Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:49

І знову – про долю школи № 36 Донецька.


Тарас Марусик

Київ, 16 листопада 2004 року.

Тарас Марусик

Сьогодні ми знову повертаємося до долі тепер уже колишньої 36-ої школи Донецька з українською мовою навчання. Нещодавно я побував у Донецьку, мав нагоду на власні очі пересвідчитися в ситуації, що склалася довкола цієї школи останнім часом.

Школа № 36 перестала остаточно існувати в кінці травня, із завершенням навчального року. Останні четверо дітей, батьки яких до останнього боролися за збереження школи, нині навчаються в різних середніх навчальних закладах Донецька.

Говорить звільнений з посади директор 36-ої донецької школи Ніна Прокопович.

Ніна Прокопович

Хачатуров Олексій – це моя дитина , він перейшов до 45-ої школи, діти Кондракової Людмили Михайлівни змушені були перейти у російськомовну школу, де немає класів українських. І Цифронової Надії дитина Ганна перейшла до української школи і навчається в україномовному класі.

Тарас Марусик

Донька згаданої Надії Сафронової, колишньої вчительки історії та географії 36-ої школи, їздить в інший район міста, в школу №12.

Ніна Прокопович згадала двох дітей Людмили Кондракової, голови батьківського комітету колишньої 36-ої школи, які з початку вересня ходили до школи №45.

Ця школа, яка 1 вересня одержала статус середнього навчального закладу з українською мовою навчання, розташована не дуже далеко від 36-ої, але для цього дітям треба долати дві дороги з напруженим рухом – спочатку вужчу, а відтак широку шестирядову трасу, на якій, до того ж, їздить ще й трамвай. Як сказала в розмові зі мною Людмила Кондракова, це позбавило її дітей можливости навчатися українською мовою.

Людмила Кондратова

Справа в тому, що до 45-ої школи треба перетинати 2 напружені дороги, в цьому році в з 6-го вересня 10-річна дитина попала під колеса, коли йшла до школи, мені зовсім цього не хочеться. Вони змушені півгодини йти до школи, а дорогу вони не переходять.

Тарас Марусик

Ця школа розташована в сусідньому районі Донецька.

У школі №45, куди ходить син колишнього директора 36-ої школи Ніни Прокопович, 29 класів: 7 українських і 22 російських. З 697 учнів 573 навчаються в російських, 124 учні – в українських класах.

Ось що розповіла Ніна Прокопович під стінами 45-ої школи.

Ніна Прокопович

Незважаючи на те, що дитина навчається в українському класі, в російськомовному середовищі, то той рівень українського середовища, який повинен бути в українській школі, зрозуміло, тут не зберігається, тому що виходячи на перерву з класу, дитина спілкується російською мовою і з учнями, і з учителями. Крім того, Ви пройшлися по школі і бачили надписи частково тільки українські, а загалом – російські.

Тобто загалом це не ті умови, які були в 36 школі і які повинні були зберегтися, тому що небагато в нас українських шкіл по нашому місту і взагалі по області.

Тарас Марусик

Зараз колишній директор 36-ої школи Ніна Прокопович не працює, оскільки роботи так і не знайшла. Я запитав її, чи щось пропонували їй у райвно.

Ніна Прокопович

Це вже другий рік пішов, ні, нічого не пропонували. Я думаю, що після тої боротьби за 36-ту школу мені ніхто нічого і не запропонує.

Тарас Марусик

До речі, досі триває судовий процес за позовом Ніни Прокопович з приводу її незаконного звільнення, однак засідання кожен раз відкладаються. На її думку, через вибори. Наступне засідання має відбутися 19 листопада.

І на закінчення. Місцева влада вже встигла зрівняти з землею частину 36-ої школи, в якій розміщувалися майстерні. І це при тому, що з кінця червня ця справа перебуває в Європейському суді з прав людини.

Я намагався взяти коментар і в голови Донецької обласної держадміністрації Анатолія Близнюка, який пообіцяв мені прокоментувати ситуацію, однак досі цього ще не зробив.
XS
SM
MD
LG