Доступність посилання

ТОП новини

Три якості Арафата, які визначали його як лідера: вагома особистість, інстинкт політичного виживання і тотальна відданість палестинській справі.


Людмила Ваннек

Прага, 11 листопада 2004 - Народився Ясир Арафат як Мохамед Абдель Руф Арафат аль Кудва аль Хусайні 4 серпня 1929 року.

Він називав своїм місцем народження Єрусалим, однак, його біографи кажуть, що народився Арафат у Каїрі – і як доказ цього називають його єгипетський акцент, яким він розмовляв.

У 1948-му році він боровся у війні, яку вели ізраїльтяни зі своїми арабськими сусідами, і після якої була створена держава Ізраїль.

Наступна дата, котру оглядачі називають важливою в житті Арафата – це 1958 рік. Тоді він разом зі своїми однодумцями (серед яких був і нинішній лідер Махмуд Аббас) заснував Рух за визволення Палестини – ФАТХ - для боротьби проти Ізраїлю.

У 1969 році Арафата обрали головою виконавчого комітету Організації визволення Палестини, яка була сформована з кількох рухів, однак серед них ФАТХ був найвагомішим.

Оглядачі називають три якості Арафата, які визначали його як лідера: вагома особистість, інстинкт політичного виживання і тотальна відданість палестинській справі.

У 1974-му році Арафат голосно заявив про себе на міжнародній дипломатичній арені. Звертаючись до делегатів Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, він сказав, що "прийшов туди з оливковою гілкою і зброєю борця за свободу". "Не дайте оливковій гілці впасти з моєї руки" – закликав Арафат.

Після першого палестинського повстання – інтифади , яке вибухнуло у 1987 році, Арафат починає переговори з Ізраїлем.

У 1990-му році він припускається серйозної політичної помилки, за яку потім дорого платить : він підтримує вторгнення Саддама Хуссейна в Кувейт. Після цього держави Перської затоки відмовляються допомагати Арафатові, і палестинський рух опиняється на задньому плані історичної сцени.

Після цього палестинський лідер змушений домовлятися про мир з Ізраїлем.

У 1991-му році Арафат, якого вважали повністю відданим справі боротьби, здивував своє оточення тим, що одружився.

Дівчина на ім’я Суха Тавіл - згодом вона народила Арафатові доньку Захву, якій зараз 9 років.

Після ухвалення у 1993-му році разом з ізраїльтянами Декларації про наміри, яка передбачала палестинське самоуправління у смузі Газа і на західному березі Йордану в обмін на визнання держави Ізраїль з боку ОВП, Арафат наступного 1994 року разом з ізраїльським прем’єром Іцхаком Рабином і тодішнім міністром закордонних справ Шимоном Пересом отримує Нобелівську премію Миру.

У 2000-му році через велике напруження у мирному процесі на Близькому Сході тодішній американський президент Білл Клинтон запрошує Арафата й ізраїльського прем"єра Егуда Барака у Кемп Девід, але переговори завершуються безуспішно, після чого через два місяці починається друга інтифада.

У 2003-му році під міжнародним тиском Арафат змушений погодитися на розділ влади у палестинському самоуправлінні, він призначає іншого засновника руху ФАТХ – Махмуда Аббаса прем’єр-міністром. Однак це триває тільки 4 місяці, після чого призначається прем’єром Ахмед Корей.

Сам же Ясир Арафат три роки поспіль живе у Рамаллі, звідки не має права виїзду. До останньої подорожі у Париж , важко хворим, де за два тижні він у віці 75-ти років помирає.

Однак, найостанніша подорож Ясира Арафата була знову до Рамалли.

Де його тіло, загорнуте у білий саван, поклали у бетонний саркофаг і поховали у землі, привезеній із Єрусалима, який він називав своїм місцем народження.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG