Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:09

«Як виграти Україну»: західна преса радить і попереджає.


Сергій Драчук

Прага, 2 листопада 2004 – «Як виграти Україну» – редакційна стаття з такою назвою в британському щоденнику «Файнаншл Таймз» зазначає, що перше коло вирішально важливих президентських виборів в Україні навряд чи можна назвати вільним чи чесним: висвітлення в засобах інформації напередодні виборів було схилене на користь кандидата від влади Віктора Януковича, а самі вибори було змарновано численними фальсифікаціями – влада обдурювала майже що на кожному кроці. А все-таки Януковичів супротивник від опозиції Віктор Ющенко набрав досить голосів, щоб довести: він має шанс перемогти в другому колі. Це саме по собі є перемога демократії, вважає газета. А щоб Ющенко виграв, мовиться далі в статті, він мусить засвідчити дійсно всенародну підтримку, бо саме підтримка громадськості є його єдина зброя. Ющенко має закликати своїх прихильників вийти на вулиці на мирні демонстрації, радить британський щоденник, – але при цьому Ющенко має бути обережний, щоб не дати безжалісному президентові Леонідові Кучмі щонайменшого приводу для жорстокого придушення. Перед Ющенком важка гра: забагато агресії – і можливі жертви; забагато обережності – і шанс може вислизнути. Ставки високі. Захід мав би подвоїти свої вимоги вільних і чесних виборів. Але Захід має не переграти: Ющенко не зможе виграти вибори, якщо його вважатимуть за маріонетку. А сила, щоби здійснити політичні зміни, залишається, як то й має бути, у виборців, підсумовує в редакційній статті «Файнаншл Таймз».

Американський щоденник «Бостон Ґлоб», теж у редакційній статті, висловлює думку, що вільне й чесне друге коло виборів найімовірніше означатиме: більшість виборців пристане на обіцянку Ющенка покласти край корупції Кучми й відкинути приписи президента Росії Владіміра Путіна – створювати з України авторитарну державу, що залишилась би заякорена в російській сфері впливу. Кремль кричуще втручався в українську політику, бо побоюється, що перемога Ющенкового європейського вибору в Україні може влаштувати «ефект доміно» для інших реформістських рухів в інших колишніх радянських республіках. А українцям буде краще, – а таким чином урешті й росіянам буде краще, – якщо вільні й чесні вибори дадуть українцям змогу пов’язати свою долю з європейською спільнотою демократичних держав, мовиться в редакційній статті в «Бостон Ґлоб».

Французький щоденник «Фіґаро» називає Віктора Януковича «кандидатом Москви» і пише: Москва голосуватиме в Україні до кінця. Кореспондент газети нагадує, як у день першого кола виборів у неділю президент Росії Владімір Путін знову втрутився в них, звернувшись до російських законодавців з проханням якнайшвидше ухвалити закон про подвійне російсько-українське законодавство. Але волюнтаризм, що до нього вдавався Кремль протягом усієї української виборчої кампанії, не зміг вирішити результат виборів: буде друге коло, пише автор статті у «Фіґаро».

А німецький щоденник «Таґесшпіґель» уважає, що результат виборів дає сподівання – і не лише на те, що демократ Віктор Ющенко виграє в проросійського прем’єр-міністра Віктора Януковича, а й на те, що демократія в цій країні посеред Європи виявиться настільки життєздатною, як того не було в жодній іншій країні – учасниці СНД. Українці засвідчили, пише коментатор газети, що не підтримують одного лише кандидата від державної влади, а це дає сподівання, що й Захід нарешті знову згадає, де місце України: в Європі.

Водночас іще один німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» у своєму коментарі звертає увагу, що на «старому» Заході по суті тільки Сполучені Штати приділяли Україні стільки уваги, скільки заслуговує ця велика європейська країна, в першу чергу через її геополітичне становище, а ще те, що на цю країну наклав оком Кремль, – і то ця увага має тенденцію до зниження. Такий дефіцит уваги, на жаль, триває, мовиться в коментарі, і це небезпечно. Бо якраз в Україні можуть вирішитися далекосяжні речі, а саме: чи муситиме Росія врешті попрощатися зі своїми неоімперіялістичними фантазіями, чи вона нарешті знайде «нормальні» взаємини зі своїми новими сусідами зі спільним радянським минулим, – а чи, навпаки, в післярадянському просторі знову встановляться старі співвідношення сил. Отож в українських президентських виборах ідеться багато про що. Тому, вважає газета, такі великі були витрати й зусилля, що їх доклала Москва, намагаючись вплинути на результат цих виборів, щоб у Києві запанував вірний їй Віктор Янукович. У першій спробі нічого з цього не вийшло. А в другому колі сили з оточення президента Леоніда Кучми, що залишає посаду, і російський апарат тиску на виборців зроблять зі свого боку все, аби поставити на службу в Києві людину Москви. Тоді, попереджає коментар, становище для Кремля виглядало б цілком зручно: Лукашенка в Мінську, Янукович у Києві, і ще Путін у Москві, який у своїй політиці централізації ставиться до демократії хіба як до прикраси. Така похмура перспектива повернення минулого – хай не в найгрубішому його вигляді, але все-таки як відверте прагнення Росії до панування. Її партнери на Заході, в Німеччині, Франції й Брюсселі, наголошено в коментарі, не мають сприяти їй у цьому як мовчазні чи й згодні співучасники – тим більше, що неоімперіалістське честолюбство Москви цим не заспокоїти. Заходові ще не пізно засвідчити словом і ділом, що він стоїть на боці реформаторів у Києві, вказано на закінчення коментаря у «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ».

Якщо ж українського дива не станеться, – це вже пише ще інший німецький щоденник «Бремер Нахріхтен», – то ім’я Ющенка все одно опиниться в київських літописах – двічі. Крім запису, що він програв Януковичеві, ім’я Ющенка, вважає коментатор, також позначить заключний момент демократичних експериментів у державах, де нічого так не бояться, як впливу Заходу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG