Доступність посилання

ТОП новини

Євген Сверстюк про вибори в Україні.


гість студії Євген Сверстюк

Київ, 2 листопада 2004 року.

Йдеться про стан українського народу, матеріально і морально пригніченого, але ясного у своїх ціннісних орієнтирах і налаштованого демократично.

Російські політтехнологи з прикрістю переконалися, що це інший народ, інша культура. Україна – не Росія. Ще ніколи не було такої ясності вибору як тепер. Раніше люди були байдужими, бо обирали між більшим злом і меншим злом. Ще ніколи не було такої однозначної постаті як Віктор Ющенко, якого поважають і прихильники і противники.

Нарешті, важко собі придумати навіть в анекдоті більш одіозну постать свого наступника з кримінальною школою як придумав до краю дискредитований Кучма. Важко уявити одвертіші кримінальні методи залякування і погрожування, ніж ті, які застосовує фаворит влади і ставленик Кремля.

Отже, вибори 31 жовтня – це не прихована боротьба озброєного адмінресурсу з беззбройним народом. Якщо про народ ще можна сказати різне, бо значна частина адміністративно заангажованих підкуплених обіцянками пенсіонерів голосує за Януковича, то про молодь можна сказати певно: молодь проти.

Молодь ображена цинізмом і насильством влади. Молодь думає про своє майбутнє тільки в правовій демократичній державі. Демонстрація сили і грубого тиску: “Я”, “Я”, “Я” відштовхує молодь, навіть дітей. Перед виборами активність в Україні досі нечувана.

Чи це активна підтримка шанованого демократичного кандидата, чи це може негативна реакція на грубе залякування і кримінальні методи тиску кандидата від влади? Швидше за все переважає друге. Але методи це і є суть.

Об’єднання журналістів за чесну і сумлінну інформацію проти диктату примусової лжі – це здорова реакція молоді проти приниження, що не дає їм змоги професійно реалізуватися. Це реакція самозахисту. Вона неминуче переходить в наступ проти неприхованої лжі.

Нині можна привітати українську журналістику з днем духовного народження. Я ще ніколи не бачив стільки молодих, сміливих, рішучих і красивих облич.

Усі ці обставини однозначно працюють на демократичного кандидата, але моральний стан і гніт в народі заважає йому в здоровій орієнтації.

Якщо велика пропагандистська машина включно з канонічним митрополитом закликає людей до одностайної підтримки влади, то важко уявити як може цьому опертися середня малопоінформована людина, звична до того, що влада все рівно поставить на своєму.

Потужні чинники дезінформації і деморалізації діють на середню людину, а ще треба врахувати кримінальний аморалізм адмінресурсу.

Нинішні цифри і підрахунки голосів важко назвати волевиявленням. Є ті, що піддалися погрозам, є цифри, за якими по суті нічого не стоїть, є ті, що були організовані як на парад за участю Кучми і Путіна.

Але підведемо основні підсумки. Перший, адмінресурс вичерпався. Сила і натиск за перемогу в першому турі потерпіли фіаско. А для них це головний психологічний прийом – натиск.

Друге, народ переконався в цілковитій моральній перемозі народного кандидата Віктора Ющенка, в цілковитій моральній перемозі.

Третє, вперше за роки незалежності молодь активізувалася із почуттям гідності продемонструвала неприйняття влади опертої на лжі і беззаконні.

Четверте, настав перелом у настроях українських журналістів. Усі хочуть працювати на чесній хвилі.

П’яте, грубе втручання офіційної Росії в українські вибори принесло їй лише ганьбу.

Український народ вже вкотре показав, що він розумніший, ніж про нього думають на Сході і на Заході.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG