Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:08

В Чорногорiї цього року в школах запровадили новий предмет – рiдну мову. Мiнiстерство освiти такою назвою прагнуло знайти компромiс мiж тими, хто мову вважає чорногорською й тими, хто стверджує, що вона – суто сербська.


Михайло Рамач

Белград, 4 листопада 2004 – В колишнiй Югославiї офiцiйно iснувала сербо-хорватська мова, котру хорвати називали хорвато-сербською. Пiсля розвалу спiльної держави в Хорватiї вiдразу офiцiйною проголосили хорватську мову. В Боснiї незабаром виникла босняцька мова. Згодом і чорногорцi, зокрема тi, хто виступає за незалежнiсть республiки, стали говорити про окрему чорногорську мову. Бiльшiсть сербських лiнгвiстiв досi дотримуються тези, що йдеться про варiанти тої самої, тобто, сербської мови. Зрештою свого часу серби й македонську мову через полiтичнi причини називали пiвденним дiалектом сербської.

Частина чорногорських мовознавцiв наполягає на тому, що чорногорцi - окремий народ , що їхня мова, незважаючи на спiльнi коренi, повинна розвиватися самостiйно. Не бажаючи ускладнювати ситуацiю, Мiносвiти запропонувало називати мову просто рiдною. Просербським силам це не сподобалося. Вони стверджують, що “сепаратистська влада розпочала хрестоносний похiд на сербську мову”. Їхнiм головним аргументом є факт, що пiд час останнього перепису населення бiльше половини чорногорцiв свою мову назвали сербською.

Кiлька десяткiв професорiв вiдмовилися викладати мову пiд новою назвою. Мiнiстерство попереджає, що неслухняних звiльнять з роботи. Група освiтян рушила шукати правду у Белградi. Та президент Сербiї Борис Тадич i прем’єр Воїслав Коштуниця вiдмовилися прийняти їх. Адже це було б втручання у справи чорногорського уряду. Делегацiю прийняв сербський патрiарх Павло. Вiн нагадав невдоволеним, що людина на цьому свiтi повинна терпляче сприймати усi страждання. А про мову не говорив нiчого.

Прем’єр-мiнiстр Чорногорiї Мило Дюканович цього тижня в iнтерв’ю однiй белградськiй газетi заявив, що вiн говорить чорногорською мовою. Вiн поставив таке запитання:

“Якщо усi народи екс-Югославiї мають право називати мову по-свойому, чому б цього права не мали й чорногорцi?”

Незважаючи на суперечки щодо мов та мiсцевi рiзницi, серби, хорвати, босняки та чорногорцi розмовляють, як i досi, й розумiють один одного, коли хочуть. Однi кажуть “хлеб”, другi “хлiєб”, третi “хлєб” або лише “лєб”, але всi згоднi в тому, що не можна жити без хлiба.
XS
SM
MD
LG