79, а в Одесі на частотах 68 та 36.

Тема на 28-ме жовтня: “Від перемоги до перемоги: 60-та річниця перемоги у Другій Світовій війні – майбутня президентська перемога”.

Гості: Олег Зарубінський, народний депутат України, член Комітету з питань європейської інтеграції, фракція НДП та ПППУ (телефоном); Олег Рибачук, народний депутат України, віце-прем’єр Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, фракція “Наша Україна” (телефоном); Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації, фракція “Наша Україна”.

Дякую шановним гостям за участь у “Вечірній Свободі”.

До президентських виборів залишається 2 дні. Пристрасті пульсують, звинувачення літають, віра в перемогу зростає серед головних претендентів на посаду президента. Але виграти може лише один.

Напередодні президентських виборів і поки що невідомо чиєї перемоги на виборах в Києві відбулося святкування іншої перемоги, перемоги Червоної армії над нацистськими військами.

На центральній вулиці Києва Хрещатику пройшов військовий парад, присвячений 60-річчю звільнення України від німецьких загарбників.

Розповідає Сергій Собуцький.

Сергій Собуцький

Все відбувалося за давньою традицією, початок якої можна було спостерігати ще за радянських часів, коли святкувався черговий День Перемоги.

Викарбуваним кроком святковим Хрещатиком пройшли провідні частини українського війська та військових училищ держави. Як новинку можна відзначити хіба що початок урочистостей. Парад був відкритий бойовою машиною часів Великої Вітчизняної війни: танком Т-34 з Прапором Перемоги на борту.

Парад приймав міністр оборони Олександр Кузьмук. Звертаючись до присутніх він, зокрема, сказав:

Олександр Кузьмук

Шановні співвітчизники і дорогі гості, щиро вітаю всіх вас з величним святом визволенням України, зі святом Перемоги і миру. Слава народу-переможцю, народу-трудівнику у визволенні Україні! Слава! Сергій Собуцький

Разом з Президентом України Леонідом Кучмою у параді взяли участь президенти Росії Володимир Путін та Азербайджану Ільхам Алієв. Президент Білорусії Олександр Лукашенко відбув із Києва додому у середу - його участь у параді не планувалася.

Журналісти очікували на можливе спілкування з найвищими посадовими особами трьох країн, але цього не сталося. Президенти обмежились спілкуванням з ветеранами Другої Світової війни.

Українські журналісти між собою після параду жваво обговорювали факт упередженого ставлення до них з боку правоохоронних органів, які не дозволили їм разом з російськими колегами ближче підійти до місця зустрічі президентів з ветеранами: мовляв, з вас вистачить і того, що взагалі пустили на Майдан Незалежності.

На моє запитання щодо цього до одного з охоронців відповіді я не почув.

Після параду президенти Росії та Азербайджану завершили свій візит і відбули з Києва. Святкові заходи пройшли сьогодні по всій Україні.

Ірина Халупа

Якраз тепер завершився салют. Ми спочатку всі налякалися у студії, бо думали, Боже мій, що це може бути? А тоді до нас дійшло, що це феєрверки, і нема що боятися. Це, мабуть, була найбільш така гучна точка сьогоднішнього дня, бо я була на параді сьогодні і можу сказати, що все відбувалося досить мінорно.

І мушу сказати, що такого спокійного параду я у Києві не пам’ятаю Не було якогось особливого піднесення, не було духовного підйому.

З одного боку, річниця велика й важлива, з іншого - це останній такий парад під президентський керівництво Леоніда Кучми.

Пане Зарубінський, як Ви гадаєте, про цей парад дуже багато говорилося різні побоювання лунали, а чому все відбулося так майже непомітно?

Олег Зарубінський

Що стосується цього параду, то я дійсно з Вами згоден. Він не виглядав так урочисто, я б сказав, так піднесено, як і попередні паради, в тому числі який присвячений був десятиріччю незалежності України.

Крім того, моє спостереження таке, що на вулицях Хрещатика було навіть не в рази, а на порядок. Очевидно менше людей, тобто наших громадян, які зазвичай бувають на таких парадах з великою кількістю військових, техніки і таке інше.

Можливо, одна із причин суто технологічна, що я, наприклад, не пам’ятаю, щоб паради влаштовувались в будній день, коли люди працюють о 10-й годині ранку, а, як правило, це у вихідні дні, у святкові дні відбуваються. Можливо, це є одна причина.

Другий момент: будемо відверті, що цей парад не тільки політичними силами, але й пересічними громадянами сприймався певною мірою не тільки як акція на підтримку, на вшанування ветеранів війни і дійсно великого свята, але як черговий Захід в загальній кампанії чи в загальній передвиборчій сценарій з боку чинної влади.

Ірина Халупа

Якщо це було заплановано, то воно явно не дуже вдало відбулося. Але все ж таки мали відбутися сьогодні різні речі, не зовсім пов’язані із тим парадом.

Пане Рибачук, вчора пан Зінченко, керівник виборчої кампанії Віктора Ющенка, попереджав, що сьогодні можуть бути провокації в людних місцях: вокзалах, автовокзалах, що люди з символікою Ющенка будуть намагатися скоїти якісь провокаційні дії.

Ось день закінчується і все спокійно. “Наша Україна” своїх людей щоправда попередила, і центральний штаб Ющенка видав наказ про заборону будь-яких акцій в Києві та області 28-го жовтня.

Чому не відбулося те, про що говорив пан Зінченко, пане Рибачук, чи хтось побоявся, чи Ви може отримали неправильну інформацію?

Олег Рибачук

Ні, я не сумніваюсь в тому, що інформацію, яку оголошував пан Зінченко, і ми отримали такі сигнали під час зустрічей з Віктором Ющенком у багатьох містах України, що провокації готуються.

Я думаю, що те, що відбувається зараз (я прослухав зараз ваші новини) в Україні, заяви, з якими виступили журналісти, десятки і сотні тисяч українців, які зараз виходять на вулицю, є найкращою пересторогою для провокаторів.

Саме тому влада не реалізує цей силовий сценарій, вона бачить, що практично зараз не контролює ситуацію, вона боїться. І я бачу свідчення цьому на кожному з виступів. Зараз Ющенко виступає у Полтаві, тут стоять десятки тисяч людей, і зробити провокацію проти такої громади просто неможливо.

Вчора у Черкасах було 70 тисяч людей. Я зробив офіційно заяву про провокації, але провокатори, коли бачать таку масу народу, вони просто зникають.

Ірина Халупа

Пане Рибачук, сьогодні Ви також заявили, що Адміністрація Президента Кучми ухвалила остаточне рішення зірвати вибори президента, тому що не хоче вона перемоги Віктора Янукович. Це рішення ухвалили в середу увечері учасники таємного засідання, яке відбулося в АП.

Ви кажете, що учасники “таємної вечері” вирішили йти на зрив, тому що розглядають Януковича, як “одіозну фігуру” і тому, що до президентських виборів Кучмі не вдалося проштовхнути через ВР конституційну реформу”.

Отже, який Ви передбачаєте сценарій на підставі цієї інформації?

Олег Рибачук

По-перше, я хочу сказати, що підтверджую надійність джерела, яке повідомило цю інформацію. У мене нема сумніву, що остаточний план, які зараз Банкова взяла на озброєння, це не проштовхування будь-якими засобами і методами кандидатуру Янукович, а це інший варіант – зрив виборів. Те, що відбувається зараз в Україні, про це свідчить.

Про що говорив студент у Львові? Що знайшли 3 гранати після того, як зникли звідти всі спостерігачі; те, що відбувалося з “Порою”, та істерика, яка відбувається на інформаційних каналах, коли нам здається, що вже йде громадянська війна.

Вчорашнє засідання “Російського клубу” Сергія Маркова, який розказує, що це є сценарій опозиції. Канали, які просто ведуть інформаційну атаку, всі підводять до того, що вибори будуть зірвані, і хочуть перевести ці стрілки на опозицію.

Я можу сказати, лише одне, що їм не вдається це реалізувати, саме тому, що вони вже реально не контролюють ситуацію. Тобто, є підтвердження-надійність інформації, я підтверджую те, що такий сценарій затверджений зараз АП Кучми.

Я ще більше переконаний в тому, що у них немає зараз ні засобів, ні важелів, ні навіть хоробрості, а навіть і щирого бажання запровадити цей сценарій в життя, вони не контролюють ситуацію.

Ірина Халупа

Адміністрація Президента заперечує Ваше твердження, пане Рибачук.

Ось що нам сказав керівник інформаційного управління Адміністрації Президента Сергій Васильєв.

Сергій Васильєв

Я думаю, що пан Рибачук, очевидно, переплутав адресу - це було не в АП, а в штабі Ющенка. Я певний, що пан Рибачук просто переплутав адреси. Вони взагалі останнім часом дуже часто плутають: і пан Зінченко, і пан Рибачук. Вони видають свої дії за дії чи то АП, чи штабу Януковича, а потім, коли читаєш інші точки зору, переконуєшся в тому, що у них справді щось із географією не все в порядку і з координацією.

Тому я думаю, що всі заяви, які робить пан Рибачук, треба читати навпаки. Якщо фігурується АП, то мається на увазі виборчий штаб Віктора Ющенка, наприклад.

Ірина Халупа

Пане Рибачук, якщо не будуть зірвані вибори, чи не виглядатимуть Ваші заяви, як непотрібне нагнітання ситуації?

Олег Рибачук

Вас дивує така реакція пана Васильєва?

Ірина Халупа

Так.

Олег Рибачук

Рівень довіри до АП... Ви знаєте, що Ющенко сам себе отруїв, Чорновіл сам себе розбив об КАМАЗ, багато моїх колег-депутатів самі руйнують власний бізнес, самі намагаються покінчити життя самогубством. Так, ми це робимо самі, це не влада робить, не Кучма, не його адміністрація.

Я розумію, до чого йде питання. Якщо відбудуться вибори, і на цих виборах безперечно переможе В.Ющенко, то ніякої заслуги АП, це не буде ніяким спростуванням моїх слів, це лише докаже те, про що я говорив з самого початку.

Я не говорив про нараду, я говорив про те, що в АП прийнято рішення про запровадження такого сценарію. Якщо ті, хто прийняв це рішення, не зможе його втілити в життя, то це не говорить про те, що рішення не було прийняте. В мене немає сумніву про прийняття остаточно такого рішення.

Ірина Халупа

Ви маєте на увазі, що бажання є, але, може, немає засобів чи сили волі це бажання здійснити, так?

Олег Рибачук

Не тільки ж ми з вами бачимо, що відбувається на вулиці. Я думаю, що там перелякана адміністрація зі своїх балконів бачила 200 тисяч киян в суботу біля ЦВК. Вони чудово знають, що відбувається, вони бачать, що відбувається в країні. Вони що, не дивляться новин, вони що, не мають власної інформаційної мережі? Вони все бачать, вони все знають, вони цього панічно бояться!

Я сприймаю ці останню брехливу заяву пана Васильєва, як просто прощальну, а парад, який сьогодні був, як “осінь патріарха” – це був останній парад, який з сумом приймав Президент Кучма, і на якого з сумом дивилися кияни. Надоїв всім президент, надоїли всім ці паради, надоїла ця влада. Просто влада під тиху осінню погоду тихенько попрощалася з українським народом.

Ірина Халупа

Пане Зарубінський, такі постійні попередження: бути обережними, можуть бути провокації, може бути це, може бути те – все це як впливає на всю атмосферу виборів? Чи існує реальна можливість, що вони не відбудуться, тобто, що вони відбудуться, але будуть проголошені такими, що не відбулися?

Олег Зарубінський

В мене на сьогоднішній день немає якихось підтверджених фактів з приводу того, що силовий сценарії чи сценарій зриву виборів на сьогодні став домінуючим, але я не можу заперечити, що це дійсно так.

Я з повною відповідальністю можу сказати, що в наборі тих сценаріїв, яким чином не дати можливість народу обрати того, кого він дійсно хоче обрати без інсинуацій, без фальсифікацій, без махінацій, то, дійсно, одним із сценаріїв є сценарій зриву виборів.

Чи вдасться він? Мені здається, що тут дуже багато залежить від таких речей, про які деякі представники чинної влади не люблять говорити: совість, мораль, активна життєва позиція, як раніше казали.

Останні події в Україні, самі настрої людей... Я сам сьогодні перевірив, чи я є в списку на виборчої дільниці...

Ірина Халупа

І є Ви там? Все в порядку?

Олег Зарубінський

Я був там і бачив, скільки людей хочуть перевірити, чи щось не сталося з їхніми прізвищами, вони хочуть голосувати. Загальний настрій українського народу сьогодні є позитивним в плані демократичного волевиявлення, в плані того, щоб обрати демократичного президента, європейського президента для того, щоб повернутися туди, звідки із-за зовнішнього чинника Україна свого часу була вилучена. Тому мені здається, що дуже багато буде залежати від самих людей.

А стосовно Вашого запитання, то мені здається, що на ці провокативні заяви люди реагують контрпродуктивно, в тому сенсі, що вони викликають зовсім інші почуття і настрої.

Взагалі, коли наші громадяни дивляться по загальнонаціональних каналах брехню, то вони реагують навпаки. Наприклад, вчора ввечері по “УТ-1” вся ситуація навколо виборчої комісії, навколо сутичок і навіть бійок була показана, як штовханина, бійка між народними депутатами і представниками спецслужб до зубів озброєних, а при цьому жодного слова не було сказано про те, що ж сталося з тими мирними людьми, яких побили молодчики з міліцейськими посвідченнями, чому до них ні прем’єр, ні хтось інший із чинної влади не прийшов у госпіталь чи в лікарню, де вони знаходилися.

Ось така однобічна інформація є безперспективною. Український народ є європейським народом. Те, що сталося в Астані, в Росії і в Мінську, я думаю, в нас не пройде.

Ірина Халупа

Пане Рибачук, ми розпочали цю передачу з того, що цей парад і цей святковий день пройшов досить мінорно, і досить мінорно пройшов, мені здається, позавчорашній ефір президента Росії В.Путіна. Багато хто сподівався, що це буде потрясаючим, очікування були великими, але дійсність виявилася значно меншою.

Ви ж зараз їздите по Полтавській області, як відгукуються рядові виборці на це? Чи бачать вони це, як впливовий важіль на передвиборчу кампанію? Чи здобув хтось із кандидатів якісь бали з цього ефіру?

Олег Рибачук

Бали планував здобути лише один кандидат Янукович. Але Ви самі говорите про ту реакцію, яку я бачив. Відразу після виступу Ющенка у Черкасах я спостерігав реакцію простих черкащан, які не знали, хто я такий, біля телевізора за виступом Путіна. Було видно, що це було дуже помпезно, дуже штучно, було видно, що наші журналісти сиділи там, як кролики перед удавом, і що примушували буквально президента Росії читати попередньо заготовлені питання-відповіді.

Загальна реакція того була приблизно такою: мовляв, що ж Путін так і не підтримав Януковича на виборах, і що він просто добросовісно відпрацював, можливо, свої зобов’язання Президенту Кучмі, було зрозуміло, що Путін гість Кучми, і було зрозуміло, що Путін не зробив того, на що сподівалися донецькі, особливо пан Янукович.

Ірина Халупа

Також ми сьогодні чули, що ВСУ вирішив, що немає потреби відкривати 41 дільницю в Росії.

Пане Зарубінський, тепер українці, які проживають в Росії, будуть мати можливість голосували лише на чотирьох виборчих дільницях. Це здобуток для демократії чи навпаки, як Ви думаєте?

Олег Зарубінський

Ви поставили дуже складне запитання, тому що, зрозуміло, що українські громадяни, які проживають, наприклад, на Далекому Сході, добратися до найближчого консульського управління в Тюмені чи в Ростові-на-Дону не зможуть.

Але треба виходити з реальної ситуації. Ті подані матеріали, так звані матеріали, на більше, ніж на 400 додаткових дільниць за великим рахунком – це був фальсифікат.

Мені довелося спілкуватися з деякими депутатами, які брали участь в перевірці цього, врешті-решт це було дуже схоже на те, як робили підписи на користь того чи іншого кандидата, щоб його зареєструвала ЦВК кандидатом в Президенти України, так звана “рулетка”, коли сидять 8-10 чоловік і роблять все це. Дуже схоже було з цими 400, навіть більше, новими додатковими дільницями.

Що вони дали насправді? При справжній неможливості контролювати те, як будуть відбуватися вибори на цих дільницях, при тому, що, зрозуміло, кандидати на посаду Президента України, яким не буде допомагати посольство України в Росії, не будуть представляти їхні інтереси, а представлятимуть інтереси одного кандидата. Зрозуміло, що це був би один великий фальсифікат.

Ціна цього фальсифікату могла б бути вражаючою, адже якщо виходити з чинного законодавства України, то дільниця створюється там, де від 50 до 3 тисяч виборців. Помножте 400 з лишком дільниць на 3 тисячі (я думаю, що використали б повністю всі можливості), то це виходить більше, ніж один мільйон 200 голосів.

Хто проконтролював би ці голосі? Хто проконтролював би, чи дійсно це громадяни України голосували, а не ті чи інші бомжі, вибачте на слові, які за пляшку горілки були підведені, чи яким, можливо, в руки і бюлетені не давали б?

Я думаю, що це серйозна перемога.

Я не хотів би говорити, що це перемога якоїсь політичної сили, це перемога здорового глузду, врешті-решт це перемога демократії.

Ірина Халупа

Пане Рибачук, як ставиться “НУ”, весь штаб і вся команда Віктора Ющенка до цього рішення ВСУ щодо дільниць в Росії?

Олег Рибачук

Сьогодні В.Ющенко виступав в Кременчуці (він дещо затримався перед поїздкою в Полтаву), коли на мітингу стояв не один десяток тисяч виборців, зробив анонс про те, що ВСУ прийняв рішення про скасування рішення ЦВК, то Ви тільки чули б! Це, як на стадіоні, коли у минулі часи улюблена команда забивала гол. Саме так українці прореагували на те, що відбувається.

Мене дивує, наскільки добре пересічні українці, які навіть не розуміються у багатьох термінах, чудово розуміють, що відбувається, вони чудово розуміють, про що говорив пан Жириновський на “5-му каналі”: “Нада будєт 5 міліонов галасов – ми прівєзьом 5 міліонов галасов із Расії”.

Зараз, коли ми маємо реально чотири виборчих дільниці, безумовно, я не хочу говорити, що це є перемога “НУ”, тому що біля ЦВК стояли не тільки наші виборці, біля ЦВК стояли всі ті люди, які хотіли одного: виступали проти фальсифікації виборів. Це перемога активної громадянської позиції кожного українця.

Ірина Халупа

Пане Зарубінський, ми бачимо сьогодні, що відбуваються деякі бурхливі зрушення у журналістському світі. Ось сім журналістів з телевізійної служби новин телеканалу “1+1” заявили, що вони не будуть далі працювали, таким чином вони протестують проти цензури.

Вони відмовилися брати участь в інформаційній війні. “Цю війну влада розв’язала проти власного народу, намагаючись перемогти на президентських виборах шляхом залякування та сили”, - кажуть журналісти у відкритому листі.

У переддень виборів журналісти п’яти телекомпаній також залучилися до журналістського протесту. Працівники “ICTV”, “Інтеру”, “Нового” каналу, “Тонісу”, “НТН”, який виходить в ефір з першого листопада, підписали заяву. В ній немає прямої вимоги припинити цензуру, зате є слова протесту.

Що це значить, як Ви ці слова розцінюєте?

Олег Зарубінський

Я розцінюю це так, що все більше і більше українських журналістів, як і всіх інших громадян України, якщо не прозрівають (це було б сказано не зовсім коректно по відношенню до них), але у всякому разі сприймають речі вже такими, як вони є.

Тобто те зомбування, заради якого працюють сьогодні загальнонаціональні телеканали, воно далеко не на всіх поширюється і не знайшло своєї підтримки серед не тільки журналістів, але й інших громадян.

Я сьогодні вже давав інтерв’ю телерадіокомпанії “Ера”, яку теж лякають закриттям, до якої вже теж міліція приходила і шукала вибухівку. Вже, виявляється, не тільки в студентів, а й в телерадіокомпаніях вибухівки шукають.

Сказав, що це безперспективні речі, це речі, які засвідчують агонію організаторів таких провокацій. Хто починає боротися з журналістами, ЗМІ, той погано закінчує, тому я використав таке слово, як “агонія”.

А те, що журналістів навіть тих каналів, керівництво яких примушувало говорити те, що, очевидно, вони не думали (оскільки я поважаю журналістську братію, журналістську професію), мені здається, їх примусило виголосити свій громадянський протест.

Це, можливо, не тільки журналістський, але й громадянський протест. Стати до лав тих, хто вважає, щоб в Україні зчинилася дуже проста річ: щоб народ обрав свого президента, щоб президент був народним президентом, щоб ані фальсифікації, ані махінації не стали на перешкоді волевиявленню українського народу.

Ірина Халупа

Дякую, пане Зарубінський. Пане Томенко, Ви є українським цербером свободи слова і інформації в Україні, так би мовити. Це все, що відбувається в журналістських колах, як Ви на це дивитеся?

Чи це справді чаша терпіння переповнена, люди більше вже не можуть терпіти брехні? Чи, може, щось інше?

Микола Томенко

Напевно, і це, але я хотів би, щоб журналісти проявляли свою принциповість, згадували про своє сумління і професійну гідність раніше, напередодні президентської виборчої кампанії.

Але, як кажуть в нас в Україні, “краще пізно, ніж ніколи”. І я вітаю це прагнення журналістів заявити про те, що брехня стала нормою життя і діяльності основних загальнонаціональних каналів.

Можливо за кілька днів, це знакова річ, бо всі розуміють, що сьогодні дійсно ця межа, цей конфлікт не відбувається за ідеологічною ознакою, не відбувається за ознакою конфесійною, мовною, мова йде про те, що або буде Україна рухатися в бік цінностей і демократії у бік просто людського життя, де влада елементарно бачитиме громадянина і поважатиме його, як громадянина.

Чи це буде хамська влада, яка буде ставитися до своїх громадян, як до тих людей, які ходять по зоні і виконують вказівки, незалежно від того, якою мовою вони кажуться, що вони змушують це робити.

Слава Богу, що журналісти хоч за три дні до президентської виборчої кампанії зрозуміли, що вони були не просто заручниками, а виконавцями цього сценарію перевтілення нової недемократичної, яка стає на ноги лише, держави в своєрідну зону Донецького клану.

І, звичайно, така позиція може прислужитися між першим і другим туром, якщо влада сфальсифікує вибори в такий спосіб, що вибори будуть відбуватися і в другому турі.

Я вітаю такі рішення, хотів би, щоб краще, якби журналісти в ефірі сказали своїм глядачам про те, що вони робили до сьогоднішнього дня і про те, що вони будуть робити після сьогоднішнього дня.

Тому що коли вони писали заяву і зібралися біля УНІАНу, то ми зрозуміли, що всі загальнаціональні канали це не покажуть знову і ніхто цього не почує, крім “5 каналу” і “Ери”, яку сьогодні знищують, бо вона тільки наважилася говорити правду і хоче в прямому ефірі під час виборчої ночі проінформувати про опозицію (і Ющенка в тому числі).

Тому вирішили забрати право на її мовлення в ніч на вибори. Тому “5 канал” сьогодні не поодинокий, ви бачите, що “Ера” в чорному списку, в чорному списку можуть бути інші канали, тому я вітаю журналістів.

Ірина Халупа

Пане Томенко, скажіть будь ласка, чому, власне, на Вашу думку, президентські вибори, президентська виборча кампанія стала каталізатором цього журналістського пробудження?

Микола Томенко

Тому що журналістів зробили носіями найбрудніших цинічних речей, тому що влада заховалася і каже, що нібито не знає про брудні антисемітські, антиукраїнські, антиросійські ролики, агітпродукцію, про хамську поведінку міліції правоохоронних органів, а журналісти про це розповідають.

Фактично, журналістів загальнонаціональних телеканалів і багатьох медіа зробили ключовими акторами цієї війни проти народу. І я думаю, що це врешті решт якесь елементарне сумління цих людей призвело до того, що на кінці виборчої кампанії вони сказали, що це не ми, це інші люди, ми змушені були це тільки озвучувати.

Напевне, ця ситуація в Україні зайшло так далеко, що ці люди усвідомили те, що треба відмовитися від того, що вони є носії цієї концепції війни проти власного народу.

Ірина Халупа

Дякую, пане Томенко. Пане Зарубінський, у мене до Вас питання: телекомпанія і радіокомпанія “Ера”. Ми всі знаємо, що власниками директорами цієї компанії є сім’я Деркачів, які не були ніколи великими опозиціонерами.

Ось радіо “Ера” транслює свої передачі вечорами по Першому національному телеканалі, і минулого понеділка журналіст Руслан Поліщук провів інтерв’ю з Віктором Ющенком, це мабуть найбільше часу, що Ющенко взагалі мав на Першому національному каналі. І зразу після цього ідуть репресії. Як це розцінювати, пане Зарубінський?

Олег Зарубінський

Питання боротьби з ЗМІ – це питання боротьби зі свободою взагалі. Адже вільні мас-медіа – це лише сегмент вільного, свобідного суспільства. Я думаю, що, безумовно, ефір з паном Ющенком був якщо не каталізатором, то найголовнішим поштовхом посилення репресій проти цієї радіокомпанії.

Але, на скільки мені відомо, вона і раніше відзначалася тим, що, як і “5 канал”, намагалася давати різні думки, різні позиції. Тобто не займатися, як я казав, зомбуванням свої слухачів, а давати ґрунт для роздумів, щоб люди самі робили свої висновки. Очевидно, це не є складовою частиною сценарію навіювання лише однієї позиції.

Тому нічого несподіваного у ставленні до ТРК “Ера” немає. А що стосується заборони, реального відключення їх від віщання, від ефіру в ніч виборів і на наступний ранок 1 листопада, мені здається, що це якраз боротьба проти того, щоб результати виборів, найперші реальні результати виборів, фактичні результати не змогли бути оголошені на каналі, який віщає на всю Україну і покриває значну більшість території України.

Тоді залишаться тільки ті мас-медіа, які мають обмежений спектр свого впливу, свого поширення. Тому це питання не просто технологічного характеру, безумовно, тут питання суто виборчого, я б сказав, характеру не допустити реальної інформації.

Ірина Халупа

Дякую пану Зарубінському, панові Томенку і панові Рибачуку. Ці три народні депутати були сьогодні нашими гостями у “Вечірній Свободі”.

Хочу сповістити всім нашим слухачам, що в неділю, в ніч виборів радіо “Свобода” матиме спеціальну передачу, три години прямого ефіру від 20 по 23 годину.

Слухайте радіо “Свобода” і дізнаєтесь, як Україна голосувала протягом 31 жовтня.

Слухайте “Свободу”, дорогі слухачі, і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG