Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:46

"Інтернет-майдан": Корисні дані від "бігмірнетівців"; "Екстрема в павутині": вибори Президента України; "Палата №6": другий тур виборів Президента України.


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 15 листопада 2004 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас! В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

Користувачі “Живого журналу” та відвідувачі форумів відзначать незрозумілі зміни у людській енергетиці, і у свій парадоксальний спосіб пов’язують це з виборчим процесом.

Така собі Кет пише: “Погана тенденція. Впав зі сходів директор по закупівлях. П’ять хвилин тому впала зі сходів фінансовий директор. Пропоную працівникам установ та офісів до виборів триматися за поручні”.

Така собі Норма Джин розповідає своє почуте:

“По дорозі з однієї держустанови в іншу. Водій - начальнику середнього рівня:

- Ви мені напишіть на папірці за кого голосувати, за того й хрестика поставлю, як нам вигідно, га?

Начальник:

- Та я й сам не знаю…”

Тим часом телеекраном прокотився попереджувальний страйк, ініційований на підтримку провладного кандидата. За межі телеекрану, тобто в реальне життя, страйк так і не вихлюпнувся.

Форумчани всіх регіонів захвилювалися, адже ніде, крім телевізора, страйків не помітили. Тож народ віртуальний хвилюється: “А хто, власне, страйкував: директори чи той гудок, завивання якого показали знов таки тільки в телевізорі…”

Такий собі Імпосібіллер б’ється головою об монітор: “Це не країна, а безжалісний цирк. Я вже сміятися не можу – спазми від сміху”.

Далі Віктор Недоступ. Рубрика “Палата номер шість”.

Віктор Недоступ

На форумах “Українського порталу” в очікуванні теледебатів поставили питання: “Чим і як Ющенко образив Януковича?” Адже попередньою вимогою штабу Януковича було вибачення Ющенка за якість там особисті образи.

Дописувач за підписом ОБА-НА просить бути точнішими: “Чим конкретно Ющенко образив Януковича? Невже тим, що називав речі в Україні своїми іменами?”

Дописувач за підписом Донецьк-3 обурюється: “Чому штаб Януковича вважає людей ідіотами? А сам Янукович не хоче відповісти перед виборцями, які проголосували проти нього в першому турі, за “козлів, які заважають жити?”

Аномальна частота візитів Путіна в Україну привернула увагу форумчан.

“Як ви думаєте, Путін приїхав підтримати чи зливати Януковича?” - запитав один з відвідувачів.

Такий собі Фрі Крайміа (Вільний Крим) системно аналізує: “Програма РТР “Вєсті” показує Ю, виступаючим у Харкові, де він наголошує партнерство з Росією одним з пріоритетів зовнішньої політики, під кінець відкриття парому Керч. Увага! Нюанс Кучма обнімає Яника, але нема кадрів, де Путін цілує Фьодорича у в ясна. Які ваші висновки?”

Другий Візит Путіна в Україну обговорюють і на форумах російської “Незавісімой газєти”. Після прочитання публікації під назвою “З українським прем’єром попрощаються при ясній та тихій погоді”.

Такий собі Саутбіч охає: “От же ж найметься російській бюрократії. Прямо в задниці свербить їй Україна. Треба було Путіну прихопити Жириновського та Затуліна для агітації”.

Відвідувач за підписом С роздратований: “Мотається туди-сюди, геополітик… Раз обламали його в тій Україні, а воно знову. У наш російський Беслан треба було з їздити”.

Ти часом українська служба Бі-Бі-Сі запитала слухачів: “Чого вони чекають від другого туру виборів?” Роздруківку телефонних дзвоників розміщено на форумі сайту.

Отар Довженко зі Львова вважає, що “виграти можна по всякому. Так чи інакше все буде залежати від концентрації “наміру” українського народу, від його бажання довести справу до кінця і змінити остогидлий стан речей. Якщо народ виявиться достатньо вольовим, то йому навіть не доведеться виходити на вулиці – влада злякається сама”.

Андрій Охрімович

Директорат військово-промислового комплексу України цими днями, схоже, намагається влаштувати таке собі ҐКЧП-2.

Пам‘ятаєте, у серпні 1991-му року у Москві ця публіка на чолі з таким собі таварішєм Тізяковим виступила в ролі підпори путчу з метою збереження СССР?

Так от, українські таваріщі Тізякови виступили днями із заявою, в якій порівняли сучасну ситуацію з перестройкою, коли зловмисні зовнішні сили та націоналісти розвалили Совєтську державу. Щоб не допустити зміни влади в Україні, ця публіка готова на все.

На відміну від них, комп‘ютерні програмісти (без яких, до речі, військово-промисловий комплекс – це купа металобрухту) прагнуть змін. І не тільки прагнуть, але й дещо роблять у цьому плані.

Сергій Грабовський. Рубрика “Офіційна Павутина”.

Сергій Грабовський

На сайті тижневика “Дзеркало тижня” www.zn.kiev.ua щойно з‘явилася стаття Мішеля Ласкіна, присвячена перспективам України, де висловлений ряд неординарних думок щодо цих перспектив. Зокрема, “своєю новою відеогрою з киданням яєць Україна довела, які величезні таланти, цілком на рівні вимог світового ринку, вона має в нових цифрових технологіях: швидкість реакції, фантазія, технологічне ноу-хау та... гумор.

Для свого виживання світовій індустрії відеоігор необхідна поява нових продуктів кожного місяця. Тож, можливо, “кидання сирим яйцем в Івано-Франківську” незабаром зможе конкурувати з Sims або з Lara Croft в американському або європейському хіт-параді ігор?”

А тепер повідомлення з російського сайту vokruginfo.ru. Тут ідеться про те, що незабаром має вийти створена українськими комп‘ютерниками “стрілялка” S.T.A.L.K.E.R, яка, за оцінками експертів, має всі шанси стати однією з найпопулярніших у світі ігор.

“Стрілялка”, дія якої відбуватиметься поблизу Чорнобильської АЕС, зможе на рівних конкурувати з найтиражнішими іграми комп‘ютерної індустрії,” - пише сайт. При цьому головний художник гри збирається зробити, за його власними словами, одного із найогидніших монстрів за подобою прем‘єр-міністра та кандидата у президенти України Віктора Януковича.

Процитую дослівно (сайт Dirty.ru): “З Янука я збираюся зробити одного з найбільш гидких монстрів у грі... У нас народ просто закипить, якщо “воно” прийде до влади”.

Таким чином, хто б не став президентом Української держави, один із кандидатів на цю посаду вже став героєм комп‘ютерних ігор і дуже своєрідним чином сприяє поширенню інформації про Україну у світі. Ба більше: ці ігри можуть стати цілком реальним джерелом прибутку для української хай-текнолоджі індустрії.

При цьому варто пам‘ятати, що кращих програмістів України, хтось із котрих напевно доклав зусилля до створення згаданих комп‘ютерних ігор, готують саме у Донецьку...

Андрій Охрімович

Далі рубрика “Екстрема в Павутині”.

Зізнаюсь, говорячи про екстрему, чомусь хочеться новенького, здорового, червонощокого та “по-пацанячому” серйозного. Наприклад, розповісти про недавню смерть Вірапана, найзнаменитішого бандита понад мільярдної Індії, чи про те, що “відкинувся” ідеолог “Червоних бригад”. Багато про що є сказати, аби тільки людоньки слухали сюда...

Тим не менше доводиться бабратись зовсім в іншій, на перший погляд, нецікавій “екстремі”, ім’я котрій “українські президентські вибори”.

А вони, як не дивно, дають більш, ніж достатньо матеріалу для згаданої рубрики з її незмінним ведучим Павлом Вольвачем.

Павло Вольвач

Вистачає не лише екстреми, а й анекдотизмів. Ну, хіба не по цій графі проходить заява голови Центвиборчкому Сергія Ківалова, що ЦВК не готовий до проведення другого туру, і вибори під загрозою зриву, поза як відсутнє належне фінансування. Грубо кажучи, бракує бабла, лаве, сармака, капусти, воздуха та далі за списком...

Єдина надія на шапку по колу. Втім, про шапки не будемо. Бо вже й так дехто, як то й же депутат Луценко, дозволяє собі порівнювати одного з кандидатів на найвищий державний пост із Мішкою Япончиком.

“Харошенькоє дєло,” – скажемо подумки. Одеський “король” і червоний командир Михайло Вінницький є не найгіршим персонажем. І якби не його амікошонство в стосунку до ще одного червоного командира і путьового “бродяги” Григорія Котовського, бути б товаришу Вінницькому в радянських святцях.

Але Міша в присутності інших пацанів... пардон, червоних командирів, сказав Гриші, тримаючи папіросу: “Сімпомпончік! Пол фунта пламєні і бистрєнька...” Чим дуже розгнівив Котовського і, в “оконцовці”, був через якийсь час звинувачений в контрреволюції і, як і належить, розстріляний.

Але я відволікся. Ближче, як мовиться, до тіла. Хоча б телеграфно.

Так ось: у Полтаві, на концерті на підтримку провладного кандидата молодь засвистала “звізду” Могилевську. “Ла-ла-ла” їй ще сходило, а ось “фа-фа-ля-ля” не пройшло...

У Сваляві група інтелектуальної молоді під сто осіб напала на кримінальної зовнішності агітаторів блоку партій “Наша Україна”. Поговорили про концепції та конотації, є потерпілі. Звісно, з якого боку.

На Кіровоградщині батюшки-агітатори від УПЦ МП з-під ряс дістали... Ні, не маузер, а листівки за одного з кандидатів, який, на їхню думку, є від Бога, тоді як інший, в акурат, від Сатани.

А в Запоріжжі та деяких інших містах минулої суботи гули заводські гудки. Так новостворена Ліга керівників промислових підприємств, яка, за деякими повідомленнями, взяла назву “Південний Схід”, демонструвала підтримку своєму обранцеві. Мають право керівники. Але до чого тут колективи заводів? Та й ще таке.

Не претендуючи на виключне авторське право, на “бренд”, все ж нагадаю: азм, грішний, ще 2000-го року видав поетичне вибране “Південний Схід”. Частина тиражу якого, за іронією долі, друкувалася в типографії “Мотор-Січі”. Я вдячний колективу цього супер-заводу, по-справжньому вдячний. А керівництву по знайомству і по-земляцькому можу порекомендувати для їхньої начальницької концесії інше ймення: назву своєї першої збірки, “Маргінес”.

Андрій Охрімович

За повідомленнями найбільшої української рейтингової системи bigmir.net, її фахівці запустили сервіс статистики українського інтернету.

Перший звіт було оприлюднено “бігнетівцями” наприкінці жовтня. Українські “мешканці” глобальної павутини отримали корисну та цікаву інформацію про себе та про український інтернет-ресурс...

Моя колега Богдана Костюк ділиться цікавинками, оприлюдненими на тому ж таки “бігмір.неті”.

Богдана Костюк

Більшість корисних даних від “бігнетівців” оприлюднена в Україні уперше. Так, за даними від “бігміру”, у жовтні українська аудиторія глобальної мережі становила близько чотирьох мільйонів осіб.

Географічно, в Інтернеті лідером залишається Київ. А серед пошуковиків – система Google.

Найчастіше українських користувачів цікавлять повідомлення інформаційних агентств, сайти для пошуку роботи, інформація з супермаркетів, магазинів, фінансові повідомлення тощо.

Нині українські користувачі Інтернетом активно “перегортають” електронні сторінки сайтів “Нашої України”, Віктора Ющенка, Віктора Януковича, “Майдан.орг-у”, “Української правди”, громадянської кампанії “ПОРА” тощо.

Пристрасті довкола порушень чинного законодавства упродовж президентської кампанії та під час самих виборів різко підняли рейтинги опозиційних електронних видань, таких як “Українська правда”, “Майдану”, “ПОРИ”. При цьому останні регулярно отримували попередження від провайдерів про загрозу закриття.

“Не вдалося, бо контролювати Інтернет нереально,” - стверджує правник Тетяна Монтян і рекомендує активним юзерам у разі “блокування” окремих сайтів наступне:

Тетяна Монтян

Це дуже просто. Набираєте “енемімайзер” в пошуку, і вам викине багато сайтів, через які можна набирати в “броузері” адреси “енемімайзера” потрібний вам сайт. І вперед. Спроба заблокувати сайт “Янукович.енем.ру” закінчилася тим, що анекдоти розповзлися по Україні зі страшною силою.

Зараз не ті часи, коли можна заблокувати інформацію. Це просто неможливо. Влада дуже перебільшує свої сили і здібності. Якщо навіть в Китаї, де влада викинула декілька мільярдів доларів на те, щоби заблокувати Інтернет, постійно з’являються всякі сайти, які не подобаються владі.

Тільки в Північній Кореї, де взагалі немає комп’ютерів, можна заблокувати інформацію, і те вона просочується.

Зараз інформаційний світ, інформаційне суспільство не можна заблокувати.

Богдана Костюк

І тому, за даними “бігмірівців”, кількість користувачів Інтернетом в Україні збільшується – електронна павутина справді єднає зі світом.

Андрій Охрімович

І на завершення інформація до роздумів, в основу якої лягла часточка, цитаточка з безконечно вірного Булгаківського “Собачого серця”.

- Кто теперь перед вами? – Преображенский указал пальцем в сторону смотровой, где ночевал Шариков.

-Исключительный прохвост.

- Но кто он?

- Клим, Клим. – Крикнул професор. - Клим Чугункин!

Борменталь открыл рот:

- Вот что-с: две судимости, алкоголизм, “все поделить”, шапка и два червонца пропали.

Тут Филип Филипович вспомнил юбилейную палку и побагровел.

- Хам и свинья...

На цьому все. В київській студії радіо “Свобода” разом зі мною працював Вадим Журба. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG